Ухвала суду № 138120480, 02.07.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/531/20

Провадження № 2/309/1339/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Довжанин М.М.

з участю секретаря судового засідання: Драб Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Боронявської сільської ради, Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, акту державної приймальної комісії та розпорядження райдержадміністрації, визнання недійсним державних актів та свідоцтв про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису і відомостей про право власності та про об`єкт нерухомого майна, визнання майна колишнього колгоспного двору об`єктом права спільної сумісної власності, визначення часток та визнання права власності на частки у цьому майні,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Хустського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Боронявської сільської ради, Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, акта державної приймальної комісії та розпорядження районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів і свідоцтв про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису й відомостей про право власності та про об`єкт нерухомого майна, визнання майна колишнього колгоспного двору об`єктом права спільної сумісної власності, визначення часток та визнання права власності на частки у цьому майні.

Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 грудня 2025 року о 14 год. 30 хв.

У судове засідання 10 грудня 2025 року позивачі та їхній представник не з`явилися. Від представника позивачів адвоката Бобонич Н.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із сімейними обставинами, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 10 лютого 2026 року о 14 год. 30 хв.

У судове засідання 10 лютого 2026 року позивачі та їхній представник повторно не з`явилися. Від представника позивачів адвоката Бобонич Н.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з поганим самопочуттям, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 24 березня 2026 року о 14 год. 00 хв.

У судове засідання 24 березня 2026 року позивачі та їхній представник не з`явилися. Про дату, час і місце судового розгляду вони були повідомлені належним чином шляхом вручення судових повісток та надсилання SMS-повідомлень про виклик до суду на зазначені ними мобільні номери телефонів. Причин неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань не подали. У зв`язку з цим розгляд справи було відкладено на 20 травня 2026 року о 13 год. 40 хв.

У судове засідання 20 травня 2026 року позивачі та їхній представник не з`явилися. Від представника позивачів адвоката Бобонич Н.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із сімейними обставинами, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 02 липня 2026 року о 09 год. 20 хв.

26 червня 2026 року від представника позивачів адвоката Бобонич Н.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року зазначене клопотання було задоволено та постановлено проводити судові засідання за участю адвоката Бобонич Н.В. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через сервіс «Захищений відеоконференцзв`язок з судом (ВКЗ)» за наявності технічної можливості суду.

У судове засідання 02 липня 2026 року позивачі не з`явилися. Про дату, час і місце судового розгляду вони були повідомлені належним чином шляхом вручення судових повісток та надсилання SMS-повідомлень. Представника позивачів адвоката Бобонич Н.В. суд неодноразово запрошував до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак вона до відеоконференції не підключилася.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, а також інтересів держави.

Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Добросовісність передбачає здійснення процесуальних прав відповідно до їх призначення, виконання процесуальних обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість порушення прав інших учасників процесу та заборону зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення таких причин вважається, що вони не з`явилися без поважних причин.

За змістом частини першої та пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка учасника справи, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених законом. Суд відкладає розгляд справи, зокрема, у разі першої неявки учасника справи, якщо повідомлені ним причини неявки суд визнав поважними.

Водночас частиною п`ятою статті 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) у судове засідання без поважних причин або неповідомлення причин неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням такої повістки і самій особі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачі та їхній представник були належним чином повідомлені про всі судові засідання, однак повторно у них не з`являлися.

Залишення позову без розгляду є формою закінчення розгляду справи без ухвалення судового рішення у зв`язку з виникненням обставин, які перешкоджають її розгляду, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка позивача до суду за відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності, якщо така неявка перешкоджає розгляду справи.

При цьому позивач повинен бути належним чином повідомлений про дату, час і місце кожного судового засідання, до якого він не з`явився.

Процесуальний закон не ставить застосування наслідків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, у залежність від поважності причин повторної неявки позивача. Такий підхід обумовлений принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого особа самостійно розпоряджається належними їй процесуальними правами.

Отже, навіть за наявності поважних причин повторної неявки суд зобов`язаний залишити позов без розгляду, якщо від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а його неявка перешкоджає розгляду справи. Така норма спрямована на забезпечення належної процесуальної дисципліни та недопущення безпідставного затягування судового розгляду.

Правове значення у цьому випадку мають лише належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, повторність його неявки та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц та від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

Судом встановлено, що позивачі та їхній представник ОСОБА_5 після закриття підготовчого провадження систематично не з`являлися у призначені судові засідання, зокрема 10 лютого, 24 березня, 20 травня та 02 липня 2026 року, що свідчить про повторну неявку у розумінні вимог цивільного процесуального законодавства.

Оскільки позивачі та їхній представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судових засідань, повторно не з`явилися до суду, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали, а їхня неявка перешкоджає розгляду справи, суд доходить висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без розгляду.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 257, 260-261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Боронявської сільської ради, Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, акту державної приймальної комісії та розпорядження райдержадміністрації, визнання недійсним державних актів та свідоцтв про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису і відомостей про право власності та про об`єкт нерухомого майна, визнання майна колишнього колгоспного двору об`єктом права спільної сумісної власності, визначення часток та визнання права власності на частки у цьому майні - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Текст ухвали складено 07 липня 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.