Рішення № 138119852, 29.06.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/897/26

Провадження № 2-о/379/48/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

з участю секретаря судового засідання Карпової Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Таращанська міська рада, Білоцерківська районна військова адміністрація Київської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

У С Т А Н О В И В:

Заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою, в якій просять встановити факт належності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 свідоцтва про право власності на житло від 22 жовтня 1997 року виданого Відділом управління майном району Таращанської районної державної адміністрації на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 4431 від 22 жовтня 1997 року.

Заявлену вимогу обґрунтовують тим, що заявникам на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22 жовтня 1997 року, виданого Відділом управління майном району Таращанської районної державної адміністрації на праві спільної сумісної власності належить нерухоме майно, квартира за адресою АДРЕСА_1 . Свідоцтво видане відповідно до наказу № 92-Ж від 20 жовтня 1997 року виданого завідуючого відділом управління майном району В.А. Вторук. Право власності на квартиру зареєстровано в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації, запис № 4431 від 22 жовтня 1997 року.

У квітні 2026 року році заявники виявили, що в свідоцтві про право власності на житло від 22 жовтня 1997 року наявна помилка, а саме помилково зазначено їх прізвище « ОСОБА_6 » замість вірного « ОСОБА_7 », що є перешкодою заявникам при реалізації прав у розпорядженні належною квартирою, зокрема розбіжності у написанні прізвища заявників позбавляє їх можливості внести інформацію про право власності до ДРРПННМ.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 21.05.2026 заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявники та їх представник, в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 29.06.2026 представник заявників додав до суду заяву в якій просить розглянути справу за їх відсутності, заяву підтримують в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Таращанської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у надісланій до суду письмовій заяві просив розглядати справу за його відсутності. Зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно свідоцтва про право власності на житло від 22 жовтня 1997 року виданого Відділом управління майном району Таращанської районної державної адміністрації на праві спільної сумісної власності належить нерухоме майно, квартира за адресою АДРЕСА_1 , власниками якої є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 .(а.с.26)

Свідоцтво видане відповідно до наказу № 92-Ж від 20 жовтня 1997 року виданого завідуючого відділом управління майном району В.А. Вторук. Право власності на квартиру зареєстровано в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації, запис № 4431 від 22 жовтня 1997 року.(а.с.28)

Проте у вказаному свідоцтві наявна помилка помилково зазначено їх прізвище « ОСОБА_6 » замість вірного « ОСОБА_7 », що є перешкодою заявникам при реалізації прав у розпорядженні належною квартирою, зокрема розбіжності у написанні прізвища заявників позбавляє їх можливості внести інформацію про право власності до ДРРПННМ.

Документами, що підтверджують прізвище, ім`я та по батькові заявника 1 є:

Свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 25 серпня 1964 року, актовий запис про народження № 56 від 25.08.1964 року складений виконавчим комітетом Косяківської сільської ради Таращанського району Київської області на « ОСОБА_9 ». (а.с.33)

Свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 від 19 липня 1986 року, актовий запис про шлюб № 56 від 19 липня 1986 року складний Таращанським відділом ДРАЦС Київської області на « ОСОБА_9 ». (а.с.38)

Трудова книжна НОМЕР_3 від 10 серпня 1982 року, яка належить « ОСОБА_10 ». (а.с.39-43)

Паспорт громадянина України « ОСОБА_11 », НОМЕР_4 виданий Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області «14» листопада 1995 року. (а.с.22-24)

Картка платника податків (РНОКПП НОМЕР_5 ) де значиться « ОСОБА_9 ». (а.с.24)

ПЕНСІЙНЕ ПОСВІДЧЕННЯ № НОМЕР_5 серія НОМЕР_6 від 02.07.2019 року, де вірно значиться « ОСОБА_9 ». (а.с.32)

Документами, що підтверджують прізвище, ім`я та по батькові заявника 2 є:

Свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 від 19 липня 1986 року, актовий запис про шлюб № 56 від 19 липня 1986 року складний Таращанським відділом ДРАЦС Київської області на « ОСОБА_12 ».

Трудова книжка НОМЕР_7 від 10 вересня 1982 року на ім`я « ОСОБА_12 ». (а.с.44-50)

Паспорт НОМЕР_8 виданий Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області «30» жовтня 1996 року де вірно значиться « ОСОБА_12 ». (а.с.13-15)

Картка платника податків (РНОКПП НОМЕР_9 ) де значиться « ОСОБА_12 ». (а.с.15)

Документами, що підтверджують прізвище, ім`я та по батькові заявника 3 є:

Свідоцтво про народження серія НОМЕР_10 від 25 травня 1987 року, актовий запис про народження № 92 від 25 травня 1987 року складений відділом ДРАЦС міста Тараща Київської області на « ОСОБА_13 ». (а.с.34)

Паспорт громадянина України « ОСОБА_14 », НОМЕР_11 виданий Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області «18» червня 2003 року. (а.с.17-18 зворот)

Картка платника податків (РНОКПП НОМЕР_12 ) де значиться « ОСОБА_13 ». (а.с.18 зворот)

Військовий квиток серія НОМЕР_13 від 22 листопада 2024 року виданий на ім`я « ОСОБА_13 ». (а.с.51-52)

Посвідчення УБД серія НОМЕР_14 від 09 липня 2025 року « ОСОБА_15 ». (а.с.53)

Посвідчення водія НОМЕР_15 від 23.12.2005 року, видане на ім`я « ОСОБА_13 »(а.с.53)

Документами, що підтверджують прізвище, ім`я та по батькові заявника 4 є:

Свідоцтво про народження серія НОМЕР_16 від 14 березня 1991 року, актовий запис про народження № 44 від 14 березня 1991 року складений відділом ДРАЦС міста Тараща Київської області на « ОСОБА_16 ». (а.с.34)

Свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_17 від 24 липня 2010 року актовий запис про шлюб № 50 від 24 липня 2010 року, складений відділом ДРАЦС Таращанського РУЮ Київської області, значиться : « ОСОБА_16 », після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_17 ». (а.с.36)

Відповідно до експертного висновку № 056/637-т від 23 квітня 2026 року, виданого Українським бюро лінгвістичних експертиз НАН України: «прізвище « ОСОБА_7 / ОСОБА_6 » у документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначених осіб є ідентичними. ». (а.с.31)

Встановлення даного факту заявникам необхідно для подальшого вільного розпорядження своїм майном.

Дослідивши докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, які встановлюються судом в порядку окремого провадження, визначений у частині 1 ст. 315 ЦПК України.

Згідно з вимогами п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я та по батькові, місце і час народження якої, що зазначені у документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (п. 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII).

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, по має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Як роз`яснено в п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинена особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Частиною першою та частиною п`ятою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами повністю підтверджується факт належності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 свідоцтва про право власності на житло від 22 жовтня 1997 року виданого Відділом управління майном району Таращанської районної державної адміністрації на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 4431 від 22 жовтня 1997 року.

.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що заявники не мають можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно у нотаріуса, в зв`язку з чим суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, доведеними доказами по справі, такими, що спрямовані на створення умов для здійснення прав заявників, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 13, 76 81, 211, 247, 263 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Таращанська міська рада, Білоцерківська районна військова адміністрація Київської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_12 , ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_18 , свідоцтва про право власності на житло від 22 жовтня 1997 року, виданого відділом управління майном району Таращанської районної державної адміністрації на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 4431 від 22 жовтня 1997 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.07.2026.

Головуючий:В. І. Зінкін