Ухвала суду № 138121116, 10.07.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2285/26

Провадження № 1-кп/444/363/2026

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

10 липня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,

під час проведення відкритого підготовчого судового засідання в залі суду у м. Жовква Львівської області в режимі відеоконференції по розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026140000000136 від 31.01.2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

21.05.2026 року до Жовківського районного суду Львівської області на розгляд поступив обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345 КК України.

25.05.2026 року суддею Жовківського районного суду Львівської олбласті ОСОБА_1 постановлено ухвалу, якою вирішено повернути до канцелярії Жовківського районного суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026140000000136 від 31.01.2026 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345 КК України, для вирішення питання про передачу в порядку ст. 334 КПК України судді, який здійснює розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

02.06.2026 року ухвалою Жовківського районного суду Львівської області вирішено не об`єднувати кримінальне провадження № 12026140000000136 від 31.01.2026 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345 КК України, з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025141400000269 від 24.04.2025 року, щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 152, ч.1 ст.146 КК України.

Матеріали кримінального провадження № 12026140000000136 від 31.01.2026 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345 КК України, повернути до канцелярії Жовківського районного суду Львівської області для передання раніше визначеному складу суду.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 22.05.2023 року призначено підготовче судове засідання у даній справі.

Під час проведення підготовчого судового засідання прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду та додержання законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 подала клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345 КК України.

Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів потерпілої ОСОБА_4 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; висновком експерта №9/2026 від 12.02.2026; протоколом ідентифікації грошових коштів; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України; речовими доказами; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій.

Так, 13.02.2026 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_10 було обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, з утриманням його у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19», терміном до 12.04.2026, та 29.05.2026 продовжено до 27.07.2026.

Доцільність продовження обвинуваченому найсуворішого запобіжного заходу пов`язана з тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме: вимозі передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілою та її близькими родичами, розголошення відомостей, які потерпіла бажає зберегти в таємниці (вимаганні), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, який є особливо тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, а також продовжують існувати ризики, що стали підставою застосування до нього такого запобіжного заходу, а також в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу, легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, сторона обвинувачення приходить до висновку, що:

- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано обвинувачувати ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого злочину є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винуватим ОСОБА_6 йому загрожує покарання лише у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, без альтернативи призначення іншого покарання;

- вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяють застосування до нього запобіжного заходу з позбавленням волі;

- одне із кримінальних правопорушень вчинено із застосуванням насильства.

Окрім цього, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив вказаний злочин під час дії запобіжного заходу по іншому інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченому ч. 2 ст. 152 КК України, який обрано останньому 25.04.2025 Жовківським районним судом Львівської області та у зв`язку зі сплатою застави в розмірі 181 680 грн. був звільнений з під варти, при цьому на останнього покладено обов`язки, які стали гарантією належної поведінки.

Оцінюючи особу обвинуваченого та вчинене ним кримінального правопорушення, його значну суспільну небезпеку, орган досудового розслідування вбачає наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, яким неможливо запобігти у разі перебування обвинуваченого на волі, а саме те, що він може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна і це може стимулювати обвинуваченого до втечі, у тому числі з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин обвинуваченого може незаконно перетнути державний кордон України.

Крім того, обвинувачений вже перебував під запобіжним заходом, попередній запобіжний захід не забезпечив належної процесуальної поведінки, наявність нового обвинувачення значно ускладнює правове становище обвинуваченого.

Сукупність цих обставин свідчить про реальний ризик переховування.

- незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні шляхом їхнього переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованих злочинів, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується обвинуваченому. Також треба врахувати ту обставину, що на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення. Відповідно, ОСОБА_6 може намагатись вплинути на таку особу з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ним свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення інкримінованого злочину.

Із урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_6 жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку обвинуваченого щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.

Будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .

Враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері злочинів проти власності із застосуванням насильства та його дії були спрямовані на одержання матеріальної вигоди та має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, наявність у кримінальному провадженні ознак справжнього реального інтересу, що кримінальне правопорушення вчинене у сфері злочинів проти власності із застосуванням насильства, що у свою чергу підриває авторитет держави, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на думку сторони обвинувачення, ОСОБА_6 не слід визначати альтернативний запобіжний захід заставу.

Зважаючи на викладене, з метою забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків як обвинуваченого, щодо нього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зважаючи на особу обвинуваченого, спосіб вчинення злочину, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого не в силі.

Прокурор ОСОБА_3 просили клопотання задовольнити з наведених у ньому мотивів та підстав.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 щодо задоволення клопотання покладаються на думку суду.

Потерпіла ОСОБА_4 щодо даного клопотання підтримала думку прокурора.

Потерпілий ОСОБА_5 щодо даного клопотання покладається на розсуд суду.

Вивчивши подане клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

27.07.2026 року закінчується строк дії ухвали слідчого судді про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд враховує положення пунктів 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, інкриміноване особі, підлягає врахуванню як один із суттєвих критеріїв при обранні запобіжного заходу. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Вирішуючи подане прокурором клопотання, суд дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 ризики не зменшились, продовжують існувати, підстав застосування більш м`якого запобіжного заходу не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.05.2026 року ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 липня 2026 року без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З огляду на те, що ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, вчиненому з погрозою насильства, з врахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення обвинуваченому розміру застави, як альтернативи до запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Продовжуючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, обставин їх вчинення, дані про особу обвинуваченого та наявні ризики, приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти наявним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому вважає, що вказані обставини у своїй сукупності, виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, а тому строк запобіжного заходу відносно останнього необхідно продовжити на 60 днів без визначення застави.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 186, 193, 194, 197, 315 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду та додержання законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345 КК України - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» строком на 60 днів, тобто до 07 вересня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» для відома та виконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

На ухвалу суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_1