Рішення № 138110637, 29.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/665/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

секретар судового засідання: Трофименко С.В.

за участю представників учасників процесу:

позивача: не з`явився

першого відповідача: Свинаренко Михайло Сергійович (в залі суду)

другого відповідача: Почуєв Володимир Анатолійович (в залі суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (Україна, 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ЄДРПОУ 00100227),

до: 1) Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (Україна, 61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11; ЄДРПОУ 31557119),

2) Комунального підприємства "ХАРКІВВОДОКАНАЛ" (Україна, 61052, місто Харків, вулиця Конторська, будинок 90; ЄДРПОУ 03361715),

про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області, через систему "Електронний Суд", надійшов позов Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" до Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" та Комунального підприємства "ХАРКІВВОДОКАНАЛ" про солідарне стягнення загальної суми збитків у розмірі 3 024 570,72 грн.

Обгрунтовуючи підстави позову, позивач зазначає, що на підставі повідомлення ДП «НЕК «Укренерго» від 10.05.2026 за вих. № 01/16631, між сторонами укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.05.2019 № 01/16631 (ідентифікатор договору: № 0463-01024; дата акцептування: 10.05.2019) (далі Договір врегулювання 1).

З 24:00 год 17.04.2021 договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.05.2019 за №01/16631 було розірвано за згодою сторін (лист НЕК «Укренерго» від 17.04.2024 №01/22911).

17.04.2021, від КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», було подано заяву-приєднання № 01-01-24/1257-24 до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Повідомленням про приєднання до договору від 17.04.2024 №01/22922 НЕК «Укренерго» проінформувало про приєднання КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору: №0463-01124; дата акцептування: 18.04.2024) (далі Договір врегулювання 2).

Надалі, повідомленням про розірвання договорів від 19.11.2024 за № 01/70704, НЕК «Укренерго», проінформувало відповідача про розірвання договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.04.2024 №0463-01124 (на підставі листа КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» від 14.11.2025 №01- 36/12406).

Позивач у позові зазначає, що систематичне недотримання/порушення КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» норм податкового законодавства (не реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), при здійсненні господарських операцій з врегулювання небалансів електричної енергії (вчинення правочинів з купівлі продажу електричної енергії), в рамках дії Договору врегулювання 1 та Договору врегулювання 2, призвело до сплати НЕК «Укренерго» понадпланових платежів з податку на додану вартість та стало підставою для документування збитків у загальній сумі 3 024 570,72 грн.

Вимоги позивача до Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" обґрунтовуються фактом універсального правонаступництва, на підставі рішення Харківської міської ради від 30.04.2025 № 813/25 «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви», яким було вирішено реорганізувати КП «Харківводоканал», шляхом приєднання останнього до КП «Харківські теплові мережі» та визначено, що КП «Харківські теплові мережі» є правонаступником усього майна, прав та обов`язків КП «Харківводоканал» (пункт 1 та 2 згаданого рішення органу місцевого самоврядування).

Судові витрати позивач просить покласти на Комунальне підприємство "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ".

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026, справу № 922/665/26 передано на розгляд судді Юрченко В.С.

09.03.2026, суд, позовну заяву позивача, залишив без руху, з одночасним встановленням строку та способу усунення її недоліків.

16.03.2026, позивач скерував, через систему «Електронний Суд», заяву про усунення недоліків (вх. № 6296).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.03.2026, відкрито провадження у справі № 922/665/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання у справі на 20.04.2026.

16.04.2026, через кабінет підсистеми "Електронний суд", від другого відповідача надійшла заява про продовження процесуального строку на подання відзиву (вх. № 9214). В обґрунтування заяви другий відповідач зазначає, що в умовах воєнного стану, робота КП «Харківводоканал», як об`єкту критичної інфраструктури, здійснюється в режимі, який враховує перебування робітників у укриттях під час повітряних тривог, а значна кількість майна, документації, тощо, були знищені внаслідок ракетних ударів по об`єктах Комунального підприємства, у тому числі по юридичній адресі.

При цьому, другий відповідач також зазначає у заяві про продовження процесуального строку, про об`єктивну складність підстав позову, що охоплює період з 01.08.2019 року, а відтак потребує додаткового часу для підготовки доказової бази, аналізу елементів позовних вимог та складання на їх основі обґрунтованого відзиву.

16.04.2026, через кабінет підсистеми «Електронний Суд», від першого відповідача надійшов відзив (вх. № 9243 від 17.04.2026).

В обґрунтування заперечення проти позовних вимог, перший відповідач зазначає про те, що процес приєднання КП «Харківводоканал» до КП «Харківські теплові мережі» не завершений, КП «Харківводоканал» не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, в порядку ст. 107 ЦК України, обсяг зобов`язань КП «Харківводоканал» щодо відшкодування збитків ПрАТ «НЕК «Укренерго», який зазначених у позові, до КП «Харківські теплові мережі», не передавався. А відтак, перший відповідач вважає, що КП «Харківські теплові мережі» не можуть виступати відповідачем у цій справі.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 20.05.2026, відповідно до ч. 2 п. 10 ст. 182 ГПК України, з метою дотримання прав учасників справи, та для належної підготовки справи для розгляду по суті, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, судом було відкладено підготовчого засідання на 11.05.2026.

22.04.2026, через кабінет підсистеми "Електронний суд", від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 9720).

Зазначаючи про свою позицію по справи на підтримку позовних вимог, позивач вказує, що у спірних правовідносинах слід виходити з того, що процес приєднання КП «Харківводоканал» до КП «Харківські теплові мережі» перебуває на стадії завершення, однак відсутність на цей час запису в Єдиному державному реєстрі про припинення КП «Харківводоканал» не спростовує факту правонаступництва та не позбавляє КП «Харківські теплові мережі» права здійснювати відповідні управлінські та господарські функції.

Позивач також вказує, що КП «Харківські теплові мережі», як правонаступник, обґрунтовано здійснює діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, на перехідний період, у тому числі з використанням чинних ліцензій КП «Харківводоканал», відповідно до рішення НКРЕКП, що забезпечує безперервність надання життєво- необхідних послуг населенню у місті Харкові. Таким чином, позивач вважає доводи першого відповідача про неможливість здійснення КП «Харківські теплові мережі» відповідної діяльності виключно з підстав невнесення змін до ЄДР, є безпідставними.

24.04.2026, через кабінет підсистеми "Електронний суд", від другого відповідача надійшов відзив (вх. № 9900).

В обґрунтування заперечень проти позову, другий відповідач зазначає, що 30 квітня 2025 року, на позачерговій 38-й сесії VIII скликання Харківської міської ради, було прийнято рішення № 813/25 Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви, яким передбачена реорганізація КП Харківводоканал, шляхом його приєднання до КП Харківські теплові мережі.

На виконання зазначеного рішення, наказом № 534 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 30 червня 2025 року, утворено комісію з реорганізації КП «Харківводоканал», з метою реалізації процедури його припинення шляхом приєднання до КП «Харківські теплові мережі». Пунктом 3 наказу № 534 встановлено строк, протягом якого кредитори КП «Харківводоканал» мають право заявити свої вимоги, а саме протягом двох місяців з дати державної реєстрації рішення про припинення. Другий відповідач у відзиві також вказує, що враховуючи, що 03 липня 2025 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесене відповідний запис про перебування КП «Харківводоканал» у процесі припинення внаслідок реорганізації, строк пред`явлення вимог кредиторів витік о 24 годині 03.09.2025.

В той же час, у визначений строк для пред`явлення вимог кредиторів до комісії з реорганізації КП «Харківводоканал», ПрАТ «НЕК «Укренерго» не зверталось з вимогою щодо відшкодування збитків у загальній сумі 3 024 570,72 грн, а відтак, на думку другого відповідача, зазначений обсяг зобов`язань не включенню до передавального акту. Крім того, другий відповідач зазначає, що у відповідності до ст. 107 ЦК України, обсяг зобов`язань КП «Харківводоканал» щодо відшкодування збитків ПрАТ «НЕК «Укренерго», зазначених у позові, до КП «Харківські теплові мережі», не передавався.

Також, другий відповідач зазначає у відзиві, що обґрунтування підстав позову щодо втрати позивачем права на податковий кредит через що, останній набув додаткових податкових зобов`язань, через дії КП «Харківвводоканал», не може вважатись такою, що виходить із встановлених юридичних фактів, оскільки позивачем не наведено належних та допустимих доказів, у обґрунтування завданих збитків другим відповідачем, у зазначених у позові періодах.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформлення окремого процесуального документа від 11.05.2026, відповідно до ч. 2 ст. 118 та ч. 2 ст. 119 ГПК України, залишено без розгляду заяву другого відповідача (вх. № 9214 від 16.04.2026) про продовження процесуального строку на подання відзив.

11.05.2026, присутній в судовому засіданні представник другого відповідача, заявив усне клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 11.05.2026, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, задоволено усне клопотання другого відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 11.05.2026, прийнято до розгляду відзив другого відповідача (вх. № 9900 від 24.04.2026) та долучено до матеріалів справи.

11.05.2026, суд в судовому засіданні, зазначив про те, що відзив першого відповідача (вх. № 9243 від 17.04.2026) поданий з пропуском процесуального строку.

11.05.2026, присутній в судовому засіданні представник першого відповідача, заявив усне клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 11.05.2026, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України задоволено усне клопотання першого відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 11.05.2026, прийнято до розгляду відзив першого відповідача (вх. № 9243 від 17.04.2026) та долучено до матеріалів справи.

11.05.2026, присутній в судовому засіданні представник позивача зазначив, що сформована відповідь на відзив має процесуальне навантаження стосовно доводів, викладених першим та другим відповідачами у відзивах.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 11.05.2026, прийнято до розгляду відповідь на відзив (вх.№ 9720 від 22.04.2026) та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 11.05.2026, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу для розгляду по суті на 25.05.2026.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 25.05.2026, відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України, оголошено перерву по розгляду справи по суті до 15.06.2026.

15.06.2026, через кабінет підсистеми «Електронний Суд», від позивача надійшло клопотання (вх. № 14434) про відкладення судового засідання по розгляду справи по суті 15.06.2026, на іншу дату, у зв`язку з перебуванням представника позивача у період з 15.06.2026 по 28.06.2026, у щорічній відпустці.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 15.06.2026, відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача (вх.№ 14434 від 15.06.2026) про відкладення судового засідання з підстав того, що позивач не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 15.06.2026, відповідно до статей 202, 216 ГПК України, відкладено розгляд справи по суті до 25.06.2026.

18.06.2026, через кабінет підсистеми «Електронний Суд», від другого відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. № 14854), у відповідності до яких останній зазначає, що станом на 24 годину 03.09.2025, вимога Приватного акціонерного товариства НЕК «Укренерго» на загальну суму 3 024 570,72 грн про відшкодування збитків, до комісії з припинення КП Харківводоканал не надходила. Крім того, другий відповідач вказує, що на даний час фінальний передавальний акт не складений, процес реорганізації КП «Харківводоканал» та КП «Харківські теплові мережі» не завершений.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 25.06.2026, відповідно до статті 42 ГПК України, долучено до матеріалів справи додаткові пояснення другого відповідача (вх. № 14854 від 18.06.2026).

26.06.2026, через кабінет підсистеми «Електронний Суд», від першого відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. № 15594), у відповідності до яких останній зазначає, що на даний час фінальний передавальний акт не складений, процес реорганізації КП «Харківводоканал» та КП «Харківські теплові мережі» не завершений.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформлення окремого процесуального документа від 25.06.2026, відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України, оголошено про перерву в судовому засіданні до 29.06.2026.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 29.06.2026, відповідно до статті 42 ГПК України, долучено до матеріалів справи додаткові пояснення першого відповідача (вх. № 15594 від 26.06.2026).

При цьому суд зазначає, що 15.06.2026 розпочався розгляд справи по суті.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого статті 195 Господарського процесуального кодексу України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України. Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник першого відповідача в судове засідання по розгляду справи по суті 29.06.2026 з`явився, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник другого відповідача в судове засідання по розгляду справи по суті 29.06.2026 з`явився, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання по розгляду справи по суті 29.06.2026 не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа в його Електронний кабінет 25.06.26 о 13:31.

Відповідно до вимог статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до частин 1, 3 якої, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

В силу наведених законодавчих положень, сторона у справі не позбавлена права особисто брати участь у судовому процесі або мати декілька представників з метою забезпечення представництва своїх інтересів у судовому засіданні. При цьому приймати участь в судовому засіданні безпосередньо в приміщенні суду або в режимі відеоконференції.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004, та інші).

Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що участь в судовому засіданні є правом учасників справи відповідно до статті 42 ГПК України, а явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд вважає, що неявка представника позивача, в призначене судове засідання, не перешкоджає, розгляду справи по суті.

На підставі частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі «Осіпов проти України», де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

У судовому засіданні, 29.06.2026, судом оголошено скорочений текст (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 03.05.2019 Комунальним підприємством «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» (далі КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», Другий відповідач) було подано до ДП «НЕК «Укренерго» (далі НЕК «Укренерго», Позивач) заяву про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

10.05.2019, позивач проінформував другого відповідача, повідомленням №01/16631 від 10.05.2019, про приєднання КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору: № 0463-01024; дата акцептування: 10.05.2019) (далі Договір врегулювання 1).

17.04.2024, позивач листом № 01/22911, повідомив другого відповідача про результати розгляду листа КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» № 01-01-23/1256-24 від 17.04.2024, та проінформував останнього про відсутність у нього заперечень на розірвання договору про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору: № 0463-01024; дата акцептування: 10.05.2019).

З 24:00 год 17.04.2021 договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.05.2019 № 0463-01024 було розірвано за згодою сторін (лист НЕК «Укренерго» від 17.04.2024 № 01/22911).

Надалі, КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» було подано позивачу заяву-приєднання від 17.04.2024 до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Повідомленням про приєднання до договору від 17.04.2024 №01/22922, НЕК «Укренерго» проінформувало про приєднання КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору: № 0463-01124; дата акцептування: 18.04.2024) (далі Договір врегулювання 2).

Повідомленням про розірвання договорів від 19.11.2024 № 01/70704, НЕК «Укренерго» проінформувало КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» про розірвання договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.04.2024 № 0463-01124 (на підставі листа КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» від 14.11.2025 № 01- 36/12406).

Умови публічного договору приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджено наказами НЕК "Укренерго", та оприлюднено на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за посиланням https://ua.energy/.

Зу умовами пунктів 1.1. та 1.2 Договору приєднання - 1 та Договору приєднання - 2 (далі за текстом, в сукупності, - договори), договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ (сторона, відповідальна за баланс), у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

За цим договором СВБ (сторона, відповідальна за баланс) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (п. 1.3 договорів).

Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством (п. 2.1 договорів).

Цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП (оператор системи передачі) СВБ (сторона, відповідальна за баланс) відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.1, 9.2 договорів).

У позовній заяві позивач наполягає на тому, що другий відповідач систематично недотримувався норм податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з врегулювання небалансів електричної енергії (вчинення правочинів з купівлі продажу електричної енергії) в рамках дії Договору врегулювання 1 та Договору врегулювання 2 для НЕК «Укренерго», спираючись на наступне.

1. Згідно реєстру платежів по банку за період з 01.08.2019 по 31.08.2019 по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго» списано (оплачено) 1 335 026,57 грн та отримано (надходження) 171 476,95 грн.

Станом на 31.08.2019, за даними регістрів бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість, НЕК «Укренерго» склала 427 449,17 грн, а дебіторська заборгованість КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» - 427 449,17 грн.

З метою здійснення остаточних розрахунків, у відповідності до вимог відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, 31 серпня 2019 року, НЕК «Укренерго» здійснило залік зустрічних однорідних вимог на суму 427 449,17 грн (в т. ч. ПДВ 71 241,53 грн).

На підставі вищевказаних господарських операцій, НЕК «Укренерго» зареєструвало в ЄРПН для отримувача (покупця) КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», зведену податкову накладну від 31.08.2019 №1518 на загальну суму 598 926,08 грн (в т. ч. ПДВ 99 821,01 грн).

КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» зареєструвало в ЄРПН зведену податкову накладну від 31.08.2019 №396//1 на загальну суму 1 762 475,76 грн (в т. ч. ПДВ 293 745,96 грн), проте, вона є помилковою: неправильно вказано ціни постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (не відповідає інформації у акті купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №19/07-210 від 31.07.2019 та акті купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №ВН/19/08л-0463 від 19.08.2019) та кількість (об`єм, обсяг).

2. Згідно реєстру платежів по банку за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго» списано (оплачено) 140 329,91 грн та отримано (надходження) 2 320 614,80 грн.

Станом на 31.10.2019, за даними регістрів бухгалтерського обліку, кредиторська заборгованість НЕК «Укренерго» склала 468 654,74 грн, а дебіторська заборгованість КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» - 468 654,74 грн.

З метою здійснення остаточних розрахунків, у відповідності до вимог відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, 31 жовтня 2019 року, НЕК «Укренерго» здійснило залік зустрічних однорідних вимог на суму 468 654,74 грн (в т. ч. ПДВ 78 109,12 грн).

На підставі вищевказаних господарських операцій, НЕК «Укренерго» зареєструвало в ЄРПН для отримувача (покупця) КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», зведену податкову накладну від 31.10.2019 №1041 на загальну суму 2 789 269,63 грн (в т. ч. ПДВ 464 878,27 грн).

КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» зареєструвало в ЄРПН зведену податкову накладну від 31.10.2019 №423//1 на загальну суму 608 984,57 грн (в т. ч. ПДВ 101 497,43 грн), проте вона є помилковою: неправильно вказано ціни постачання одиниці товару/ послуги без урахування ПДВ (не відповідає інформації у акті купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №ВН/19/10в-0463 від 30.09.2019 та акт купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №ВН/19/10ж-0463 від 31.10.2019), кількість (об`єм, обсяг)та загальна сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ (правильною є сума 608 984,65 грн (в т. ч. ПДВ 101 497,44 грн).

3. Згідно реєстру платежів по банку за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго» списано (оплачено) 142 656,69 грн та отримано (надходження) 2 097 367,74 грн.

На підставі вищевказаних господарських операцій, НЕК «Укренерго» зареєструвало в ЄРПН для отримувача (покупця) КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» зведену податкову накладну від 30.11.2019 №1533 на загальну суму 2 097 367,74 грн (в т. ч. ПДВ 349 561,29 грн).

КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» зареєструвало в ЄРПН зведену податкову накладну від 30.11.2019 №431//1 на загальну суму 228 932,28 грн (в т.ч. ПДВ 38 155,38 грн), проте вона є помилковою: неправильно вказано ціни постачання одиниці товару/ послуги без урахування ПДВ (не відповідає інформації у акті купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №ВН/19/10ж-0463 від 31.10.2019), кількість (об`єм, обсяг)та загальна сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ (правильною є сума 142 656,69 грн (в т. ч. ПДВ 23 776,12 грн).

4. У грудні 2019 року Сторонами, на підставі Договору врегулювання 1, було, зокрема, підписано:

акт коригування (врегулювання) від 02.12.2019 №ВР/19/07к-0463 до Акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.07.2019 №19/07-210, згідно якого обсяг електричної енергії небалансів, реалізований ОСП [НЕК «Укренерго»] був збільшений на 34 950,97 грн (в т. ч. ПДВ 5 825,16 грн), а обсяг електричної енергії небалансів, реалізований СВБ [КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»] був зменшений на 242 529,39 грн (в т. ч. ПДВ 40 421,56 грн);

акт коригування (врегулювання) від 02.12.2019 №ВР/19/07к-0463/1 до Акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 19.08.2019 №ВН/19/08л-0463, згідно якого обсяг електричної енергії небалансів, реалізований ОСП [НЕК «Укренерго»] був збільшений на 221 204,13 грн (в т. ч. ПДВ 36 867,35 грн), а обсяг електричної енергії небалансів, реалізований СВБ [КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»] був зменшений на 390 290,67 грн (в т. ч. ПДВ 65 048,44 грн).

акт коригування (врегулювання) від 31.12.2019 №ВР/19/08к-0463 до Акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.08.2019 №ВН/19/08с-0463, згідно якого обсяг електричної енергії небалансів, реалізований ОСП [НЕК «Укренерго»] був збільшений на 23 610,27 грн (в т. ч. ПДВ 3 935,04 грн), а обсяг електричної енергії небалансів, реалізований СВБ [КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»] був зменшений на 30 736,36 грн (в т. ч. ПДВ 5 122,73 грн);

акт коригування (врегулювання) від 31.12.2019 №ВР/19/08к-0463/1 до Акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 24.09.2019 №ВН/19/09с-0463, згідно якого обсяг електричної енергії небалансів, реалізований ОСП [НЕК «Укренерго»] був збільшений на 21 212,29 грн (в т. ч. ПДВ 3 535,38 грн) і обсяг електричної енергії небалансів, реалізований СВБ [КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»] був збільшений на 8 233,29 грн (в т. ч. ПДВ 1 372,21 грн).

Оскільки рахунки на оплату за вищевказаними коригуваннями було виставлено раніше складання та підписання вищевказаних актів коригування, і, відповідно, їх оплату КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» не могло ідентифікувати саме як повернення раніше отриманих коштів, а не просто чергову оплату за період, то було складено та надіслано до НЕК «Укренерго», для подальшої їх реєстрації в ЄРПН, розрахунки коригування до податкових накладних:

від 02.12.2019 №396//1 до податкової накладної від 31.08.2019 №396//1 на загальну суму коригування «-632 820,12» грн (в т. ч. ПДВ «-105 470,02» грн), проте в ньому були помилки (неправильно вказано ціни постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (не відповідає інформації у акті коригування (врегулювання) від 02.12.2019 №ВР/19/07к-0463 до Акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.07.2019 №19/07-210 та акті коригування (врегулювання) від 02.12.2019 №ВР/19/07к-0463/1 до Акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 19.08.2019 №ВН/19/08л-0463), кількість (об`єм, обсяг), загальна сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ - правильною є сума «-632 820,06» грн (в т. ч. ПДВ «-105 470,01» грн) і складений він до помилкової податкової накладної (див. пункт 1);

від 31.12.2019 №9//1 до податкової накладної від 30.09.2019 №9//1 на загальну суму коригування «-22 503,14» грн (в т. ч. ПДВ «-3 750,52» грн), проте в ньому були помилки (неправильно вказано ціни постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (не відповідає інформації у акті коригування (врегулювання) від 31.12.2019 №ВР/19/08к-0463 до Акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.08.2019 №ВН/19/08с-0463 та акті коригування (врегулювання) від 31.12.2019 №ВР/19/08к-0463/1 до Акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 24.09.2019 № ВН/19/09с-0463), кількість (об`єм, обсяг), загальна сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ - правильною є сума «-22 503,06» грн (в т. ч. ПДВ «-3 750,51» грн).

У зв`язку з наявністю помилок НЕК «Укренерго» не відправило вищезгадані розрахунки коригування на реєстрацію в ЄРПН.

5. Згідно реєстру платежів по банку за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго»: - списано (оплачено) 1 254 126,19 грн, з них: сплачено по рахунках 526 543,59 грн, повернуто кошти на підставі акту коригування (врегулювання) від 31.01.2020 №ВР/19/09к-0463 у розмірі 459 084,74 грн (в т. ч. ПДВ 76 514,12 грн), доплачено кошти на підставі акту коригування (врегулювання) від 31.01.2020 №ВР/19/09к-0463 у розмірі 268 497,86 грн (в т. ч. ПДВ 44 749,65 грн); - отримано (надходження) 1 071 859,00 грн.

Станом на 31.01.2020, за даними регістрів бухгалтерського обліку, кредиторська заборгованість НЕК «Укренерго» склала 161 530,18 грн, а дебіторська заборгованість КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» - 161 530,18 грн.

З метою здійснення остаточних розрахунків, у відповідності до вимог відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, 31 січня 2020 року, НЕК «Укренерго» здійснило залік зустрічних однорідних вимог на суму 161 530,18 грн (в т. ч. ПДВ 26 921,70 грн).

На підставі вищевказаних господарських операцій, НЕК «Укренерго» зареєструвало в ЄРПН для отримувача (покупця) КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», зведену податкову накладну від 31.01.2020 №1854 на загальну суму 1 071 859,00 грн (в т. ч. ПДВ 178 643,17 грн), податкову накладну від 31.01.2020 №1855 загальну суму 161 530,18 грн (в т.ч. ПДВ 26 921,70 грн) та надіслало до КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» для подальшої реєстрації розрахунок коригування від 31.01.2020 №998 до податкової накладної від 31.10.2019 №1041 на загальну суму «- 459 084,74» грн (в т.ч. ПДВ «-76 514,12» грн).

В свою чергу КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»:

- зареєструвало в ЄРПН зведену податкову накладну від 31.01.2020 №294//1 на загальну суму 548 603,24 грн (в т.ч. ПДВ 91 433,87 грн), проте вона є помилковою: неправильно вказано ціни постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (не відповідає інформації у акті купівлі - продажу е/е для врег. небал.та ін. платежів №ВН/19/11л-0463 від 30.11.2019, акті купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №ВН/19/12- 0463 від 31.12.2019 та акті-коригування (врегулювання) №ВР/19/09к-0463 від31.01.2020;), кількість (об`єм, обсяг) та загальна сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ (правильною є сума 795 041,44 грн (в т. ч. ПДВ 132 506,91 грн);

- не зареєструвало в ЄРПН податкову накладну на загальну суму заліку зустрічних однорідних вимог на суму 161 530,18 грн (в т. ч. ПДВ 26 921,70 грн);

- не зареєструвало в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго» розрахунок коригування від 31.01.2020 №998 до податкової накладної від 31.10.2019 №1041 на загальну суму коригування «-459 084,74» грн (в т. ч. ПДВ «-76 514,12» грн).

6. Згідно реєстру платежів по банку за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго» списано (оплачено) 2 188 560,09 грн (в тому числі помилково сплачені кошти 06.02.2020 у розмірі 74 707,46 грн) та отримано (надходження) 74 707,46 грн (повернення помилково перерахованих коштів згідно листа №СЗ-10201 від 13.02.2020).

Станом на 29.02.2020, за даними регістрів бухгалтерського обліку, кредиторська заборгованість НЕК «Укренерго» склала 377 400,68 грн, а дебіторська заборгованість КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» - 377 400,68 грн.

З метою здійснення остаточних розрахунків, у відповідності до вимог відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, 29 лютого 2020 року, НЕК «Укренерго» здійснило залік зустрічних однорідних вимог на суму 377 400,68 грн (в т. ч. ПДВ 62 900,11 грн).

На підставі вищевказаних господарських операцій, НЕК «Укренерго» зареєструвало в ЄРПН для отримувача (покупця) КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» податкову накладну від 29.02.2020 №1765 загальну суму 377 400,68 грн (в т. ч. ПДВ 62 900,11 грн).

КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» зареєструвало в ЄРПН зведену податкову накладну від 29.02.2020 №292//1 на загальну суму 2 565 960,68 грн (в т. ч. ПДВ 427 660,11 грн), проте вона є помилковою: неправильно вказано ціни постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (не відповідає інформації у акті купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №ВН/19/11л-0463 від 30.11.2019, акті купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №ВН/19/12-0463 від 31.12.2019 та акт купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №ВН/20/01-0463 від 31.01.2020), кількість (об`єм, обсяг) та загальна сума коштів, що підлягає сплаті.

За результатами господарських операцій у січні 2020 року до реєстрації КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» в ЄРПН підлягали:

- зведена податкова накладна від 29.02.2020 на загальну суму 2 113 852,63 грн (в т. ч. ПДВ 352 308,77 грн);

- податкова накладна від 29.02.2020 на загальну суму 377 400,68 грн (в т. ч. ПДВ 62 900,11 грн).

7. Згідно реєстру платежів по банку за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго»: - списано (оплачено) 2 851 229,58 грн, з них: сплачено по рахунках 1 405 925,32 грн, повернуто кошти на підставі акту коригування (врегулювання) від 31.03.2020 №ВР/19/10к0463 у розмірі 1 205 489,74 грн (в т. ч. ПДВ 200 914,96 грн), доплачено кошти на підставі акту-коригування (врегулювання) від 31.03.2020 №ВР/19/10к-0463 у розмірі 239 814,52 грн (в т. ч. ПДВ 39 969,09 грн); - отримано (надходження) 251 542,39 грн.

Станом на 31.03.2020, за даними регістрів бухгалтерського обліку, кредиторська заборгованість НЕК «Укренерго» склала 397 467,95 грн, а дебіторська заборгованість КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» - 397 467,95 грн.

З метою здійснення остаточних розрахунків, у відповідності до вимог відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, 31 березня 2020 року, НЕК «Укренерго» здійснило залік зустрічних однорідних вимог на суму 397 467,95 грн (в т. ч. ПДВ 66 244,66 грн).

Також, 31 березня 2020 року НЕК «Укренерго» виявило помилку, а саме: врегулювання періоду «07.2019» було сплачене контрагентом в 11.2019, але на той момент ще не було підписано акту коригування від 02.12.2019 №ВР/19/07к-0463 до Акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.07.2019 №19/07-210, то НЕК «Укренерго», у податкову накладну від 30.11.2019 №1533, включило усю суму отриманих коштів від КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» протягом листопада 2019 року, в т. ч. оплату врегулювання у розмірі 888 975,17 грн.

На підставі вищевказаних господарських операцій НЕК «Укренерго» зареєструвало в ЄРПН для отримувача (покупця) КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», зведену податкову накладну від 31.03.2020 №1966 на загальну суму 251 542,39 грн (в т. ч. ПДВ 41 923,73 грн), податкову накладну від 31.03.2020 №1967 загальну суму 397 467,95 грн (в т.ч. ПДВ 66 244,66 грн) та надіслало до КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», для подальшої реєстрації, розрахунок коригування від 31.03.2020 №433 до податкової накладної від 30.11.2019 №1533 на загальну суму коригування «-888 975,17» грн (в т.ч. ПДВ «-148 162,53» грн) і розрахунок коригування від 31.03.2020 №872 до податкової накладної від 30.11.2019 №1533 на загальну суму коригування «- 1 117 905,01» грн (в т.ч. ПДВ «-186 317,50» грн).

В свою чергу КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»:

- зареєструвало в ЄРПН зведену податкову накладну від 31.03.2020 №413//1 на загальну суму 1 942 863,82 грн (в т. ч. ПДВ 323 810,64 грн), проте вона є помилковою: неправильно вказано ціни постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (не відповідає інформації у акті купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №ВН/20/01-0463 від 31.01.2020 та акті купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №ВН/20/02-0463 від 29.02.2020), кількість (об`єм, обсяг) та загальна сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ (правильною є сума 1 405 925,32 грн (в т. ч. ПДВ 234 320,89 грн);

- зареєструвало в ЄРПН розрахунок коригування від 31.03.2020 №1024//1 до податкової накладної від 30.11.2019 №431//1 на загальну суму коригування 239 814,52 грн (в т. ч. ПДВ 39 969,09 грн), проте він є помилковим: неправильно вказано ціну постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (не відповідає інформації у акті - коригування (врегулювання) №ВР/19/10к-0463 від 31.03.2020) та кількість (об`єм, обсяг);

- не зареєструвало в ЄРПН податкову накладну на загальну суму заліку зустрічних однорідних вимог на суму 397 467,95 грн (в т. ч. ПДВ 66 244,66 грн);

- не зареєструвало в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго» розрахунок коригування від 31.03.2020 №433 до податкової накладної від 30.11.2019 №1533 на загальну суму коригування «-888 975,17» грн (в т. ч. ПДВ «-148 162,53» грн);

- не зареєструвало в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго» розрахунок коригування від 31.03.2020 №872 до податкової накладної від 30.11.2019 №1533 на загальну суму коригування «-1 117 905,01» грн (в т. ч. ПДВ «-186 317,50» грн).

8. Згідно реєстру платежів по банку за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго» списано (оплачено) 912 299,13 грн та отримано (надходження) 636 635,61 грн.

На підставі вищевказаних господарських операцій, НЕК «Укренерго» зареєструвало в ЄРПН для отримувача (покупця) КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», зведену податкову накладну від 30.04.2020 №2486 на загальну суму 486 635,61 грн (в т.ч. ПДВ 81 105,94 грн) та зведену податкову накладну від 30.04.2020 №3106 на загальну суму 150 000,00 грн (в т. ч. ПДВ 25 000,00 грн).

КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» зареєструвало в ЄРПН зведену податкову накладну від 30.04.2020 №276//1 на загальну суму 1 151 787,84 грн (в т. ч. ПДВ 191 964,64 грн), проте вона є помилковою: неправильно вказано ціни постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (не відповідає інформації у акті купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №ВН/20/02-0463 від 29.02.2020 та акті купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №ВН/20/03-0463 від 31.03.2020), кількість (об`єм, обсяг) та загальна сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ (правильною є сума 912 299,13 грн (в т. ч. ПДВ 152 049,86 грн).

9. У липні 2020 року КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», на підставі акту - коригування (врегулювання) №ВР/19/11к-0463 від 31.05.2020, здійснило повернення раніше отриманих від НЕК «Укренерго» коштів за електричну енергію для врегулювання небалансів, поставлену у листопаді 2019 року, у загальному розмірі 206 418,11 грн.

У зв`язку з цим, КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» підготувало до реєстрації в ЄРПН: розрахунок коригування від 30.07.2020 №1047//1 до податкової накладної від 29.02.2020 №292//1 на загальну суму коригування «-31 126,30» грн (в т. ч. ПДВ «-5 187,72» грн), розрахунок коригування від 30.07.2020 №1048//1 до податкової накладної від 31.01.2020 №294//1 на загальну суму коригування «-147 926,98» грн (в т. ч. ПДВ «-24 654,50» грн) та розрахунок коригування від 31.07.2020 №1052//1 до 10 податкової накладної від 31.01.2020 №294//1 на загальну суму коригування «-27 364,83» грн (в т. ч. ПДВ «-4 560,81» грн).

10. У серпні 2020 року КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», на підставі акту - коригування (врегулювання) №ВР/19/11к-0463 від 31.05.2020, здійснило повернення раніше отриманих від НЕК «Укренерго» коштів за електричну енергію для врегулювання небалансів, поставлену у листопаді 2019 року, у загальному розмірі 74 554,47 грн.

У зв`язку з цим, КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» підготувало до реєстрації в ЄРПН: розрахунок коригування від 03.08.2020 №1050//1 до податкової накладної від 31.01.2020 №294//1 на загальну суму коригування «-31 210,44» грн (в т. ч. ПДВ «-5 201,74» грн), розрахунок коригування від 07.08.2020 №1051//1 до податкової накладної від 31.01.2020 №294//1 на загальну суму коригування «-19 367,69» грн (в т. ч. ПДВ «-3 227,95» грн) та розрахунок коригування від 10.08.2020 №1052//1 до податкової накладної від 31.01.2020 №294//1 на загальну суму коригування «-23 976,34» грн (в т. ч. ПДВ «-3 996,06» грн).

11. Згідно реєстру платежів по банку за період з 01.09.2020 по 30.09.2020 по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго»: - списано (оплачено) 462 113,55 грн; - отримано (надходження) 4 635 077,89 грн, з них: сплачено по рахунках 4 332 389,01 грн, повернуто кошти за результатами здійснення коригування попередніх періодів у розмірі 302 688, 98 грн.

На підставі вищевказаних господарських операцій, НЕК «Укренерго» зареєструвало в ЄРПН для отримувача (покупця) КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», зведену податкову накладну від 30.09.2020 №2377 на загальну суму 4 332 389,01 грн (в т.ч. ПДВ 722 064,84 грн).

КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» зареєструвало в ЄРПН зведену податкову накладну від 30.09.2020 №388//1 на загальну суму 304 848,42 грн (в т. ч. ПДВ 50 808,07 грн) та зведену податкову накладну від 30.09.2020 №390//1 на загальну суму 157 265,14 грн (в т. ч. ПДВ 26 210,86 грн).

Проте зведена податкова накладна від 30.09.2020 №390//1 є помилковою: неправильно вказано ціни постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (не відповідає інформації у акті купівлі - продажу е/е для врег. небал. та ін. платежів №ВН/20/07- 0463 від 31.07.2020) та кількість (об`єм, обсяг). Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.03.2026 11

12. У грудні 2020 року КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», на підставі акту - коригування (врегулювання) №ВР/19/12-0463 від 31.07.2020, акту - коригування (врегулювання) №ВР/20/01-0463 від 10.08.2020, акту - коригування (врегулювання) №ВР/20/02-0463 від 28.08.2020 та акту - коригування (врегулювання) №ВР/20/03-0463 від 16.10.2020 здійснило повернення раніше отриманих від НЕК «Укренерго» коштів за електричну енергію для врегулювання небалансів, поставлену у грудні 2019 року березні 2020, у загальному розмірі 2 903 516,49 грн.

У зв`язку з цим, КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» підготувало до реєстрації в ЄРПН: розрахунок коригування від 29.12.2020 №1086//1 до податкової накладної від 31.01.2020 №294//1 на загальну суму коригування «-105 375,76» грн (в т.ч. ПДВ «-17 562,63» грн), розрахунок коригування від 29.12.2020 №1087//1 до податкової накладної від 29.02.2020 №292//1 на загальну суму коригування «-1 299 018,30» грн (в т.ч. ПДВ «-216 503,05» грн), розрахунок коригування від 29.12.2020 №1088//1 до податкової накладної від 31.03.2020 №413//1 на загальну суму коригування «-1 064 625,90» грн (в т.ч. ПДВ «-177 437,65» грн) та розрахунок коригування від 29.12.2020 №1089//1 до податкової накладної від 30.04..2020 №276//1 на загальну суму коригування «-434 496,53» грн (в т.ч. ПДВ «-72 416,09» грн).

13. У березні 2021 року КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» на підставі акту - коригування (врегулювання) №ВР/19/12-0463 від 31.07.2020, здійснило повернення раніше отриманих від НЕК «Укренерго» коштів за електричну енергію для врегулювання небалансів, поставлену у грудні 2019 року, у загальному розмірі 424,04 грн.

У зв`язку з цим, КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» підготувало до реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування від 31.03.2021 №12//1 до податкової накладної від 31.01.2020 №294//1 на загальну суму коригування «-424,04» грн (в т.ч. ПДВ «-70,67» грн).

Також у цьому періоді, НЕК «Укренерго» та КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», підписали акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2021 згідно з Договором від 10.05.2019 №0463-01024, яким було припинені взаємні непогашені грошові зобов`язання у розмірі 232 743,46 грн (в т. ч. ПДВ 38 790,58 грн), яке виникло на підставі Акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії та сплати інших платежів та Акту коригування (врегулювання) до нього.

Одночасно в бухгалтерському обліку було проведення припинення взаємних зобов`язань (кредиторської заборгованості) за електричну енергію для врегулювання небалансів, поставлену у грудні 2019 року, які були здійснені не на підставі відповідного акту взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, а рахунку на оплату.

На підставі вищевказаного акту взаємозаліку зустрічних однорідних вимог НЕК «Укренерго» зареєструвало в ЄРПН для отримувача (покупця) КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» податкову накладну від 31.03.2021 №2100 на загальну суму 232 743,46 (в т.ч. ПДВ 38 790,58 грн) та надіслало до КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» для подальшої реєстрації в ЄРПН: розрахунок коригування від 31.03.2021 №2106 до податкової накладної від 31.12.2019 №1025 на загальну суму коригування «-45 847,82» грн (в т.ч. ПДВ «-7 641,30» грн), розрахунок коригування від 31.03.2021 №2107 до податкової накладної від 31.01.2020 №1855 на загальну суму коригування «-71 338,14» грн (в т.ч. ПДВ «-11 889,69» грн) та розрахунок коригування від 31.03.2021 №2108 до податкової накладної від 29.02.2020 №11765 на загальну суму коригування «-115 557,56» грн (в т.ч. ПДВ «-19 259,59» грн).

В свою чергу КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»:

- зареєструвало в ЄРПН для отримувача (покупця) НЕК «Укренерго» податкову накладну від 31.03.2021 №503//1 на загальну суму 232 743,46 (в т.ч. ПДВ 38 790,58 грн);

- не зареєструвало в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго» розрахунок коригування від 31.03.2021 №2106 до податкової накладної від 31.12.2019 №1025 на загальну суму коригування «-45 847,82» грн (в т.ч. ПДВ «-7 641,30» грн);

- не зареєструвало в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго» розрахунок коригування від 31.03.2021 №2107 до податкової накладної від 31.01.2020 №1855 на загальну суму коригування «-71 338,14» грн (в т.ч. ПДВ «-11 889,69» грн);

- не зареєструвало в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго розрахунок коригування від 31.03.2021 №2108 до податкової накладної від 29.02.2020 №11765 на загальну суму коригування «-115 557,56» грн (в т.ч. ПДВ «-19 259,59» грн);

- не надіслало до НЕК «Укренерго» для подальшої реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування від 31.03.2021 до податкової накладної від 31.01.2020 на загальну суму коригування «-70 914,06» грн (в т.ч. ПДВ «-11 819,01» грн);

- надіслало до НЕК «Укренерго» для подальшої реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування від 31.03.2021 до податкової накладної від 29.02.2020 №292//1 на загальну суму коригування «-115 557,56» грн (в т.ч. ПДВ «-19 259,59» грн), проте він є помилковим: він повинен бути складений до податкової накладної від 29.02.2020, що була складена на окрему суму заліку зустрічних однорідних вимог (див. вище пункт 6).

14. У березні 2022 року, згідно реєстру платежів по банку за 25.03.2022 по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго» списано (оплачено) 1 643 642,13 грн, з них: сплачено по рахунках 17 502,03 грн, повернуто кошти на підставі акту-коригування (врегулювання) від 03.12.2021 №ВР/21/04-0463 у розмірі 1 478 743,60 грн (в т. ч. ПДВ 246 457,27 грн), доплачено кошти на підставі акту-коригування (врегулювання) від 03.12.2021 №ВР/21/04-0463 у розмірі 147 396,50 грн (в т. ч. ПДВ 24 566,08 грн).

На підставі вищевказаних господарських операцій, НЕК «Укренерго» надіслало до КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» для подальшої реєстрації розрахунок коригування від 25.03.2022 №1922 до податкової накладної від 31.05.2021 №2485 на загальну суму коригування «- 250 594,76» грн (в т.ч. ПДВ «-41 765,79» грн) і розрахунок коригування від 25.03.2022 №1993 до податкової накладної від 30.04.2021 №1618 на загальну суму коригування «-1 228 148,84» грн (в т.ч. ПДВ «-204 691,47» грн).

Проте, КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», не зареєструвало в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго» розрахунок коригування від 25.03.2022 №1922 до податкової накладної від 31.05.2021 №2485 на загальну суму коригування «-250 594,76» грн (в т.ч. ПДВ «- 41 765,79» грн) і розрахунок коригування від 25.03.2022 №1993 до податкової накладної від 30.04.2021 №1618 на загальну суму коригування «-1 228 148,84» грн (в т.ч. ПДВ «-204 691,47» грн).

15. У квітні 2022 року згідно реєстру платежів по банку по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго» списано (оплачено):

- 08.04.2022 288 964,56 грн, з них: повернуто кошти на підставі актукоригування (врегулювання) від 16.12.2021 №ВР/21/05-0463 у розмірі 258 986,19 грн (в т. ч. ПДВ 43 164,37 грн), доплачено кошти на підставі акту-коригування (врегулювання) від 16.12.2021 №ВР/21/05-0463 у розмірі 29 978,37 грн (в т. ч. ПДВ 4 996,39 грн);

- 21.04.2022 162 260,38 грн, з них: сплачено по рахунках 36 659,98 грн, повернуто кошти на підставі акту-коригування (врегулювання) від 30.12.2021 №ВР/21/06-0463 у розмірі 117 016,93 грн (в т. ч. ПДВ 19 502,82 грн), доплачено кошти на підставі акту-коригування (врегулювання) від 30.12.2021 №ВР/21/06-0463 у розмірі 8 583,47 грн (в т. ч. ПДВ 1 430,58 грн).

На підставі вищевказаних господарських операцій НЕК «Укренерго», надіслало до КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» для подальшої реєстрації розрахунок коригування від 08.04.2022 №660 до податкової накладної від 30.06.2021 №3349 на загальну суму коригування «-258 986,20» грн (в т. ч. ПДВ «-43 164,37» грн) і розрахунок коригування від 21.04.2022 №1295 до податкової накладної від 31.07.2021 №2816 на загальну суму коригування «-117 016,93» грн (в т. ч. ПДВ «-19 502,82» грн).

Проте, КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» не зареєструвало в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго» розрахунок коригування від 08.04.2022 №660 до податкової накладної від 30.06.2021 №3349 на загальну суму коригування «-258 986,20» грн (в т.ч. ПДВ «-43 164,37» грн) і розрахунок коригування від 21.04.2022 №1295 до податкової накладної від 31.07.2021 №2816 на загальну суму коригування «-117 016,93» грн (в т.ч. ПДВ «-19 502,82» грн).

16. У вересні 2022 року згідно реєстру платежів по банку по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго» списано (оплачено):

- 29.09.2022 повернуто кошти на підставі акту-коригування (врегулювання) від 23.05.2022 №ВР/21/11-0463 у розмірі 5 875,56 грн (в т. ч. ПДВ 979,26 грн; - 29.02.2022 35 871,53 грн, з них: повернуто кошти на підставі акту-коригування (врегулювання) від 07.06.2022 №ВР/21/12-0463 у розмірі 30 189,22 грн (в т. ч. ПДВ 5 031,54 грн), доплачено кошти на підставі акту-коригування (врегулювання) від 07.06.2022 №ВР/21/12-0463 у розмірі 5 682,31 грн (в т. ч. ПДВ 947,05 грн).

На підставі вищевказаних господарських операцій НЕК «Укренерго», надіслало до КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» для подальшої реєстрації розрахунок коригування від 29.09.2022 №1973 до податкової накладної від 31.12.2021 №4578 на загальну суму коригування «- 5 875,56» грн (в т. ч. ПДВ «-979,26» грн) і розрахунок коригування від 29.09.2022 №1974 до податкової накладної від 31.01.2022 №4434 на загальну суму коригування «-30 189,22» грн (в т. ч. ПДВ «-5 031,54» грн).

Проте, КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» не зареєструвало в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго» розрахунок коригування від 29.09.2022 №1973 до податкової накладної від 31.12.2021 №4578 на загальну суму коригування «-5 875,56» грн (в т. ч. ПДВ «-979,26» грн) і розрахунок коригування від 29.09.2022 №1974 до податкової накладної від 31.01.2022 №4434 на загальну суму коригування «-30 189,22» грн (в т. ч. ПДВ «-5 031,54» грн).

17. У жовтні 2022 року, згідно реєстру платежів по банку за 14.10.2022 по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго» списано (оплачено) 403 463,22 грн, з них: повернуто кошти на підставі акту-коригування (врегулювання) від 28.06.2022 №ВР/22/01-0463 у розмірі 336 651,55 грн (в т. ч. ПДВ 56 108,59 грн), доплачено кошти на підставі акту коригування (врегулювання) від 28.06.2022 №ВР/22/01-0463 у розмірі 66 811,67 грн (в т. ч. ПДВ 11 135,28 грн).

На підставі вищевказаних господарських операцій НЕК «Укренерго», надіслало до КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» для подальшої реєстрації розрахунок коригування від 14.10.2022 №767 до податкової накладної від 28.02.2022 №3125 на загальну суму коригування «-336 651,55» грн (в т. ч. ПДВ «-56 108,59» грн).

Проте, КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» не зареєструвало в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго» розрахунок коригування 14.10.2022 №767 до податкової накладної від 28.02.2022 №3125 на загальну суму коригування «-336 651,55» грн (в т.ч. ПДВ «-56 108,59» грн).

18. У лютому 2023 року, згідно реєстру платежів по банку за 27.02.2023 по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго»:

- списано (оплачено) 39 125,83 грн, з них: повернуто кошти на підставі акту коригування (врегулювання) від 03.05.2022 №ВР/21/10-0463 у розмірі 8 790,89 грн (в т. ч. ПДВ 1 465,15 грн), доплачено кошти на підставі акту-коригування (врегулювання) від 03.05.2022 №ВР/21/10-0463 у розмірі 30 334,94 грн (в т. ч. ПДВ 5 055,82 грн);

- отримано (надходження) 39 125,83 грн як розподіл коштів за електричну енергію згідно алгоритму (постан. НКРЕКП від 27.06.2019 №1246) та довідки ОСП.

На підставі вищевказаних господарських операцій, НЕК «Укренерго» надіслало до КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» для подальшої реєстрації розрахунок коригування від 27.02.2023 №1970 до податкової накладної від 30.11.2021 №3371 на загальну суму коригування «- 8 790,89» грн (в т.ч. ПДВ «-1 465,15» грн).

Проте, КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» не зареєструвало в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго» розрахунок коригування від 30.11.2021 №3371 на загальну суму коригування «- 8 790,89» грн (в т.ч. ПДВ «-1 465,15» грн).

19. У грудні 2024 року згідно реєстру платежів по банку за 23.12.2024 по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго» списано (оплачено) 2 305 797,42 грн повернення надлишково списаних коштів згідно ескроу фг за е/е з метою врегулювання небалансів за 2024_11 (ПІ №00000094 від 19.11.2024) згідно з листом від 17.12.2024 №01-01- 23/5163-24.

На підставі вищевказаної господарської операції НЕК «Укренерго», надіслало до КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» для подальшої реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування від 23.12.2024 №1526 до податкової накладної від 30.11.2024 №4079 на загальну суму коригування «-2 305 797,42» грн (в т.ч. ПДВ «-384 299,57» грн).

Проте, КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» не змогло зареєструвати в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго» розрахунок коригування від 23.12.2024 №1526 до податкової накладної від 30.11.2024 №4079 на загальну суму коригування «-2 305 797,42» грн (в т.ч. ПДВ «-384 299,57» грн) через недостатність ліміту для реєстрації на СЕА ПДВ.

20. У квітні 2025 року згідно реєстру платежів по банку за 07.04.2025 по Контрагенту: КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» Рахунок: 31/321 IBAN Ощадбанк п/р (за балансуючу е/е та небаланси е/е) №26037300906 НЕК «Укренерго» списано (оплачено) 5 858 658,31 грн повернення коштів за е/е з метою врегулювання небалансів за 2025_02 (ПІ №000001796 від 19.02.2025) згідно з листом від 03.04.2024 №02-25/1908.

На підставі вищевказаної господарської операції НЕК «Укренерго», надіслало до КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» для подальшої реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування від 07.04.2025 №2316 до податкової накладної від 28.02.2025 №3522 на загальну суму коригування «-5 858 658,31» грн (в т.ч. ПДВ «-976 443,05» грн).

Проте, КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» не змогло зареєструвати в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго» розрахунок коригування від 07.04.2025 №2316 до податкової накладної від 28.02.2025 №3522 на загальну суму коригування «-5 858 658,31» грн (в т.ч. ПДВ «-976 443,05» грн) через недостатність ліміту для реєстрації на СЕА ПДВ.

Наведені обставини об`єднані спільним критерієм, а саме тим, що в наслідок помилок у складених і належним чином зареєстрованих з боку КП «Харківводоканал» податкових накладних, НЕК «Укренерго» втратило право на податковий кредит / набуло додаткових податкових зобов`язань, через що зазнало збитків.

Другий відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що у пунктах 1 - 13, які наведені у позові періодів до стягнення збитків, позивачем не наведено належними і допустимими доказами вини, як юридичного елементу складу збитків, у порушенні процедури оформлення податкових накладних, а щодо пунктів з 14 по 20, які наведені позивачем у позові (період березень 2022, квітень 2022, вересень 2022, жовтень 2022, лютий 2023, грудень 2024, та квітень 2025), зазначає, що КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» не змогло зареєструвати в ЄРПН отриманий від НЕК «Укренерго» розрахунки коригування до податкових накладних за відповідні періоди через недостатність ліміту для реєстрації на СЕА ПДВ.

Фахівцями контролюючого органу було проведено камеральну перевірку КП ХАРКІВВОДОКАНАЛ щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий 2022 - жовтень 2024 року, за результатами якої було складено Акт перевірки від 02.12.2024 № 602/35-00-04-04-15/03361715.

Зміст вказаного акту містить висновок про відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування складених підприємством за лютий 2022 - жовтень 2024 року на загальну суму 2 836 404 847,67 грн., в т.ч. ПДВ 472 734 553,53 грн., який став підґрунтям для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 26.12.2024 № 667/35-00-04-04, яким до КП «Харківводоканал» застосовано штраф у розмірі 236 367 276,76 грн на підставі п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням підприємством було застосовано процедуру адміністративного оскарження, втім своїм Рішенням від 12.03.2025 № 6988/6/99-00-06-03-01-06 фіскальний орган відмовив у задоволенні скарги КП «Харківводоканал», а висновки оскаржуваного податкового повідомлення-рішення залишив без змін.

В той же час, другий відповідач зазначає, що в 2025 році звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2024 № 667/35-00-04-04.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 у справі № 520/6325/25, залишеним в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026, адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано незаконним та скасовано податкового повідомлення-рішення від 26.12.2024 № 667/35-00-04-04.

Вважаючи, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 у справі № 520/6325/25, залишеним в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026, встановлено, в тому числі відсутність у діях другого відповідача вини у сфері податкового зобов`язання, а відтак вважає, що підстав для задоволення позову щодо стягнення збитків за не реєстрацію податкових накладних у березні 2022, квітні 2022, вересні 2022, жовтні 2022. лютому 2023, грудні 2024, та у квітні 2025 - відсутні.

Також, перший відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає про те, що договірна сфера зобов`язань, не має жодного відношення до правовідносин між ним і позивачем.

Судом встановлено, що Рішенням 38 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.04.2025 №813/25, «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви», КП «Харківводоканал» реорганізовано шляхом приєднання до Комунального підприємства «Харківські Теплові Мережі». Крім того, відповідно до зазначеного рішення, вирішено вважати комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» правонаступником усього майна, прав та обов`язків комунального підприємства «Харківводоканал», та зміненно назву комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на комунальне підприємство «Харківські технологічні мережі» після завершення процедури реорганізації.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «Харківводоканал» перебуває в стані припинення 03.07.2025.

Суд зазначає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Предметом доказування у справі, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд самостійно оцінює докази, надані сторонами у справі, у їх сукупності, керуючись принципом вірогідності, передбаченим статтею 79 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з цією статтею, наявність обставин, на які посилається сторона, вважається доведеною, якщо докази, надані на їх підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування. Питання про вірогідність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, враховуючи всі обставини справи.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідачів солідарно загальної суми збитків у розмірі 3 024 570,72 грн, а предметом доказування у справі, відповідно, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Для покупця належним способом захисту порушеного права може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанова ВП ВС від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Ухвалюючи дане рішення, суд звертається до правових позицій, наведених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, де зазначено, що хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 17/192 від 07.10.2015 у справі № 916/3371/14).

Відтак, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Аналогічний висновок міститься у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2016 у справі № 910/1593/16.

Відповідно до абц. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 1246).

Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї.

Згідно з положеннями пунктів 2, 8 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванн ям вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

Відповідно до п. 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).

В Порядку не міститься визначення поняття реєстрація податкової накладної.

Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є 2 окремі стадії:

1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування);

2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Аналогічна позиція щодо розмежування стадій реєстрації податкової накладної висловлена Верховним Судом у постановах від 12.07.2019 у справі № 0940/1600/18 та від 03.04.2020 у справі № 160/5380/19.

Касаційний адміністративний суд у складі колегії суддів Верховного суду у постанові від 12.12.2023 у справі № 826/5959/18, виснував, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація особі майнових втрат, заподіяних правопорушенням іншої особи. Цій меті слугує, насамперед, відшкодування збитків (див. постанову від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 06.09.2023 у справі №910/18489/20).

Судом, за матеріалами справи встановлено, що другий відповідач, за період з 01.08.2019 по 31.08.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2019, з 01.11.2019 по 30.11.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, у липні 2020, у серпні 2020, з 01.09.2020 по 30.09.2020, у грудні 2020, у березні 2021 (пункти 1 - 13 зазначені позивачем у позові), у відповідності до вимог Договору та положень статті 201 ПК України, належним чином склав та подав у встановленому законодавством порядку та строки податкові накладні для їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішення про застосування до другого відповідача штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку складання та реєстрації податкових накладних - контролюючим органом не приймалось.

Крім того, позивач не надав належних та допустимих доказів протиправних дій другого відповідача щодо порушенням ним правил складання та реєстрації у встановлений законодавством спосіб податкових накладних з 01.08.2019 по 31.08.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2019, з 01.11.2019 по 30.11.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, у липні 2020, у серпні 2020, з 01.09.2020 по 30.09.2020, у грудні 2020, у березні 2021 (тобто, пункти 1 - 13 зазначені позивачем у позові), якими може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки.

Позивач також не надав до суду разом із позовною заявою, відповідного акту ненормативного характеру, яким би підтверджувався факт нанесення другим відповідачем збитків Позивачу, внаслідок порушення ним порядку складання та реєстрації податкових накладних.

Таким чином, вказані обставини виключають прямий причинно- наслідковий зв`язок між діями та/або бездіяльністю другого відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також вину як обов`язкову умову для притягнення його до відповідальності за порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Перевіривши докази у справі, оскільки позивачем не доведено прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями та/або бездіяльністю другого відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні з 01.08.2019 по 31.08.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2019, з 01.11.2019 по 30.11.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, у липні 2020, у серпні 2020, з 01.09.2020 по 30.09.2020, у грудні 2020, у березні 2021, та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту, а також вину як обов`язкову умову для притягнення до відповідальності за порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення збитків за не реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий 2022 - жовтень 2024 року, грудень 2024 та квітень 2025 року (пункти 14-20 наведених позивачем у позові), суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи, судом встановлено, що фахівцями контролюючого органу було проведено камеральну перевірку КП ХАРКІВВОДОКАНАЛ щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий 2022 - жовтень 2024 року, за результатами якої було складено Акт перевірки від 02.12.2024 № 602/35-00-04-04-15/03361715 (пункти 14-20 наведених позивачем у позові).

Зміст вказаного акту містить висновок про відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування складених підприємством за лютий 2022 - жовтень 2024 року на загальну суму 2 836 404 847,67 грн, в т. ч. ПДВ 472 734 553,53 грн, який став підґрунтям для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 26.12.2024 № 667/35-00-04-04, яким до КП «Харківводоканал» застосовано штраф у розмірі 236 367 276,76 грн на підставі п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України.

КП ХАРКІВВОДОКАНАЛ не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням було застосовано процедуру адміністративного оскарження, втім Рішенням від 12.03.2025 № 6988/6/99-00-06-03-01-06, фіскальний орган, який відмовив у задоволенні скарги КП «Харківводоканал», а висновки оскаржуваного податкового повідомлення-рішення залишив без змін.

Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернувся з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до Харківського окружного адміністративного суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 у справі № 520/6325/25, залишеним в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 визнано незаконним та скасовано податкового повідомлення-рішення від 26.12.2024 № 667/35-00-04-04.

Харківський окружний адміністративний суд у рішенні від 18.11.2025 по справі №520/6325/25, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026, встановив, що у зв`язку з відсутністю перерахування на рахунки Комунального підприємства "Харківводоканал" субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка є джерелом поповнення рахунку системи електронного адміністрування з податку на додану вартість, позивач фактично був позбавлений права на реєстрацію податкових накладних у визначеній сумі. Факт відсутності у позивача можливості реєстрації податкових накладних підтверджується витягами щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, наявними в матеріалах справи. Зазначена позиція суду також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.03.2018р. у справі № 819/777/17. Оскільки обов`язковою умовою до застосування штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування суми ПДВ на підставі п.120-1.2 ст.120-1 ПК України є наявність вини платника щодо умисного нездійснення реєстрації ПН та РК в ЄРПН, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для застосування до КП "Харківводоканал" штрафу у розмірі 50% суми податку на додану вартість у незареєстрованих податкових накладних. З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що вина платника у порушенні строку реєстрації податкових накладних, як обов`язкова умова притягнення такого платника до відповідальності станом на час виникнення спірного податкового повідомлення-рішення, не підтверджена в ході судового розгляду та спростовується наявними в матеріалах справи доказами. З урахуванням викладеного, адміністративний суд у справі №520/6325/25 дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Таким чином, Харківський окружний адміністративний суд у рішенні від 18.11.2025 по справі №520/6325/25, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026, встановив відсутність вини Комунального підприємства "Харківводоканал" щодо умисного нездійснення реєстрації ПН та РК в ЄРПН, які оцінюються судом крізь призму преюдиційності, в порядку статті 75 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також, суд зазначає, що за своєю правовою природою зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність, а тому, невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (порушення реєстрації податкової накладної) не є правопорушенням у сфері господарювання та виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Тобто, компенсаційна функція збитків щодо не реєстрації податкових накладних, спрямована на відновлення порушених цивільних прав контрагента, і полягає в наданні останньому таких засобів, через формування вимоги по статті 22 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, за принципом змагальності сторін в господарському процесі, тягар доказування наявності шкоди та її розмір - покладається на позивача, а відповідач, в свою чергу, доводить відсутність своєї вини в заподіянні шкоди.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач не довів доказами, заподіяння другим відповідачем збитків, та приймаючи до уваги відсутність вини другого відповідача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних у грудні 2024 та квітні 2025 (пункти 19 та 20 наведених прикладів у позові), суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 10.03.2020 під час розгляду справи № 911/224/19, обов`язок доведення факту порушенням відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, наявність причинного зв`язку між ними, а також його вини у заподіянні збитків позивачу, покладається на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, правові наслідки у вигляді відшкодування збитків, в частині невизнаного податку на додану вартість, можуть виникнути у другого відповідача лише внаслідок порушення ним порядку складання (реєстрації) податкової накладної та у разі якщо це призвело до позбавлення покупця права на податковий кредит.

Суд, під час розгляду цієї справи, зазначає, що Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 (провадження № 12-41гс21, пункт 9.8).

Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду, навіть правова оцінка, надана рішенням суду в іншій справі, зокрема щодо того, чи є певна поведінка правомірною або неправомірною, не є обов`язковою для суду. Тим більше не може бути обов`язковою така оцінка, надана контролюючим органом.

Разом із цим висновок щодо порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування, чи висновок про відсутність такого порушення є саме правовим висновком, а не фактом порушення.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

З огляду на те, що другим відповідачем не було порушено порядок складання та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий 2022 - жовтень 2024 року, а відтак відсутня вина, як головний елемент складу цивільного правопорушення, у Позивача відсутні правові підстави для пред`явлення вимоги до другого відповідача про відшкодування збитків щодо за відсутність факту реєстрації податкових накладних у березні 2022, квітні 2022, вересні 2022, жовтні 2022, лютому 2023 роках (пункти 13 - 18 прикладу позивача).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, судом не встановлено, що позивачу були завдані збитки у розмірі 3 024 570,72 грн (не встановлено перший елемент складу господарського правопорушення - наявність збитків). Крім того, позивачем не доведено, що збитки були завдані внаслідок активних дій другого відповідача, тобто відсутній другий елемент складу господарського правопорушення - протиправна поведінка. При цьому, відсутність вини другого відповідача у заподіянні збитків позивачу, має своїм наслідком не доведення позивачем також і третього елементу складу господарського правопорушення, а саме - вини другого відповідача у завданні збитків. Суд також виснує, що позивачем, належними та допустимими доказами, не доведено четвертий елемент складу господарського правопорушення - наявність причинно-наслідкового зв`язку, як обов`язкового елементу цивільного правопорушення.

За викладених обставин, суд не вбачає підстави для стягнення з другого відповідача збитків в сумі 3 024 570,72 грн.

Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 11.09.2019 у справі № 648/1525/15-ц зазначено, що особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов"язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

За відсутністю доказів єдності наміру/заподіяння неподільної шкоди взаємопов"язаними сукупними діями відповідачів, об"єднаних спільними намірами, немає підстав для покладення на них солідарної відповідальності за заподіяну шкоду.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням ст. 541 ЦК України, відсутні підстави для стягнення збитків в солідарному порядку з першого відповідача, як правонаступника за законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що відсутність порушення прав та інтересів позивача відповідачем є самостійною підставою для відмови в позові (п. 61 постанови ВПВС від 17.08.2022 у справі №910/10006/19, п.7.13 постанови ВПВС від 03.11.2020 у справі №916/3146/17, п.8.9 постанови ВПВС від 08.10.2019 у справі №916/2084/17).

Суд, перевіривши докази у справі, вважає позовні вимоги ПрАТ "Укренерго" такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відсутнє порушене право позивача у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим в задоволенні позову належить відмовити повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про відмову у позові.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27.09.2001).

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 10.07.2026, у зв`язку з перебуванням судді Юрченко В.С. у відпустці 09.07.2026.

СуддяВ.С. Юрченко