Рішення № 138110569, 08.07.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.2026м. СумиСправа № 920/427/26

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Ляскевич М.О.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 30019775)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумські електроди" (вул. Британська, 58, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 44920834)

про стягнення 368 791 грн 47 коп.

та

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумські електроди" (вул. Британська, 58, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 44920834)

до відповідача: Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 30019775)

про стягнення 139 452 грн 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача, відповідача за зустрічним позовом: Лисенко В.С. (в режимі відеоконференції)

від відповідача, позивача за зустрічним позовом: Шевченко Д.О. (в режимі відеоконференції)

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача 368 791,47 заборгованості по договору поставки №УБМР 25-425 від 13.06.2025, а саме: пеню у розмірі 216 883,22 грн та 151 908,25 грн штрафу, а також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 4 425,50 грн.

Первісний позов обґрунтовано тим, що відповідач за первісним позовом порушив зобов`язання за укладеним між сторонами договором поставки від 13.06.2025 №УБМР 25-425 щодо строків поставки товару. Внаслідок порушення умов договору, позивач за первісним позовом нарахував штрафні санкції.

Відповідач за первісним позовом вимоги не визнає з огляду те, що він був позбавлений можливості виготовити Товар за Договором та виконати зобов`язання з його поставки внаслідок виходу з ладу технологічного обладнання, без застосування якого неможливо виконати завершений цикл виробництва Товару, та неможливістю відновити роботоздатність зазначеного обладнання внаслідок оголошення повітряних тривог у зв`язку з військовою агресією російської федерації, що супроводжувалась ракетними обстрілами та атаками ударними безпілотними літальними апаратами, та необхідністю для працівників відповідача залишати робочі місця для перебування в укриттях.

При цьому, відповідач за первісним позовом не має зауважень та уточнень щодо розрахунку пені та штрафу, проте не визнає права позивача на їх нарахування та стягнення, оскільки вважає, що перебував під впливом обставин непереборної сили та має бути звільнений від відповідальності згідно п.8.1 Договору.

Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з АТ "Укргазвидобування" 139 452,00 грн, одержаних за банківською гарантією №GC/01/55066 (вих.№03-1/01/2870 від 06.06.2025 року), виданою Акціонерним товариством "Банк інвестицій і заощаджень", а також стягнути витрати по оплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Зустрічний позов обгрунтовано тим, що в забезпечення виконання позивачем за зустрічним позовом зобов`язань за договором поставки від 13.06.2025 банк видав гарантію від 06.06.2025 №03-1/01/2870 на суму 139 452,00 грн та виставив письмову вимогу позивачу за зустрічним позовом про здійснення платежу в сумі 139 452,00 грн на рахунок банку, яка була задоволена позивачем за зустрічним позовом.

На думку позивача за зустрічним позовом відповідач за зустрічним позовом безпідставно набув кошти в сумі 139 452,00 грн за банківською гарантією, так як позивач за зустрічним позовом перебував під впливом обставин непереборної сили, а тому повинен бути звільнений від відповідальності за порушення зобов`язання згідно п.8.1 договору поставки.

Відповідач за зустрічним позовом вимоги заперечує у повному обсязі, так як позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму банківської гарантії, яка була ним отримана як забезпечення виконання зобов`язання. Гарантія є одностороннім правочином, який вчинений гарантом (банком) та є безвідкличною.

Рух справи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.04.2026 відкрито провадження у справі № 920/427/26 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22.04.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (вх. №2160), у якому проти позову заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити в його задоволенні.

23.04.2026 відповідачем подано зустрічну позовну заяву (вх. №1932), відповідно до якої ТОВ "Сумські електроди" просить суд стягнути з АТ "Укргазвидобування" 139 452,00 грн, одержаних за банківською гарантією №GC/01/55066 (вих.№03-1/01/2870 від 06.06.2025 року), виданою Акціонерним товариством "Банк інвестицій і заощаджень".

24.04.2026 представником позивача подано до суду заперечення на прийняття відзиву та зустрічної позовної заяви (вх. №2176).

28.04.2026 представником відповідача подано до суду пояснення щодо подання відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви (вх.2240).

29.04.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив (вх.№2265).

05.05.2026 представником відповідача подано до суду заперечення (вх.2350), представником позивача подано додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 05.05.2026 постановлено здійснювати розгляд справи №920/427/26 за правилами загального позовного провадження; зустрічну позовну заяву ТОВ "Сумські електроди" до АТ "Укргазвидобування" про стягнення 139 452 грн 00 коп. (вх. №1932 від 24.04.2026) прийняти до спільного розгляду разом з первісною позовною заявою; призначити підготовче засідання на 01.06.2026, 11:30.

13.05.2026 представником позивача, відповідача за зустрічним позовом подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№2529).

21.05.2026 представником відповідача, позивача за зустрічним позовом подано до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№2676).

22.05.2026 представником позивача, відповідача за зустрічним позовом подано до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№2692).

У судовому засіданні 01.06.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 08.07.2026, 10:30.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні зустрічного позову. Представник відповідача за первісним позовом просив відмовити у задоволенні первісних позовних вимог, зустрічний позов просив задовольнити.

Щодо первісного позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

13 червня 2025 року між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (далі

- АТ «Укргазвидобування» або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумські електроди» (далі - ТОВ «Сумські електроди» або відповідач) укладено договір поставки №УБМР 25-425 (за рознарядкою) (далі - Договір).

Укладений між сторонами Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін, предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами достроково розірваний не був.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Вироби з дроту (далі - Товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною), а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар. Під поставкою Сторони розуміють передачу Товару Постачальником для прийняття Покупцем.

П.1.2.Договору - найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна вартість Товару вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є Додатком №1 до Договору та є його невід`ємною частиною.

Підпунктом 6.3.1 пункту 6.3 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до цього Договору.

Згідно вказаної Специфікації №1 від 13.06.2025 - Найменування Товару - Електроди УОНИ 13/55 Д-4.0, Електроди УОНИ 13/55 Д-3.2, Електроди УОНИ 13/55 Д-2.5, Електроди УОНИ 13/55 Д-2.0, Електроди АНО-36 Д-4.0, Електроди АНО-36 Д-3.0.

Згідно п.1 Специфікації - загальна вартість Товару, що постачається складає - 2 789 040,00 грн. з ПДВ включно (ПДВ - 464 840,00 грн.).

Згідно п.3 Специфікації - строк поставки 60 календарних днів з дати укладання договору про закупівлю.

Таким чином, гранична дата поставки товару - 12.08.2025.

Однак, 04.08.2025 року на електронну адресу АТ «Укргазвидобування» надійшло Повідомлення про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а саме лист вих.№4/58 від 01.08.2025 року.

08.09.2025 - Постачальник здійснив першу поставку товару на суму 618 922,20 грн. з ПДВ.

11.11.2025 - Постачальник здійснив другу поставку товару на суму 1 485 037,80 грн. з ПДВ.

19.11.2025 - Постачальник здійснив третю поставку товару на суму 685 080,00 грн. з ПДВ.

30.12.2025 на електронну адресу Східного ЗЛЦ (АТ «Укргазвидобування») надійшов Сертифікат № 5900-25-2842 щодо виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Також, листом №4/124 від 31.12.2025, Постачальник надав Сертифікат №5900-25-2842 від 29.12.2025 вих.№374, виданий Сумською торгово-промисловою палатою, з якого слідує, що в період з 28 липня 2025 року по 03 листопада 2025 року діяли форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 7 від 08.09.2025, відбулась передача Товару Постачальником для прийняття Покупцем Товару, передбаченого Договором №УБМР 25-425 від 13.06.2025 на загальну суму 618 922,20 грн з ПДВ, з порушенням строку поставки.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 10 від 10.11.2025, 11.11.2025 відбулась передача Товару Постачальником для прийняття Покупцем Товару, передбаченого Договором №УБМР 25-425 від 13.06.2025 на загальну суму 1 485 037,80 грн з ПДВ, з порушенням строку поставки.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 14 від 19.11.2025, відбулась передача Товару Постачальником для прийняття Покупцем Товару, передбаченого Договором №УБМР 25-425 від 13.06.2025 на загальну суму 685 080,00 грн з ПДВ, з порушенням строку поставки.

Отже, відповідно до товарно-транспортних накладних № 7 від 08.09.2025, №10 від 10.11.2025, № 14 від 19.11.2025 - Постачальник несвоєчасно виконав свої зобов`язання з поставки Товару за Договором на суму 2 789 040,00 грн з ПДВ, чим порушив строки зазначені у Специфікації до даного Договору (Додаток 1) та п. 6.3.1. Договору.

Факт прострочення строків поставки товару за договором відповідачем не заперечується.

Однак відповідач вважає, що згідно умов Договору мав поставити позивачу вироби з дроту - електроди власного виробництва, асортимент та кількість, вартість яких визначені Специфікацією.

Відповідач володіє гідравлічним електродообмазувальним пресом Q 320 т. «B.BERNER», який задіяний у виробничому процесі з виготовлення електродів, у т.ч. за замовленням згідно Договору. Даний електродообмазувальний прес наявний у парку обладнання Відповідача у одиничному екземплярі, аналогічне дублююче обладнання відсутнє у виробничому підрозділі Відповідача відсутнє.

Зазначене обладнання перебуває у користуванні Відповідача згідно договору оренди рухомого майна від 25.07.2023 №991/23001 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання».

28.07.2025 гідравлічний електродообмазувальний прес Q 320 т. «B.BERNER» вийшов з ладу, що спричинило неможливість виконання завершеного циклу виробництва зварювальних електродів.

04.08.2025 відповідач направив позивачу електронною поштою відповідно до п.п.8.2, 11.13 Договору на електронну поштову адресу Iryna.Kozarovska@ugv.com.ua, а також відповідно до п.11.18 Договору поштовим відправленням Укрпоштою з оголошеною цінністю та описом вкладення лист від 01.08.2025 №4/58 щодо настання обставин непереборної сили, який містив опис конкретних обставин непереборної сили (вихід з ладу обладнання, відсутність іншого аналогічного у відповідача), дату та місце виникнення таких обставин (28.07.2025, м. Суми, вул. Британська, 58), очікувану тривалість таких обставин (50 днів орієнтовно).

Ремонтні роботи були завершені лише 24.10.2025.

Згідно акту про проведений ремонт обладнання від 03.11.2025 експлуатація гідравлічного електродообмазувального пресу Q 320 т. «B.BERNER» відновлена.

Відповідач з метою підтвердження впливу обставин непереборної сили на можливість виконання зобов`язань за Договором 23.12.2025 звернувся до Сумської торгово-промислової палати як уповноваженої регіональної торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов`язаннями.

Сумською торгово-промисловою палатою був виданий сертифікат №5900-25-2842 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 29.12.2025, вих. №374, який був направлений відповідачем позивачу разом з листом 31.12.2025 №4/124.

Згідно зазначеного сертифікату Сумська торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини: неможливість поставки 15 000 кг електродів УОНИ 13/55 Д-4,0, 17 000 кг електродів УОНИ 13/55 Д-3,2, 6 000 кг електродів УОНИ 13/55 Д-2,5, 500 кг електродів УОНИ 13/55 Д-2,0, 1 700 кг електродів АНО36 Д-4,0, 1 700 кг електродів АНО-36 Д-3,0 в строк до 13.08.2025 року, у зв`язку із виходом з ладу гідравлічного електродообмазувального пресу Q 320 т. "B.BERNER" внаслідок різких коливань напруги в трифазній мережі електроживлення приладу гідравлічного насосу Mannesmann Rexroth A7VO 40MA20RPG00 250-500 Bar, що підтверджується листом ТОВ "ГІДРОТЕХІМПЕКС" №48/15-119 від 28.07.2025 року, службовими записками енергетика ТОВ "СУМСЬКІ ЕЛЕКТРОДИ" №4/56 від 28.07.2025 року та №4/62 від 12.08.2025 року, Актом про вихід з ладу обладнання від 28.07.2025 року, та неможливістю оперативного відновлення його роботоздатності у зв`язку із оголошенням повітряних тривог, що підтверджується листами Департаменту цивільного захисту населення Сумської обласної державної адміністрації від 15.08.2025 року №03.1/1006, від 25.09.2025 року №03.1/1188, від 02.12.2025 року №03.1/1508.

Позивач заперечує наявність обставин непереборної сили.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

Сторони у п.7.9 Договору встановили, що у разі прострочення Постачальником виконання зобов`язань з поставки Товару, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання Постачальником порушеного зобов`язання.

Згідно з п.7.11 Договору - при нарахуванні будь-яких штрафних санкцій та/або збитків, передбачених даним Договором Покупець має право направити Постачальнику письмову вимогу про нарахування штрафних санкцій (із розрахунком нарахування штрафних санкцій) та збитків (із наданням документально підтверджуючих документів або копій таких документів про нанесені збитки). У такому випадку Постачальник зобов`язаний перерахувати Покупцю суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків протягом 7 робочих днів з дати направлення відповідної письмової вимоги. Датою направлення вимоги про сплату штрафних санкцій та/або збитків є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв`язку, через яке надсилалась така вимога.

Відповідно до п.7.14 - якщо поставка Товару є об`єктом оподаткування ПДВ при нарахуванні штрафних санкцій розрахунок штрафних санкцій здійснюється з урахуванням того, що сума від якої розраховуються штрафні санкції, включає ПДВ.

Вимогу від 28.01.2026 № 305.4-305-2-945 про стягнення пені та штрафу за несвоєчасно поставлений Товар було направлено 29.01.2026 цінним листом Укрпоштою, з описом вкладення на адресу ТОВ «Сумські Електроди» зазначену в розділі ХІV «Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін» Договору.

19.02.2026 на електронну адресу надійшов лист №4/24 від 17.02.2026, яким ТОВ «Сумські Електроди» повідомляє про те, що вони перебували під впливом обставин непереборної сили, а тому підлягають звільненню від відповідальності у вигляді пені та штрафу за несвоєчасну поставку товару в загальній сумі 368 791,47 грн, в т.ч. 216 883,22 грн пені та 151 908,25 грн штрафу.

Оскільки відповідач виконував свої зобов`язання саме у той період, в який у нього існували обставини непереборної сили, то таке виконання виключає наявність обставин непереборної сили в цей період (період виконання).

В даному випадку, наданий відповідачем Сертифікат № 5900-25-2842, щодо виникнення обставин непереборної сили - не підтверджує наявність обставини непереборної сили в період виконання відповідачем Договору, адже протягом зазначеного періоду дії форс-мажорних обставин відповідач постачав позивачу Товар за Договором.

Таким чином, позивач і відповідач при укладанні договору вступили у договірні відносини на певних умовах, які відповідно до ст.629 ЦК України є обов`язковими для виконання, та передбачили відповідальність за прострочення поставки товару у вигляді штрафу та пені, що в свою чергу повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Тому позивач звернувся до суду із цим первісним позовом.

Законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов`язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 712 ЦК України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як зазначалось судом, відповідач вважає, що за договором поставки він був зобов`язаний виготовити та поставити товар - електроди.

Однак суд критично оцінює позицію відповідача з огляду на наступне:

Пунктом 1.3. Договору визначено, що Постачальник гарантує, що Товар, який є предметом Договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися Товаром, є новим і не був використанні, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

Тобто, укладаючи вказаний Договір, відповідач вже гарантував наявність в нього відповідного Товару згідно умов Специфікації, і відповідно позивач очікував вчасного виконання ТОВ «Сумські електроди» зобов`язань у строки визначені Договором.

Так, положення ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України відображають принцип свободи договору, згідно з яким при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Свобода договору означає право суб`єктів господарювання вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини, а також можливість за взаємною згодою визначати умови договору чи змінювати їх за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №910/18719/17).

З моменту, коли сторони досягли усіх істотних умов договору, він вважається укладеним (ч.1 ст.638 ЦК України) та є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У постанові від 05.04.2023 у справі №909/1033/21 Верховний Суд вказав, укладаючи Договір, сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі, ціну, строк виконання, штрафні санкції. Тобто, відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені строки надання послуг (п.68). У правовідносинах, де сторона використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї повноважень, може бути враховано й вплив прострочення виконання на відносини, що пов`язані з відповідним договором (п.69). Подібний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 15.06.2017 у справі №922/2141/21, від 02.11.2022 у справі №910/14591/21.

Згідно із ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч. 1 ст. 617 ЦК та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року № 40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.

За правилами підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП регіональні ТПП здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної ТПП.

Усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.

Верховний Суд неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Тому саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15))

Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16.

Саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, а у разі необхідності - іншими належними доказами, що можуть підтвердити вплив цих обставин на здатність певною стороною виконати своє зобов`язання.

Так, відповідно до сертифікату ТПП, поданого відповідачем форс-мажорні обставини виникли у зв`язку із виходом з ладу гідравлічного насосу, оперативне відновлення якого неможливе у зв`язку оголошенням повітряних тривог. Період дії форс-мажорних обставин - з 28.07.2025 до 03.11.2025, тобто відповідач виконував свої зобов`язання у той період, коли у нього були засвідчені обставини непереборної сили.

Однак, підтвердження існування форс-мажорних обставин недостатньо для звільнення від відповідальності.

Так, на момент укладення договору поставки відповідачу було відомо про воєнний стан, інтенсивність повітряних тривог на території м. Суми, необхідність дотримання заходів безпеки при їх оголошенні, постійне відключення електричної енергії. Крім цього, відповідач був зобов`язаний саме поставити товар за договором, а не виготовити його. Тому, укладаючи договір відповідач був зобов`язаний усвідомлювати про наявність у нього необхідної кількості товару для виконання договору в установлений строк.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Отже, відповідач взяв на себе зобов`язання з поставки електродів, а саме: Електроди УОНИ 13/55 Д-4.0, Електроди УОНИ 13/55 Д-3.2, Електроди УОНИ 13/55 Д-2.5, Електроди УОНИ 13/55 Д-2.0, Електроди АНО-36 Д-4.0, Електроди АНО-36 Д-3.0, у строки, зазначені у даному Договорі, тому на підставі п.7.9. Договору були нараховані штрафні санкції та пеня на загальну суму 368 791,47 грн.

Позивачем здійснено розрахунок штрафних санкцій у позові (а.с.4).

Судом перевірено розрахунок. Відповідач заперечень щодо розрахунку не має.

Тому суд вважає первісний позов обгрунтованим та задовольняє його в повному обсязі.

Щодо зустрічного позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до в.10.2 договору поставки забезпечення виконання зобов`язань по Договору здійснюється до укладання Договору в один із способів:

1. у формі грошових коштів. Сума грошових коштів, як забезпечення виконання зобов`язань по даному Договору повинна бути перерахована Постачальником на окремий рахунок, наданий Покупцем та повинна бути 5% від загальної вартості (ціни) Договору.

або

2. надання банківської гарантії виконання зобов`язань по Договору. Банківська гарантія повинна відповідати вимогам, вказаним у ФОРМІ банківської гарантії як забезпечення виконання зобов`язань за договором закупівлі, яка є Додатком №5 до Договору, та її сума повинна бути 5% від загальної вартості (ціни) Договору.

Абзацом 5 додатку №5 до Договору «Форма банківської гарантії» передбачено, що Банк-гарант має надати Бенефіціару (Відповідачу) гарантію та прийняти на себе безвідкличне зобов`язання сплатити Бенефіціару суму, яка не перевищує____(цифрами та прописом)___ гривень (далі - Сума гарантії) протягом п`яти робочих днів з дати одержання письмової вимоги Бенефіціара про сплату коштів за Гарантією (далі - Вимога), без необхідності для Бенефіціара обґрунтовувати свою Вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім Вимоги, або виконання будь-яких інших умов.

У відповідності із п.10.3 Договору у випадку надання Постачальником забезпечення виконання зобов`язань по Договору у формі грошових коштів, банківської гарантії/ стендбай акредитиву виконання зобов`язань Покупець повертає Постачальнику таке забезпечення протягом 5 банківських днів з дня настання одного з випадків, зазначених нижче на реквізити Постачальника вказані в Договорі (для забезпечення виконання зобов`язань по Договору у формі грошових коштів ) або шляхом направлення відповідної інформації банку (для забезпечення виконання зобов`язань по Договору у формі банківської гарантії/ стендбай акредитиву виконання зобов`язань ) у наступних випадках:

A. після виконання Постачальником зобов`язань за Договором в повному обсязі;

B. за рішенням суду, яке набрало законної сили, щодо повернення забезпечення Договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або Договору про закупівлю нікчемним;

C. В інших випадках, передбачених чинним законодавством України, що регулює публічні закупівлі.

Акціонерне товариство «Банк інвестицій і заощаджень» (далі - Банк або АТ «БІЗ») видало гарантію від 06.06.2025 №GC/01/55066 (далі - Гарантія), якою прийняв на себе безвідкличне зобов`язання сплатити Бенефіціару (Відповідачу) суму, яка не перевищує 139 452,00 грн. (сто тридцять дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні 00 коп.) (валюта - гривня, цифровий код валюти - 980, літерний код валюти - UAH) (далі - Сума гарантії) протягом п`яти робочих днів з дати одержання першої письмової вимоги Бенефіціара про сплату коштів за Гарантією (далі - Вимога), без необхідності для Бенефіціара обґрунтовувати свою Вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім Вимоги, або виконання будь-яких інших умов. Ця гарантія забезпечує виконання Принципалом Договору.

Гарантія видана Банком у забезпечення виконання позивачем договору про закупівлю, ціна якого становить 2 789 040,00 грн (Два мільйони сімсот вісімдесят дев`ять тисяч сорок гривень 00 копійки), з ПДВ, який укладається відповідно до публічної процедури закупівлі по предмету закупівлі 44310000-6 - Вироби з дроту (Зварювальні матеріали в асортименті), проведеної Бенефіціаром (Відповідачем), згідно з оголошенням про проведення закупівлі № UA-2025-05-07-011236-a, тобто Договору, зазначеного вище.

16.03.2026 позивачу електронною поштою від Банку надійшло повідомлення - вимога від 16.03.2026 вих. №03-1/01/2248 про отримання письмової вимоги по банківській гарантії від 06.06.2025 р. № GC/01/55066 Бенефіціара. До зазначеного повідомлення - вимоги була додана копія свіфт-повідомлення про отримання Вимоги за Банківською гарантією № GT/01/55066 від 06.06.2025 року, Transaction Reference Number GRN/26/151/OR від 13.03.2026 року (зазначені повідомлення-вимога та свіфт- повідомлення додаються).

Відповідно до повідомлення - вимоги від 16.03.2026 вих. № 03-1/01/2248 Банк пропонував позивачу здійснити платіж в сумі 139 452,00 грн в строк до 18.03.2026.

Позивач 03.04.2026 здійснив платіж на користь Банку в сумі 139 452,00 грн згідно платіжної інструкції №1981 від 03.04.2026 (платіжна інструкція №1981 додається).

Банк здійснив платіжна користь відповідача в сумі 139 452,00 грн згідно платіжної інструкції №113809 від 03.04.2026.

Позивач зазначає, що відповідач використав своє право на задоволення вимоги за Банківською гарантією вже після завершення виконання позивачем зобов`язань за Договором та після закінчення строку дії самого Договору.

При цьому, відповідач станом на дату подання вимоги за Гарантією жодним чином не ставив під сумнів перебування позивача під впливом обставин непереборної сили, які надавали позивачу можливість звільнення від відповідальності згідно п.8.1 Договору.

Отже, відповідач безпідставно набув грошові кошти в сумі 139 452,00 грн згідно Гарантії, оскільки позивач перебував під впливом обставин непереборної сили, а тому мав бути звільнений від відповідальності згідно п.8.1 Договору.

Тому, позивач на підставі ст.1212 ЦК України просить стягнути зазначені кошти з відповідача.

Законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання забезпечується неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. (ст.560 Цивільного кодексу України)

Згідно ст. 562 Цивільного кодексу України, зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Частина перша ст. 563 Цивільного кодексу передбачає, що у разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Нормами глави 48 Цивільного кодексу України визначено зокрема такі принципи (умови) належного виконання зобов`язання: належний строк (термін) виконання зобов`язання (ст.530 ЦК України); належне виконання щодо предмета зобов`язання, яке вважається виконаним належним чином відповідно до умов договору, якщо боржник виконав його таким чином та способом, на які повинні були розраховувати обидві сторони, а за наслідками такого виконання сторона договору отримала можливість розпоряджатись виконаним. (постанова Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №914/1027/16).

Неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань. Зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності. Відповідна правова позиція була викладена, зокрема в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 по справі №908/7/18.

За змістом ст. 562 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою гарантія має автономний (незалежний) характер від основного зобов`язання та, відповідно від основного зобов`язання, так і від сплати штрафних санкцій, передбачених договором. Тому як сама по собі сплата штрафних санкцій за договором не усуває факту допущеного порушення зобов`язання та не позбавляє кредитора права на задоволення своїх вимог за рахунок гарантії, та і навпаки, сплата банком-гарантом обумовленої гарантією суми не позбавляє кредитора права на стягнення неустойки, передбаченої договором. Тобто зазначені способи забезпечення виконання зобов`язання (штрафні санкції та гарантія) не є взаємовиключними (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 01.04.2019 по справі №910/2693/18).

За статтею 563 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого гарантією, у гаранта виникає лише зобов`язання сплатити кредиторові певну грошову суму. Водночас, у гаранта не виникає зобов`язання виконати за боржника будь-які зобов`язання, передбачені договором між кредитором і боржником, зокрема, щодо сплати як основного боргу, так і щодо сплати неустойки, гарант не набуває статусу солідарного боржника.

Відповідно, кредитор, у випадку настання обставин, визначених у банківській гарантії, має право заявити гаранту лише вимогу про сплату певної суми, визначеної в гарантійному листі, а сплата такої суми не є підставою для припинення будь-яких зобов`язань, передбачених умовами договору, укладеного між кредитором та боржником, оскільки відповідна підстава для припинення зобов`язань не передбачена, як загальними нормами, встановленими главою 50 Цивільного кодексу України, так і спеціальними нормами зазначених кодексів, які регулюють правовідносини з банківської гарантії.

В постанові Верховного Суду від 21.12.2018 по справі №908/7/18 висловлена правова позиція, відповідно до якої стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення договірних умов не ставиться у залежність від реалізації позивачем свого права на звернення стягнення за банківською гарантією.

В постанові Верховного Суду від 01.04.2019 по справі №910/2693/18 зазначено, що виплата гарантом суми, на яку видано гарантію, жодним чином не може зараховуватись в рахунок виконання зобов`язання, передбаченого договором між кредитором та боржником, та відповідно впливати на його чинність/припинення.

Судом установлено порушення зобов`язання позивачем (відповідачем за первісним позовом), тому з огляду на вищезазначене, приписи законодавства та судову практику, зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, Заява 28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги за первісним позовом судом задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору в розмірі 4425 грн 50 коп. покладаються на відповідача; оскільки у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю, витрати за сплати судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумські електроди" про стягнення 368 791 грн 47 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумські електроди" (вул. Британська, 58, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 44920834) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 30019775) 216 883 грн 22 коп. пені, 151908 грн 25 коп. штрафу, 4425 грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У зустрічному позові Товариства з обмеженою "Сумські електроди" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 139452 грн 00 коп. - відмовити повністю.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову у розмірі 2662 грн 40 коп. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумські електроди".

5. Видати Акціонерному товариству "Укргазвидобування" наказ після набрання рішенням суду законної сили.

6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 10.07.2026.

СуддяО.Ю. Резніченко