Рішення № 138112912, 03.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

03.06.2026 Справа № 756/4369/25

Номер справи 756/4369/25

Номер провадження 2/756/2317/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.,

за участю секретаря - Погорелової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2025 року позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення на свою користь: заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 7314,76 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 870,46 грн, три відсотки річних у розмірі 202,61 грн; заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 5534,70 грн, інфляційну складову боргу 658,63 грн, три відсотки річних у розмірі 153,30 грн; заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 34919,67 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 4155,44 грн, три відсотки річних у розмірі 967,23 грн; заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 11912,28 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1082,96 грн, три відсотки річних у розмірі 249,22 грн, пеню у розмірі 171,94 грн; заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 46950, 20 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 4906,70 грн, три відсотки річних у розмірі 1110,06 грн, пені у розмірі 788,03 грн; заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1246,72 грн; заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 643,42 грн; та витрат по сплаті судового збору розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкової системи тепло- та водопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг з ТЕ/ПГВ.

Проте, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилась вищевказана заборгованість.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10.04.2025 відкрито спрощене провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.06.2025 стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 123838,33 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514,00 грн з кожного.

Відповідач ОСОБА_2 через свого представника звернувся до суду зі заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.10.2025 скасовано заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.06.2025.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15.04.2026 за клопотанням представника позивача залучено до справи в якості співвідповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03.06.2026 залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_3 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що з 01.05.2018 Комунальне підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» є виконавцем комунальних послуг: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ), з 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

Правовідносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630.

Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182) та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830).

Відповідно до вимог вказаних вище нормативно правових актів, послуги з ЦО/ЦПГВ та послуги з ТЕ/ПГВ, надаються споживачеві згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання.

На виконання вимог Закону КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг з ЦО/ЦПГВ, так і договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ є, у тому числі, факт отримання послуг Споживачем.

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні № 127365153 від 10.03.2025, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Будинок за адресою: АДРЕСА_2 , в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира АДРЕСА_3 за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже, відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг з ТЕ/ПГВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання виконує належним чином, здійснює надання житлово-комунальних послуг.

Відповідачі свої зобов`язання не виконують належним чином, не здійснюють платежі за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим з урахуванням наданих стороною позивача розрахунків заборгованості у відповідачів утворилась заборгованість, яка станом на 31.01.2025 становить 123838,33 грн, з яких: 7314,76 грн заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення, 870,46 грн інфляційна складова боргу, 202,61 грн три відсотки річних; 5534,70 грн заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання, 658,63 грн інфляційна складова боргу, 153,30 грн три відсотки річних; 34919,67 грн заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води, 4155,44 грн інфляційна складова боргу, 967,23 грн три відсотки річних; 11912,28 грн заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії, 1082,96 грн інфляційна складова боргу, 249,22 грн три відсотки річних; 171,94 грн пеня; 46950,20 грн заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води, 4906,70 грн інфляційна складова боргу, 1110,06 грн три відсотки річних, 788,03 грн пеня; 1246,72 грн заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії; 643,42 грн заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води.

На момент розгляду справи відповідачами не сплачено зазначену суму заборгованості.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено зобов`язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення та централізованого водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05.07.2019 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022).

Відповідно до п. 5 Правил послуги надаються споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуг, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», та вимогами цих Правил.

За змістом ст. ст. 12,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач). Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).

Підключення будинку до мереж тепло-та водопостачання свідчить про надання послуг позивачем.

Відповідачі в свою чергу від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлялися, не відключалися.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Крім того, постановою судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20.04.2016 справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконує свої обов`язки належним чином, а відповідачі ухиляються від виконання взятих на себе зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунки розміру заборгованості, які були перевірені судом, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Наведені розрахунки заборгованості відповідачами в ході розгляду справи спростовано не було, заборгованість не сплачена. Крім того, своїх контррозрахунків відповідачами не надано.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

У пункті 29 Правил зазначено, що споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Отже, споживач має право не сплачувати вартість житлово-комунальних послуг у випадку, якщо він подасть відповідну письмову заяву до надавача послуг та документально оформить свою відсутність в квартирі.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на фактичне не проживання у спірній квартирі не спростовують висновків суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .

У постанові Верховного Суду від 02.09.2019 в справі № 335/479/17 (провадження № 61-22435св18) викладено правовий висновок, згідно якого «проживання в іншому місці не звільняє відповідачів від сплати отриманих комунальних послуг, оскільки матеріалами справи підтверджено їх реєстрацію у зазначеній вище квартирі, а посилання сторони на те, що він є неналежним відповідачем спростовуються матеріалами справи, оскільки він зареєстрований у вказаній квартирі, а отже є користувачем наданих послуг.»

Отже, у матеріалах справи відсутні докази, що відповідач ОСОБА_2 , як особа, місце проживання якої зареєстровано у вказаній квартирі, звертався до позивача щодо документального оформлення не проживання у квартирі, також відповідач не знімався з реєстрації у вказаній квартирі протягом спірного періоду.

Відповідно до положень законодавства України та усталеної судової практики, відповідне документальне оформлення не проживання у квартирі обов`язково здійснюється безпосередньо перед виконавцями комунальних послуг, а зменшення вартості послуг можливе лише з часу звернення.

Крім того, право на неоплату вартості комунальних послуг не застосовується до постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Спеціальна позовна давність визначена ст. 258 цього Кодексу.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом № 540-IX.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023

№ 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.

Водночас Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17.03.2022.

Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі Закон № 3450-ІХ) п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення»

ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

04.09.2025 набрав чинності Закон України від 14.05.2025 № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності». Цим Законом виключено з ЦК України п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення», а отже поновлено перебіг позовної давності.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а з 30.01.2024 до 04.09.2025.

Наведене свідчить, що у разі якщо позовна давність до вимог КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду було продовжено до 04.09.2025.

Нормою ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заяв про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачами не подано.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів щодо сплати ними грошових коштів за отримані від позивача послуги.

Беручи до уваги наведене та те, що відповідачі не виконували своїх зобов`язань щодо сплати грошових коштів за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 123 838, 33 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідачів на користь позивача судовий збір в сумі 3028, 00 грн, тобто по 1514, 00 грн, з кожного.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. 4-5, 12-13, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 40538421; адреса місцезнаходження: м. Київ, пл. І. Франка, 5) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 123838 (сто двадцять три тисячі вісімсот тридцять вісім) гривень 33 копійки.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 40538421; адреса місцезнаходження: м. Київ, пл. І. Франка, 5) витрати по сплаті судового збору в рівних частинах по 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок, з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна