Постанова № 138111876, 10.07.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

10.07.2026 Справа №469/466/26

3/469/158/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року с-ще Березанка

Суддя Березанського районного суду Миколаївської області Тавлуй В.В., за участю секретаря судового засідання Надич В.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали, що надійшли від Відділення поліції №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працює, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.164 КУпАП,-

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №873452 від 17 квітня 2026 року, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що він 17 квітня 2026 року о 11:30 год. за адресою АДРЕСА_2 , перебуваючи в приміщені АЗС «Альфа» здійснював торгівлю пальним без наявної ліцензії на здійснення такої діяльності, чим порушив вимоги ч.2 ст.29 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

У судовому засіданні ОСОБА_1 з обставинами викладеними у протоколі не погодився, свою провину не визнав, пояснив суду, що людина виставила каністри і вставила в них заправний пістолет, сказала: - «Можна заправитися», на що я відповів: - «Ми не працюємо», пальне я не відпускав, просто охороняв АЗС.

Свідок по справі ОСОБА_2 пояснила суду, що 17.04.2026 року згідно наказу на перевірку АЗС «Альфа», що розташована в с.Красне Миколаївського району вона з колегами прибула на автомобілі до АЗС з метою фіксації продажу пального без відповідної ліцензії. В момент заправки з колонки пального в каністри вони підійшли до АЗС та представилися працівниками ДПС, в цей момент ОСОБА_1 перебував в операторській кабіні і з його відома проводилася заправка пального, так як більше нікого в операторській кабіні не було. Просила долучити до матеріалів справи відеодокази. Підтвердила факт відпуску пального на АЗС ОСОБА_1 .

Свідок по справі ОСОБА_3 пояснив суду, що працює в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області. Згідно наказу на перевірку, 17.04.2026 року, разом з колегами виїхали на автомобілі на об`єкт АЗС «Альфа» в с.Красне Миколаївського району. Після того, як прибули на АЗС, чекали в машині з метою відео фіксації продажу пального з колонки. Лише після того, як на відео було зафіксовано колонку з цифровими покажчиками (ціна, вартість, об`єм) та зафіксовано факт відпуску пального в каністри, ми підійшли та представилися працівниками ДПС на що водій транспортного засобу сказав, що заправляється і йому завжди дають чеки за куплене пальне. Просив долучити до матеріалів справи роздруковані фотоматеріали з цифровими покажчиками заправної колонки у момент відпуску пального у каністри, якими зафіксовано відпуск пального в об`ємі 77 л за ціною 49.95 грн вартістю 3846,15грн. В цей момент ОСОБА_1 перебуваючи в операторській кабіні зачинився та відмовився надати документи, внаслідок чого вони викликами працівників поліції.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , його вина підтверджується дослідженими у сукупності та взаємозв`язку доказами, а саме: відомостями викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №873452 від 17 квітня 2026 року(а.с.1), заявою про вчинення правопорушення (а.с.4), письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , в яких зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису адміністративного протоколу (а.с.5), поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.6,7), відеозаписами оглянутими у судовому засіданні, на яких зафіксовано відпуск ОСОБА_1 пального (а.с.8, 41), фототаблицями (а.с.39, 40) та іншими матеріалами справи.

Надавши оцінку наданим доказам, заслухавши пояснення свідків по справі, суддя находить поза розумним сумнівом доказаною вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а саме у провадженні господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

При визначені виду та розміру адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу без конфіскацією сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.

На підставі ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись статтями 283-284, 289, 294 КУпАП, суддя, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень у дохід держави, отримувач коштів: ГУК/тг с-ще Березанка/21081100, Код отримувача за ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.подат.), номер рахунку UA308999980313030106000014406, код класифікації доходів бюджету 21081100, без конфіскації сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн., отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг смт.Березанка/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку UA418999980313121206000014406, код класифікації доходів бюджету 22030101, судовий збір (ДСА України, 050).

Штраф має бути сплачений порушником через установу банку України не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія має бути надана правопорушником до суду протягом трьох робочих днів з моменту закінчення строку сплати.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягуються подвійний розмір штрафу, зазначеного у цій постанові, та витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Повний текст постанови складено 10 липня 2026 року.

Суддя: