Рішення № 138110025, 09.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 м. КиївСправа № 910/4118/26

За позовом: ДЕПАРТАМЕНТУ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ М. КИЄВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ);

до: організації орендарів "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ РЕМОНТНО-НАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 7";

про: стягнення 1.144.410,84 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

ДЕПАРТАМЕНТ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ М. КИЄВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до організації орендарів "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ РЕМОНТНО-НАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 7" про стягнення 1.144.410,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором оренди державного майна від 20.10.1993 № б/н, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 1.144.410,84 грн., з яких: 128.015,25 грн. - основна заборгованість, 214.259,72 грн. - пеня, 106.209,59 грн. - 3 % річних, 540.927,61 грн. - інфляційні втрати та 154.998,67 грн. - неустойка у подвійному розмірі орендної плати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4118/26 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві шляхом доставки до електронного кабінету 21.04.2026, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між управлінням комунального майна у м. Києві Київської міської державної адміністрації (правонаступником якого є позивач), як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди державного майна від 20.10.1993 № б/н (далі Договір), відповідно до предмету якого позивач здає, а відповідач приймає в користування майно у складі: основних засобів виробництва по відновній вартості на суму 3718700 крб., у т. ч. будівлі та споруди на суму 2808000 крб., згідно додатку № 2, 3; обігові кошти на суму 5195500 крб., у т. ч. запаси та витрати на суму 5165400 крб., згідно додатку № 5.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що за господарське використання майна та обігових коштів, наданих в оренду, відповідач сплачує позивачу орендну плату згідно розрахунку орендної плати. Орендна плата є фіксованою платою і сплачується щомісячно в розмірі 1/12 частини річної суми не пізніше 20 числа наступного місяця (згідно розрахунку орендної плати).

За несвоєчасне перерахування орендної плати відповідач сплачує штраф в розмірі 0,2 % за кожний день прострочки платежів, включаючи день сплати.

Положеннями пункту 7.1 Договору передбачено, що договір вступає в дію з часу підписання і діє протягом 3-х років.

Умовами пункту 6.5 Договору визначено, що при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни Договору до закінчення строку він вважається продовженим на той же строк на тих же умовах.

Договір в подальшому продовжувався в результаті пролонгації на тих самих умовах до 20.10.2023, відповідно до пункту 6.5 Договору, у зв`язку з відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміни договору.

Також строк Договору був продовжений у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до постанови КМУ від 27.05.2022 № 634.

Приписами частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Проте, відповідачем не здійснено розрахунку з оплати заборгованості з орендної плати в період з 01.01.2024 по 28.08.2025, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 128.015,25 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 214.259,72 грн., 3 % річних в сумі 106.209,59 грн., інфляційних втрат в сумі 540.927,61 грн. та неустойки у подвійному розмірі орендної плати в сумі 154.998,67 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором з орендної плати в період з 01.01.2024 по 28.08.2025 в сумі 128.015,25 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості з орендної плати в період з 01.01.2024 по 28.08.2025 в сумі 128.015,25 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, за розрахунком позивача, який перевірений та визнаний судом вірним.

Позивач зазначає, що погоджена сторонами у пункті 1.2 Договору неустойка підпадає під визначення пені, враховуючи спосіб її обчислення.

Проте, у вказаному пункті Договору прямо зазначено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати відповідач сплачує саме штраф в розмірі 0,2 % за кожний день прострочки платежів, включаючи день сплати.

Положеннями частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Виходячи із вказаної норми, сума штрафу має бути визначена сторонами у договорі у вигляді фіксованого відсотка від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання та не передбачає можливості стягнення такої суми за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що пунктом 1.2 Договору передбачено стягнення штрафу за кожен день прострочення, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 214.259,72 грн., заявленої до стягнення у вигляді пені, задоволенню не підлягає.

Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 106.209,59 грн. та інфляційних втрат в сумі 540.927,61 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 4 статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.03.2025 у справі № 910/12320/24, яке набрало законної сили 28.08.2025, Договір розірвано та виселено відповідача з об`єкту оренди за Договором.

Фактичне виселення відповідача з Об`єкту оренди здійснено 20.02.2026, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 20.02.2026 ВП № 79456047 та актом державного виконавця від 20.02.2026 ВП № 79456047.

Відтак, відповідачем з 28.08.2025 по 19.02.2026 здійснене неправомірне користування об`єктом оренди після припинення дії Договору.

Приписами частин 1, 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

При цьому, невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Водночас неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Вказана правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном в період з 28.08.2025 по 19.02.2026 в сумі 154.998,67 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю за розрахунком позивача, який перевірений та визнаний судом вірним.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з організації орендарів "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ РЕМОНТНО-НАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 7" (Україна, 03179, місто Київ, ПРОСПЕКТ АКАДЕМІКА ПАЛЛАДІНА, будинок 9, ідентифікаційний код: 19477727) на користь ДЕПАРТАМЕНТУ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ М. КИЄВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 10, ідентифікаційний код: 19020407) основну заборгованість в сумі 128.015 (сто двадцять вісім тисяч п`ятнадцять) грн. 25 коп., 3 % річних в сумі 106.209 (сто шість тисяч двісті дев`ять) грн. 59 коп., інфляційні втрати в сумі 540.927 (п`ятсот сорок тисяч дев`ятсот двадцять сім) грн. 61 коп., неустойку у подвійному розмірі орендної плати в сумі 154.998 (сто п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 11.161 (одинадцять тисяч сто шістдесят одна) грн. 81 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац