Ухвала суду № 138115639, 09.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13081/26

Провадження № 1-кс/344/5106/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши в залі суду м. Івано-Франківська клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 12026090000000362 від 07.07.2026,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулася з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликалася на те, що слідчим відділом СУ ГУНП в Івано-Франківській області, за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026090000000362 від 07.07.2026, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що улітку 2025 року ОСОБА_4 в усній формі домовився з своїм знайомим ОСОБА_6 про те, що останній придбає для нього мотоцикл, за що передав йому грошові кошти в загальній сумі 2300 доларів США. Однак, ОСОБА_6 умови домовленості не виконав та мотоцикл не надав.

Зазначено, що 07.07.2026 близько 16:00 год., ОСОБА_4 разом із своїм знайомим ОСОБА_6 на автомобілі марки «Jaguar», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухались в напрямку супермаркету Метро, що по вул. Вовчинецькій в м. Івано-Франківську. Дорогою, ОСОБА_4 під час розмови з ОСОБА_6 зрозумів, що останній мотоцикл йому не передасть, тому на ґрунті особистих неприязних відносин, вирішив позбавити життя ОСОБА_6 .

Близько 16.15. год., прибувши на автомобілі марки «Jaguar», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до гаражного кооперативу «Соколи», що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 225, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи, що нанесення удару ножем у шию є життєво-небезпечним для життя людини, бажаючи настання невідворотного наслідку у вигляді смерті людини, посягаючи на найвищу соціальну цінність життя людини, знаходячись на передньому пасажирському сидінні автомобіля марки «Jaguar», витяг з кишені своїх шортів заздалегідь приготовлений ніж та наніс потерпілому ОСОБА_6 , який знаходився на сидінні водія два удари в життєво важливий орган шию, та вухо, спричинивши останньому відкриту різану рану шиї справа, різану рану правої вушної раковини.

Однак ОСОБА_4 завершити свій злочинний умисел спрямований на позбавлення життя ОСОБА_6 не зміг, так як потерпілий вийшов з автомобіля та почав втікати.

В подальшому потерпілого ОСОБА_6 було доставлено до відділення невідкладної (екстреної) допомоги КНП «ОКЛ ІФ ОР», де було проведено операцію.

Смерть потерпілого не настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_4 .

Матеріалами клопотання зазначається, що 08.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у закінченому замаху на вбивство, тобто закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини, просить клопотання задовольнити.

Підозрюаний та його захисник у судовому засіданні заперечували клопотання, вказавши на необґрунтованість підозри, відсутність умислу у діях ОСОБА_4 на умисне вбивство ОСОБА_6 . На сьогоднішній день немає висновку експертизи про характер завданих ушкоджень, які спровоковані діями самого потерпілого.

Сторона захисту вказує на відсутність ризиків, заявлених у клопотанні, на міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який проживає разом із батьками, є студентом ІІ курсу факультету інформаційних технологій Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, денної форми навчання. Просить врахувати позитивну характеристику з місця навчання, а також те, що батько підозрюваного ОСОБА_7 отримав поранення під час виконання бойового завдання, здійснюючи захист Батьківщини.

Сторона захисту просить застосувати до ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою або визначити підозрюваному як альтернативний запобіжний захід заставу у встановленому законом розмірі.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Як слідує з матеріалів клопотання, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, студент 2-го курсу денної форми навчання факультету інформаційних технологій Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, раніше не судимий.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 115 КК України підтверджуються зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 та іншими доказами, у їх сукупності.

У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Прокурором в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, наведено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного:

п. 1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі від семи до п`ятнадцяти років та він усвідомлює про можливість призначення судом саме такого виду покарання в разі доведення вини в суді;

п. 2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування триває та підозрюваний, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може вчиняти такі дії;

п. 3 - незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, так як вони знайомі між собою, шляхом погроз, змушувати його змінити свої покази на неправдиві з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;

п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 може не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду.

Інші види запобіжного заходу застосувати відносно підозрюваного неможливо, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу. При цьому, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, а також враховує наявність ризиків.

На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Розмір застави, у відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя, поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями Європейський суд з прав людини від 26.01.1993 року у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні від 08.01.2009 року у справі «Мангурас проти Іспанії».

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного, а тому необхідно визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 88 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 292 864 (двісті дев`яносто дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) гривні.

На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_4 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою їх вимогою; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим; здати на зберігання до органів державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, в межах строку досудового розслідування до 04 вересня 2026 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу у розмірі 88 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 292 864 (двісті дев`яносто дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) гривні, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою їх вимогою;

повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання;

утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим;

здати на зберігання до органів державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

В решті вимог клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 09.07.2026 року.