Ухвала суду № 138114179, 06.07.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

Справа № 495/7198/25

Номер провадження 2/495/447/2026

06 липня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тюпа Є.С.,

за участю:

представника відповідача Пухкан Л.В.,

розглянувши клопотання представника відповідача - виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання дій протиправними за підсудністю,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває вказана цивільна справа.

16 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача - виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Пухкан Л.В. надійшло клопотання про передачу даної справи за підсудністю, яке мотивоване наступним. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання дій неправомірними. 30.04.2026 Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради заявив клопотання про передачу справи за територіальної підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 червня 2026 клопотання Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про передачу справи за підсудністю повернуто без розгляду. Обґрунтовуючи своє рішення, суд зазначив, що у порушення вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України до клопотання не долучені докази, які підтверджують надіслання (надання) його копії іншим учасникам справи, а саме позивачу. Відповідно до ч.2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради звертає увагу учасників процесу та суду, що дане клопотання, не заявляється ані на стадії виконання судового рішення, ані в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, і за своїм змістом стосується виключно процесуального питання, яке виникло в ході розгляду справи. Згідно ч.1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Згідно ч.8 ст. 30 ЦПК України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги. Відповідно до ч.1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Як вказує представник відповідача, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду в порядку цивільного судочинства та в позовній заяві просить: визнати дії державного реєстратора виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44905282 від 09.01.2019 року, щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 нерухомого майна, що знаходиться за адресую: АДРЕСА_1 протиправними; виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 44905282 від 09.01.2019 року, щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 нерухомого майна, що знаходиться за адресую: АДРЕСА_1 . При цьому, як вказує представник відповідача, на думку виконавчого комітету Білгород-дністровської міської ради, оскарження державної реєстрації права на зазначене вище нерухоме майно за ОСОБА_2 , можна вважати спором про право, а не лише спором про незаконність дій реєстратора, тому має застосовуватися правило виключної підсудності, яке передбачене ч.1 ст. 30 ЦПК України, за місцезнаходженням майна.

Згідно з приписами п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Будинок 21 по вул. Педагогічній в м. Одеса, розташований в Приморському районі м. Одеса, а отже і справа підлягає розгляду Приморським районним судом м. Одеси. Правові позиції із вказаних вище питань, були викладені: в постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 461/8641/19, в постанові Верховного Суду від 09.08.2022 у справі № 266/2666/19, в постанові Верховного Суду від 10.08.2022 у справі № 565/315/21, в постанові Верховного Суду від 10.08.2022 у справі № 725/873/20. Верховний Суд у зазначених справах, враховуючи зміст і характер відносин між учасниками справи з урахуванням установлених обставин справи, дійшов висновку, що спір у справі в частині пред`явлених позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора виник між позивачем і особою, за якою було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно. Таким чином, державний реєстратор є неналежним відповідачем у справі, а тому в задоволенні позовних вимоги до вказаного відповідача слід було відмовити з цієї підстави. Позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності не може бути звернена до реєстратора, якого позивач визначив відповідачем, оскільки реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Також, як вказує представник відповідача, Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради вважає необхідним також зазначити, що власник спірного нерухомого майна, ОСОБА_2 , не залучений до справи в якості відповідача, хоча, даний спір стосується реєстраційних дії державного реєстратора саме щодо його права власності, а отже і стоється його прямого права та інтересу. Відповідно до приписів ч. 1 та ч.2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Аналізуючи викладені норми процесуального Закону, можна прийти до висновку, що прерогатива визначати відповідача під час розгляду судом справи, належить саме позивачу, а тому Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, позбавлений процесуальної можливості заявляти відповідне клопотання, при цьому вважає за необхідним звернути у вагу суду в ході розгляду справи на вказану обставину, яка впливає на повноту та всебічність її розгляду. На підставі викладеного та враховуючи вищезазначене, користуючись своїм право повторно звертатися з клопотанням та керуючись ст. ст. 19, 30, 31 ЦПК України, представник відповідача просить суд передати цивільну справу №495/7198/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання дій неправомірними до Приморського районного суду м. Одеси.

Позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Гнатюк В.О. у судове засідання не з`явились, про час та дату судового засідання є сповіщеними належним чином, 09 червня 2026 року від адвоката Гнатюк В.О. до суду надійшла заява, згідно якої він просить суд розглядати дану справу без його присутності.

Представник відповідача Пухкан Л.В. у судовому засіданні підтримала вищевказане клопотання про передачу справи за підсудністю та просила його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні, а також пояснила, що дане клопотання було подано представником відповідача вже після закриття підготовчого провадження у справі через те, що сповіщення по даній справі приходили на ім`я та адресу державного реєстратора виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, та одразу після того, як відповідачу стало відомо про існування даної справи, ними на адресу суду було скеровано дане клопотання. Просила суд задовольнити дане клопотання з метою розгляну даної справи повноважним складом суду.

Дослідивши матеріали справи, клопотання про передачу справи, заслухавши представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Процесуальним законодавством визначено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).

Відповідно до правил загальної підсудності, які встановлені статтею 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, за правилами виключної підсудності, які встановлені, зокрема частиною першою статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Отже, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно- предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред`явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи у різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об`єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати дії державного реєстратора виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 нерухомого майна, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , та виключити з Державного реєстру речових прав запису державну прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 нерухомого майна , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали даної справи та клопотання сторони відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність клопотання сторони відповідача про передачу справи за підсудністю, і, відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України, дана цивільна справа повинна бути передана до Приморського районного суду м. Одеси, тобто за місцезнаходженням нерухомого майна (квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), запис щодо реєстрації права власності якої позивач просить виключити.

Суд звертає увагу на те, що право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі- Конвенція 1950року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті7 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції 1950року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд також зауважує, що стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч.3 ст.31 ЦПК України).

Крім того, таке рішення суду повністю відповідає положенням статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський Суд з прав людини висловив міркування у пункті24 про те, що як було встановлено фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, відповідність вимозі «суд встановлений законом» передбачає існування та дотримання таких передумов: законодавча основа створення та функціонування суду; діяльність суду на підставі та відповідно до норм закону; реалізація судом визначених законом повноважень у спосіб, передбачений законом, тобто з дотриманням процесуальних правил.

За нормами статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. 4, 5, 27, 28, 30-32, 353, 354 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання дій протиправними передати до Приморського районного суду міста Одеси (адреса: 65029, м. Одеса, вул. Балківська, 33) для розгляду за підсудністю.

Копію ухвали направити позивачу до відома.

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 10.07.2026.

Суддя Юлія ШЕВЧУК