Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 486/276/26
Провадження № 2/486/841/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Манзенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи: позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ», представники позивача Кудіна А.В., Шкуренко І.В., відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача Борисенко О.В.,
В С Т А Н О В И В:
06 лютого 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ»), яке діє через свого представника Кудіну А.В., через підсистему «Електронний суд» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 22 вересня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» (далі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1845631. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача.
16 липня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 1607-25 у відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі боржників
ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 29850 грн, з яких 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 14850 грн сума заборгованості за відсотками, 10000 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.
Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
15 березня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем з 11 жовтня 2023 року, а з 05 січня 2025 року ніс службу у м. Запоріжжя. 24 січня 2025 року був поранений і отримав травму пов`язану з проходженням військової служби, а тому відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнений від нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами, а також пені на весь період дії особливого періоду.
Просить задовольнити частково позовну заяву та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 5000 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити. Вирішити питання про розподіл витрат у порядку ст.. 141 ЦПК України та зменшити суму витрат на правничу допомогу. Просила розгляд справи проводити без їй участі.
19 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив в якій вона звертає увагу, що ОСОБА_1 не надав Первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зазначає, що відповідач зобов`язаний був звернутись до відділення відповідної фінансової установи, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом.
Отже, на підставі вище викладеного встановлено, що нарахування Відповідачу відсотків здійснювалось з тих підстав, що Відповідач не повідомив Первісних кредиторів у відповідності до чинного законодавства про те, що він являється військовослужбовцем та, що на нього поширюється норми ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 22 вересня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1845631 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» /а.с. 12-18/. Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором С814.
Згідно з п. п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 5000 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Тип процентної ставки фіксована. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Згідно з п. 1.5.1 Договору, стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
Відповідно п. 1.5.2 Договору, знижена процентна ставка 0,980% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 22 жовтня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Пунктом 2.1 Договору, передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
До позовної заяви позивачем додатком №1 додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А770, Заяву-Анкету інформаційне повідомлення споживача /а.с. 19, 20-21, 22, 23/.
ТОВ «ПЕЙТЕК» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, в результаті чого 22 вересня 2024 року о 17:37:16 на суму 5000 грн були перераховані кошти на маску картки НОМЕР_1 , призначення платежу: зарахування на карту, ЕПЗ 5168745143654405 /а.с.24/.
16 липня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 1607-25 /а.с. 27-31/, згідно якого та згідно із витягу з Реєстру боржників та акту приймання-передачі реєстру боржників, позивач набув право вимоги до відповідача у сумі 29850 грн /а.с. 32, 34/.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, кошти в рахунок погашення заборгованості не вносив, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості станом на 17 вересня 2025 року у розмірі 29850 грн, з яких 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 14850 грн сума заборгованості за відсотками, 10000 грн сума заборгованості за пенею, штрафами /а.с. 25/.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку у нього утворилася заборгованість.
Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд приходить до наступного.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у № справі № 2-1055/11.
У зв`язку з тим, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
З досліджених судом доказів вбачається, що укладаючи кредитний договір сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
Отже стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості за основною сумою боргу з якою ОСОБА_1 погоджується.
Стосовно стягнення заборгованості за відсотками суд приходить до наступного.
Як було встановлено судом, згідно розрахунку заборгованості, відсотки відповідачу були нараховані з 22 вересня 2024 року по 17 вересня 2025 року, тобто в межах строку дії договору.
Стосовно тверджень відповідача, щодо безпідставного стягнення заборгованості за процентами з ОСОБА_1 , як військовослужбовця, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18), від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Згідно з довідкою №146 від 13 січня 2025 року, виданою начальником відділення кадрової роботи в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом, у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 Національної гвардії України з 05 січня 2025 року по теперішній час.
Крім того, відповідно до військового квитка з 11 вересня 2023 року ОСОБА_1 був призначений на посаду старший стрілець 1 стрілкового взводу стрілкової роти, у військовій частині НОМЕР_3 на підставі наказу №55 о/с та наказу начальника ПАТУ.
В подальшому з 05 січня 2024 року наказом в/ч НОМЕР_3 був призначений на посаду старший стрілець 3 відділу 1СВСР (з охорони та оборони «ПАЕС») батальйон охорони на підставі наказу 1 о/с.
З аналізу змісту вказаної вище норми законодавства та наявних у справі доказів вбачається, що відповідач, як військовослужбовець, який проходить службу з 11 жовтня 2023 року та дотепер, звільнений від виконання перед своїм кредитором зобов`язань, зокрема, по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
Таким чином, проценти які були нараховані ОСОБА_1 за кредитним договором в період з 22 вересня 2024 року по 17 вересня 2025 року, пеню та штраф з 22 жовтня 2024 року не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивачем надано докази, які підтверджують укладання кредитного договору з ОСОБА_1 , а також надання кредитних коштів відповідачу, отримання і використання таких коштів відповідачем, а відповідачем, в свою чергу, не виконано умови кредитного договору, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 445,95 грн (16,75%) /а. с. 47/.
Доказів понесення витрат, пов`язаних з витребуванням доказів позивачем не надано, а тому ці судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Задовольнити частково позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором № 1845631 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 22 вересня 2024 року у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень, яка складається з 5000 (п`ять тисяч) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу.
Відмовити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками, пенею та штрафами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір в розмірі 445 (чотириста сорок п`ять) гривень 95 копійок.
Відмовити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з витребуванням доказів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: 07400, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014.
Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Г. А. Далматова
Судове рішення № 138112423, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області) було прийнято 09.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 486/276/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: