Єдиний державний реєстр судових рішень
Cправа № 563/439/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2026 року Корецький районний суд
Рівненської області
у складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корецької міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення та скасування державного акту,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір, ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно, зокрема, земельна частка (пай), право на яку посвідчувалось сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0129441, взамін якого згодом був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 243408 від 14.12.2009 року. Зазначає, що на момент смерті матері разом з нею був зареєстрований та проживав він. Звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме, земельну ділянку площею 3,6138 га. (кадастрові номери: 5623086300:06:007:0046, 5623086300:06:001:0179), з огляду на те, що при оформлені згаданого вище державного акту були допущені помилки, а саме, прізвище матері « ОСОБА_3 » - в державному акті написано « ОСОБА_4 ». Крім того, земельна ділянка (рілля) площею 3,4046 га. з кадастровим номером 5623086300:06:007:0046, яка зазначена у державному акті - взагалі відсутня в кадастровій карті. Відповідно до інформації ДЗК, площа земельної ділянки із зазначеним кадастровим номером становить 2,8564 га. та її власником значиться ОСОБА_5 . Зважаючи на вказані обставини, в жовтні 2025 року, він звернувся до ГУ Держгеокадастру у Рівненської області з проханням виправити їхні помилки при оформлені державного акту, однак йому було відмовлено та запропоновано звернутися до суду з даним питанням. Після цього, звернувшись до архіву, отримав первинний документ (сертифікат), на підставі якого спадкодавцеві було видано вказаний Державний акт серія ЯД № 243408 від 14.12.2009 року.
З огляду на вказані обставини, з метою захисту та реалізації свого права на спадщину, звертається до суду та, з врахуванням зміненого предмету позову, просить: 1) встановити факт належності Державного акту серії ЯД № 243408 від 14.12.2009 року ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 була рідною матір?ю ОСОБА_1 ; 3) скасувати вказаний Державний акт, що був виданий на ім?я ОСОБА_6 ; 4) встановити факт належності Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0129441 - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач в судове засідання не з`явився, до суду подав письмову заяву про розгляд справи без його присутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Від представника Корецької міської ради Рівненської області до суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі за наявними матеріалами.
У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.
Згідно з паспортом громадянина України НОМЕР_1 , що був виданий 01 серпня 2001 року Корецьким РВ УМВС України в Рівненській області, позивач значиться як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Водночас, у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 01 червня 1968 року позивач вказаний як ОСОБА_7 , матір`ю якого записана ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , що було видане 02 травня 2014 року виконавчим комітетом Річецької сільської ради Корецького району Рівненської області.
Згідно з довідкою № 21-01-15/556, що була видана 13.11.2023 року Річецьким старостинським округом Корецької міської ради Рівненської області, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживав та був зареєстрований син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановлено, що 15 серпня 1996 року на ім`я « ОСОБА_8 » (так зазначено в документі), на підставі Рішення Корецької РДА від 07 серпня 1996 року № 357, було видано Сертифікат серії РВ № 0129441 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності пайгоспу «Нива», розміром 2,80 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстровано 20 серпня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 819.
14 грудня 2009 року, на підставі Розпорядження Корецької райдержадміністрації № 532 від 03 листопада 2006 року, на ім`я ОСОБА_6 було видано Державний акт серії ЯД № 243408 на право власності на земельну ділянку площею 3,6138 га. у межах, згідно з планом на території Річецької сільської ради Корецького району Рівненської області, цільове призначення ведення особистого селянського господарства. Згідно з Планом меж земельної ділянки, Ділянці № 1 (масив № НОМЕР_4 (рілля) площею 3,4046 га. - присвоєно кадастровий номер 5623086300:06:007:0046; Ділянці № НОМЕР_5 (масив № НОМЕР_6 (пасовище) площею 0,2092 га. - присвоєно кадастровий номер 5623086300:06:001:0179.
Згідно з Довідкою № 21-01-15/558, що була видана 13.11.2023 року Річецьким старостинським округом Корецької міської ради Рівненської області, земельна частка (пай), видана на померлу ОСОБА_2 та, у відповідності до схеми поділу земель пайгоспу «Нива», розміщена на території Річецького староститтського округу (рілля - масив № НОМЕР_4 ; ділянка № НОМЕР_7 площа - 2,92 га. пасовище - масив № НОМЕР_6 ; ділянки кад. (5623086300:06:001:0179) площа - 0,2092 га.).
Відповідно до інформації № 864/0/6-25, що була надана 21.10.2025 року ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, земельна ділянка площею 3,4046 га. станом на 01.01.2013 року перебувала у приватній власності ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 243408 від 14.12.2009 року, в якому зазначений кадастровий номер 5623086300:06:007:0046. Відомості про вищезазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відсутні. Згідно з даними Державного земельного кадастру, кадастровий номер 5623086300:06:007:0046 присвоєний іншій земельній ділянці площею 2,8564 га., яка перебуває у власності ОСОБА_5 . При заповненні бланків державних актів виправлення не допускаються. Оскільки з 2013 року державні акти не видаються, отримати новий державний акт взамін того, в якому міститься помилка, неможливо.
Також, з даних ГУ Держгеокадастру у Рівненській області за № 898/0/6-25 від 04.11.2025 року, встановлено, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по ПСП «Нива», ОСОБА_6 успадкувала Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0129441, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) 20.08.1996 року за № 819. На підставі розпорядження голови Корецької районної адміністрації від 03.11.2006 року № 532, взамін сертифіката, на ім`я ОСОБА_6 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 243408 від 14.12.2009 року.
З Інформаційної довідки № 84585547 від 20.03.2026 року встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , 30 червня 2025 року приватним нотаріусом Степанюк І.В. було заведено спадкову справу за номером 74272295 (номер у нотаріуса 72/2025). Заповіт відсутній, згідно з Інформаційною довідкою № 84585577 від 20.03.2026 року.
Водночас, 30 червня 2025 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Степанюк І.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 3.6138 га., з кадастровими номерами 5623086300:06:007:0046, 5623086300:06:001:0179 у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на спадкове майно містить помилку у його заповненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно зі ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В свою чергу, згідно пунктів 3, 4, 5, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Встановлено, що у правовстановлюючих документах, що засвідчують факт народження позивача, його прізвище та прізвище його матері значиться, як " ОСОБА_4 ". В цей час, згідно з паспортом громадянина України, прізвище позивача вказано як " ОСОБА_3 ", що відповідає дійсності. Також, прізвище матері позивача у свідоцтві про смерть зазначено як " ОСОБА_3 ". Суд вважає доведеним факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була матір`ю для позивача.
Крім того, на ім`я « ОСОБА_8 » було видано Сертифікат серії РВ № 0129441 на право на земельну частку (пай), а також, в подальшому, на ім`я " ОСОБА_6 " було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку. Відповідно, правовстановлюючі документи на право на землю містять такі ж розбіжності та виправлення у прізвищі " ОСОБА_9 ", які суд вважає технічними помилками та, ймовірно, допущеними під час перекладу з російської на українську мову, які безсумнівно належать одній і тій же особі.
Встановлення вказаних юридичних фактів породжують юридичні наслідки для позивача, встановлення яких в іншому порядку виключається.
Водночас, як вже зазначалось, земельна ділянка площею 3,4046 га. станом на 01.01.2013 року перебувала у приватній власності ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 243408 від 14.12.2009 року, в якому зазначений кадастровий номер 5623086300:06:007:0046. Відомості про вищезазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відсутні. Згідно з даними Державного земельного кадастру, кадастровий номер 5623086300:06:007:0046 присвоєний іншій земельній ділянці площею 2,8564 га., яка перебуває у власності ОСОБА_5 . Відповідно, через допущені в держаному акті помилки позивач не може реалізувати свої спадкові права.
Суд враховує, що згідно з п. 4.1 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою (449-2002-п) від 06 серпня 2009 за № 735/16751, виправлення орфографічних або технічних помилок не допускається.
Згідно з ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 59 ч. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, що пов`язані з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. До того ж, видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України) підстави є неправомірною, а державний акт, виданий з порушеннями вимог ст. 116, 118 ЗК України, недійсним.
Це підтверджено рішеннями Верховного Суду України, прийнятими за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України. А саме, постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 лютого 2013 року у справі № 6-169цс12, в якій Верховний Суд послався на норму ст. 155 Земельного кодексу України, згідно з якою, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Виходячи зі змісту ст. 13, 14, 41, 55 Конституції України, якими гарантовано державний захист майнових прав громадян і не обмежено можливість такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства, сама по собі відсутність у особи документа, що посвідчує право на земельну ділянку, не може бути підставою для відмови їй у судовому захисті таких прав.
Відповідно до п. 2.9 наказу Держкомзему України № 43 від 04.05.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі», заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку здійснюється державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.
Відповідно до положень п. 4.1 наказу Держкомзему України № 325 від 22.06.2009 року «Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою» виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається.
Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Оскільки внести необхідні зміни (виправлення) до державного акта неможливо, як і отримати новий державний акт взамін того, в якому містяться помилки, оскільки з 2013 року державні акти не видаються, тому державний акт на право приватної власності на землю серії ЯД № 243408 від 14.12.2009 року підлягає скасуванню в судовому порядку.
З огляду на все вищезазначене, суд вважає за доцільне частково задоволити позовні вимоги та встановити факт родинних відносин між позивачем та його матір`ю, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити факт належності ОСОБА_2 правовстановлюючого документу, а саме, Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0129441, а також скасувати виданий, взамін останнього, Державний акт серії ЯД № 243408 від 14.12.2009 року. Водночас суд вважає недоцільним встановлення факту належності згаданого Державного акту померлій ОСОБА_2 з огляду на те, що дана заявлена вимога суперечить попередній, що стосується його скасування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 4, 5, 19, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позовну заяву задоволити частково.
Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
??Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Сертифіката серії РВ № 0129441 на право на земельну частку (пай) розміром 2,80 га. в умовних кадастрових гектарах, що був виданий 15 серпня 1996 року Корецькою районною державною адміністрацією та зареєстрований 20 серпня 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) за № 819.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 243408 від 14.12.2009 року, що був виданий на ім`я ОСОБА_6 .
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідачі: Корецька міська рада Рівненської області, код ЄДРПОУ: 26452099, м. Корець Рівненська область, площа Київська, 5.
Суддя
Судове рішення № 138121290, Корецький районний суд Рівненської області було прийнято 10.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 563/439/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: