Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 161/7943/26
Провадження № 2/161/4733/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2026 року м. Луцьк Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Антіпової Т.А.
за участю секретаря судового засідання Остимчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вимоги мотивує тим, що 08.11.2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії 1469-4816, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, кредит не повернула, проценти за користування ним не сплатила, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 47 328,60 грн, з них: 10 100,00 грн тіло кредиту, 30 158,60 грн - проценти за користування кредитом, 2 020,00 грн заборгованість по комісії, 5 050,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК.
Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також покласти на неї судові витрати.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2026 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с. 23).
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
04.05.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву. Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що у даній справі розмір заборгованості за тілом кредиту становить 10 100,00 грн, тоді як заборгованість за процентами становить 30 158,60 грн. Тобто, заборгованість за відсотками майже в три рази перевищує заборгованість за основним боргом, що свідчить про очевидну неспівмірність заявлених вимог та є підставою для зменшення розміру процентів судом. Вважає такий розмір нарахувань несправедливим, надмірним і таким, що порушує баланс прав сторін як споживача та кредитодавця. Враховуючи принципи розумності, добросовісності та пропорційності, а також правові висновки Верховного Суду щодо можливості зменшення надмірних нарахувань, просить суд зменшити розмір процентів за користування кредитними коштами до суми основного боргу, а саме до 10 100 грн. Такий розмір процентів буде співмірним сумі отриманого кредиту, відповідатиме засадам справедливості та забезпечить належний баланс інтересів сторін.
Крім того, зазначила, що враховуючи умови кредитного договору № 1469-4816 від 18.11.2024 року щодо сплати комісії в розмірі 2 020,00 гривень за надання кредиту є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією в сумі 2 000,00 гривень задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.
Враховуючи вищевикладене, просить позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1469-4816 від 18.11.2024 року задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 100,00 грн (а.с.28-30).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 12 та частиною 1статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).
Судом встановлено, що 08.11.2024 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1469-4816, за умовами якого (пункт 2.2) кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання йому кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язалася повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту та інші платежі у порядку, передбаченому цим договором (а.с. 10-15).
Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору:
- сума кредиту - 10 100 грн (п. 4.1);
- дата видачі кредиту 08.11.2024 (п. 4.1);
- мета отримання кредиту - для задоволення особистих потреб позичальника (п. 2.4);
- базовий період користування кредитом - 14 календарних днів (п. 4.4);
- строк кредитування - 300 календарних днів; дата повернення кредиту - 05.05.2026 (п. 4.14);
- нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за включенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою (п. 4.6);
- комісія за видачу кредиту - 20 % від суми виданого кредиту (п. 4.7).
08.11.2024 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало (перерахувало) відповідачу грошові кошти в сумі 10 100,00 грн (19 зворот, 20).
За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 47 328,60 грн, з них: 10 100,00 грн тіло кредиту, 30 158,60 грн - проценти за користування кредитом, 2 020,00 грн заборгованість по комісії, 5 050,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК (а.с.16-19)
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подала.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.
За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов таких висновків.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) 08.11.2024 року уклали в електронному вигляді договір про відкриття кредитної лінії № 1416-9101, який за правовою природою є кредитним договором. Спірні правовідносини виникли у сфері споживчого кредитування.
На підставі цього договору відповідач отримав кредит в сумі 10 100,00 гривень, взяла на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користуванням ним, однак кредит своєчасно не повернула проценти за користування ним не сплатила, чим порушила взяті на себе договірні зобов`язання.
Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 42 278,60 грн, з них: 10 100,00 грн тіло кредиту, 30 158,60 грн - проценти за користування кредитом, 2 020,00 грн заборгованість по комісії.
Такий розмір заборгованості є обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачем.
Суд не вбачає підстав для стягнення заборгованості за процентами річних (на підставі ст. 625 ЦК України) в розмірі 5 050,00 грн, оскільки проценти річних нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а тому відповідач є звільненим від обов`язку їх сплати (п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).
Отже, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту, процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту слід задовольнити. В задоволенні позовних вимог про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України слід відмовити.
Заперечення сторони відповідача щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором № 1469-4816 від 08.11.2024 року не приймаються судом до уваги, оскільки, як встановлено судом в ході розгляду справи, і це вбачаться з матеріалів справи, у договорі № 1469-4816 від 08.11.2024 року, в п. 14 строк кредитування - 300 календарних днів, дата повернення кредиту 05.05.2026.
Відповідно до п. 4.6 договору № 1469-4816 від 08.11.2024 року нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за включенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою.
З урахуванням оплатного характеру кредитного договору відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату процентів за користування кредитом є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін в укладеному між сторонами договорі. Крім того визначений договором розмір денної процентної ставки відповідає положенням частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо стягнення комісії за видачу кредиту, суд зазначає наступне.
При укладенні кредитного договору, у пункті 4.7 цього договору сторони погодили, що комісія за видачу кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту та становить 20% від суми наданого кредиту.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Отже, відповідно до наведених положень вказаного закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту. Встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач, уклавши кредитний договір, погодилася сплатити комісію за наданий кредит.
Аналізуючи умови укладеного кредитного договору та наведені вище норми права, суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки умовами договору передбачено нарахування одноразової комісії за надання кредиту.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 094,24 гривень (42 278,60 гривень х 2 662,40 гривень/ 47 328,60 гривень) пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором 1469-4816 від 08.11.2024 року в розмірі 42 278 (сорок дві тисячі двісті сімдесят вісім) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в розмірі 2 094 (дві тисячі дев`яносто чотири) гривні 24 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407; код в ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 08 липня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова
Судове рішення № 138118060, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 01.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/7943/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: