Ухвала суду № 138110656, 10.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"10" липня 2026 р. м ХарківСправа № 922/831/23 (922/2406/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

розглянувши матеріали

позовної заявиОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства "Житлокомсервіс" (61052, м.Харків, вул. Конторська, буд. 35, код. ЄДРПОУ 34467793) про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Комунального підприємства "Житлокомсервіс"

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до КП "Житлокомсервіс", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 29 065,00 грн., моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн., судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору, витрати по`язані із отриманням правової допомоги та витрати, позані з проведення експертизи.

Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 2406/26 від 06.07.2026) передана на розгляд судді Усатому В.О.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 162, 164, 172 ГПК України з огляду на наступне.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Суд зазначає, що таким доказом надіслання є оригінал поштової квитанції з описом вкладення про надсилання відповідачеві рекомендованою поштою копії позовної заяви та доданих до неї документів, які додаються до позову. Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, належним доказом направлення саме копії позовної заяви стороні у справі є бланк опису вкладення, який згідно пункту 61 Правил заповнюється відправником у 2-х примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками до неї, є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Опис вкладення подається для підтвердження переліку всіх документів, що направлялись відповідачу, а документ, що підтверджує надання поштових послуг подається для підтвердження прийняття їх до пересилання.

Судом встановлено, що позивачем не надано суду належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, що є порушенням вказаних вище норм ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Як свідчить прохальна частина позову, позивачем сформована майнова вимога в загальному розмірі 79 065,00 грн., а відтак позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3328,00 грн., проте до матеріалів справи не додано доказів сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Всупереч вимог даної норми закону, позовна заява не містить ціни позову.

Крім того, судом встановлено, що прохальну частину позову а саме п.3 позивачем сформований наступним чином "Стягнути із відповідача на мою, ОСОБА_1 користь судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору, витрати пов`язані із отриманням правової допомоги та витрати, пов`язані з проведенням експертизи".

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем не зазначені в пункті 3 прохальної частини позову суми заявлені до стягнення.

У відповідності до п. 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява на підставі статті 174 ГПК України підлягає залишенню без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву Майстрового Володимира Васильовича (вх.№ 2406/26 від 06.07.2026).

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача;

- докази оплати у встановлених законом порядку судового збору у розмірі 3328,00 грн;

- зазначити ціну позову у вступній частині позовної заяви;

- зазначити суми заявлені до стягнення (п.3 прохальної частини позову).

Роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 10.07.2026.

СуддяВ.О. Усатий