Ухвала суду № 138121239, 08.07.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №561/141/25

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

08 липня 2026 року м. Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

представника потерпілих: ОСОБА_6 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дубровиця в режимі відеоконференцзв`язку підготовче судове засідання кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024181120000046 від 06 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року подання голови Зарічненського районного суду Рівненської області задоволено, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181120000046 від 06 березня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, направлено із Зарічненського районного суду Рівненської області до Дубровицького районного суду Рівненської області (а.с.150).

Крім того, у матеріалах кримінального провадження наявний цивільний позов Головного управління Національної поліції в Рівненській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди (а.с.13-16).

Ухвалою суду від 09 грудня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання (а.с.153).

До початку підготовчого судового засідання від захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зазначеному кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Зокрема, вказує, що його було складено, підписано та затверджено 24 січня 2025 року, тоді як сторона захисту ознайомилася з матеріалами досудового розслідування лише 25 січня 2025 року, що, на її думку, обмежило можливість подавати заяви, клопотання та належним чином реалізовувати право на захист. Також зазначає, що 25 січня 2025 року обвинувальний акт було вручено слідчим, а не прокурором, як того вимагає ст.293 КПК України. При цьому прокурор у цей день до відділення поліції не прибував, сторону захисту для вручення обвинувального акта не викликав, а документів, які б підтверджували повноваження слідчого на його вручення, надано не було, у зв`язку із чим відповідні зауваження були внесені до розписки. За твердженням захисника, лише після подання 20 березня 2025 року до Зарічненського районного суду Рівненської області клопотання про повернення обвинувального акта стороні захисту було запропоновано прибути до прокуратури, де 15 травня 2025 року обвинувальний акт вручено прокурором. Крім того, захисник посилається на відсутність у реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про залучення потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та Головного управління Національної поліції в Рівненській області, що, на її думку, свідчить про невідповідність реєстру вимогам ст.109 КПК України. Також зазначає, що за епізодом обвинувачення за ч.2 ст.342 КК України в обвинувальному акті належним чином не викладено місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про неконкретність обвинувачення та порушує право обвинуваченого на отримання повної і детальної інформації про його характер та підстави.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримала клопотання про повернення обвинувального акта прокурору в повному обсязі з підстав, викладених у ньому. Додатково зазначила, що прокурор фактично не заперечував відсутності в реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей, на які посилається сторона захисту, однак указав, що реєстр є лише додатком до обвинувального акта. На думку захисника, це не усуває допущених порушень. Також заперечила проти цивільного позову Головного управління Національної поліції в Рівненській області, оскільки з огляду на недостатню конкретизацію в обвинувальному акті місця, способу та інших обставин кримінального правопорушення їй незрозумілі підстави його пред`явлення. Захисник просила повернути обвинувальний акт прокурору, а в разі відмови у задоволенні клопотання та встановлення його відповідності вимогам кримінального процесуального закону вважала, що кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника та висловлені нею доводи, просив повернути обвинувальний акт прокурору.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання захисника та вважав його необґрунтованим, зазначивши, що прокурором дотримано вимоги кримінального процесуального закону щодо обвинувального акта, який відповідає вимогам ст.291 КПК України. Звернув увагу, що доводи захисника стосуються, зокрема, розписки про отримання обвинувального акта, яка є додатком, а не самим обвинувальним актом. При цьому зазначив, що зі змісту доводів сторони захисту вбачається фактичне отримання нею обвинувального акта. Вважав, що наведені обставини не є підставою для його повернення прокурору. Зазначив, що кримінальне провадження підсудне Дубровицькому районному суду Рівненської області, та просив відмовити у задоволенні клопотання захисника і призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник потерпілих ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Щодо цивільного позову Головного управління Національної поліції в Рівненській області представник потерпілих покладається на розсуд суду. Також пояснив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого судового засідання, однак не змогли прибути у зв`язку з необхідністю виконання службових обов`язків. При цьому зазначив, що потерпілі ознайомлені з клопотанням захисника, їхня позиція щодо нього узгоджена з представником, тому вважав за можливе провести підготовче судове засідання без їхньої особистої участі. Також він повідомив, що письмові заяви потерпілих на час судового засідання відсутні, оскільки попередньо планувалася їхня особиста участь, а необхідність виконання службових обов`язків виникла безпосередньо перед засіданням.

Від представника потерпілої юридичної особи Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без її участі.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Згідно зі ст.325 КПК України у разі неприбуття потерпілого, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вирішує питання про можливість проведення судового розгляду за його відсутності.

Враховуючи, що потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого судового засідання, не прибули у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а їхній представник адвокат ОСОБА_6 повідомив, що потерпілі ознайомлені з клопотанням захисника та їхня позиція з ним узгоджена, суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання за їх відсутності.

Перевіряючи доводи клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору, суд виходить із наступного.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, та в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Отже, обвинувальний акт повинен містити відомості, достатні для розуміння обвинуваченим суті висунутого обвинувачення та визначення судом меж судового розгляду. Водночас не будь-яке порушення, допущене під час досудового розслідування, є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, а лише таке, що перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду або належній реалізації права на захист.

На стадії підготовчого судового засідання суд не вирішує питання про доведеність обвинувачення, достатність доказів чи винуватість обвинуваченого, оскільки вони підлягають вирішенню під час судового розгляду після безпосереднього дослідження доказів.

Дослідивши обвинувальний акт, суд встановив, що він містить передбачені ч.2 ст.291 КПК України відомості, зокрема виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, правову кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України та формулювання обвинувачення.

Щодо доводів захисника про неконкретність обвинувачення за ч.2 ст.342 КК України суд зазначає, що формулювання обвинувачення підлягає оцінці у взаємозв`язку з усім викладом фактичних обставин кримінального правопорушення.

З обвинувального акта можливо встановити подію, характер інкримінованих ОСОБА_4 дій, осіб, стосовно яких вони, за версією сторони обвинувачення, були вчинені, послідовність подій та їх правову кваліфікацію.

Тому зауваження захисника щодо відсутності належної конкретизації місця та способу вчинення кримінального правопорушення стосуються ступеня деталізації окремих обставин, однак не свідчать про відсутність формулювання обвинувачення чи неможливість визначити його суть і межі.

Питання про точне місце події, характер і спосіб дій обвинуваченого, а також про підтвердження викладених в обвинувальному акті обставин належними та допустимими доказами підлягають з`ясуванню під час судового розгляду.

Щодо складання, підписання та затвердження обвинувального акта 24 січня 2025 року, тоді як сторона захисту ознайомилася з матеріалами досудового розслідування 25 січня 2025 року, суд зазначає наступне.

Порядок відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні визначений ст.290 КПК України та має забезпечити стороні захисту можливість ознайомитися з матеріалами, які сторона обвинувачення має намір використати в суді.

Зі змісту клопотання вбачається, що стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування було надано та вона з ними ознайомилася. При цьому захисником не зазначено, які саме матеріали не були відкриті, у поданні яких заяв чи клопотань стороні захисту було відмовлено та яким чином складання обвинувального акта 24 січня 2025 року вплинуло на зміст обвинувачення або обмежило право на захист.

У разі встановлення під час судового розгляду факту невідкриття стороні захисту окремих матеріалів питання про можливість їх використання як доказів вирішуватиметься судом відповідно до положень ст.290 КПК України.

За таких обставин послідовність складання обвинувального акта та ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування не свідчить про невідповідність обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України.

Щодо порядку вручення обвинувального акта суд ураховує, що відповідно до ч.1 ст.293 КПК України прокурор зобов`язаний під розписку надати підозрюваному та його захиснику копію обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Як убачається з доводів клопотання, 25 січня 2025 року копію обвинувального акта було вручено стороні захисту слідчим, а в розписці зазначено, що його вручено неуповноваженою особою. Таким чином, первинне вручення обвинувального акта відбулося з недотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.293 КПК України.

Водночас установлення такого порушення не зумовлює автоматичного повернення обвинувального акта прокурору. Суд має врахувати його наслідки та вплив на можливість сторони захисту ознайомитися з обвинуваченням і підготувати свою позицію.

Сторона захисту фактично отримала обвинувальний акт 25 січня 2025 року, зафіксувавши заперечення щодо особи, яка його вручила, а 15 травня 2025 року обвинувальний акт було вручено прокурором.

На час проведення підготовчого судового засідання обвинувачений і його захисник мають копію обвинувального акта, ознайомлені з його змістом та обсягом висунутого обвинувачення і підготували правову позицію щодо нього.

Стороною захисту не наведено обставин, які б свідчили, що порушення порядку первинного вручення обвинувального акта позбавило її можливості зрозуміти висунуте обвинувачення, підготувати заперечення чи реалізовувати інші процесуальні права.

Отже, хоча встановлений ст.293 КПК України порядок первинного вручення обвинувального акта дотримано не було, за наведених обставин це порушення не створює перешкод для подальшого судового розгляду та не є достатньою підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Щодо доводів про невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст.109 КПК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити відомості про проведені процесуальні дії, час їх проведення та реквізити прийнятих процесуальних рішень.

Згідно з ч.4 ст.291 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування є додатком до обвинувального акта.

Захисник посилається на відсутність у реєстрі відомостей про залучення до кримінального провадження потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Суд ураховує, що відсутність зазначених відомостей свідчить про неповноту реєстру, який як обов`язковий додаток до обвинувального акта також має відповідати вимогам кримінального процесуального закону.

Водночас обвинувальний акт містить відомості про потерпілих, вони беруть участь у кримінальному провадженні, повідомляються про судові засідання та реалізовують свої процесуальні права особисто або через представників.

Тому відсутність у реєстрі окремих відомостей не спричинила невизначеності щодо процесуального статусу потерпілих, не змінила змісту обвинувачення та не перешкоджає визначенню меж судового розгляду.

За таких обставин неповнота реєстру матеріалів досудового розслідування не є такою, що зумовлює необхідність повернення обвинувального акта прокурору.

Оцінивши доводи сторони захисту окремо та в сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт містить передбачені ст.291 КПК України відомості, дає можливість визначити суть і межі висунутого ОСОБА_4 обвинувачення та не перешкоджає стороні захисту здійснювати захист від нього.

Допущені порушення щодо порядку первинного вручення обвинувального акта та повноти реєстру матеріалів досудового розслідування не залишили сторону захисту без копії обвинувального акта, не спричинили невизначеності обвинувачення та не створили перешкод для призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Тому у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за завдану шкоду.

У матеріалах кримінального провадження наявний цивільний позов Головного управління Національної поліції в Рівненській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, поданий до початку судового розгляду.

Заявлені вимоги пов`язані з обставинами кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 .

Доводи захисника про незрозумілість підстав пред`явлення цивільного позову стосуються його обґрунтованості, яка підлягає перевірці під час судового розгляду після дослідження доказів. Прийняття позову до розгляду не свідчить про встановлення його обґрунтованості та не позбавляє обвинуваченого права заперечувати проти заявлених вимог.

За таких обставин цивільний позов Головного управління Національної поліції в Рівненській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди слід прийняти до розгляду в межах цього кримінального провадження.

Кримінальне провадження підсудне Дубровицькому районному суду Рівненської області на підставі ухвали Рівненського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року.

Підстав для закриття кримінального провадження, затвердження угоди, направлення обвинувального акта для визначення підсудності або його повернення прокурору судом не встановлено.

Клопотань про проведення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надходило, а обставини, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні, тому судовий розгляд слід проводити відкрито.

Відповідно до положень ст.31 КПК України кримінальне провадження підлягає розгляду суддею одноособово.

Ураховуючи, що всі питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, вирішені, суд приходить до висновку про наявність підстав для призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.27, 31, 58, 61, 62, 109, 128, 291, 293, 314-316, 325, 337 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дубровицького районного суду (м.Дубровиця вул.Миру, 2а, Рівненської області) на 17 липня 2026 року о 10:30 год.

Прийняти до розгляду цивільний позов Головного управління Національної поліції України в Рівненській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.

Одночасно визнати у даному кримінальному провадженні Головне управління Національної поліції України в Рівненській області цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_4 цивільним відповідачем.

Надати відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позов та відповідних доказів.

У разі подання відзиву позивачу встановити строк п`ять днів для подання відповіді на відзив, у якій викласти свої міркування, аргументи та надати відповідні докази.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, потерпілих, представника потерпілих, представника потерпілої юридичної особи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 10 липня 2026 року о 10-00 год.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області ОСОБА_1