Ухвала суду № 138119524, 10.07.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 303/6612/21

Провадження № 6/302/29/26

УХВАЛА

(у повному обсязі)

10 липня 2026 року селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя Кривка В.П.,

з участю секретарка судового засідання Липей В.В.,

представниця боржника адвокатка Керита М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця - адвокатка Керита М.В., про розстрочення виконання рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь ПрАТ «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», ЄДРПОУ 30968986, страхового відшкодування 17495 гривень і судового збору 2270 гривень, - рівними частинами на строк до 01.07.2027,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02.12.2021 ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПРАТ «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» 17495 гривень страхового відшкодування та 2270 гривень судового збору. Зазначене рішення набрало законної сили 04.01.2022 і звернуто за заявою стягувача до примусового виконання.

Згідно з постановою державного виконавця Міжгірського ВДВС у Хустському районі Закарпатської області від 23.03.2026 відкрито виконавче провадження ВП № 80555479 і постановою від 25.06.2026 накладено арешт на кошти боржника.

30.06.2026 в суд подано представницею боржника - адвокаткою Керита М.В. вище зазначену заяву про розстрочення виконання рішення суду з таким обґрунтуванням. Боржник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи і розмір його доходів становить близько 3000 гривень, а тому фінансове становище боржника суттєво обтяжено, бо останній не може погасити борг.

Представник стягувача (страхової компанії) і боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, будучи належно і своєчасно повідомлені про таке, що підтверджено в матеріалах справи. Повідомлень про причини неявки в судове засідання від зазначених учасників не надходило, їх неявка не є перешкодою для вирішення порушеного питання.

Представниця боржника - адвокатка Керита М.В. заяву та її обґрунтування підтримала, просить заяву задовольнити. Додатково повідомила, що довіритель ОСОБА_1 не надав їй інших документів, що можуть стверджувати про доходи боржника (розмір пенсії, відомості про місце праці та отримувані доходи).

Оцінивши зміст поданої заяви, додані докази на ствердження обґрунтування, отримавши відомості про доходи боржника з відповідно державного реєстру для перевірки обставин, які зазначені в заяві і для правильного вирішення порушеного питання, суд дійшов такого висновку.

Статтею 435 (абзацом першим частини першої, абзацом першим частини третьої, частинами 4,5) ЦПК України передбачено :

- за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання;

- підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо;

- розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд вважає, що підстав для застосування вищезазначеної норми цивільно-процесуального закону для розстрочення судового рішення не має, з огляду на наступне обґрунтування цього висновку.

За змістом заяви боржник покликається на тяжкість майнового стану, а саме на те, що він є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства. Ця обставина дійсно підтверджена змістом довідки органу МСЕК у Закарпатській області серія 10ААБ № 453733, видана 11.01.2013 на підставі Акта №256/6. Натомість покликання боржника на те, що його доходи щомісячно становлять орієнтовно 3000 гривень, жодним доказом не підтверджено. Зокрема відповідною довідкою з органу Пенсійного Фонду України, органу соціального захисту, органу місцевого самоврядування тощо. Боржник також не повідомив, чи він працевлаштований та чи отримує дохід у виді заробітної плати чи інший дохід. Також жодним доказом не підтверджено усні пояснення представниці заявника про те, що в нього є на утримання малолітні чи неповнолітні діти чи інші утриманці.

Натомість боржник не повідомив суду про те, що він працевлаштований, тобто працює по найму і отримує відповідну заробітну плату. Відомості про доходи боржника суд перевірив за наявною інформацією в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами.

Згідно із змістом відповіді № 3010874 від 10.07.2026 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у січні-березні 2026 року працював у ФОП ОСОБА_2 і отримував дохід 18818,18 гривень за ознакою (кодом) заробітна плата.

Обов`язком учасника справи є сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; надання суду повних і достовірних відомостей з питань, які ставляться судом; подавати усі наявні докази в порядку і в строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (стаття 43 ч.2 пункти 2,4,5 ЦПК України). За введення суду в оману винні особи несуть відповідальність, встановлену законом (частина 4 статті 43 ЦПК України).

Статтею 12 частинами 3,4 ЦПК України передбачено :

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 2 частинами 1, 2 ЦПК України передбачено :

- завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави;

- суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Вище зазначених положень і вимог цивільно-процесуального закону боржник (відповідач) і його представниця не виконали.

Отже, суд не знайшов підстав для застосування п.2 частини четвертої статті 435 ЦПК України щодо необхідності врахування матеріального стану боржника, бо належних, достатніх і достовірних доказів з цього приводу в справу не подано.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що викладені обґрунтування в заяві про розстрочення судового рішення не доведені.

Керуючись статтями 435, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні заяви.

Копію ухвали надіслати для відома стягувачу і в орган ДВС.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначеного судового рішення або в разі розгляду (вирішення) питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали з повним текстом.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 10.07.2026.

Суддя Кривка В. П.