Рішення № 138115163, 10.07.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3156/26

2/212/3689/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Осіпової К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без участі сторін, які беруть участь у справі, та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської Ради про скасування рішення органу приватизації та визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за вищевказаною позовною заявою. Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачі по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками позивача.

03 вересня 2011 року позивач вступила в зареєстрований шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

До 29 березня 2016 року була реєстрована в квартири АДРЕСА_1 , але з 2002 року по 2016 року не проживала разом із батьками, проживала у місті Олександрія з майбутнім чоловіком.

З 2016 року по даний час проживає в АДРЕСА_2 . Вона проходить військову службу, та у грудні 2025 року звернулась до керівництва з прохання поставити її з дитиною на квартирний облік, але їй повідомили про те, що згідно Свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 а від 14 лютого 2007 року вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками є батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

При цьому, в приватизації цієї квартири брали участь її батьки. Втім, їй стало відомо, що в вересні-жовтня 2006 року, її батько подав заяву на приватизацію зазначеної квартири від мені своєї доньки, про що позивач не знала. На думку позивача, приватизація спірної квартири відбулась без її волевиявлення, оскільки згоди на участь у приватизації не надавала, письмову заяву на приватизацію не підписувала. Вважає, що її участь в приватизації зазначеної квартири, порушує її права, оскільки вона на теперішній час позбавлена можливості одержання від держави житлового приміщення. Позивач вказує, що вона була лише зареєстрована у квартирі, але з 2002 року не проживала в спірній квартирі, що не давало їй право на приватизацію.

Ухвалою від 10 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року розгляд справи відкладений через неявку сторін.

28 травня 2026 року до суду надійшли заяви від відповідачів про визнання позову та розгляд справи за їх відсутності.

Ухвалою суду від 28 травня 2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Розгляд справи відкладний на 07 липня 2026 року через нявку позивача та представника відповідача Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської Ради.

В судове засідання позивач ОСОБА_7 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві та у наданих до суду письмових поясненнях.

Представник відповідача Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської Ради у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, правом подати відзив не скористався.

Від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в матеріалах справи наявні заяви про визнання позову та розгляд справи за їх відсутності.

Стаття 223 ЦПК України вказує на те що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Нявка сторін у дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, з огляду на те, що вони обізнані про час розгляду справи, заяв про відкладання чи відмову від позову не подавали а тому суд вважає можливим провести розгляду справи за наявними доказами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини. Суд вказує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, яке діяло на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Відповідно до п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян", затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.92 № 56, в редакції чинній на час подання заяви про приватизацію і передачу квартири у власність, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (одноквартирний будинок), звертається в орган приватизації або до створеного ним підприємства по оформленню документів, де одержує бланк заяви (додатки 2, 3) та необхідну консультацію.

Відповідно до пунктів 20, 21 Положення, при оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім`ї та займані приміщення. У довідці вказуються члени сім`ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.

Згідно до пункту 23 Положення, оформлена заява на приватизацію квартири (будинку) з доданими до неї довідкою про склад сім`ї та займані приміщення, а також документом, що підтверджує право на пільгові умови приватизації, подаються громадянином до органу приватизації місцевої державної адміністрації, виконкому місцевої Ради народних депутатів, чи державного підприємства, організації, установи, де вони реєструються.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, а рішення про приватизацію приймає уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, а передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 посилалась на те, що вона не брала участі у приватизації, заяву встановленого зразку на приватизацію квартири, визначену ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не подавала та не писала, вважає що приватизація (правочин) відбулась без її волевиявлення та з порушенням встановленого порядку.

В суді відповідач ОСОБА_2 , наймач вказаної вище квартири, підтвердив, що він сам написав заяву на приватизацію квартири від імені своєї доньки ОСОБА_8 яка адресована керівнику органу приватизації про передачу в приватну власність квартири. Свою позицію пояснив там, що його донька навчалася за межами міста і тому, він вирішив написати заяву від імені доньки, так робили усі його знайомі.

Відповідач ОСОБА_3 в суді підтвердила пояснення свого чоловіка, так дійсно заява про приватизацію квартири донька ОСОБА_9 не писала.

Розпорядженням Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради від 23.11.2006 року № Ж 2806 наданий дозвіл на передачу квартири за адресою: квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 а від 14.02.2007, яке було видане на підставі розпорядження органу приватизації від 23.11.2006 року № Ж 2806 за позивачем ОСОБА_2 (яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 ) та її батьками ОСОБА_2 . ОСОБА_3 було зареєстровано право спільної часткової власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , за кожним по 1/3 частині.

В матеріалах справи відсутні докази, що на момент подання заяви до органу приватизації ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 2002 року по даний час не проживає за спірною адресою, заяву до органу приватизації про передачу в приватну власність квартири не подавала, не мала наміру використати право на приватизацію житла, все це дає суду право зробити висновок про те, що розпорядження органу приватизації Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради від 23.11.2006 року № Ж 2806 яким наданий дозвіл на передачу квартири АДРЕСА_1 винесено на підставі не перевірених даних.

Таким чином, на підставі наведеного, виходячи із принципів об`єктивності, реальності і справедливості суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на спростування викладених обставин та не заявляли суду про неналежність або ж недопустимість наданих позивачем доказів. Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Оскільки, згідно позовної заяви позивач не просить стягнути на його користь судові витрати, вказане питання судом не вирішується та такі судові витрати залишаються за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської Ради про скасування рішення органу приватизації та визнання частково недійсним свідоцтва про право власності.

Скасувати розпорядження органу приватизації Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради від 23.11.2006 року № Ж 2806 в частині яким наданий дозвіл на передачу у спільну часткову власність квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_10 .

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 14.02.2007 року, виданий органом приватизації Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради, в частині визнання права спільної часткової власності за ОСОБА_10 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Департамент розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської Ради, ЄДРПОУ 033364234, місцезнаходження юридичної особи за адресою: м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна 6.

Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 10.07.2026 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак