Рішення № 138110574, 06.07.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.2026м. СумиСправа № 920/183/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/183/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Брокенергія (42704, Сумська область, м. Охтирка, вул. Снайпера, 13, код ЄДРПОУ 40050036)

про стягнення 607162,91 грн.,

представники учасників справи:

від позивача Піун С.П.;

від відповідача Потоцький С.М.

1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову, короткий зміст ухвал суду та хід розгляду справи.

1.1. У лютому 2026 до Господарського суду Сумської області звернувся позивач з позовною заявою про стягнення з відповідача 607162,91 грн., з яких: 486405,71 грн. пені, 78654,36 грн. 3% річних, 42102,84 грн. інфляційних втрат, нарахованих на підставі договору постачання природного газу № 7401-ПСО(Т)-29 від 23.01.2023 за несвоєчасну оплату спожитого природного газу у січні-березні 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, позивач поставив відповідачу природний газ у січні-березні 2023 на суму 28448860,34 грн., проте, відповідач провів оплату з порушення строків, визначених договором, тому позивач нарахував відповідачу за вказане порушення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026, справу № 920/183/26 призначено судді Жерьобкіній Є.А.

1.3. Ухвалою від 13.02.2026 Господарський суд Сумської області постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/183/26. Призначити підготовче засідання на 11.03.2026, 11:00.

1.4. До суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1026 від 02.03.2026), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у стягненні 3% річних та інфляційних та зменшити розмір пені на 99,9% до 4864,06 грн. Відзив мотивовано тим, що заборгованість за використаний газ за договором відсутня, відповідач заявляє про застосування строку позовної давності щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

В обґрунтування зменшення розміру пені відповідач зауважує, що Товариство є підприємством основним видом діяльності якого є виробництво, постачання та транспортування теплової енергії для надання населенню та іншим споживачам послуг з опалення та гарячого водопостачання в місті Охтирка Сумської області, а також для вироблення теплової енергії для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Відповідач зазначає, що у зв`язку з агресією РФ проти України було пошкоджено виробничі потужності відповідача (Охтирська ТЕЦ); в результаті ракетно-бомбових ударів 25,28 лютого та 03, 07-08 березня 2022 року було знищено в повному обсязі всю наявну інфраструктуру та документацію підприємства. Факт пошкодження у зв`язку з агресією РФ проти України будівель та споруд ТОВ "Брокенергія", теплових мереж Охтирської ТЕЦ підтверджується інформацією з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Товариство намагається за рахунок власних ресурсів відбудовувати потужності Охтирської ТЕЦ з метою безперебійного виробництва електричної та теплової енергії, а тому можливість для розрахунку з контрагентами в повному обсязі у відповідача відсутня. Відповідач обслуговує 8500 абонентів, що складає близько 22 тисяч жителів, 6 закладів шкільної освіти, 7 закладів дошкільної освіти, 4 лікарні, 115 бюджетних установ та організацій. Іншого виробника електричної енергії в Охтирській територіальній громаді не має. Заборгованість за теплову та електричну енергію контрагентами ТОВ Брокенергія складає 162890387,05 грн. Разом з тим, невідшкодована державною перед ТОВ Брокенергія різниця в тарифах станом на 27.02.2026 складає 75876537,18 без ПДВ.

1.5. Представник позивача ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, адвокат Рильцова Є.Ю., звернулася до суду із клопотанням про участь у судовому засіданні 11.03.2026 об 11:00 у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 969 від 05.03.2026). Ухвалою від 10.03.2026 Господарський суд Сумської області постановив клопотання (вх. № 969 від 05.03.2026) - задовольнити.

1.6. У судовому засіданні 11.03.2026 Господарський суд Сумської області, за участю представників сторін, постановив ухвалу без оформлення окремого документа про оголошення перерви в судовому засіданні до 30.03.2026, 12:15.

1.7. Представник позивача подала до суду заперечення на клопотання відповідача про застосування строків позовної давності (вх. № 1569 від 30.03.2026) та заперечення на клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій (вх. № 1572 від 30.03.2026). Заперечуючи проти зменшення пені позивач зауважує, що укладаючи з позивачем договір постачання природного газу, відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором. Право на зменшення заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести обставини того, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту. Відповідач повинен самостійно нести всі ризики щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, та погодився з умовами щодо порядку і строків виконання грошових зобов`язань, а також погодився з умовами договору щодо відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Укладаючи договір на поставку природного газу відповідач усвідомлював всі ризики та погодився на умови поставки, в тому числі і щодо нарахування пені. Судом мають бути враховані інтереси обох сторін у даній справі, несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.

1.8. До суду надійшла заява представника відповідача про самопредставництво з доданими документами (вх. № 1132 від 30.03.2026).

1.9. Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 20:28 29.03.2026 до 20:39 30.03.2026 у Сумському районі Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 30.03.2026 не відбулось. Ухвалою від 31.03.2026 Господарський суд Сумської області постановив призначити підготовче засідання на 13.04.2026, 12:00.

1.10. Представник позивача ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, адвокат Рильцова Є.Ю., звернулася до суду із клопотанням про участь у судовому засіданні 13.04.2026 о 12:00 у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 1591 від 07.04.2026). Ухвалою від 07.04.2026 Господарський суд Сумської області постановив клопотання (вх. № 1591 від 07.04.2026) - задовольнити.

1.11. Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про перенесення судового засідання 13.04.2026 на іншу дату (вх. № 1921 від 10.04.2026).

1.12. Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 07:00 до 20:23 у Сумському районі Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 13.04.2026 не відбулось. Ухвалою від 14.04.2026 Господарський суд Сумської області постановив призначити підготовче засідання на 11.05.2026, 12:00.

1.13. Представник позивача ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, адвокат Рильцова Є.Ю., звернулася до суду із клопотанням про участь у судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 2199 від 08.05.2026). Ухвалою від 11.05.2026 Господарський суд Сумської області постановив клопотання (вх. № 2199 від 08.05.2026) - задовольнити.

1.14. Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру пені на 99,99% (вх. № 2473 від 11.05.2026).

1.15. У судовому засіданні 11.05.2026 Господарський суд Сумської області, за участю представника позивача, постановив ухвалу без оформлення окремого документа про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.06.2026, 11:30; повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання у порядку ст. 120 ГПК України.

1.16. У судовому засіданні 17.06.2026 Господарський суд Сумської області, за участю представників сторін, постановив ухвалу без оформлення окремого документа про оголошення перерви в судовому засіданні до 22.06.2026, 14:00.

1.17. Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 12:59 до 14:14 у Сумському районі Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 22.06.2026 не відбулось. Ухвалою від 23.06.2026 Господарський суд Сумської області постановив призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 06.07.2026, 14:00.

1.18. Представник відповідача подав до суду додаткові пояснення до клопотання про зменшення пені (вх. № 3392 від 24.06.2026).

1.19. Представник позивача Пясецький Д.В. подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та надання доступу до електронної справи (вх. № 3575 від 03.07.2026).

1.20. До суду надійшла заява представника позивача- Піун С.П. про заміну представника, що братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3569 від 03.07.2026).

1.21. Представник позивача подав до суду додаткові пояснення в підтримання позовних вимог (вх. № 3593 від 06.07.2026).

1.22. У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

2.1. 23.01.2023 між ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (Постачальник) та ТОВ Брокенергія (Споживач) укладено договір постачання природного газу № 7401-ПСО(Т)-29 відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити природний газ споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1. договору).

2.2. Згідно п. 2.2. договору постачальник передає споживачу природний газ у загальному потоці газу. Передача природного газу від постачальника до споживача оформлюється комерційним актом приймання-передачі природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС та цього договору.

2.3. За умовами п. 4.2. договору оплата за газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами на банківський рахунок постачальника шляхом 100% оплати договірної вартості газу за період постачання наступним чином: 33% від розрахункової договірної вартості оплачується покупцем до 10 числа періоду постачання включно; 33% від розрахункової договірної вартості оплачується покупцем до 20 числа періоду постачання включно; 34% від розрахункової договірної вартості оплачується покупцем до 28 числа періоду постачання включно.

Остаточний розрахунок за фактично переданий у періоді постачання природний газ з урахуванням договору, здійснюється споживачем на підставі відповідних комерційних актів не пізніше 10 числа місяця (включно), наступного за періодом постачання. В платіжних дорученнях споживач має обов`язково вказувати призначення платежу, номер та дату договору.

2.4. Відповідно до п. 3.4.1. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату за газ.

2.5. За умовами п. 5.2. договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 4.2. договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

2.6. Згідно п. 5.8. договору нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язань.

2.7. Згідно п. 5.9. договору керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди встановити позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю у три роки.

2.8. Договір укладений сторонами з відкладальною умовою відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України, та набуває чинності з дати укладання споживачем, відповідно до п. 3.4.10 та п. 3.4.11, договору про договірне списання з поточних рахунків споживача (зокрема з поточних рахунків із спеціальним режимом використання), призначених для зарахування всіх коштів від ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго, і діє в частині поставки газу до 31 січня 2023 (включно), а в частині розрахунків за газ - до повного їх виконання (п. 8.1. договору).

2.9. Згідно додаткової угоди № 1 від 31.01.2023 до договору постачання природного газу сторони домовилися внести зміни в розділ 8 договору, а саме: п. 8.1. « 31 січня 2023 (включно)» замінити на « 28 лютого 2023 (включно)».

2.10. Згідно додаткової угоди № 2 від 28.02.2023 до договору постачання природного газу сторони домовилися внести зміни в розділ 8 договору, а саме: п. 8.1. « 28 лютого 2023 (включно)» замінити на « 31 березня 2023 (включно)».

2.11. Згідно з комерційними актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2023, від 31.03.2023 та коригувальним комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2023 позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 28448860,34 грн. за період січень-березень 2023.

2.12. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати природного газу, у зв`язку з чим позивачем, згідно розрахунку, було нараховано відповідачу:

486405,71 грн. пені за зобов`язаннями березня 2023;

42102,84 грн. інфляційних втрат за зобов`язаннями березня 2023;

78654,36 грн. 3% річних за зобов`язаннями січня-березня 2023.

3. Мотиви, якими керується суд, застосоване ним законодавство та висновки за наслідками розгляду справи.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відзиві відповідач просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду з цим позовом щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п. 5.2. договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 4.2. договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату природного газу за січень, лютий, березень 2023 року, відповідачу нараховані 3% річних в загальній сумі 78654,36 грн. та за несвоєчасну оплату природного газу за березень 2023 року відповідачу нараховано інфляційне збільшення суми боргу в сумі 42102,84 грн. Нарахування здійснено виходячи з суми заборгованості за кожен місяць, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором та часткових оплат.

За приписами ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ст. 259 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 5.9 Договору керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди встановити позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю у три роки.

З поданого розрахунку вбачається, що позивач почав нарахування 3% річних за зобов`язаннями січня 2023 11.02.2023, нарахування інфляційних втрат за зобов`язаннями березня 2023 01.05.2023.

Приймаючи до уваги встановлені п. 4.2. Договору строки оплати за поставлений газ, враховуючи погодження сторонами збільшення строку позовної давності до трьох років та звернення позивача з позовом до суду 10.02.2026, позивачем строк позовної давності пропущено не було, з урахуванням викладеного, нарахована сума 3% річних та інфляційних заявлена позивачем до стягнення в межах строку позовної давності.

Враховуючи факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати природного газу, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в загальній сумі 78654,36 грн., інфляційних втрат в сумі 42102,84 грн.

Згідно поданого розрахунку, за несвоєчасну оплату природного газу за березень 2023 року, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 486405,71 грн., виходячи з суми заборгованості за вказаний місяць, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором та часткових оплат.

Суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 486405,71 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

У постанові Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 звертає увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Водночас сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора ст. 616 ЦК України тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду. Чинники, якими обґрунтовані конкретні умови щодо неустойки: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Отже, і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) має індивідуально-оцінний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), що обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто в межах судового розсуду.

Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат.

Господарські санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань. Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Оцінюючи обставини справи для застосування правового механізму зменшення розміру пені, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 50% - до 243202,86 грн.

Суд враховує, що відповідач є підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво, постачання, транспортування теплової енергії для надання населенню та іншим споживачам послуг з опалення та гарячого водопостачання в місті Охтирка Сумської області. Відповідач обслуговує 8500 абонентів, серед яких заклади освіти, лікарні, тощо.

Відповідач включений до секторального переліку критичної інфраструктури за типами основної послуги - постачання теплової енергії (сектор - системи життєзабезпечення), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 07.09.2022 № 167.

Згідно Витягу з наказу Міністерства енергетики України від 17.02.2025 № 73 «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (протокол № 68)» підтверджено віднесення ТОВ «Брокенергія» до критично важливих підприємств для функціонування економіки, забезпечення життєдіяльності населення та потреб Збройних Сил.

Поряд з цим, суд враховує підтверджені відповідачем доказами обставини пошкодження виробничих потужностей відповідача внаслідок авіаударів РФ (витяги з ЄРДР, фотофіксація а.с. 157), підтверджені обставини збитковості підприємства (звіти про фінансові результати за 2021-2024 роки). Також суд враховує обставину відсутності заборгованості за договором на дату звернення позивача з позовом до суду.

Позивач не надав доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання йому збитків в результаті дій відповідача. Стягнення судом частини пені (50%) забезпечує інтереси позивача у зв`язку з вчиненим порушенням іншою стороною договору, є справедливим у відношенні до обох сторін договору та є стимулом для відповідача не здійснювати в подальшому порушень договірних зобов`язань (превентивна функція неустойки).

Таке зменшення суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, враховуючи стягнення частини пені, так і для відповідача.

За викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 243202,86 грн.

Згідно п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

4 Розподіл судових витрат.

Згідно ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору повністю покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Брокенергія (42704, Сумська область, м. Охтирка, вул. Снайпера, 13, код ЄДРПОУ 40050036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) 243202,86 грн. пені, 78654,36 грн. 3% річних, 42102,84 грн. інфляційних втрат; 7285,95 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 10.07.2026.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна