Рішення № 138117224, 10.07.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2432/26

Провадження № 2/750/1901/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря Левченка К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Звягельської міської ради як Орган опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

третя особа патронатний вихователь ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

у березні 20265 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення її батьківських прав по відношенню до його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини, а саме: не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, не цікавиться станом її здоров`я, фізичним, моральним та духовним розвитком.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В установлений судом строк відповідач відзив на позов не подала.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання подала заяву про розгляд справи без її участі, вказавши, що позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи по суті сповіщалася завчасно і належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою її місця проживання.

Представник третьої особи у судове засідання надіслала заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що проти задоволення позову не заперечує.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

Згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 20).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.10.2022 у справі № 750/5510/22 розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 25.08.2018 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 1502. (а.с. 21)

Також, як зазначено у позовній заяві, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.10.2023 у справі № 750/9006/23 виключено відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із актового запису № 114 від 15 березня 2023 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Звягельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 19)

Проте, з актів обстеження матеріально побутових умов проживання від 29.03.2023, 05.04.2023, 11.04.2025, 20.04.2023, 11.04.2023, 12.07.2023, 07.11.2023, 20.12.2023, 30.01.2024, 06.06.2024, 13.08.2024, 23.10.2024, 17.02.2025, 21.05.2025, 22.05.2025, 24.06.2025, 01.07.2025, 03.07.2025, 15.07.2025, 17.07.2025, 21.07.2025, 23.07.2025, 24.07.2025, 07.08.2025, 14.08.2025, 22.08.2025, 28.08.2025, 18.09.2025, 24.09.2025, 25.09.2025, 29.09.2025, 02.10.2025, 03.10.2025, 22.10.2025 убачається, що ОСОБА_3 фактично проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , її співмешканцем ОСОБА_5 та батьком співмешканця ОСОБА_6 у будинку за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 23, 31, 39, 40, 47-76).

Обстеженнями матеріально побутових умов проживання відповідача встановлено, що будинок без зручностей, потребує ремонту. У кімнатах панує повна антисанітарія, всюди брудно, холодно, неприємно пахне, світло відключене за несплату, пічне опалення в аварійному стані. Запас продуктів харчування, дров мінімальний або взагалі відсутній. У дитини належно об лаштованого місця для сну, відпочинку та проведення дозвілля не має. Дитина голодна, неохайна та недоглянута. Між ОСОБА_1 та її співмешканцем ОСОБА_5 періодично виникають конфлікти та бійки. ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями.

Відповідачу неодноразово роз`яснено чинне законодавство щодо належного виконання нею батьківських обов`язків, створення належних і безпечних умов для проживання дитини та недопущення вживання алкогольних напоїв. Також, відповідача попереджено про крайню міру виховного характеру, яка застосовується до батьків позбавлення батьківських прав, що підтверджується поясненнями ОСОБА_1 від 16.03.2023 та 07.06.2024. (а.с. 77, 78)

Відповідно до інформацій Звягельського міського центру соціальних служб від 14.03.2023 № 122, від 18.04.2023 № 177, від 07.06.2024 № 310, від 07.07.2024 № 340, від 25.08.2025 № 416 та від 16.10.2025 № 517 з`ясовано, що сім`я ОСОБА_1 з березня 2023 року перебуває на обліку Звягельського міського центру соціальних служб як така, що опинилася у складних життєвих обставинах та тричі перебувала під соціальним супроводом з метою підвищення виховного потенціалу сім`ї. До рекомендацій фахівців із соціальної роботи ОСОБА_1 спочатку прислуховувалася, однак, проблеми повернулися через зловживання нею алкогольними напоями. Вона уникає відповідальності, надаючи чисельні відмовки та обіцянки, які не виконує. Відсутність систематичного підходу до догляду і виховання дитини свідчать про неспроможність матері забезпечити мінімальні потреби дитини. Сім`я має низький рівень матеріального забезпечення, базові потреби не забезпечується. (а.с. 83, 87-92)

У зв`язку зі складними життєвими обставинами ОСОБА_1 написала заяву щодо тимчасового влаштування дитини ОСОБА_3 до сім`ї патронатного вихователя. (а.с. 106)

Відповідно до наказу служби у справах дітей Миропільської селищної ради Житомирського району від 03.10.2025 № 104 дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає на території Миропільської селищної ради Житомирського району Житомирської області. (а.с. 108).

Постановами Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 18.04.2023, 03.05.2023, 02.07.2024 та 12.06.2025 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 184 КУпАП. (а.с. 99-102)

Орган опіки та піклування Звягельської міської ради Житомирської області, своїм висновком, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Звягельської міської ради № 1708 від 26 листопада 2025 року, вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до малолітньої малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9, 10).

Статтею 3 Конвенції про права дитини визначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини, держави -учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно положень ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до пункту 16 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За таких підстав, враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання обов`язків по вихованню малолітньої дитини, суд вважає за доцільне позбавити її батьківських прав відносно неї.

Крім того, статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Аналогічні положення містяться у статті 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому, частиною другою статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно із частиною першою статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частин першої, другої статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Частиною п`ятою статті 183 Сімейного кодексу України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи вимоги закону, обов`язок відповідача утримувати неповнолітнього сина, суд вважає за можливе стягнути аліменти з ОСОБА_1 на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1282 грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, на підставі ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення, а відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, ч. 2, 5 ст. 150; ч. 2 ст. 157; ч. 2 ст. 164 Сімейного кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

позов Виконавчого комітету Звягельської міської ради як Органу опіки та піклування (місцезнаходження: вул. Шевченка, 16, м. Звягель, Звягельський район, Житомирської області, ЄДРПОУ- 04053571) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Новоград-Волинський Житомирської області, (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1282 грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 лютого 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 10.07.2026.

Суддя