Постанова № 138114804, 10.07.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 511/1923/26

Номер провадження 3/511/529/26

"10" липня 2026 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Гринчак С. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Дьяків В.В.

особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши матеріали, які надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Зміст адміністративного протоколу.

До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 676145 від 26.05.2026 року, складений відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зі змісту протоколу вбачається, що 26.05.2026 року о 15 год. 56 хв. в с. Степанівка Роздільнянського району Одеської області по вул. Милолюбівська ОСОБА_3 керував мопедом HONDA DIO без реєстраційного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка поведінка та інші зовнішні ознаки сп`яніння. За згодою водія огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, результат тесту № 204 від 26.05.2026 року склав 1,44 проміле. Від проходження огляду у медичному закладі КНП «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» водій відмовився під відеозапис на бодікамеру 14/NC211190.

Своїми діями ОСОБА_3 , за викладом протоколу, порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вказав, що випив два келиха пива, але на його думку він не був в стані алкогольного сп`яніння, при прийнятті рішення просив суд врахувати його заперечення.

Разом з тим, 26.06.2026 року від ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення, в яких останній просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування своєї позиції, викладеної в запереченнях ОСОБА_2 зазначав, що права йому було роз`яснено після проходження огляду, процедура огляду за допомогою алкотестера, на його думку, була проведена з порушеннями, свідки огляду відсутні, копія протоколу є нечіткою, а результат огляду він вважає помилковим. Також посилався на те, що до цього вживав пиво та інші напої, однак не вважав себе таким, що перебуває у стані сп`яніння, а від поїздки до медичного закладу відмовився у зв`язку з сімейними обставинами.

Дослідивши матеріали справи, письмові заперечення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Оцінка суду та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина перша ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Так, факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом та наявність у нього стану алкогольного сп`яніння підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 676145 від 26.05.2026 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу;

- роздруківкою результату тестування Alcotest Drager 6820, тест № 204 від 26.05.2026 року, результат 1,44 проміле;

- направленням на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я;

- карткою обліку адміністративного правопорушення;

- даними про посвідчення водія;

- відеозаписом з бодікамери поліцейського.

Із роздруківки тестування на алкоголь вбачається, що огляд проведено 26.05.2026 року о 16 год. 00 хв., прилад Alcotest 6820, тест № 204, результат тесту - 1,44 проміле. Такий показник істотно перевищує допустимий рівень і узгоджується з ознаками алкогольного сп`яніння, зазначеними поліцейським у протоколі та акті огляду.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_2 про недопустимість доказів у зв`язку з відсутністю свідків огляду. З матеріалів справи вбачається, що дії працівників поліції фіксувалися технічним засобом відеозапису. За змістом ст. 266 КУпАП та порядку проведення огляду, застосування відеофіксації є належним способом фіксації проведення огляду, а обов`язкова участь двох свідків пов`язується із випадками неможливості застосування технічних засобів відеозапису.

Посилання особи на те, що йому було незрозуміло процедуру, а також що він помилково погодився на проходження огляду, суд розцінює критично. Протокол, акт огляду та направлення містять необхідні відомості щодо суті правопорушення, ознак сп`яніння, результату огляду та запропонованого направлення до медичного закладу. Даних, які б свідчили про примус, фальсифікацію результату огляду або істотне порушення процедури, матеріали справи не містять.

Суд також не приймає доводи про те, що результат тесту міг бути помилковим через спосіб продування алкотестера. Такі твердження є припущеннями, не підтверджені жодними належними доказами, тоді як у матеріалах справи наявний результат спеціального технічного засобу, складений уповноваженою особою документ та відеофіксація події.

Посилання ОСОБА_2 на сімейні обставини, у зв`язку з якими він відмовився від поїздки до медичного закладу, не спростовує ані факту керування транспортним засобом, ані результату огляду на місці зупинки, ані факту відмови від проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

При цьому сам ОСОБА_2 у письмових запереченнях фактично не заперечує факт вживання алкогольних напоїв до моменту керування транспортним засобом, а лише намагається надати цьому іншу оцінку. Однак суб`єктивне переконання особи щодо власного стану не спростовує об`єктивний результат огляду, зафіксований спеціальним технічним засобом.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду та результаті тестування, суду не надано.

Таким чином, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом сукупністю зібраних у справі доказів.

Щодо виду та розміру адміністративного стягнення

Згідно положень ст. 23 КУпАП України адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, ступінь вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_2 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_2 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлені.

Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння є грубим порушенням правил безпеки дорожнього руху, створює реальну загрозу життю та здоров`ю інших учасників дорожнього руху, а тому застосування до особи адміністративного стягнення у межах санкції закону є необхідним та співмірним.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

З урахуванням викладеного, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП України з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в сумі 665,60 грн., оскільки судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.24, 27, 33, 283, 284 КУпАП, суд,

постановив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Реквізити для сплати штрафу:

протокол ЕПР1 № 676145 від 26.05.2026 року

Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Роздільна/21081300

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526

Номер рахунку (стандарт IBAN): UA848999980313080149000015001

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку МФО: 899998

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Роз`яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (частина 2 статті 308 КУпАП).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 гривень.

Реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору:

отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001

код класифікації доходів бюджету: 22030106

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя: С. І. Гринчак