Ухвала суду № 138110399, 09.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

"09" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1620/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (код ЄДРПОУ 42649746, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8)

до відповідача: Приватного підприємства "Екофреш" (код ЄДРПОУ 33536682, 74840, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Роздольне, Комплекс Будівель, буд. 6)

про стягнення 4932447,10 грн.

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Екофреш" про стягнення 4932447,10 грн.

Ухвалою суду від 05.06.2026 позовну заяву залишено без руху. Суд у вказаній ухвалі встановив, зокрема, такі недоліки позовної заяви.

Так, відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Проте, позовна заява не містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (лише тезисно констатовано про укладення договору між сторонами); з матеріалів позовної заяви не вбачається (позивач про це у позові не зазначає) за який період виникла заявлена до стягнення заборгованість; не зазначено правових підстав позову.

З огляду на вище викладене, суд в ухвалі від 05.06.2026 наголосив позивачу, що йому слід усунути вказані недоліки шляхом подання уточненої позовної заяви, в якій: викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; навести обґрунтування заявленої до стягнення суми заборгованості; зазначити правові підстави позову.

11.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 18.05.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 02.07.2026; визнано явку позивача у судове засідання обов`язковою та вирішено інші процесуальні питання.

В судове засідання 02.07.2026 з`явився представник позивача.

Представнику позивача у судовому засіданні 02.07.2026 було роз`яснено, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", в тому числі уточнена після усунення недоліків, не відповідає приписам ст.162 ГПК України.

Судом встановлено, що відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Проте, позовна заява, в тому числі уточнена, не містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (лише тезисно констатовано про укладення договору між сторонами); з матеріалів позовної заяви не вбачається (позивач про це у позові не зазначає) за який період виникла заявлена до стягнення заборгованість; не зазначено правових підстав позову.

Ухвалою суду від 02.07.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" залишено без руху та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків шляхом подання уточненої позовної в якій слід:

- викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- навести обґрунтування заявленої до стягнення суми заборгованості;

- зазначити правові підстави позову.

06.07.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою.

Розглянувши вказану уточнену позовну заяву, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються, та ціллю, якої прагнуть досягти.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в основному законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно частини 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Частинами 5 та 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно частини 8 статті 6 ГПК України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктами 15, 44 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.

Абзацами 1 та 3 статті 6, абзацом 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що адресовані суду заяви або клопотання мають бути підписані безпосередньо самим учасником судового процесу, яким подається відповідний процесуальний документ. Виконання цієї вимоги є умовою його прийнятності та можливості розгляду по суті. При цьому, у разі подання процесуального документа в паперовому варіанті, він має містити власноручний підпис особи, яка його подає. У випадку подання такого документа до суду в електронній формі, він повинен бути скріплений електронним цифровим підписом такої особи (підписанта). Лише у такому випадку електронний документ матиме силу оригіналу і вважатиметься підписаним у встановленому законодавством порядку.

Звернення до суду з заявами в електронній формі має свої особливості.

Згідно з п. 1, 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 "Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - положення) розроблено відповідно до вимог ГПК України ... та інших нормативно-правових актів.

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Підпунктом 5.4. п. 5 Положення передбачено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно з п. 16 Положення, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

Відповідно до пункту 24 Положення, підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою wiki.court.gov.ua.

Відповідно до п.п.25-27 Положення, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією з використання підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС (далі - Інструкція).

Інструкцією з використання підсистеми "Електронний кабінет" ЄСІТС визначено, що:

- електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документу засвідчується кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію;

- електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно з п.12.1.1 Інструкції з використання підсистеми "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подача заяв відбувається покроково, кількість кроків може відрізнятися в залежності від типу судочинства та обраного шаблону.

За правилами п.12.1.2. Інструкції, загальний принцип подачі позову (первинної заяви) до суду складається з наступних кроків:

- вхід до власного електронного кабінету за допомогою електронного ключа;

- перехід до розділу "заяви" та натискання кнопки "створити";

- вибір потрібного способу подачі заяви: "особисто" або "як представник (захисник)";

- натискання кнопки "наступний крок";

- у разі необхідності, повернення до попереднього кроку здійснюється шляхом натискання кнопки "повернутись".

У підпунктах 12.9. та 12.11 пункту 12 Інструкції користувача Електронного суду (кроки "Текст заяви" та "Додатки") вказано таке.

На кроці "Текст заяви" для створення тексту заяви можна скористатись вбудованими редакторами, або скопіювати та вставити заздалегідь підготовлений текст.

Кожен шаблон заяви містить зразок, який розташований за посиланням "Ознайомитись із прикладом". Його можна як переглянути, так і скопіювати до редактора для написання власної заяви.

На кроці "Додатки" слід завантажити всі документі, відео-, аудіо- та інші файли, які підтверджують позовні вимоги. Для кожного виду заяви у даному розділі ЕС міститься перелік типових рекомендованих додатків.

У підпункті 12.13. Інструкції, вторинні заяви - це заяви що подаються по справі, яка вже зареєстрована та доступ до якої вам надано в кабінеті ЕС. Вторинні заяви подаються користувачами з розділу "Мої справи". Номер справи, номер провадження (за наявності), тип судочинства, категорія/підкатегорія справи, суд та суддя будуть заповнені автоматично інформацією, що міститься в справі. Для подачі вторинної заяви необхідно виконати наступне: відкрити розділ "Мої справи"; перейти до провадження та натиснуть кнопку "Створити заяву"; обрати потрібний спосіб подачі заяви: "Особисто" або "Як представник (захисник)"; натиснути кнопку "Наступний крок". Подальші кроки залежать від обраного шаблону.

Отже, подання заяв через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" здійснюється шляхом заповнення покроково запропонованого системою шаблону та його вбудованими редакторами.

Вимога про звернення з документами, які подаються в електронній формі, до суду через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених частиною 6 статті 6 ГПК України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС (схожий висновок викладений у постанові ВП ВС від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22).

Судом встановлено, що при зверненні до суду представником позивача в підсистемі "Електронний суд" сформовано шаблон під назвою "Заява про усунення недоліків". З тексту сформованого та поданого до суду основного документу під назвою "Заява про усунення недоліків" вбачається, що уточнена позовна заява додається позивачем окремим файлом, а саме текст уточненої позовної заяви позивачем додано у форматі PDF-файлу, як додаток до основної заяви.

Таким чином, формування уточненої позовної заяви представником позивача в підсистемі "Електронний суд" відбулося всупереч приписів статті 42 ГПК України та Положення про ЄСІТС.

Окрім того, подання процесуальних документів в системі "Електронний суд" як додаток у PDF форматі суперечить вимогам діючого законодавства та не може прийматися судом до уваги, ще й з огляду на те, що фактично процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додаток до документу лише засвідчує їхню справжність оригіналу.

При цьому, у вказаній уточненій позовній заяві не зазначено навіть хто її міг підписати, оскільки на означеному документі взагалі відсутні відомості щодо особи, яка її підписала (посадова особа, представник, її прізвище, ім`я).

В той же час, як зазначено вище, відповідно до вимог ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За приписами п.1 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З урахуванням викладеного, уточнена позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

За наведеного суд констатує, що позивач протягом встановленого законом строку не усунув недоліків поданої ним позовної заяви в повному обсязі, а з наданої заяви про усунення недоліків іншого не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що судом двічі надано позивачу можливість викласти належним чином у встановлений процесуальним законом спосіб власні позовні вимоги, разом з тим позивач своїм правом скористався на власний розсуд.

Частиною 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Крім викладеного суд враховує практику Європейського суду з прав людини, що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також суд зазначає, що закріплення на конституційному та галузевому рівнях права на звернення до суду за судовим захистом, з якого найчастіше і виводиться принцип доступності правосуддя, означає, що держава гарантує кожній особі можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, а суд зобов`язаний відкрити провадження у справі та вчинити всі необхідні дії щодо надання такого захисту. Проте це не означає, що держава не може на рівні галузевого законодавства передбачити умови, додержання яких внаслідок специфічності діяльності щодо здійснення правосуддя є необхідним для реалізації вказаного права.

Підтвердженням наведеного вище висновку є припис частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України: право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Таким чином, кожен вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав, проте таке звернення повинно підпорядковуватися процесуальним правилам.

Потрібно наголосити і на тому, що доступ до правосуддя стосується не лише позивача, а й відповідача, до якого звернуті певні вимоги. Відповідачу також закон гарантує дотримання його прав, у тому числі щодо відсутності зловживань позивача чи щодо дотримання строків вирішення спору.

В ухвалі від 02.07.2026 суд детально вказав на виявлені недоліки позовної заяви та надав строк для їх усунення. Наведені в зазначеній ухвалі приписи процесуального закону є цілком чіткими та однозначними.

Попри те, що наведені правила можуть видаватися формальними, це не означає, що їх дотримання не є обов`язковим. Більше того, їх наявність зумовлена потребою в дотриманні певних завдань господарського судочинства, які спрямовані на ефективний, у розумні строки розгляд господарської справи.

Необхідно зауважити, що процесуальний закон визначає за обов`язок позивача надати відповідні підтвердження чи виконати конкретні процесуальні дії саме на стадії відкриття провадження у справі, а не на пізніших стадіях господарського процесу. Суд та інші учасники справи не повинні виконувати ці дії на стадіях, коли це не передбачено. Інший спосіб розуміння цих процесуальних приписів призводить до затягування господарського процесу та можливого порушення строків вирішення спору.

При цьому, господарським судом було ретельно вивчено матеріали позовної заяви, та, з урахуванням приписів ч.11 ст.176 ГПК України, надано можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви.

Враховуючи, що позовна заява була подана до суду позивачем, тому останній був безумовно обізнаний про свою ініціативу звернення до суду, а відтак мав проявити зацікавленість у розгляді своєї справи.

Згідно ч.13 ст.176 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

За наведеного, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" підлягає залишенню без розгляду.

При цьому суд звертає увагу позивача, що залишення позову без розгляду в порядку ч.13 ст.176 ГПК України не перешкоджає повторному зверненню до суду із даним позовом.

Керуючись ст.ст. 6, 42, п.1 ч.5 ст.174, ч.13 ст.176, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Уточнену позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" повернути без розгляду.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до Приватного підприємства "Екофреш" про стягнення залишити без розгляду.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 09.07.2026.