Рішення № 138121026, 29.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.06.2026Справа № 554/5313/26 Провадження № 2/554/3421/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Михайлової І.М.,

за участю секретаря Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Споживчий Центр» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №24.08.2025-100000875 від 24.08.2025 року, що укладений між відповідачем та ТОВ «Споживчий Центр», станом на дату подання позову, у розмірі 49 800,00 грн., з яких 15 000,00 грн. заборгованість за сумою кредиту, 23 250,00 грн. заборгованість за процентами, 1 350,00 грн. заборгованість за комісією (пов`язаною з наданням кредиту), 2 700,00 грн. заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості) та 7 500,00 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими по ст. 625 ЦК України, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору 2 662,40 гривень.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 21.04.2026 року у цивільній справі за вказаним позовом відкрито провадження, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін про дату та час розгляду справи.

Представник позивача про дату та час засідання повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзив, заяви та клопотання до суду не направив.

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст.223,280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення без учасників справи та фіксування судового процесу, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, позивачем ТОВ «Споживчий Центр» надані докази: копію пропозиції про укладення кредитного Договору від 24.08.2025 року №24.08.2025-100000875 з додатками; заявка від 24.08.2025 року; паспорт споживчого кредиту; договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 року, Розрахунок заборгованості за договором № 24.08.2025 100000875 від 24.08.2025 року, станом на 10.04.2026, відомості щодо ідентифікації позичальника, а також установчі документи.

Суд вважає, що наданий позивачем Кредитний Договір від 24.08.2025 року №24.08.2025-100000875 підтверджує виникнення правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий Центр» внаслідок підписання сторонами договору електронним підписом.

Однак, позивачем не надані докази, що підтверджують перерахування коштів та отримання коштів відповідачем, за кредитним договором № 24.08.2025 100000875 від 24.08.2025 року.

Кредитор у зобов`язанні, повинен мати документи, які підтверджують його права вимоги перед позичальником та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед останнім, тобто факт надання коштів у кредит.

Судом встановлено, що позивачем не надано первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку кредитором перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постанова Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Так, в ч.2 та ч.8 ст.83 ЦПК України закріплено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Заява про неможливість надання доказів первинних фінансових документів разом з позовною заявою та їх витребування до суду не надходила, тому суд розглянув справу за наявними в ній доказами.

Більше того, самим позивачем підтверджено факт відсутності у його розпорядженні оригіналів первинних документів, в тому числі які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок Відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не надані належні докази, а саме первинні документи, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та за якими можливо встановити факт дійсного перерахування та отримання коштів відповідачем, а також впевнитись в дійсній сумі заборгованості.

Таким чином, суд вказує, що саме з них випливає наявність права грошової вимоги, в той час як та обставина, що вказані документи становлять банківську таємницю не звільняє позивача від обов`язку доведення наявності у нього права грошової вимоги, набуття якого позивачем повинно бути здійснено на підставі достовірних документів, що підтверджують таке право вимоги до відповідача у первісного кредитора.

Первинні документи кредитором не надані.

Проте, наявні інші докази - договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 року, Розрахунок заборгованості за договором № 24.08.2025 100000875 від 24.08.2025 року, станом на 10.04.2026, а також установчі документи, що підтверджують наявність заборгованості відповідача у сукупності з вищенаведеними доказами.

Суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Ураховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279,280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», адреса 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-а, код в ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя І.М. Михайлова