Рішення № 138115859, 09.07.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/659/26

Номер провадження 2/350/653/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 липня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідача, у якій просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» заборгованість за Кредитним договором № 33192 від 04.05.2025 року в розмірі 31500,00 грн., а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн. за сплачений судовий збір та 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (procent.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, укладено електронний Кредитний договір № 33192. Зазначений кредитний договір разом з Правилами надання грошових коштів та банківських металів у кредит, паспортом споживчого кредиту та таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача і реальної річної процентної ставки за договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з якими позичальник був попередньо ознайомлений.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 9000,00 грн. відповідно до умов укладеного договору. Однак відповідач, отримавши кредитні кошти, не сплачував нараховані проценти за користування кредитом у встановлені договором строки, у зв`язку з чим перед кредитодавцем станом на 28.02.2026 виникла заборгованість за процентами у розмірі 27000,00 грн. за період з 04.05.2025 по 28.02.2026, а також нараховано штраф за порушення умов договору у розмірі 4500,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати без його участі. Не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судові засідання не з`явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подавав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, в тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначивши справу до розгляду із повідомленням учаснків справи.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 09.07.2026 суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи.

Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обгрунтувань позивача суду не надала, хоча була належним чином повідомлена про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:.

Згідно з Кредитним договором № 33192 від 04.05.2025 року сторони погодили, що ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (Товариство) зобов`язується надати ОСОБА_1 (Позичальнику) грошові кошти у розмірі 9000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у строки, визначені договором (п. 1.1).

Процентна ставка за користування кредитом становить 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (річна процентна ставка 365,00%), є фіксованою (п. 1.2).

Строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів з сплатою кредиту в кінці строку користування, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. 1.3).

Кредитний договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 948587, який направлявся відповідачу 04.05.2025 о 14:16:20 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер, зазначений в договорі, та був введений позичальником 04.05.2025 о 14:16:34 год. в особистому кабінеті на веб-сайті https://procent.com.ua.

Позичальник також ознайомився та підписав Паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором 627801 04.05.2025 о 14:16:07 год., яким засвідчив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту у розмірі 74700,00 грн. та реальну річну процентну ставку у розмірі 2334,04% річних.

Порядок і умови надання ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» кредиту, права та обов`язки сторін визначено у Правилах надання грошових коштів та банківських металів у кредит, розміщених на сайті Товариства, з якими позичальник ознайомився та погодився під час укладення договору.

Згідно з довідкою надавача платіжних послуг про перерахування коштів, ОСОБА_1 04.05.2025 року на підставі вказаного кредитного договору перераховано кредитні кошти у розмірі 9000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до умов договору, починаючи з 03.06.2025 року, відповідач мав обов`язок сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 30 днів, однак свого обов`язку не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом за період з 04.05.2025 року по 28.02.2026 року у розмірі 27000,00 грн., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості.

Крім того, у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань щодо сплати процентів, позивачем нараховано штраф, передбачений п. 3.5 Кредитного договору, який згідно з розрахунком заборгованості становить 4500,00 грн.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті процентів за кредитним договором відповідач суду не надав, розрахунку заборгованості не спростував, доказів на підтвердження протилежного суду не подав.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Статтею 12 цього Закону передбачено, що моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 04.05.2025 підписав Кредитний договір № 33192 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором та отримав від ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» суму кредиту в розмірі 9000,00 грн. на свою платіжну картку, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Умови кредитування визначені у Кредитному договорі, Паспорті споживчого кредиту та Правилах надання грошових коштів та банківських металів у кредит, з чим ОСОБА_1 погодився, підписавши їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідач не оспорив факт укладення договору та отримання кредитних коштів, доказів повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки суду не надав.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Проценти, встановлені кредитним договором, є платою за правомірне користування грошовими коштами, наданими кредитодавцем, відповідно до ст.ст. 1048, 1054 ЦК України, а не неустойкою, штрафом чи іншою формою відповідальності за порушення зобов`язання.

Позивач, пред`являючи позов, просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитом виключно у межах погодженого сторонами строку кредитування (730 днів, до 04.05.2027 року), не вимагаючи дострокового повернення суми кредиту, що відповідає вимогам ст. 1048 ЦК України.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, який відповідачем не спростований та не оскаржений, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає умовам укладеного договору, а тому дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами за період з 04.05.2025 по 28.02.2026 у розмірі 27000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 4500,00 грн., суд враховує наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані за таке прострочення, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічний правовий висновок щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23 та у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), відповідно до яких дія цього пункту поширюється на кредитні договори.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основним актом цивільного законодавства є цей Кодекс. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону, містять однопредметні приписи різного змісту, пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (п. 17), від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 (п. 78), від 29.06.2022 у справі № 477/874/19 (п. 69)).

Судом встановлено, що прострочення позичальником ОСОБА_1 виконання грошового зобов`язання зі сплати процентів за Кредитним договором № 33192 від 04.05.2025 року та нарахування штрафу мали місце в період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого відповідними указами.

Хоча пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону України № 3498-IX від 21.12.2023) звільнення споживача від сплати неустойки (штрафу, пені) передбачено лише щодо договорів, укладених до 24.01.2024 включно, тобто ця пільга не поширюється на кредитний договір, укладений відповідачем 04.05.2025 року, суд враховує, що п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який має пріоритет перед положеннями спеціального закону, не містить аналогічного обмеження за датою укладення договору та передбачає звільнення позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) протягом усього періоду дії воєнного стану незалежно від дати виникнення кредитних правовідносин.

За таких обставин, з огляду на пріоритет норм Цивільного кодексу України над приписами Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що позичальник ОСОБА_1 звільняється від сплати нарахованого позивачем штрафу в розмірі 4500,00 грн., у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат:

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4426 від 23.03.2026.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2282,06 грн. (2662,40 грн. х 27000,00 грн. / 31500,00 грн.).

Позивач також просить відшкодувати понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову. Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт № 103 від 26.01.2026 та витяг з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 103 від 26.01.2026 на суму 10000,00 грн.

Враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності та відповідно до ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, обсяг виконаних адвокатом робіт (складення позовної заяви, клопотань) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн. є завищеним та неспівмірним із предметом спору, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

На переконання суду, такий розмір витрат на правничу допомогу є достатнім, пропорційним і справедливим та не становитиме надмірного тягаря для відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 509, 526, 527, 610, 626, 628, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 133, 137, 141, 178, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» заборгованість за Кредитним договором № 33192 від 04.05.2025 року у розмірі 27000 (двадцять сім тисяч) гривень 00 копійок процентів за користування кредитом.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» судовий збір у розмірі 2282,06 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ», що знаходиться за адресою: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, код ЄДРПОУ 41466388.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя А.М. Бейко