Рішення № 138110137, 10.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2026Справа № 910/4062/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва (Україна, 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 19б; ідентифікаційний код: 0291001927) в інтересах держави в особі Київської міської ради (Україна, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 22883141)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельні технології (Україна, 04119, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 32, кв. 14; ідентифікаційний код: 31629099)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва Плесо (Україна, 04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, буд. 15, корпус А, оф. 3; ідентифікаційний код: 23505151)

про стягнення 209 928,95 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва (далі прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельні технології (далі - відповідач) про стягнення 209 928,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором на виконання будівельних робіт № 1277 від 18.12.2019, внаслідок чого територіальній громаді міста Києва завдано збитків, які підлягають відшкодуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

21.04.2026 прокурором сформовано в системі Електронний суд заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 21.04.2026 зареєстрована в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), залучено Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва Плесо до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та серед іншого встановлено учасникам справи строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

06.05.2026 третьою особою сформовано в системі Електронний суд пояснення, які 06.05.2026 зареєстровані в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана сторонам до їхніх електронних кабінетів 27.04.2026. Відповідно до повідомлення про доставлення процесуальних документів до електронного кабінету особи, 28.04.2026 судом отримано інформацію про доставку ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет відповідача.

Пунктом 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.12.2019 за результатами проведеної процедури публічних закупівель UA-2019-12-05-002999-b між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва Плесо (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельні технології (далі підрядник) було укладено Договір на виконання будівельних робіт №1277, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник забезпечує, відповідно до Рішення Київської міської ради від 24.10.2019 №13/7586 "Про затвердження переліку природоохоронних заходів у місті Києві, що фінансуватимуться з Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2019-2020 роках" та Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.11.2019 № 2039 "Про забезпечення на 2019 рік природоохоронних заходів у місті Києві" та умов договору виконання будівельних робіт з капітального ремонту.

Відповідно до п. 1.2 Договору об`єктом будівництва є "Розчистка та ремонт споруд на озері Голубе (ставок Блакитний) в Подільському районі м. Києва".

Згідно з п. 2.1 Договору ціна робіт становить 1182155,58 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 197025,93 грн.

Відповідно до п. 9.1 Договору роботи фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) здійснюється відповідно до нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.

Відповідно до п. 11.2 Договору недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва), повинні бути усунені підрядником протягом строків, визначених комісією, що приймає об`єкт.

Згідно з п. 11.6 Договору він вважається виконаним після завершення виконання робіт, здійснення всіх взаєморозрахунків між сторонами за цим договором та підписання Акту технічного приймання об`єкта, який є підставою для подальшого оформлення документа (сертифікат, декларація тощо) про готовність об`єкта до експлуатації.

Додатком №1 до Договору сторонами погоджена Договірна ціна, що складає 1182155,58 грн.

На виконання умов Договору сторонами підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (форма КБ-2в) №1 на суму 1 176 258,12 грн, Акт вартості устаткування до акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень № 2, Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року №1/1 (коригування до акту №1), Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року №1/2 (коригування до акту №1), Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) №1 від 19.12.2019 та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №1/1 від 25.12.2019.

В межах кримінального провадження №12024100070000886 Київським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз було проведено комісійну судову будівельно-технічну експертизу, за наслідками якої складено Висновок експерта №1687-Е від 16.09.2024.

Експертом встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт згідно Договору не відповідають обсягам та вартості, які зазначені в Актах приймання виконаних робіт, а завищення вартості складає 209 928,95 грн з ПДВ.

Київським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз також було проведено судову економічну експертизу, за наслідками якої складено Висновок експерта №3596-Е від 22.11.2024, яким підтверджено, що втрата активів КП "Плесо" під час виконання Договору складає 174 940,79 грн без ПДВ.

23.05.2025 КП "Плесо" звернулося до ТОВ "Будівельні технології" з листом-претензією № 077/01-1751 за Договором, у якому запропоновано провести перевірку вищевикладеної інформації та надати документальне підтвердження належного виконання будівельних робіт за вказаним договором.

З огляду на те, що відповідачем спричинено збитки у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, прокурор звернувся до суду в інтересах позивача з цим позовом та просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 209 928,95 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор, у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", листами від 14.05.2025 №45-5039ВИХ-25, від 30.01.2026 №45-913ВИХ-26, від 31.03.2026 №45-2790ВИХ-26 повідомив Київську міську раду про наявність порушеного відповідачем права та просив повідомити чи вживалися та чи планують вживатися ним будь-які заходи щодо відшкодування завданих збитків.

Листом від 03.02.2026 №077-484 Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Виконавчого органу КМР (КМДА) за дорученням заступника голови КМДА повідомив прокурора, що позивачем не вживалися заходи представницького характеру шляхом звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, а відтак Київська міська рада не заперечує щодо звернення прокурора до суду.

Підставою для звернення до суду з даним позовом прокурор зазначив те, що позивач, як уповноважений орган у спірних правовідносинах, будучи обізнаним про наявність порушень при виконанні обов`язків за Договором та маючи можливість належним чином відреагувати на них, не вжив належних заходів реагування в межах своїх повноважень, з метою захисту інтересів територіальної громади.

Суд вважає, що прокурором дотримано визначений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок звернення до суду з цим позовом, підстав для залишення позовної заяви без розгляду, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, після відкриття провадження у справі судом не встановлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Частиною 3 статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частинами першою та другою статті 883 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 853 Цивільного кодексу України, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Згідно з ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ст. 877 Цивільного кодексу України).

За приписами частини першої статті 884 Цивільного кодексу України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Статтею 883 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Згідно з частинами 4, 6 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної у договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 293 від 05.07.2013, які діяли в період виконання робіт за Договором, визначено форму Акта приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в та форму Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3.

Згідно з п. 1.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 цей стандарт носить обов`язковий характер при визначенні вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Судом встановлено, що за наслідком виконання відповідачем робіт за Договором, ним та третьою особою підписано відповідні Акти №КБ-2в та Довідки №КБ-3 за грудень 2019 року, за якими замовником будівництва сплачено грошові кошти місцевого бюджету в загальній сумі 1 181 209,92 грн з ПДВ.

Водночас, прокурор зазначає про фактичне невиконання відповідачем частини робіт за Договором, що мало наслідком завищення вартості робіт та завдало збитків місцевому бюджету.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтями 885 та 886 Цивільного кодексу України встановлено, що договором будівельного підряду може бути передбачений обов`язок підрядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не відповідає. Підрядник має право відмовитися від виконання цього обов`язку, якщо усунення недоліків не пов`язане безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснене підрядником з незалежних від нього причин. У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов`язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов`язання.

Частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Обґрунтовуючи факт заподіяння збитків, прокурор посилається на висновки експертів, складені в межах кримінального провадження №12024100070000886.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Той факт, що висновки судових експертиз, проведених в межах провадження з іншої справи оцінюються на загальних підставах як доказ зі справи, не вказує на неможливість брати до уваги їх зміст та оцінювати в сукупності з іншими доказами у справі. Крім того, для можливості оцінки такого висновку основним є те, чи він містить відповіді на питання, які стосуються предмету спору.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №914/194/17 та від 06.02.2020 у справі № 913/274/19.

Оцінивши надані прокурором Висновок експерта №1687-Е від 16.09.2024 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи та Висновок експерта №3596-Е від 22.11.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи, суд зазначає, що ці висновки складено відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновках міститься посилання про попередження експертів Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку та за статтею 385 Кримінального кодексу України за відмову від надання висновку.

Зазначеними висновками встановлено наявність матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 209 928,95 грн, що завдана відповідачем при виконанні будівельних робіт за Договором на об`єкті "Розчистка та ремонт споруд на озері Голубе (ставок Блакитний) в Подільському районі м. Києва".

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт завищення вартості виконаних будівельних робіт за Договором на суму 209 928,95 грн.

Вказане, зокрема, свідчить про протиправність дій відповідача, що полягає в порушенні умов Договору щодо обсягу фактично виконаних робіт та визначення їх вартості, наявність збитків у вигляді завищення вартості в розмірі 209 928,95 грн та причинно-наслідковий зв`язок між вказаними діями і заподіяними збитками.

Наявність вини відповідача у заподіянні збитків останнім не спростовано.

При цьому, підписання актів без зауважень не позбавляє замовника права заперечувати фактичний обсяг та вартість виконаної роботи.

Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 у справі № 916/477/18 про стягнення збитків у зв`язку з неналежним виконанням будівельних робіт за договором підряду зазначив, що враховуючи наявний у справі висновок судової будівельно-технічної експертизи, встановлено, що роботи, вартість яких позивач просить стягнути із відповідача, виконані неналежним чином та не у повній відповідності з умовами договору, а відтак наявні підстави для відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірного зобов`язання.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Враховуючи викладене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 209 928,95 грн.

Судові витрати прокурора по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в розмірі 2662,40 грн, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельні технології (Україна, 04119, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 32, кв. 14; ідентифікаційний код: 31629099) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (Україна, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 22883141) збитки в розмірі 209928 (двісті дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) грн 95 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельні технології (Україна, 04119, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 32, кв. 14; ідентифікаційний код: 31629099) на користь Київської міської прокуратури (Україна, 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код: 02910019) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.07.2026.

Суддя О.В. Нечай