Рішення № 138115487, 09.07.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/12271/25

2/214/1344/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

09 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сіденка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Розстальної К.В.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2025 року представник АТ «Криворізька теплоцентраль» звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.05.2025 року у розмірі 28 000,00 грн, інфляційні втрати 15 844,92 грн та 3% річних 4619,81 грн, та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що АТ «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно до ЖК України , ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Постанови КМУ від 21.07.2005 ороку №630 зобов`язане здійснювати оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунку та встановлених тарифів. надає послуги з централізованого опалення населенню. Позивач на виконання своїх зобов`язань здійснив постачання теплової енергії для потреб опалення і гарячого водопостачання населенню та здійснив постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.05.2025 року. У зв`язку з неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань, в неї виникла заборгованість в розмірі 48 464,72 грн. Оскільки заборгованість ОСОБА_3 в добровільному порядку не погашає, представник позивача, діючи в інтересах АТ «Криворізька теплоцентраль», вимушена звернутися до суду.

Ухвалою від 29 грудня 2025 року було прийнято та відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Від представника позивача разом з позовною заявою надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 05 березня 2026 року витребувано докази у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Іванової С. Я належним чином завірену копію договору купівлі продажу, що посвідчений 28.02.2020 р. за реєстраційним №195, за адресою АДРЕСА_1 на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності.

Ухвала суду була виконана та надано копію договору купівлі продажу.

15 квітня 2026 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення до справи співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою від 25 травня 2026 року залучено до співвідповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, надала до суду письмову заяву про те, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить суд розглянути справу без її участі.

Відповідачі у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомленні, про дату та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

За обставин неявки у судове засідання учасників справи, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 , була власником квартири за адресою АДРЕСА_1 з 23.12.2019 року, що підтверджується договором купівлі продажу.

ОСОБА_1 , з отриманої копії договору купівлі-продажу від 28.02.2020 посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Івановою С. Я на даний час власником квартири є ОСОБА_1 .

Суд вважає, що вирішуючи спір, суд в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи за обсягом наявних доказів, надав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Відповідно до правової позиції Європейського Суду з прав людини, викладеної в п.40 рішення від 03.04.2008 у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України», та в рішенні «Устименко проти України» від 29.10.2015 «…право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу оста точності рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Повноваження судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, але не для здійснення нового судового розгляду…».

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно дост.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цьогоЗаконує відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

У силу вимог ст.ст.11,526 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Аналогічні положення передбачаласт.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в попередній редакції закону).

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була власником за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином відповідач станом до 2020 року була споживачем послуг, що надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» як постачальником та виробником теплової енергії для потреб опалення за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Івановою С. Я за реєстровим №195 за адресою: АДРЕСА_1 на даний час власником квартири.

Із наданої позивачем виписки з особового рахунку, заборгованість відповідачів по оплаті за централізоване опалення за період з 01.01.2016 року по 31.05.2025 року склала 48 464,72 грн.

Як убачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005 року.

Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановлено ч. 6ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 №2633-IV.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630(із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Відповідно дост. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належать громадянинові на праві приватної власності встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначається угодою сторін.

Відповідачу нараховувалась плата за надані житлово-комунальні послуги згідно тарифів на теплову енергію і гаряче водопостачання, які установлені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про упорядкування тарифів на послуги теплопостачання в м. Кривому Розі» № 584 від 13.08.2008р., постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №1844 від 14.12.2010 р., постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 650 від 06.06.2014 р., постановою Національної комісії у сферах енергетики та комунальних послуг № 146 від 17.10.2014р., постановою Національної комісії у сферах енергетики та комунальних послуг № 1171 від 31.03.2015 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач має зобов`язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів і зазначений факт ним не спростовано.

Крім того, за положеннями ст.ст.525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї матеріальної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, за прострочення виконання зобов`язань законодавством визначена відповідальність боржника, що дає позивачу право на стягнення коштів відповідно до ст. 625 ЦК України. Крім того, слід зазначити, щост.625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України, а тому поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями. Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія ч.2ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, протягом періоду з за період з 01.01.2016 р. по 27.02.2020 р. у розмірі 26 948,60 грн., інфляційні втрати 15 463,31 грн. та 3% річних 4510,07 грн. та 28.02.2020 р. по 31.05.2025 р. у розмірі 1051,40 грн., інфляційні втрати 381,61 грн. та 3% річних 109,73 грн. АТ «Криворізька теплоцентраль» свої зобов`язання по наданню послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 виконувало належним чином, однак відповідач своєчасно та в повному обсязі оплату за спожиті ним послуги не вносила, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 48 464,72 грн., що підтверджується розрахунком, при цьому суд погоджується з наведеним позивачем розрахунком.

Керуючись викладеним, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо заборгованості по оплаті за надані житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 48 464,72

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.67,68 ЖК України, ст.ст.322,509,525,610,614 ЦК України, ст.ст.10,12,13,141,263,265,280-284,288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1, код ЄДРПОУ 00130850): заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період 01.01.2016 р. по 27.02.2020 р. у розмірі 26 948,60 грн., інфляційні втрати 15 463,31 грн. та 3% річних 4510,07 грн.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1, код ЄДРПОУ 00130850): заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з 28.02.2020 р. по 31.05.2025 р. у розмірі 1051,40 грн., інфляційні втрати 381,61 грн. та 3% річних 109,73 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 3028,00 грн. по 1514 грн з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Сіденко