Рішення № 138112660, 09.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/9752/26

Справа №754/8445/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

за участю представника позивача Мироненко Л.М.,

за позовом Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

Стислий виклад позицій сторін

8.05.2026 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання малолітнього сина. Згідно з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину від 16.04.2025, малолітнього було виявлено за адресою проживання матері та доставлено до лікарні. Матір дитини, ОСОБА_3 , за місцем реєстрації відсутня, двері квартири не відчиняє, на телефонні дзвінки не відповідає. Батько дитини, ОСОБА_2 , перебував на військовій службі, проте самовільно залишив військову частину. Батьки життям та здоров`ям дитини не цікавляться, матеріально не утримують, у зв`язку з чим дитина перебуває у Київському міському центрі соціальної підтримки дітей та сімей. З огляду на ці обставини орган опіки та піклування дійшов висновку, що батьки свідомо нехтують своїми обов`язками, що згідно зі статтею 164 СК України є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

15.05.2026 суддя Деснянського районного суду м. Києва Коваленко І.І. відкрила провадження у справі.

18.06.2026 за результатами підготовчого засідання Суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.07.2026.

Суд надсилав копію позовної заяви, судові повістки та ухвалу про відкриття провадження у справі на зареєстровані місця проживання Відповідачів ( АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ). Поштові відправлення повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відповідачі додатково повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи на номери телефонів.

Суд вжив всіх належних заходів щодо повідомлення Відповідачів про розгляд справи, вони обізнані про цю справу, проте свідомо ухилилась від участі у справі.

Відповідно до частини першої, другої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Системне тлумачення частини четвертої статті 223, частини першої статті 280 ЦПК України свідчить, що вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду.

Представник Позивачки не заперечувала проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

9.07.2026 суд згідно з статтею 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи (з занесенням у протокол, без постановлення окремого документа). Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 "Заочний розгляд справи".

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 , у графі "мати" вказано ОСОБА_3 , а у графі "батько" вказано ОСОБА_2 . 10.12.2024 було проведено державну реєстрацію народження дитини у Дніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в місті Києві, про що складено актовий запис № 2146 (докази - свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 24.04.2025).

16.04.2025 о 14:34 у базі даних оперативно-диспетчерської служби екстреної медичної допомоги було зареєстровано виклик. Виклик надійшов за адресою " АДРЕСА_3 " з приводу "травма кримінальна". У коментарі до виклику було зазначено "вилучення дитини вік 5 місяців".

Після прибуття бригади екстреної медичної допомоги на місце виклику біля під`їзду було виявлено невідому жінку. Ця особа відмовилася назвати свої персональні дані. Жінка тримала на руках хлопчика і повідомила медикам, що знайшла його в під`їзді цього ж будинку. Вона також пояснила, що матір дитини їй відома і що ця матір є наркозалежною. На місці події в цей момент вже перебував представник ювенальної поліції Атаманенко А.С.

Медичні працівники оглянули виявленого хлопчика. Дитині було встановлено попередній діагноз "інфікована рана середньої третини лівого передпліччя". Бригада надала необхідну медичну допомогу згідно з затвердженим протоколом. У документах швидкої допомоги та Департаменту охорони здоров`я дитина фігурувала під прізвищем ОСОБА_4 .

16.04.2025 старший інспектор сектору ювенальної превенції Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старший лейтенант поліції Атаманенко А.С. склав офіційний Акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. У присутності понятої особи (жінки, яка знайшла дитину) та працівника медичного закладу в акті було зафіксовано факт виявлення хлопчика, його стан та передачу для подальшого медичного нагляду.

16.04.2025 о 15:52 малолітнього хлопчика у супроводі інспектора ювенальної поліції Атаманенко А.С. було безпосередньо доставлено до приймального відділення Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1". Інформацію про обставини цього випадку було додатково передано старшому лікарю оперативно-диспетчерського відділу Центру екстреної медичної допомоги та оперативному черговому Національної поліції за телефоном "102.

17.04.2025 Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1" в особі директора Євгенії Григор`євої склало Повідомлення про дитину № 061/35- начальнику Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Оксані Васільєвій. У повідомленні медичний заклад підтвердив, що 16.04.2025 до них було доставлено хлопчика (вказано прізвище ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Акту про підкинуту чи знайдену дитину. Лікарня також поінформувала, що наразі дитина проходить повне медичне обстеження для визначення можливості її подальшого влаштування.

17.04.2025 Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, отримавши первинну інформацію про знайдену дитину сформувала запит № 102/41-1435, який було направлено до органів державної реєстрації актів цивільного стану з метою перевірки та підтвердження актового запису про народження хлопчика, а також для встановлення офіційних відомостей про його батьків.

17.04.2025 з метою перевірки місця проживання матері знайденої дитини було сформовано Витяг з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні № 129553311, згідно з якимй було підтверджено, що матір дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно зареєстрована за адресою " АДРЕСА_1 " (дата реєстрації 30.05.2019). Разом із нею за цією ж адресою були зареєстровані ще дві особи: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, у Витягу містилася спеціальна відмітка "Увага!" про те, що даний об`єкт житлового фонду перебуває на контролі до повноліття ОСОБА_3 на підставі попереднього листа Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної державної адміністрації від 06.06.2019.

17.04.2025 з метою перевірки місця проживання матері знайденої дитини було сформовано Витяг з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні № 129553311, який підготувала співробітник ОСОБА_10 . Згідно з цим документом було офіційно підтверджено, що матір дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно зареєстрована за адресою " АДРЕСА_1 " (дата реєстрації 30.05.2019). Разом із нею за цією ж адресою були зареєстровані ще дві особи: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, у Витягу містилася спеціальна відмітка "Увага!" про те, що даний об`єкт житлового фонду перебуває на контролі до повноліття ОСОБА_3 на підставі попереднього листа Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної державної адміністрації від 06.06.2019.

21.04.2025 батько дитини написав письмове пояснення для органів поліції, де зазначив обставини щодо своєї особи та служби, а 24.04.2025 батько прийшов до Служби у справах дітей з метою отримання дозволу на відвідування свого малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На той момент дитина ще проходила медичне обстеження та тимчасово перебувала у Комунальному некомерційному підприємстві "Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1" .

25.04.2025 Служба у справах дітей підготувала дозвіл № 102/41-1530 для батька на відвідування дитини. Однак батько так і не прийшов забрати цей документ та більше не цікавився сином.

01.05.2025 після завершення повного медичного обстеження знайденого хлопчика Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видала направлення № 47-В/Т для подальшого переведення малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з медичного закладу та його тимчасового влаштування до спеціалізованої соціальної установи для дітей

Надалі 05.05.2025 начальник Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Оксана Васільєва видала наказ "Про постановку дітей на облік СЖО" № 28-с, відповідно до якого було наказано поставити малолітнього ОСОБА_1 на облік як дитину, яка опинилась у складних життєвих обставинах. У наказі зафіксовано причину такого рішення: хлопчик є залишеною дитиною без батьківського піклування згідно з актом від 16.04.2025, а його батьки ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до інформації Київського міського центру соціальної підтримки дітей та сімей, ОСОБА_1 безперервно перебуває в їхній соціальній установі починаючи з 05.05.2025. За час перебування в установі малолітнього ніхто з батьків не відвідував та не цікавився його життям та станом здоров`я (лист директора Київського міського центру соціальної підтримки дітей та сімей ОСОБА_11 від 06.08.2025 № 063/251-140).

Наразі місцезнаходження батьків невідоме.

Згідно з листом сектора ювенальної превенції Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві № 218617-2025 від 09.06.2025, під час неодноразових відвідин за адресою зареєстрованого місця проживання Відповідачки ( АДРЕСА_1 ) двері квартири правоохоронцям ніхто не відчинив. Під час спілкування працівників поліції з мешканцями будинку останні повідомили, що не володіють інформацією стосовно місця знаходження Відповідачки. На неодноразові телефонні дзвінки за належним їй номером телефону ( НОМЕР_2 ) Відповідачка не відповідала.

Відповідно до листа Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві № 426738-2025 від 05.11.2025, за результатами перевірки за інформаційно-комунікаційною системою "Інформаційний портал Національної поліції України" встановлено, що Відповідачка у розшуку не перебуває. Під час повторного обстеження за адресою реєстрації Відповідачки двері квартири знову ніхто не відчинив, тому встановити її фактичне місце проживання або перебування не вдалося.

Відповідно до листа Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб, наданого у відповідь на запит від 11.06.2025 № 102/141-2153, Відповідачка за соціальними послугами та допомогою не зверталася, на обліку в центрі не перебуває.

Крім того, згідно з листом Управління соціальної та ветеранської політики Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.04.2025 (наданого у відповідь на запит від 24.04.2025 № 102/41-1519), Відповідачка на обліку як одержувачка державних соціальних допомог та компенсаційних виплат не перебуває, жодних видів соціальної допомоги на малолітню дитину не одержує.

Відповідно до листа військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України, наданого у відповідь на запит від 16.07.2025, та згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 23.12.2024 № 374, солдат ОСОБА_2 вибув до нового місця служби до військової частини НОМЕР_4 . При цьому, згідно з вказаним наказом, у період з 30.11.2024 по 08.12.2024 Відповідач уже самовільно залишав військову частину НОМЕР_3 .

Згідно з листом військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України, наданим у відповідь на запит від 28.10.2025, та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 05.03.2025 № 65, Відповідача 05.03.2025 було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_5 .

Відповідно до листа військової частини НОМЕР_5 Міністерства оборони України, наданого у відповідь на запит від 26.01.2026, та згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 06.03.2025 № 69, солдат ОСОБА_2 вважається таким, що самовільно залишив військову частину з 06.03.2025. На підставі зазначеного наказу Відповідача знято з усіх видів забезпечення з 06.03.2025 (з котлового забезпечення - з вечері 06.03.2025).

Станом на 24.04.2026 батьки малолітнього до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявами про повернення їм дитини не зверталися.

28.04.2026 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, надала висновок № 102-2544, яким вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина. Орган опіки та піклування дійшов висновку, що батьки свідомо нехтують своїми обов`язками, ухиляються від виховання та навчання дитини, не проявляють щодо неї батьківської турботи, не цікавляться її життям та здоров`ям.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частинами другою і четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Суд, вирішуючи цей спір, ураховує, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, зокрема, орган опіки та піклування (стаття 165 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) вказано, що:

"тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України)".

Таке поняття є "оціночним" і підлягає дослідженню в кожному конкретному випадку з урахуванням цілої сукупності чинників і факторів. Урахування обставин, які підпадають під визначення таких дій особи, як "ухилення від виконання батьківських обов`язків", не вичерпуються наведеним вище переліком і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації (постанова Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 758/727/16-ц).

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19 та від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19 та інші.

Водночас держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою (пункт 52 рішення Європейського Суду у справі "Савіни проти України", заява від 18 грудня 2008 року № 39948\06).

Тому під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу (частина четверта статті 164 СК України).

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, чи здійснюються вони державними, приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними або законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, має бути наданий такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя (ураховуючи при цьому права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, що відповідають за неї за законом), і для цього використовують усі відповідні законодавчі й адміністративні заходи.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства ").

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України ", заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України ", заява № 2091/13).

Дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

У рішенні від 02 лютого 2016 року у справі "N.Ts. and Others v. Georgia", заява № 71776/12, § 72, ЄСПЛ вказував, що діти мають право на те, щоб з ними консультувалися та їх вислуховували з питань, що їх стосуються. Зокрема по мірі того, як діти дорослішають, і з плином часу вони можуть сформулювати власну думку про свій контакт (спілкування) з батьками, суди повинні приділяти належну увагу їхнім поглядам і почуттям, а також праву на повагу до їхнього приватного життя.

Зважаючи на вікову категорію малолітньої дитини, бесіду з останньою має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання її думки. Коли суд бажає вислухати думку дитини та водночас не травмувати психіку дитини і уникнути тиску на неї, суд доручає органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх або інших комфортних для неї умовах, та повідомити суд про результати цієї бесіди (постанови Верховного Суду від 17 липня 2019 року в справі № 185/6994/15-ц, від 18 грудня 2023 року в справі № 523/21283/21, від 31 липня 2024 року в справі № 752/13450/22 та ін.). Проте суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності. Верховний Суд зазначає, що належна увага повинна приділятись поглядам та думці дитини у відповідності з її віком і зрілістю. Право бути почутою є правом дитини, а не обов`язком. У кожній конкретній ситуації опитування дитини здійснюється із урахуванням її віку та можливості висловити її думку.

Суд, враховуючи всі обставини справи та докази, що містяться у матеріалах справи, дійшов висновку про доцільність позбавлення Відповідачів батьківських прав відносно їх сина, з таких підстав:

(1) Відповідачі свідомо та тривалий час ухиляються від виконання своїх базових батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Відповідачка залишила немовля без материнського піклування, у зв`язку з чим малолітнього було виявлено сторонніми особами та передано лікарям. Відповідачка приховує своє фактичне місцеперебування, уникає спілкування з правоохоронними органами та органом опіки, не відповідає на телефонні дзвінки та не виявляє жодного інтересу до долі власного сина;

(2) Батько дитини, маючи об`єктивну можливість бачитися з дитиною та отримавши 25.04.2025 офіційний дозвіл органу опіки та піклування на відвідування малолітнього в медичному закладі, свідомо самоусунувся від його життя. Відповідач жодного разу не відвідав сина та взагалі не поцікавився його станом здоров`я чи умовами утримання;

(3) ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент залишення без піклування був немовлям і в силу свого віку є абсолютно безпорадним та повністю залежним від дорослих. Відповідачі не забезпечують дитину життєво необхідним харчуванням, елементарним медичним доглядом та не створюють жодних умов для її нормального фізичного і духовного розвитку. Така винна бездіяльність Відповідачів становить пряму загрозу життю та здоров`ю дитини, оскільки вона неспроможна самостійно захищати свої права;

(4) Доцільність застосування такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, повністю підтверджується висновком Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, від 28.04.2026 № 102-2544, який Суд визнає обґрунтованим, законним та таким, що відповідає найкращим інтересам дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, але в даному випадку є обґрунтованим, адже батьки свідомо ухиляються від виконання своїх обов`язків, що негативно впливає на інтереси дитини.

Підсумовуючи викладене, Суд вирішив, що у цій справі наявні виключні обставини, за яких Відповідачі мають бути позбавлені батьківських прав щодо малолітнього сина.

Таке втручання в даному випадку є виправданим і пропорційним, адже цього потребують найкращі інтереси дитини, яка у віці неповних п`яти місяців була знайдена підкинутою з інфікованою раною передпліччя, з метою охорони її життя, фізичного і психічного здоров`я та забезпечення безпечного середовища для нормального розвитку.

Орган опіки та піклування довів наявність обставин умисного та свідомого ухилення обох батьків від виконання батьківських обов`язків. Це підтверджується фактом залишення Відповідачкою немовляти в під`їзді будинку, приховуванням нею свого фактичного місця перебування, а також свідомим самоусуненням Відповідача від життя дитини після отримання офіційного дозволу на її відвідування.

Змінити поведінку Відповідачів у кращу сторону наразі неможливо, про що свідчить їхня тривала бездіяльність та абсолютне ігнорування потреб хлопчика, який з 05.05.2025 перебуває в соціальній установі без жодної уваги, відвідувань чи матеріальної підтримки з боку батьків.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (частина друга статті 166 СК України). Тому при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду (частина третя статті 166 СК України).

Водночас частина друга 264 ЦПК України встановлює, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Орган опіки та піклування вимоги про стягнення аліментів не заявляв, тому це питання не розглядається.

Відповідно до статті 141 ЦПК України Суд стягує з Відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 1321,20 грн, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову в інтересах малолітньої дитини.

Керуючись статтями 150, 164-166 СК України, статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо малолітньої дитини, сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60грн.

Надіслати рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації дитини.

Позивач Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування (місцезнаходження: просп. Червоної Калини, 29, м. Київ; код ЄДРПОУ 37415088).

Відповідач ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_6 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Відповідачка ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_7 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Повне рішення складено та підписано 10.07.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО