Рішення № 138118620, 10.07.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1133/26

Категорія 38

2/295/2088/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

Головуючої судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому, з урахуванням заяви про усунення недоліків від 20.02.2026, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №002/27081187-СК_SВ від 19.06.2024, яка станом на 30.09.2025 складає 62843,26 грн, з яких тіло кредиту 39862,00 грн, відсотки 19372,93 грн, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.06.2024 між банком і відповідачем був укладений кредитний договір, на підставі якого ОСОБА_1 відкритий поточний рахунок, відповідачу був погоджений та наданий кредит у сумі 40000,00 грн у межах встановленого кредитного ліміту з процентною ставкою 59% річних строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

АТ «Таскомбанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість користуватись кредитними коштами в межах встановленого ліміту.

У порушення умов укладеного кредитного договору відповідач свої зобов`язання в повному обсязі належним чином не виконує, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Згідно з ухвалою суду від 12.02.2026 позовна заява АТ «Таскомбанк» була залишена без руху, позивачу встановлений строк для усунення недоліків.

20.02.2026 на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху представник позивача подала заяву про усунення недоліків.

Відповідно до ухвали суду від 25.02.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 04.05.2026, про що свідчить його особистий підпис у повідомленні про вручення рекомендованого відправлення (а. с. 91).

У судове засідання 07.07.2026 сторони не з`явились.

Представник позивача Альховська І.Б. направила заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 92).

Відповідач у судове засідання повторно також не з`явився, повідомлення про виклик у судове засідання отримав особисто (а. с. 98), відзив на позовну заяву не направив, заперечень проти позову не висловив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що представник позивача просив проводити розгляд справи в його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у судові засідання не з`являвся, про причини неявки не повідомляв, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст. 211, 223, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно зі ст. 244 ЦПК України у судовому засіданні 07.07.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення якого відкладено до 10.07.2026.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В частинах 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 19.06.2024 ОСОБА_1 підписав Заяву-договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування, в якій просив відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривні НОМЕР_1 для власних потреб, зберігання коштів, виконання платіжних операцій, оформити на його ім`я платіжну картку Master Card World Contacrless, надати кредит на споживчі цілі шляхом встановлення кредитного ліміту у межах максимальної суми загального кредитного ліміту, який становить 200 000,00 грн зі строком користування 12 місяців (365 днів) з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк з процентною ставкою 59 % річних (а. с. 6-12).

З довідки АТ «Таскомбанк» вбачається, що ОСОБА_1 з 19.06.2024 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_2 , який відкритий до Заяви-Анкети на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування за номером кредитного договору №002/27081187-СК_SВ від 19.06.2024, № картки НОМЕР_3 , відкритого в АТ «ТаскомБанк» (а. с. 18).

Позивачем були виконані умови договору, відкритий відповідачу поточний рахунок та видана платіжна карта, відповідачу був погоджений та наданий кредит у розмірі 40000,00 грн.

Отже, між сторонами був укладений кредитний договір.

Зі змісту долученої до позовної заяви виписки по особовому рахунку кредитного договору №002/27081187-СК_SВ від 19.06.2024 вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, частково погашав заборгованість, тобто визнавав її (а. с. 19-51).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 04.12.2024 у справі №755/4205/14-ц банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач як позичальник, отримавши кредитні кошти, умови укладеного з позивачем договору з повернення кредиту та сплати відсотків не виконує в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Представник позивача до позовної заяви долучила розрахунок заборгованості по кредитному договору №002/27081187-СК_SВ від 19.06.2024, з якого вбачається, що станом на 20.09.2025 заборгованість становить 65162,90 грн: тіло кредиту 39862,00 грн та відсотки 25300,90 грн, які нараховані відповідно до умов договору (а. с. 90). Водночас, у позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 62843,26, з яких: 39862,00 - тіло кредиту; 22981,26 - відсотки за користування кредитом, що є правом позивача самостійно визначати обсяг заявлених до стягнення вимог.

Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання, що призвело до порушення майнових прав позивача, а відтак заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, наведених вище по тексту рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у межах заявлених позивачем позовних вимог у розмірі 62843,26 грн.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 133, 141, 263-268, 274, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за договором кредиту №002/27081187-СК_SВ від 19.06.2024, яка станом на 30.09.2025 становить 62843,26 грн, з яких тіло кредиту 39862,00 грн, відсотки 22981,26, а також стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», адреса: м. Київ, вул. С. Петлюри, 30; ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя О.В. Стрілецька