Рішення № 138116069, 08.07.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1107/26

Провадження № 2/396/1199/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08.07.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Цесельська О. С.

за участю секретаря судового засідання: Луценко Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу №396/1107/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Суть позовної заяви

15 травня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» подав через систему «Електронний суд» до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області позовну заяву із вимогами до ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №52490284 від 04.10.2024 року в розмірі 36 151,16 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 04.10.2024 року між ТОВ "Фінансова Компанія "ТАЙГЕР-ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №52490284, згідно з умовами якого відповідачка отримала 7 200,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Представник позивача зазначив, що відповідачка, отримавши кредитні кошти, не виконала свого обов`язку щодо своєчасного їх повернення, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 36 151,16 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7 200,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 24 271,16 грн; заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1 080,00 грн.; прострочена заборгованість за штрафами - 3 600,00 грн.

Процесуальні рішення та позиції сторін

22 травня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, про що свідчить підпис від 03.07.2026 р. у зворотньому рекомендованому поштовому повідомлення про отримання копії ухвали про відкриття провадження та повістки про виклик до суду. Відзив до суду не надходив.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового розгляду не здійснювалося.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження

04.10.2024 року ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс», як кредитодавець, та ОСОБА_1 , як позичальник, уклали договір №52490284 , за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у кредит у розмірі 7 200,00 грн, строком на 360 днів, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати періодичні платежі відповідно до графіку. Денна процентна ставка складає 0,94 %. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 350,4 % річних. Пільгова процентна ставка за 30 календарних днів з 04.10.2024 року по 03.11.2024 року 0,7% в день, стандартна процентна ставка за 330 календарних днів з 04.11.2024 року по 29.09.2025 року - 0,96 % в день. Комісія за надання кредиту - 15,00%.

Відповідно до п. 4.6. Договору у випадку прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4. договору на 1 (один) день товариство нараховує штраф в розмірі 10 % від суми кредиту, а в разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4. договору на 10 днів, товариство нараховує штраф в розмірі 40 % від суми кредиту.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позивальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно із довідкою ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» відповідачка ОСОБА_1 , з якою укладено договір про споживчий кредит ідентифікований Товариством. Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 7bT5HJsm. Номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор «+380662116130».

Факт перерахування відповідачкі ОСОБА_1 04.10.2024 року ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» кредитних коштів у розмірі 7 200,00 грн підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 16.02.2026 року про успішність операції та відомістю про отримання грошових коштів.

Відповідно до представленого представником позивача розрахунку заборгованості за договором №52490284 від 04.10.2024 року, заборгованість відповідачки перед позивачем становить 36 151,16 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7 200,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 24 271,16 грн; заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1 080,00 грн.; прострочена заборгованість за штрафами - 3 600,00 грн.

Норми права, що підлягають застосуванню

За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України, норми якої в силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Оцінка та мотиви суду

04.10.2024 року ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс», як кредитодавець, та ОСОБА_1 , як позичальник, уклали договір №52490284 про споживчий кредит.

За умовами договору кредитодавець надав позичальнику у кредит кошти у безготівковій формі у сумі 7 200,00 грн. шляхом їх перерахування на рахунок, вказаний самим позичальником, 04.10.2024 року. Сторони договору погодили усі його істотні умови. Строк кредиту 360 днів. Денна процентна ставка складає 0,94 %. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 350,4 % річних. Пільгова процентна ставка за 30 календарних днів з 04.10.2024 року по 03.11.2024 року 0,7% в день, стандартна процентна ставка за 330 календарних днів з 04.11.2024 року по 29.09.2025 року - 0,96 % в день. Комісія за надання кредиту - 15,00%.

Згідно з представленим суду розрахунком заборгованості у відповідача перед ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» за договором №52490284 виникла заборгованість в розмірі 36 151,16 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 7 200,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 24 271,16 грн. Крім того, у розрахунку зазначена заборгованість за комісією 1 080,00 грн. та за штрафами 3 600,00 грн.

У частині основної суми боргу, заборгованості за процентами, проведені представником позивача розрахунки суд вважає такими, що здійснені правильно.

Щодо підстав для стягнення штрафу

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 3 600,00 грн.

Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05години 30хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

За змістом частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Зі системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що предметом регулювання відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не є правовідносини щодо нарахування пені у кредитних спорах під час дії воєнного стану, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Оскільки, як установлено судом, штраф за кредитним договором нарахований під час дії воєнного стану, тому відповідач звільняється від обов`язку його сплати на користь позивача.

Отже, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, є безпідставними.

Щодо стягнення комісії, то суд виходить з наступного.

При визначенні підстав та порядку нарахування комісії, потрібно керуватися положеннями абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів», якими кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Згідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З огляду на зміст приписів частин 1 та 2 статті 228 ЦК України умова кредитного договору про додаткову сплату позичальником на користь кредитора під час надання кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною. В договорі встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16, та висновками Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року, зроблених під час розгляду справи 666/4957/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року при розгляді справи №363/1834/17, де визначено, що комісія, яка нараховується банком є послугою з обслуговування кредиту, а тому не підлягає стягненню на користь кредитора при наданні позичальнику коштів на придбання споживчої продукції.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

За наведених обставин вимога про стягнення 1 080,00 грн. комісії (пов`язаної з наданням кредиту), яка хоча і погоджена з позичальником, але за своєю нікчемністю не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №52490284 від 04.10.2024 року в розмірі 31 471,16 грн, яка складається з 4 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу та 15 120,00 грн заборгованості за процентами.

Розподіл судових витрат

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, подавши до суду позов в електронній формі, який, згідно з частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частинами 1, 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог - суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 317 грн. 6 коп. (31 471,16 х 100 : 36 151,16 = 87,05 %, 2 662,40 х 87,05% = 2 317 грн. 62 коп.).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

За правилами частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.07.2025 року №0207, копію ордера про надання правничої допомоги від 04.11.2025 року №1412829, копію акту наданих послуг від 09.03.2026 року №1302, копію детального опису наданих послуг до Акту №1302 від 09.03.2026 року.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду цієї категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала в наданні усної консультації, ознайомленні з матеріалами кредитної справи, погодженні правової позиції клієнта, складенні позовної заяви, поданні заяви до суду, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

Керуючись статтями 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) заборгованість за кредитним договором №52490284 від 04.10.2024 року в розмірі 31 471,16 грн., витрати по сплаті судового збору 2 317,62 грн. та витрати на правничу допомогу 3 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 08 липня 2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська