Рішення № 138115863, 09.07.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/768/26

Номер провадження 2/350/725/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.

секретаря судового засідання Маєвської С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в:

I. Стислий виклад позицій сторін:

представник позивача звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №01.07.2025-100003078 від 01.07.2025 у розмірі 29449,92 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 01.07.2025 було укладено кредитний договір (оферти) №01.07.2025-100003078, відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 16000,00 грн., дата повернення кредиту - 30.12.2025, з правом позичальника ініціювати продовження (пролонгацію) строку кредитування.

Відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 8115.45 грн. від 30.07.2025 року, на суму 7500 грн. від 30.08.2025 року, на суму 857 грн. від 24.09.2025 року, на суму 3764.81 грн. від 30.09.2025 року

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 29449,92 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 11236,13 грн, процентів у розмірі 10213,79 грн та неустойки у розмірі 8000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представником відповідача - адвокатом Родіковим І.С. подано до суду письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що відповідач не заперечує факту отримання кредитних коштів, однак вважає позовні вимоги частково безпідставними. Зокрема, представник відповідача послався на приписи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до яких у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання. Також зазначено, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 20237,26 грн, а саме: 30.07.2025 - 8115,45 грн, 30.08.2025 - 7500,00 грн, 24.09.2025 - 857,00 грн, 30.09.2025 - 3764,81 грн, у зв`язку з чим, на думку представника відповідача, з відповідача підлягає стягненню виключно сума основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 11236,13 грн, а в решті позову просив відмовити. Представник відповідача просив розглянути справу за його відсутності та відсутності відповідача.

II. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15.05.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.

22.06.2026 року до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника відповідача - адвоката Родікова І.С. надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких, зокрема, міститься клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

III. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

01.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №01.07.2025-100003078.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію за допомогою Системи BankID Національного банку України, за результатами якої було забезпечено однозначне встановлення його особи, після чого, використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором, отриманим у смс-повідомленні на номер телефону НОМЕР_1 , підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), заявку на отримання кредиту та підтвердження про прийняття пропозиції (акцепт), відповідно до яких відповідачу надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 14000,00 грн; дата надання кредиту - 01.07.2025; строк, на який надається кредит, - 183 дні з дати надання; дата повернення кредиту - 30.12.2025; процентна ставка - фіксована незмінна ставка у розмірі 1% за кожен день користування кредитом протягом усього строку кредитування; комісія, пов`язана з наданням кредиту, - 20% від суми кредиту, що дорівнює 2800,00 грн, нараховується в день видачі кредиту.

Також 30.07.2025 року ОСОБА_1 підписав пропозицію про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) звернення позичальника, відповідно до якої сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: сума кредиту - 16000,00 грн., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші); надано 2-й Транш у розмірі 2000 грн. 00 коп.; дата надання кредиту (2-го Траншу) - 30.07.2025; строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) - 154 дні з дати надання; дата повернення кредиту - 30.12.2025; процентна ставка - фіксована незмінна ставка у розмірі 1% за кожен день користування кредитом протягом усього строку кредитування; комісія, пов`язана з наданням 2-го Траншу - 20% від суми кредиту, що дорівнює 400,00 грн, нараховується в день видачі кредиту.

Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-2804 від 28.04.2026, зазначене товариство надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків на підставі Ліцензії Національного банку України №3 від 11.11.2013, а між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Споживчий центр» укладено договір на переказ коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024. Відповідно до вказаного договору на платіжну картку відповідача було успішно перераховано кошти: 01.07.2025 22:40:08 на суму 14000,00 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 789955636, призначення платежу: Видача за договором кредиту №01.07.2025-100003078 та 30.07.2025 03:26:40 на суму 2000,00 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 817702182, призначення платежу: Видача за договором кредиту №01.07.2025-100003078), а всього - 16000,00 грн, що також підтверджується копіями відповідних квитанцій про перерахування коштів.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на погоджених умовах, що не заперечується останнім.

Судом встановлено, що відповідач частково виконував свої зобов`язання за договором, здійснивши платежі на загальну суму 20237,26 грн, а саме: 30.07.2025 - 8115,45 грн, 30.08.2025 - 7500,00 грн, 24.09.2025 - 857,00 грн, 30.09.2025 - 3764,81 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості та не заперечується відповідачем.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №01.07.2025-100003078, наданого позивачем, з урахуванням здійснених відповідачем платежів та черговості погашення вимог кредитора, визначеної ч. 1 ст. 534 ЦК України, заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату подання позовної заяви складає 29449,92 грн, з яких: тіло кредиту - 11236,13 грн, проценти за користування кредитом - 10213,79 грн, неустойка - 8000,00 грн.

Відповідач у поданих суду письмових поясненнях не заперечив факту отримання кредитних коштів та наявності заборгованості по тілу кредиту у розмірі 11236,13 грн, водночас заперечив проти стягнення неустойки, а також не погодився з розміром нарахованих процентів, однак жодних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, зокрема власного контррозрахунку, суду не надав.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини справи, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що при укладенні кредитного договору ОСОБА_1 пройшов процедуру ідентифікації через Систему BankID Національного банку України, що відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Постанови Правління Національного банку України №32 від 17.03.2020 забезпечує однозначне встановлення особи, а кредитний договір підписаний ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19. За таких обставин суд вважає кредитний договір №01.07.2025-100003078 від 01.07.2025 укладеним належним чином та таким, що породжує права і обов`язки для його сторін.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 16000,00 грн, що не заперечується відповідачем. Разом з тим відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, здійснивши лише часткове погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку заборгованості з урахуванням встановленої законом черговості погашення вимог кредитора та фактично здійснених відповідачем платежів, суд не встановив розбіжностей чи помилок у ньому, а відповідачем, в свою чергу, контррозрахунку заборгованості або інших доказів на спростування розміру заборгованості по тілу кредиту (11236,13 грн) та процентах (10213,79 грн) суду не надано. За таких обставин суд вважає доведеною наявність заборгованості відповідача перед позивачем по тілу кредиту у розмірі 11236,13 грн та по процентах за користування кредитом у розмірі 10213,79 грн, а вимоги позивача в цій частині - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 8000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Наведену позивачем у позовній заяві правову позицію щодо застосування до спірних правовідносин виключно приписів Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону №3498-ІХ від 22.11.2023) як спеціального закону, що нібито усуває дію п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо кредитних договорів, укладених після 24.01.2024, суд до уваги не приймає, оскільки зазначеними змінами було виключено відповідний мораторій лише з прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування», тоді як п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України - як норма прямої дії окремого кодифікованого акта цивільного законодавства - у встановленому порядку скасований не був та продовжує застосовуватися незалежно від дати укладення кредитного договору.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 8000,00 грн є безпідставними у зв`язку зі звільненням позичальника від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії воєнного стану, а тому в цій частині в задоволенні позову необхідно відмовити.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №01.07.2025-100003078 від 01.07.2025 у розмірі 21449,92 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 11236,13 грн та процентів у розмірі 10213,79 грн, а в задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

V. Розподіл судових витрат:

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00103411 від 05.05.2026 року.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1939,17 грн (21449,92:29449,92х2662,40).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 534, 610, 626, 628, 639, 1054 ЦК України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №01.07.2025-100003078 від 01.07.2025 у розмірі 21449 (двадцять одна тисяча чотириста сорок дев`ять) гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у розмірі 1939 (одна тисяча тридцять дев`ять) гривень 17 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя А.М. Бейко