Ухвала суду № 138110493, 10.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

про розгляд справи за правилами загального

позовного провадження

"10" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5203/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ФК СОНАТА ФІНАНС (04053, м. Київ, вул. Вознесенський Узвіз, буд. 10-А, кімната 205)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССЕРВІС 2008 (67840, Одеська обл., Овідіопольський р-н, село Молодіжне, вул. Залізнична, 3)

про стягнення 1 562 913, 18 грн

у відкритому судовому засіданні

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФК СОНАТА ФІНАНС звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 5344/25 від 26.12.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССЕРВІС 2008 про стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії №1306/19 від 13.06.2019 у розмірі 445 835 грн 59 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2025 (суддя Рога Н.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5203/25; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю ФК СОНАТА ФІНАНС звернулося із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 05.03.2026 (вх. № 8063/26 від 06.03.2026), в якій просить змінити предмет позову шляхом доповнення позовних вимог новими без зміни підстав позову та встановити наступні позовні вимоги (предмет позову): 1. Стягнути з Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008» на користь Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК СОНАТА ФІНАНС» суму боргу в розмірі 445 835, 50 грн., пеню у розмірі 788 791,54 грн., три проценти річних у розмірі 80 871,97 грн., інфляційні втрати в сумі 247 414,17 грн., загалом на суму 1 562 913,18 грн. 2. Стягнути з Відповідача суму судового збору.

Протокольною ухвалою суду від 24.03.2026 прийнято заяву про зміну предмету позову від 03.06.2026 вх. № 8063/26 до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 прийнято справу № 916/5203/25 до свого провадження; повторно розпочато розгляд справи по суті; призначено судове засідання на 08.07.2026 о 15:45 із викликом учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю ФК СОНАТА ФІНАНС звернулося із клопотанням, сформованим в системі "Електронний суд" 24.06.2026 (вх. № 22034/26 від 24.06.2026), в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату та час, з урахуванням графіку судових засідань та можливості забезпечення участі представника позивача. Представник повідомив про відсутність можливості забезпечити свою участь у судовому засіданні 08.07.2026, зокрема як особисто, так і режимі відеоконференції, у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці з 29.06.2026 по 12.07.2026.

Відповідач у судове засідання 08.07.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України).

Статтею 15 ГПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 5 ст. 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ч. 6 ст. 250 ГПК України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження належить до дискреційних повноважень суду першої інстанції. Однак, враховуючи приписи ч. 3 ст. 247, ч. 1 ст. 250 ГПК України, суд першої інстанції при вирішенні даного питання (розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження) повинен враховувати такі критерії, зокрема, ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, думку сторін тощо (постанова Верховного Суду України від 16.04.2019 у справі № 910/10071/18).

Суд зазначає, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження вирішувалось судом на стадії відкриття провадження у справі. Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, суд, врахувавши ціну позову, категорію та складність справи, дійшов висновку, що дана справа є малозначною та буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Водночас, дослідивши матеріали позовної заяви, відзив на неї, з урахуванням доданих до них доказів, а також наявність заяви позивача про зміну предмету позову, якою збільшено суму стягнення, зважаючи на необхідність всебічного дослідження доводів учасників процесу та з`ясування обставин у даній справі безпосередньо в судовому засіданні, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, суд дійшов висновку про необхідність здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Суд вважає, що проведення процедур загального позовного провадження у цій справі сприятиме досягненню завдань господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Приймаючи до уваги те, що явка позивача та відповідача є обов`язковою, суд викликає їх у судове засідання.

Частиною 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродньо встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Таким чином, зважаючи на необхідність забезпечення доступу до правосуддя в умовах воєнного стану, а також з метою забезпечення реалізації прав сторін, суд постановив ухвалу у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи викладене, перебування судді у запланованій щорічній відпустці, принцип незмінності складу суду, а також з метою повного та всебічного розгляду справи, надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, суд дійшов висновку про можливість призначення судового засідання у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст. ст. 12, 120, 176, 234, ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Здійснювати розгляд справи № 916/5203/25 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

2. Призначити підготовче засідання на "01" вересня 2026 р. о 09:30 із викликом учасників справи.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі суд. засідань № 12 (5 поверх), тел. 0(482)307-996.

3. Встановити відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.

4. Встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив протягом 7 днів з дня отримання відзиву на позов.

5. Встановити відповідачу строк для подання до суду заперечень на відповідь на відзив протягом 7 днів з дня отримання відповіді на відзив.

6. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції як у приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду.

Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили 10 липня 2026 року у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повну ухвалу складено та підписано 10 липня 2026 року.

Суддя О.О. Мусієнко