Рішення № 138120166, 02.07.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/3177/25

2/532/396/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2026 м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

за участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Брайт Інвестмент»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Галушко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 08.03.2019 року між АТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2023097455, відповідно до умов якого, Банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» і ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого, до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 2023097455 від 08.03.2019 року в розмірі 13112,88 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7550,00 гривень, заборгованість по відсотках - 5562,88 гривень.

Таким чином, представник позивача ТОВ «Брайт Інвестмент» прохав суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2023097455 від 08.03.2019 року в розмірі 13112,88 гривень, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30 грудня 2025 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.78-79).

Представник позивача ТОВ «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М. прохала проводити розгляд справи без участі позивача.

26 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Галушко С.С. подав заяву про часткове визнання позову в розмірі 4764,53 гривень з огляду на таке. Спірним кредитним договором визначено дату остаточного повернення кредиту 08 березня 2021 року (строк кредитування становить 24 місяці). Зі спливом цього строку, починаючи з 09 березня 2021 року, нарахування процентів за користування кредитом повинно було припинитись. Однак, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховані по 14 березня 2023 року. Сторона відповідача вважає безпідставним нарахування позивачем відсотків за користування кредитом за період з 10 березня 2021 року по 14 березня 2023 року (735 днів), тобто після спливу строку кредитування. Остаточна сума, яка підлягає стягненню з відповідачки, становить 4764,53 гривень, виходячи з такого розрахунку: 1) 26686,56 - 25064,41 = 1622,15 гривень (переплата по тілу кредиту); 2) 6386,68 (тіло кредиту та проценти за період з 08.03.2019 року по 06.03.2021 року) - 1622,15 = 4764,53 гривень. Крім того, прохали здійснити розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог позивача.

11 червня 2026 року від представника позивача ТОВ «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М. надійшли заперечення, в яких зазначено, що кредитний договір № 2023097455 від 08.03.2019 року є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг, а саме: видача кредиту на придбання товару та видача і обслуговування картки. Предметом позову в цій справі є друга частина кредитного договору, а саме: пункт 2 договору, яким визначено умови укладання Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2023097455_CARD від 08.03.2019 року, що є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та всіх додатків до нього, невід`ємною частиною якого є Тарифи Банку, Паспорт споживчого кредиту. На підставі Заяви-Анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб. Також відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту до договору № 2023097455 від 08.03.2019 року, відповідно до пункту 3 якого, початковий кредитний ліміт по кредитній лінії становить 2500,00 гривень (з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору) строком на 36 місяців (з правом пролонгації). Факт подальшого використання кредитного продукту та здійснення операцій по рахунку підтверджується наданою Банком випискою. Доводи представника відповідача про те, що між сторонами існували виключно правовідносини щодо придбання товару, є безпідставними, оскільки укладений сторонами договір передбачав також відкриття карткового рахунку та надання кредитної лінії на умовах, визначених Заявою-Анкетою № 2023097455_CARD від 08.03.2019 року. Представник відповідача помилково ототожнює загальну суму платежів, здійснених протягом дії кредитного договору, з належним виконанням усіх зобов`язань за договором. Сам по собі факт здійснення платежів на користь Банку не свідчить про відсутність заборгованості, оскільки визначальним є не загальний розмір сплачених коштів, а стан заборгованості, сформований та облікований кредитором відповідно до умов кредитного договору.

Щодо нарахування процентів після закінчення строку кредитування, представник позивача зазначила, що останній платіж за кредитним договором відповідачем було здійснено 13.08.2021 року шляхом внесення готівки в сумі 5606,00 гривень на картковий рахунок. Цей платіж був здійснений після 08.03.2021 року, яку представник відповідача помилково визначає як дату припинення кредитних правовідносин між сторонами. Сам факт внесення відповідачем коштів на картковий рахунок після вказаної дати свідчить про подальше існування кредитних правовідносин, користування кредитним продуктом та визнання відповідачем наявності зобов`язань перед Банком. Номер рахунку, зазначений в Додатку № 1 до кредитного договору, відповідає рахунку, по якому здійснювалися операції та облік заборгованості.

Факт подальшого існування кредитних правовідносин підтверджується також перевипуском платіжної картки на ім`я відповідача. З наданої Банком виписки вбачається, що операції здійснювалися за іменною платіжною карткою MasterCard Gold на ім`я MARYNA BOGDANOVA, тоді як при укладенні кредитного договору відповідачу видавалася інша платіжна картка, прив`язана до того ж карткового рахунку. Зазначене свідчить про те, що після укладення кредитного договору Банком було здійснено перевипуск платіжної картки, при цьому, номер карткового рахунку залишився незмінним та продовжував використовуватися для обліку заборгованості й проведення операцій. Сам факт перевипуску картки на іменну та подальшого здійснення операцій по відповідному рахунку спростовує доводи про припинення кредитних правовідносин та додатково підтверджує користування відповідачем кредитним продуктом після укладення кредитного договору.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача зазначила, що в зв`язку з підготовкою та поданням заперечень продовжує нести витрати на професійну правничу допомогу, тому залишає за собою право подати додаткові докази понесених судових витрат та заяву про їх стягнення в порядку та строки, передбачені ЦПК України.

Представник позивача ТОВ «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М. прохала проводити розгляд справи без участі позивача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Галушко С.С. подав заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги визнають частково з підстав, викладених у заяві від 26.05.2026 року.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом установлено, що 08 березня 2019 року між АТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2023097455 (а.с.27-28).

Цей договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг, а саме: видача кредиту на придбання товару та видача і обслуговування картки (продукт CARD), підписавши Заяву-анкету про надання банківських послуг.

08 березня 2019 року АТ «ОТП Банк» надав відповідачу кредит на придбання товару в ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» на суму 9966,10 гривень, на сплату додаткових послуг Банку «смс+довідка» на суму 350,00 гривень. Загальна сума кредиту склала 10316,10 гривень. Передоплата позичальника - 5000,00 гривень. Строк кредиту - до 08.03.2021 року. Процентна ставка фіксована - 0,01% річних.

Також ОСОБА_1 підписала Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту; паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а саме: сума кредиту - 10316,10 гривень, строк кредитування - 24 місяців, процентна ставка фіксована - 0,01% річних, яка діє впродовж пільгового періоду, тривалість якого може коливатися від 52 до 55 днів залежно від кількості календарних днів у місяцях, протягом яких він діє. 5 % - процентна ставка, що діє після закінчення пільгового періоду (а.с.29-32).

Копією рахунку-фактури, специфікацією до кредитного договору від 08.03.2019 року, видатковою накладною № ПРМФТ-0980-29198704 від 08.03.2019 року, квитанцією, актом приймання-передачі товару/послуг від 08.03.2019 року, підтверджується придбання ОСОБА_1 товару в ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», а саме: ноутбука Lenovo, на загальну суму 14966,10 гривень, з яких: 5000,00 гривень - передоплата позичальника, 9966,10 гривень - кредит (а.с.34-37).

АТ «ОТП Банк» видав ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_1 , термін дії до 11/21, про що міститься її підпис на розписці (а.с.38).

Представник позивача стверджувала, що на підставі Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2023097455_CARD від 08.03.2019 року в межах кредитної лінії був відкритий рахунок НОМЕР_2 , який теж зазначений в Додатку № 1 до кредитного договору та за яким відповідачкою здійснювалися операції.

У письмових запереченнях представник позивача підтвердила, що до карткового рахунку НОМЕР_2 була прив`язана картка № 510094хххххх3108, видана під час укладення кредиту на придбання товару. Після укладення кредитного договору Банком було здійснено перевипуск платіжної картки та операції здійснювалися за іменною платіжною карткою MasterCard Gold на ім`я MARYNA BOGDANOVA хххххх4126.

З наданої виписки АТ «ОТП Банк» вбачається, що дійсно відповідачці належить картковий рахунок НОМЕР_2 , до якого прив`язана перевипущена іменна платіжна картка MasterCard Gold на ім`я MARYNA BOGDANOVA хххххх4126, при цьому, номер карткового рахунку залишився незмінним та продовжував використовуватися для обліку заборгованості й проведення операцій (а.с.11-20).

Однак суд звертає увагу на те, що в розділі 2.1 Заяви-Анкети зазначений зовсім інший картковий рахунок - НОМЕР_3 , тип картки - MC Gold.

Суд критично оцінює викладені в письмових запереченнях доводи представника позивача про те, що предметом позову є лише друга частина кредитного договору - пункт 2 Заяви-Анкети № 2023097455_CARD від 08.03.2019 року, оскільки в позовній заяві позивач про це не зазначав, не розмежовував кредитний договір № 2023097455 від 08.03.2019 року на дві частини (кредит і кредитну лінію) та не прохав стягнути борг у заявленому розмірі саме за Заявою-Анкетою № 2023097455_CARD від 08.03.2019 року.

З огляду на те, що спірний кредитний договір є змішаним, проте позивачем не доведено відкриття карткового рахунку НОМЕР_3 у межах кредитної лінії на умовах, визначених Заявою-Анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2023097455_CARD від 08.03.2019 року, суд дійшов висновку про існування між сторонами кредитних правовідносин щодо придбання товару - ноутбука в ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН».

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» (клієнт) і ТОВ «Брайт Інвестмент» (фактор) укладено договір факторингу № 24/03/23 (а.с.40-44).

Пунктом 1.1 договору факторингу № 24/03/23 передбачено, що клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.

Сторони домовились, що ліміт фінансування по реєстру боржників № 1 та реєстру боржників № 2 становить 7155000,00 гривень без ПДВ станом на дату підписання сторонами цього Договору (пункт 7.1 Договору).

На підтвердження здійснення ТОВ «Брайт Інвестмент» оплати АТ «ОТП Банк» у розмірі 7155000,00 гривень за договором факторингу № 24/03/23 позивачем надано платіжну інструкцію № 46 від 24.03.2023 року (а.с.49).

На виконання пункту 8.3 договору факторингу № 24/03/23, АТ «ОТП Банк» і ТОВ «Брайт Інвестмент» підписали Акт приймання-передачі реєстру боржників № 1 та Акт приймання-передачі реєстру боржників № 2 (а.с.8-9).

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 265, до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2023097455 від 08.03.2019 року в розмірі 13112,88 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7550,00 гривень, заборгованість по відсотках - 5562,88 гривень (а.с.87).

Щодо нарахування процентів суд зазначає наступне.

Згідно виписки по рахунку НОМЕР_2 за період з 08.03.2019 року по 24.03.2023 року та розрахунку заборгованості, відповідачка користувалася наданими їй кредитними коштами з відкритого на її ім`я карткового рахунку НОМЕР_2 (останній раз 07.07.2020 року) та частково погашала заборгованість (а.с.11-20,52-65).

Згідно розрахунку заборгованості по картковому рахунку НОМЕР_4 , ОСОБА_1 частково виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, здійснивши оплату на загальну суму 26686,56 гривень. При цьому, відповідачем використано коштів по кредиту в розмірі 25064,41 гривень, нараховано проценти в розмірі 14735,03 гривень, що становить за розрахунком позивача заборгованість у розмірі 13112,88 гривень (а.с.52-65).

Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору.

Верховний Суд у постанові від 05 червня 2018 року по справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначив, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Крім того, в постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14- ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

ОСОБА_1 частково визнала позов, посилаючись на безпідставне нарахування відсотків за користування кредитом після спливу строку кредитування, а саме: за період з 10 березня 2021 року по 14 березня 2023 року.

Судом установлено, що строк кредиту становить з 08.03.2019 року до 08.03.2021 року, тобто 24 місяці.

Суд не бере до уваги твердження представника позивача про визначення строку 36 місяців (з правом пролонгації), шляхом підписання відповідачкою Паспорту споживчого кредиту, оскільки цей строк визначений для кредитної лінії на підставі Заяви-Анкети № 2023097455_CARD від 08.03.2019 року, стосовно чого правовідносини не знайшли свого підтвердження.

Слід зазначити, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) та має інформативний характер. потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем з надання споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23 травня 2022 року в справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

Також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року в справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19), від 21 жовтня 2020 року в справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20) у спорах між фізичною особою та банком, суди виходили з того, що матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, тобто інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). Вказаний документ підписано позичальником, при цьому вказано, що він підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись з паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи з обраних ним умов кредитування.

Проте, починаючи з 10.03.2019 року, АТ «ОТП Банк» продовжив нараховувати проценти за користування кредитом до 14.03.2023 року.

Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований частиною 1 статті 1048 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 28.03.2018 року № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку та зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Однак ТОВ «Брайт Інвестмент» не доведено правомірність нарахування процентів за користування кредитними коштами після 08.03.2021 року.

Після 08.03.2021 року ОСОБА_1 не користувалася кредитними коштами, що підтверджується випискою та розрахунком заборгованості.

Внесення 13.08.2021 року відповідачкою коштів у сумі 5606,00 гривень свідчить про подальше виконання нею взятих на себе зобов`язань по кредитному договору та існування кредитних правовідносин до повного виконання позичальником кредитних зобов`язань, а не про пролонгацію строку кредитування та нарахування відсотків після 08.03.2021 року.

До позовної заяви не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження продовження строку кредитування за спірним кредитним договором, а тому нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування є безпідставним, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розрахунок заборгованості за кредитним договором самостійно.

За розрахунком суду, сума заборгованості за кредитним договором № 2023097455 від 08.03.2019 року становить 4764,53 гривень (25064,41 гривень (використано відповідачем кредитних коштів) + 6386,68 гривень (нараховані проценти за період з 08.03.2019 року по 06.03.2021 року) (мінус) 26686,56 гривень (сплачені відповідачем кошти на погашення кредиту).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

За ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 612 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2023097455 від 08.03.2019 року в розмірі 4764,53 гривень.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 880,06 гривень, виходячи з розрахунку: 4764,53 гривень (задоволені позовні вимоги) х 100 : 13112,88 гривень (ціна позову) = 36,33 % від сплаченого судового збору 2422,40 гривень.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень, суд не вирішує цю вимогу в зв`язку з тим, що в письмових запереченнях представник позивача повідомила про подання додаткових доказів понесених витрат.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК України застосовується і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи викладене, представнику позивача необхідно встановити строк до 08 липня 2026 року для подання цих доказів.

Керуючись статтями 12, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором № 2023097455 від 08.03.2019 року в розмірі 4764,53 (чотири тисячі сімсот шістдесят чотири грн. 53 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» судовий збір у розмірі 880,06 гривень.

Встановити стороні позивача строк для подачі до суду доказів щодо розміру понесених судових витрат на правову допомогу - до 08 липня 2026 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивач - ТОВ «Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ 43115064, юридична адреса: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя