Ухвала суду № 138119895, 10.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

4-с/381/8/26

381/5324/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Фастів цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка Ігоря Романовича про арешт коштів боржника у рамках виконавчого провадження №80589845, стягувачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», -

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року скаржник ОСОБА_1 через представника Будову Наталію Миколаївну звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» з скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка Ігоря Романовича про арешт коштів боржника у рамках виконавчого провадження №80589845, стягувачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у якій просила визнати дії приватного виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника протиправними та незаконними, скасувати постанову про арешт коштів боржника від 26.03.2026 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , IBAN № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «Укргазбанк», на картковому рахунку № НОМЕР_3 , IBAN № НОМЕР_4 відкритий в АТ КБ «Приватбанк» та зобов`язати приватного виконавця зняти арешт з рахунків.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що з метою виконання виконавчого листа Фастівського міськрайонного суду Київської області №381/5324/24 від 18.03.2026 року про стягнення заборгованості, приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках на ім`я скаржника, в результаті чого було арештовано її рахунки в АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Укргазбанк», на які надходять зарплатні виплати. У зв`язку з цим, вона позбавлена можливості користуватися коштами тривалий час.

У запереченнях на скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р. вказав, що 26.03.2026 року винесено постанову про арешт коштів боржника, що не суперечить закону. Відповідні обмеження щодо накладення арешту встановлені у вказаній постанові. Постанову направлено для виконання, у тому числі до АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Укргазбанк». При цьому, рахунки, на які накладено арешт, використовується боржником не лише для отримання заробітної плати. Саме на банківську установу покладається обов`язок повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та при наявності підстав повернути постанову виконавця про арешт коштів боржника без виконання. Приватним виконавцем вчинено дії щодо звернення стягнення на заробітну плату боржника у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення заборгованості. Крім того, за ініціативи ОСОБА_1 , 20.05.2026 року виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. До того ж, вимоги, які заявляє боржник, не узгоджуються з приписами ч. 3 ст. 451 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на дії приватного виконавця. Тому, просив суд відмовити у задоволенні даної скарги.

Скаржник та її представник у судове засідання не з`явились, представник скаржника Будова Н.М. подала клопотання про розгляд скарги у їх відсутність, скаргу підтримала просила її задовольнити.

Представники стягувачів та приватний виконавець у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутністю осіб, що не з`явились.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. від 15.06.2026 року призначено судове засідання з розгляду скарги та витребувано належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №80589845, які надійшли на адресу суду 26.06.2026 року.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, дійшов до наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 07.02.2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як встановлено судом, 18.03.2026 року Фастівським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист №381/5324/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованості за договором кредиту №100471845 від 26.04.2021 року у розмірі 28 420,00 грн., судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6 056,00 грн., витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 6 000,00 грн.

04.03.2026 року Фастівським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист №381/6776/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь заборгованості за кредитним договором №010/0207/82/0695501 від 13.11.2018 у розмірі 35 963,52 грн., судового збору у розмірі 2 422,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

26 березня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєнком Ігорем Романовичем у рамках виконавчого провадження №80589845, на виконання виконавчих листів №381/5324/24 та №381/6776/25, винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електроні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електроні гроші на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 45 207,33 грн.

Як вбачається з довідки АТ КБ «Приватбанк», що відображає рух коштів по картці № НОМЕР_3 , рахунок IBAN № НОМЕР_4 , за вказаним рахунком (карту) ОСОБА_1 отримує заробітну плату, а також на вказану картку (рахунок) може бути зарахована інша виплата (переказ).

Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_1 , IBAN № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «Укргазбанк», на вказаний рахунок ОСОБА_1 зараховується заробітна плата.

Постановою про зупинення виконавчого провадження вів 20.05.2026 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №381/6776/25 зупинено, оскільки ухвалою Київського апеляційного суду від 16.04.2026 року відкрито апеляційне провадження.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 2, 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Статтею 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 01 липня 1949р., ратифікована 23 червня 1992р. визначено, що заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством.

Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Крім того варто зазначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» 11 квітня 2023 року № 3048-IX, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від24лютого 2022року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного станув Україні`від 24лютого 2022року № 2102-IX:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);

перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

У скарзі боржник зазначала, що внаслідок винесення державним виконавцем зазначеної вище постанови, вона не може отримати заробітну плату.

За наданими відомостями з банків було встановлено, що арешт на підставі постанови виконавця від 26.03.2026 року накладено на зарплатні рахунки, що беззаперечно порушує права ОСОБА_1 , так як із заробітної плати можуть вираховуватись лише частина грошових коштів. Тому, існування арешту на зарплатний рахунок не узгоджується з нормами закону.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

За змістом п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №905/361/19, від 20 квітня 2022 року в справі №756/8815/20.

Доводи про те, що саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 1 ст. 59 Закону, не спростовують передбаченого п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язку виконавця скасувати арешт після отримання ним, зокрема і від боржника, документального підтвердження, що відповідний рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

За змістом ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, про задоволення скарги, а саме слід визнати дії приватного виконавця Ніколаєнка І.Р. щодо винесення постанови від 26.03.2026 року про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням №80589845 в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , IBAN № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «Укргазбанк», на картці № НОМЕР_3 , рахунок IBAN № НОМЕР_4 відкритий в АТ КБ «Приватбанк», неправомірними та скасувати постанову в частині накладення арешту на вказані рахунку.

Зазначення у прохальній частині скарги вимог про визнання дій приватного виконавця протиправними та незаконними, не свідчать про необхідність відмови у задоволенні скарги тільки тому, що у ч. 2 ст. 451 ЦПК України зазначено повноваження суду як визнати такі дії неправомірними.

Оскільки вказаною ухвалою суд скасовує постанову виконавця в частині накладення арешту на рахунки, додатково зобов`язувати приватного виконавця зняти арешт з рахунків необхідності немає. Крім того, зазначене є виключною компетенцією виконавця, передбаченою ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст. 19, 129-1 Конституції України, ст. ст. 10, 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

п о с т а н о в и в:

Вимоги скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка Ігоря Романовича про арешт коштів боржника у рамках виконавчого провадження №80589845, стягувачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», - задовольнити частково.

Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка Ігоря Романовича щодо винесення постанови від 26.03.2026 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №80589845 в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , IBAN № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «Укргазбанк», на картці № НОМЕР_3 , рахунок IBAN № НОМЕР_4 відкритий в АТ КБ «Приватбанк», - неправомірними.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка Ігоря Романовича від 26.03.2026 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №80589845 в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , IBAN № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «Укргазбанк», на картці № НОМЕР_3 , рахунок IBAN № НОМЕР_4 відкритий в АТ КБ «Приватбанк».

У задоволенні іншої частини вимог скарги, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: Н.А. Осаулова

Ухвалу суду виготовлено 10.07.2026 року.