Ухвала суду № 138119371, 08.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/23536/26

Провадження №1-кс/127/8947/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилучене в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42026020000000065 від 05.05.2026, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42026020000000065 від 05.05.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Під час розгляду справи, з матеріалів клопотання встановлено, що 2 відділом ГВ ЗНД УСБУ у Вінницькій області у ході виконання завдань з попередження, виявлення та блокування каналів фінансування збройної агресії російської федерації проти України, у встановленому законом порядку отримано інформацію щодо функціонування протиправного механізму, спрямованого на допомогу державі-агресору з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора службовими особами одного з суб`єктів господарювання України.

Так, згідно з інформуванням 2 відділу ГВ ЗНД Управління №53/5/2/3-2444 від 05.05.2026, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є засновником, кінцевим бенефіціарним власником та/або керівником ряду підприємств, зареєстрованих у м. Маріуполь Донецької області за адресою: вул. Митрополитська, буд. 59/51, яке станом на теперішній час відноситься до тимчасово окупованої території України.

До таких підприємств належать ТОВ «ГРАЦІЯ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43177529), основним видом діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20), а також ТОВ «ЕКА ФУД» (код ЄДРПОУ 42877206) із аналогічним основним видом діяльності (КВЕД 68.20), де ОСОБА_5 одночасно виконує функції керівника та бенефіціарного власника.

Зокрема, встановлено, що за тією ж адресою у м. Маріуполь зареєстровано ряд інших юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ТОВ «РЕНТСЕЛ» (код ЄДРПОУ 41620134), ТОВ «РЕНТСЕЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43278372), ТОВ «ГРУПІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 42900182), ППКФ «ГЕЛІОС» (код ЄДРПОУ 13539806) та ТОВ «ТБ «ГРАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 37793345), що свідчить про наявність спільної інфраструктури ведення господарської діяльності та можливу координацію діяльності між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в межах єдиної бізнес-структури.

Встановлено, що зазначені підприємства перереєстровані у правовому полі РФ (внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ ЕГРЮЛ) та належать фігурантам кримінального провадження. Так, засновником та кінцевим бенефіціарним власником ООО «ГРАЦИЯ МАРКЕТ» (ОГРН 1229300135052) та ООО «ЭКА ФУД» (ИНН 9310002798) є ОСОБА_5 . Засновником та кінцевим бенефіціарним власником ООО «РЕНТСЕЛ» (ИНН 9310001990), ООО «РЕНТСЕЛ ГРУП» (ИНН 9310002036), ООО «ГРУПИНВЕСТ», ООО «ЧПКФ «ГЕЛИОС» (ИНН 9310002488) та ООО «ТОРГОВЫЙ ДОМ «ГРАЦИЯ» (ИНН 9310009114) є ОСОБА_6 .

Вказані підприємства перебувають на податковому обліку у ФНС РФ, застосовують податковий режим РФ (УСН), подають фінансову звітність до ФНС РФ, включені до реєстру малого та середнього підприємництва РФ, а також здійснюють сплату податків та інших обов`язкових платежів до бюджету РФ, що може свідчити про системну господарську діяльність на тимчасово окупованій території України, спрямовану на допомогу державі-агресору.

За отриманою інформацією ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживають у квартирах (які об`єднані та використовуються як єдине житлове приміщення) за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , де можуть знаходитись речі, документальні матеріали, печатки, штампи, електронні носії інформації та інші предмети, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні.

Так, 02 липня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду проведено санкціонований обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які проживають за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , за результатами якого вилучено:

- документальні матеріали (виписка по особовому рахунку за період з 25.04.2022 по 16.05.2022), на 2 арк.;

- прибутковий позабалансовий ордер №23955 від 19.08.2025, на 1 арк.;

- прибутковий позабалансовий ордер №23962 від 19.08.2025, на 1 арк.;

- платіжні квитанції Global Blue, на 4 арк.;

- чорнові записи «Rey 686868SSI, Siliverstovas@ukr.net», на 1 арк.;

- чорнові рукописні записи, на 1 арк.;

- паспорт для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_6 НОМЕР_1 від 10.04.2018;

- купюри, зовні схожі на національну валюту України та іноземну валюту Євро та долари США: у сумі 3 414 000 (три мільйони чотириста чотирнадцять тисяч) гривень, 52 580 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят) Євро, 8 330 (вісім тисяч триста тридцять) доларів США.

03.07.2026 вказане вище майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор в клопотанні зазначив, що вказані предмети, речі та документи мають значення для даного кримінального провадження, оскільки містять відомості щодо здійснення ОСОБА_5 господарської діяльності, спрямованої на допомогу державі-агресору з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тому виникла необхідність у накладенні арешту на вищезазначене майно.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, що у ньому неведені.

Захисник ОСОБА_4 на адресу суду надіслав заперечення, в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора з підстав, що наведенні у запереченні. Вказав, що вилучене в ході обшуку майно належить ОСОБА_6 , якій у рамках вищезазначеного кримінального провадження не повідомлено про підозру.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42026020000000065 від 05.05.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Наведені в клопотанні обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №42026020000000065 від 05.05.2026 та іншими документами, доданими на обґрунтування клопотання.

Ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/22538/26 від 26.06.2026 та у справі №127/22547/26 від 26.06.2026 надано дозвіл на проведену 02.07.2026 слідчу дію - обшук.

Постановою старшого слідчого від 03.07.2026 про визнання вилучених речей речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів, вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42026020000000065 від 05.05.2026.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час обшуку є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Заперечення захисника ОСОБА_4 з приводу того, що вилучені грошові кошти належать особисто ОСОБА_6 та не мають стосунку до розслідуваного кримінального провадження судом до уваги не приймаються, оскільки грошові кошти за своєю правовою природою є речами визначеними родовими ознаками, які на даний час слідчими та прокурорами в ході досудового розслідування не оглянуто та не перевірено юридичного факту фігурування цих грошових коштів в обставинах кримінального провадження.

Перелік майна, що вилучено під час обшуку разом з грошовими коштами дає можливість органу досудового розслідування стверджувати про причетність вказаних коштів до розслідуваного кримінального правопорушення, що має бути перевірено під час досудового розслідування в ході виконання подальших слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно, вилучене 02.07.2026 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирах (які об`єднані та використовуються як єдине житлове приміщення) за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , які на праві власності належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на: документальні матеріали (виписка по особовому рахунку за період з 25.04.2022 по 16.05.2022) на 2 арк.; прибутковий позабалансовий ордер №23955 від 19.08.2025 на 1 арк.; прибутковий позабалансовий ордер №23962 від 19.08.2025 на 1 арк.; платіжні квитанції Global Blue, на 4 арк.; чорнові записи «Rey 686868SSI, Siliverstovas@ukr.net» на 1 арк.; чорнові рукописні записи на 1 арк.; купюри, зовні схожі на національну валюту України та іноземну валюту Євро та долари США: у сумі 3 414 000 (три мільйони чотириста чотирнадцять тисяч) гривень, 52 580 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят) Євро, 8 330 (вісім тисяч триста тридцять) доларів США, оскільки вилучені речі мають значення речових доказів, при цьому прокурором доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом з тим, прокурор в клопотанні також просив накласти арешт на паспорт для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_6 НОМЕР_1 від 10.04.2018, однак прокурором не було обґрунтовано необхідності накладення арешту на зазначений паспорт, а також мети вилучення вказаного закордонного паспорта ОСОБА_6 .

Водночас суд звертає увагу на те, що у кримінальному провадженні №42026020000000065 від 05.05.2026 на момент розгляду клопотання про арешт майна ОСОБА_6 не було повідомлено про підозру, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання в цій частині.

Окрім того, як вбачається з оголошеної ОСОБА_5 підозри, йому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 2 КК України, санкцією якого передбачено додаткове покарання у виді «конфіскації майна, або без такої».

З огляду на викладене арешт на вказане майно слід накласти з метою можливої конфіскації майна, як те передбачено ч. 1 ст. 170 КПК України, якщо за результатами досудового розслідування буде встановлено, що вказані кошти належать саме підозрюваному ОСОБА_5 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 02.07.2026 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирах (які об`єднані та використовуються як єдине житлове приміщення), за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , шляхом заборони його використання іншими особами, окрім як для цілей кримінального провадження, до моменту закінчення усіх необхідних слідчих та процесуальних дій, а саме на:

- документальні матеріали (виписка по особовому рахунку за період з 25.04.2022 по 16.05.2022) на 2 арк.;

- прибутковий позабалансовий ордер №23955 від 19.08.2025 на 1 арк.;

- прибутковий позабалансовий ордер №23962 від 19.08.2025 на 1 арк.;

- платіжні квитанції Global Blue, на 4 арк.;

- чорнові записи «Rey 686868SSI, Siliverstovas@ukr.net» на 1 арк.;

- чорнові рукописні записи на 1 арк.;

- купюри, зовні схожі на національну валюту України та іноземну валюту Євро та долари США: у сумі 3 414 000 (три мільйони чотириста чотирнадцять тисяч) гривень, 52 580 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят) Євро, 8 330 (вісім тисяч триста тридцять) доларів США.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Зобов`язати прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя