Рішення № 138115012, 10.07.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1360/26

Номер провадження2-а/173/7/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2026 до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому вказала, що 17.04.2026 Головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Курлаєвою Юлією Сергіївною винесено постанову серії АВ №00010404 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 гривень.

Вказану постанову вона отримала 23.04.2026 та не погоджується із нею, вважає її протиправною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм чинного законодавства, і такою, що підлягає скасуванню.

Причиною для винесення постанови відповідачем стало те, що уповноважена особа відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, не врахувала, що перевезення вантажу здійснювалося автопоїздом у складі тягача та спеціалізованого напівпричепа н/пр-контейнеровоза для якого максимальна дозволена маса складає 44 тони, а не 40 тон, як помилково вказала уповноважена особа.

На підставі чого просить скасувати зазначену постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі.

Справа розглядалась за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Свої заперечення обґрунтовував наступним. Відповідачем 17.04.2026 складено постанову серії АВ №00010404 згідно з якою встановлено, що 11.04.2026 о 20 год 57 хв., за адресою М-30, км 996+491, Дніпропетровська область автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, ДНЗ AE8583XA.

Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,075% (2.03 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вказаних обставин постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00грн.

Не погоджуючись із постановою серії АВ №00010404 від 17.04.2026 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн., позивач звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з вимогами про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови.

Зазначив, що перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових параметрів призводить до пошкодження автомобільних доріг, а встановлення відповідних нормативів і відповідальності за їх порушення спрямоване на забезпечення безпеки дорожнього руху та збереження дорожньої інфраструктури. На думку відповідача, дотримання вагових обмежень є обов`язком перевізників та користувачів транспортних засобів.

Факт перевищення позивачем нормативних габаритно-вагових параметрів підтверджується результатами автоматичної фіксації та інформаційною карткою габаритно-вагового контролю. Вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, п. 22.5 ПДР України та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27.12.2019, під час визначення перевищення враховується допустима похибка засобу вимірювальної техніки. За результатами розрахунку фактична загальна маса транспортного засобу з урахуванням похибки перевищила нормативну на 5,075 % (2,03 т), що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Відповідач вважає, що постанова винесена з дотриманням вимог законодавства, а її скасування є безпідставним.

Відповідач зазначив, що відповідно до пп. «б» п. 22.5 ПДР України застосування гранично допустимої фактичної маси 44 т можливе лише за сукупності трьох умов: транспортний засіб є контейнеровозом відповідної конструкції, здійснює перевезення одного або більше контейнерів чи змінних кузовів установленої довжини та відповідає визначеним технічним характеристикам. На думку відповідача, хоча транспортний засіб позивача є контейнеровозом, вирішальним для застосування нормативу 44 т є підтвердження факту перевезення саме контейнера, що, на його переконання, є ключовою обставиною у справі.

Позивач не надав належних доказів використання транспортного засобу -контейнеровоза для перевезення контейнера з відповідним маркуванням. На думку відповідача, відсутність контейнера також підтверджується фотоматеріалами, отриманими під час автоматичної фіксації правопорушення.

Судом встановлено, що постановою, прийнятою посадовою особою відповідача, встановлено, що 11.04.2026 о 20 год 57 хв., за адресою М-30, км 996+491, Дніпропетровської області, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, днз НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,075% (2,03 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Також вказано фактично зафіксовані параметри транспортного засобу в момент фото фіксації: Кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь. Відстань між вісями 1-2: 2610 мм; 2-3:1340 мм; 3-4: 5630 мм; 4-5:1310 мм; 5-6:1310 мм. Навантаження на вісь 1 - 6150 кг, 2- 6000 кг, 3 - 10250 кг, 4 - 7750 кг, 5 - 8450 кг, 6 - 8100 кг. - загальна маса - 46700 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення склали: загальна маса - 42030 кг. В постанові зазначено посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент вчинення правопорушення та постановою в електронній формі (https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AB00010404/(ідентифікатор доступу: LtCUAceWN1s3t). За даним посиланням міститься шість знімків транспортного засобу в момент проїзду через WIM комплекс: загальне фото з переду, фронтальне фото тягача, збільшене фото переднього номерного знака автотранспортного засобу, збільшене фото номерного знаку напівпричепу, фото задньої частини напівпричепу з контейнером, загальне фото з бокового ракурсу на якому видно весь транспортний засіб загалом.

На першому фото чітко видно, що транспортний засіб MAN TGX 26.480, днз НОМЕР_1 , є трьохвісним тягачем і рухається він у складі автопоїзду разом з трьохвісним напівпричепом, що не було враховано уповноваженою особою. Жодної інформації про напівпричіп, окрім номерного знаку, в постанові АВ №00010404 не вказано.

Відповідно до наданої суду копії договору купівлі продажу № 03/102022 від 03.10.2022 та договору купівлі продажу № 03/102023-К від 22.02.2023 вбачається, що 11.04.2026 вантажне перевезення здійснювалось Дочірнім підприємством Логістична компанія Ексім-Юніверс. Для перевезення використовувались наступні транспорті засоби: тягач марки MAN TGX 26.480, днз НОМЕР_1 , тип ТЗ - спеціалізований вантажний сідловий тягач та напівпричіп WIELTON NS34ST, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/пр-платформа, переобладнана в 2022 р. для перевезення контейнерів/ сипких вантажів (зернових культур).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 марки MAN TGX 26.480, 2015 року випуску, тип - спеціалізований вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , маса без навантаження транспортного засобу становить 7100 кг., повна маса становить 26000 кг. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 марки WIELTON NS34ST, 2013 року випуску, тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/ пр-платформа, переобладнана в 2022 р. для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур), реєстраційний номер НОМЕР_2 , маса без навантаження становить 4100 кг., повна маса становить 36000 кг.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади, положення про Державну службу України з безпеки на транспорті саме на Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеку) покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, зокрема з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Положеннями. 1.10 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі -ПДР) визначено, що габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Відповідно до ст. 132-1 ч. 2 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Зі змісту пункту 22.5 ПДР України вбачається, що допускається рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли їх параметри не перевищують, окрім іншого, для доріг державного значення фактичну масу: 40 тон - трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом; 44 тон - трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.

Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 623).

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно - телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Метадані повинні містити дані про засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги.

Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Однак, в оскаржуваній постанові вказано про фіксацію лише транспортного засобу MAN TGX 26.480, днз НОМЕР_1 , який є тягачем, та не відображено характеристик іншого транспортного засобу напівпричепу.

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю у русі типу WIM 60, WAGA-WIM35, зав. № 9. Надана в оскаржуваній постанові відповідачем інформація щодо вимірювального приладу свідчать, що прилад є справним та придатним до експлуатації, відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки ДСТУ OIML R134-1:2010, що підтверджується свідоцтвом про повірку технічного засобу № 1572, чинного до 26.11.2026 року; UA.TR.113-0619/17F/02-№ 25, чинного до 09.12.2026.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови вказано перевищення нормативних параметрів на 5,075 %, при дозволеній фактичній масі 40 тон. Виміряні вагові параметри транспортного засобу вказані 42030 кг. Кількість вісей 6.

Однак, в оскаржуваній постанові вказано про фіксацію лише транспортного засобу MAN TGX 26.480, днз НОМЕР_1 , який є тягачем, та не відображено характеристик іншого транспортного засобу напівпричіпу, тобто, в оскаржуваній постанові відсутні відомості про транспортний засіб напівпричіп, з відображенням даних щодо шести вісей, вбачається що перевезення вантажу відбувалося трьохвісним автомобілем (тягачем) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного контейнеру (змінного кузову).

Про вказане свідчить і той факт, що згідно свідоцтва серії НОМЕР_4 транспортний засіб WIELTON NS34ST, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 є спеціалізованим напівпричепом н/пр-платформою, переобладнаною в 2022 р. для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур).

Отже, неправомірність оскаржуваної постанови полягає і в тому, що змістом постанови не відображено інформацію щодо напівпричепу до тягача.

У Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року за № 363 наведено визначення: вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1куб.м і більше); сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Згідно п. 17.6 Правил перевезень, для перевезення контейнерів Перевізник повинен надавати автомобілі (автопоїзди) із бортовими платформами або спеціалізований рухомий склад (низькорамні напівпричепи - контейнеровози, автомобілі із вантажопіднімальними пристроями тощо).

При цьому, контейнеровоз це тип напівпричепа, що здійснює перевезення одного або більше контейнерів.

Отже, пунктом 22.5 ПДР України встановлені параметри саме для автомобіля з напівпричепом контейнеровозом, а не для контейнера.

Таким чином, нормативне навантаження для транспортного засобу у цій справі повинно було визначатись відповідачем, як для контейнеровозу.

Відтак, ураховуючи положення п. 22.5 ПДР, якими у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами дозволяється рух транспортних засобів та їх составів фактичною масою до 44 т включно (+величина похибки). Таким чином, оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню, а відповідачем не доведено порушення позивачем нормативно допустимих параметрів ваги.

Достовірність зроблених відповідачем вимірювань стосовно вантажу, який перевозився вказаним автотранспортним засобом є сумнівним, оскільки не можливо встановити на підставі чого Державна служба України з безпеки на транспорті, не визначивши тип, модель, марку причепу/напівпричепу, категорію транспортного засобу, для розрахунку відсотку перевищення маси нормативних параметрів передбачену п.22.5 ПДР України для різних типів автомобілів, причепів/напівпричепів.

Крім того, зазначені в постанові дані щодо висоти, ширини, довжини та навантаження на вісь не перевищують нормативів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху для контейнеровозів.

Отже, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не містять ні інформації про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, ні інформації про фактичну масу (вагу) вказаних в постановах транспортних засобів, ні інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами.

В свою чергу, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки згідно оскаржуваної постанови загальна маса транспортного засобу не перевищує 44 тони.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог суд приходить до висновку про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору в сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст.5,9,72,74,77,143,252,286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову Головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Курлаєвої Юлії Сергіївни, серії АВ № 00010404 від 17.04.2026 у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Державної служби України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, юридична адреса: 03150 м. Київ, вул. Антоновича, 51, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Островерхова