Рішення № 138112044, 05.02.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3297/25

Провадження № 2/488/676/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05.02.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Чемерової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: П`ята миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2025 до Корабельного районного суду м. Миколаєва, через підсистему «Електронний суд». надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником адвокатом Свідзинським Романом Михайловичем, у якій позивач просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначене нерухоме майно належало на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з числом кімнат від однієї до п`яти включно, укладеним 25.01.1960 року та погодженим виконавчим комітетом Жовтневої районної ради депутатів трудящих. Зокрема, ОСОБА_3 було відведено земельну ділянку площею 700 кв. м. для будівництва житлового будинку на власній присадибній ділянці по АДРЕСА_3 .

16.04.2015 з метою оформлення своїх спадкових прав у встановлений законом строк спадкоємець ОСОБА_1 звернувся до П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. На підставі його заяви державним нотаріусом була заведена спадкова справа № 102/2015 (номер у спадковому реєстрі № 40973537).

Постановою державного нотаріуса П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори Лісовської Н.В. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . У постанові державним нотаріусом зазначено, що з наданих позивачем документів встановлено неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що спадкоємцем не надано документу. що підтверджує право власності на спадкове майно, та через те, що згідно з повідомленням КП ММБТІ від 25.11.2024 за № 2-2576, відомості щодо права власності на таке нерухоме майно відсутні.

Також, в постанові зазначено, що є інші спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_3 , а саме: син ОСОБА_4 , який фактично прийняв спадщину, але ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, та онука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько якої ОСОБА_6 , був рідним сином спадкодавця та помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , і яка фактично прийняла спадщину.

У зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом спадкових прав.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11.08.2025 відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а третій особі пояснень. Цією ж ухвалою у нотаріуса витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09.10.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 05.02.2026 учасники справи не з`явилися.

16.09.2025 відповідач ОСОБА_2 подала заяву про визнання позову та розгляд справи за її відсутності.

06.10.2025 на виконання ухвали суду з нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 102/2015, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04.02.2026 позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (Постанова ВС від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц).

За такого, суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів, що відповідає приписам ст. 223 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази у справі в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Миколаєві помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 26.02.2015 Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 130.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з числом кімнат від однієї до п`яти включно, укладеним 25.01.1960 року та погодженим виконавчим комітетом Жовтневої районної ради депутатів трудящих, ОСОБА_3 було відведено земельну ділянку площею 700 кв. м для будівництва житлового будинку на власній присадибній ділянці по АДРЕСА_3 .

Згідно з архівною довідкою № С-475/03-06 від 21.11.2022, рішенням виконкому Жовтневої міської Ради депутатів трудящихся від 27.08.1968 № 226 «Про перейменування вулиць у м. Жовтневе» вул. 1-а Садова перейменована на вул. Космонавтів. Рішенням виконкому Миколаївської міської Ради депутатів трудящихся від 20.08.1974 № 907 «Про перейменування вулиць у Корабельному районі міста Миколаєва» вул. Космонавтів перейменована на вул. Маршала Жукова. Рішенням виконкому Миколаївської міської Ради депутатів трудящихся від 04.10.1977 № 968 «Про упорядкування нумерації домоволодінь та перейменування вулиць у місті» будинок АДРЕСА_4 перенумеровано на АДРЕСА_2 .

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майна вищевказаний житловий будинок не зареєстрований.

Відповідно до даних технічного паспорту, зазначений будинок має загальну площу 59,0 кв. м та складається з трьох кімнат житловою площею 24,42 кв. м.

Згідно з техпаспортом до складу житлового будинку входять такі приміщення: житлова кімната площею 16,2 кв. м, житлова кімната площею 20,5 кв. м, кухня площею 6,7 кв. м, житлова кімната площею 8,2 кв. м, коридор площею 7.4 кв. м.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіт не залишив, тому спадкування здійснюється за законом.

З огляду на матеріали справи, відповідно до положень ст. ст. 1261, 1266 ЦК України, сторони прийняли спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , як онуки спадкодавця. Також спадщину фактично прийняв син спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Спорідненість позивача із спадкодавцем підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.05.1990, згідно з яким батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . З огляду на запис акту про народження № 352 від 05.09.1967 та Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00015302046 від 23.04.2015, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

Спорідненість відповідача ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зі спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 06.03.2001, актовий запис № 93, виданий Корабельним районним відділом державної реєстрації актів громадянського стану міста Миколаєва, згідно з яким її батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Сетеньово Покровського району Орловської області рф, про що Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції складено актовий запис № 393 від 30.05.2013 та 06.06.2013 повторно видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 .

З метою оформлення своїх спадкових прав у встановлений законом строк спадкоємець ОСОБА_1 звернувся до П`ятої миколаївської державної нотаріальної контори з відповідними документами. На підставі його заяви 16.04.2015 нотаріусом була заведена спадкова справа № 102/2015 (номер у спадковому реєстрі № 40973537).

Постановою державного нотаріуса П`ятої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лісовською Н.В. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . У постанові державним нотаріусом зазначено, що з наданих позивачем документів вбачається неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 у зв`язку з не наданням спадкоємцем документу підтверджуючого право власності на спадкове майно, та через те, що згідно з повідомленням КП ММБТІ від 25.11.2024 № 2-2576, відомості щодо права власності на вказане нерухоме майно відсутні.

З огляду наданої копії спадкової справи № 102/2015 заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті дідуся звернувся лише його онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися.

Отже, на даний час позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на вищевказане спадкове майно після смерті матері в позасудовому порядку через невідповідність правовстановлюючого документа вимогам закону, за такого він змушений звернутись за захистом своїх прав до суду.

Відповідно до ст. 5 ЦК України до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують тау частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1266 ЦК України).

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 361/1699/20-ц від 28.10.2022 зазначено, що подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 521/19609/16-ц від 30.06.2020 для оформлення права на спадщину та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину у вигляді нерухомого майна (квартири) спадкоємець повинен надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує, що на момент смерті спадкодавцю належала ця нерухомість (домоволодіння та земельна ділянка).

ОСОБА_1 як спадкоємець за законом після смерті діда прийняв спадщину в межах встановленого законодавством шестимісячного строку, але йому державним нотаріусом П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лісовською Н.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не наданням спадкоємцем документу підтверджуючого право власності на спадкове майно, а також не здійснено державної реєстрації нерухомого майна.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 22 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування » свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналіз норм цієї статті дає підстави для висновку, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину, даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо.

Тобто, звернення до суду може мати місце в разі відмови нотаріусом у видачі свідоцтва з таких підстав, які унеможливлюють його видачу, оскільки підстави нотаріальної відмови не можуть бути усунуті спадкоємцями.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.11.2021 у справі № 759/19779/18 (провадження №61-4523св21) вказано, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі № 280/4/18.

За приписами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У зв`язку з відмовою у реєстрації права власності на нерухоме майно в установленому законодавством порядку через вищевказані обставини, позивач позбавлений можливості захистити своє право власності в інший спосіб, за таких обставин, оскільки позивач зі свого боку вжив усіх необхідних та передбачених законом заходів для реалізації своїх прав, інші способи захисту виявились неможливими, вимоги позивача про визнання права власності на частину будинку підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є обґрунтованими та доведені належними доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5,12-13, 19, 76-81, 247, 258, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: П`ята миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті дідуся ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .

Третя особа: П`ята миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 02892563, адреса: м. Миколаїв, просп. Богоявленський, буд. 314.

Повне рішення суду складено 16 лютого 2026 року.

Суддя Я.В. Щеглова