Ухвала суду № 138109882, 18.06.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"18" червня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/776/24

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., за участю секретаря судового засідання Мельник І.В.,

розглянувши подання приватного виконавця Лукечи О.В. від 03.06.2026 (вх.№ 02.3.1-02/5381/26 від 04.06.2026) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку у справі

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Коростенський щебзавод", м.Коростень, Житомирська обл.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт", с.Мужієво, Закарпатська обл.

про стягнення 38 784 823,92 грн

За участю представників:

заявника Лукеча О.В., приватний виконавець, посвідчення №0157 від 01.03.2018

позивача Березка Р.М., адвокат, ордер серія АІ № 2224628 від 09.06.2026 в режимі відеоконференції

відповідача Закордонець М.М., адвокат, довіреність від 01.07.2024

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Коростенський щебзавод" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" про стягнення 38 784 823,92 грн заборгованості за договором поставки № 04012021/19-УВ від 04.01.2021.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/776/24 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024.

За наслідками розгляду вказаної справи судом ухвалено рішення від 23.10.2024, яким позов задоволено та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" 38 784 823,92 грн заборгованості та 581 772,36 грн в повернення сплаченого судового збору.

13.01.2025 Господарським судом Закарпатської області на примусове виконання рішення від 23.10.2024 у справі № 907/776/24 видано наказ.

04.06.2026 за вх.№ 02.3.1-02/5381/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло подання приватного виконавця Лукечи Олександра Васильовича від 03.06.2026 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку у справі № 907/776/24.

04.06.2026 від представника боржника до суду через систему "Електронний суд" надійшло заперечення від 04.06.2026 на подання приватного виконавця від 03.06.2026 про звернення стягнення на нерухоме майно.

Ухвалою від 08.06.2026 суд призначив розгляд подання приватного виконавця Лукечи О.В. від 03.06.2026 про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, в судовому засіданні 10.06.2026 о 09:30 год.

09.06.2026 від представника боржника до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення до заперечення від 04.06.2026 на подання приватного виконавця від 03.06.2026 про звернення стягнення на майно.

Також, 09.06.2026 від представника стягувача до суду через систему "Електронний суд" надійшли пояснення щодо подання приватного виконавця від 03.06.2026 про звернення стягнення на нерухоме майно.

10.06.2026 від представника боржника до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення на подані стягувачем 09.06.2026 пояснення щодо подання приватного виконавця від 03.06.2026 про звернення стягнення на майно.

В судовому засіданні 10.06.2026 оголошувалася перерва до 18.06.2026.

Приватний виконавець та представник стягувача в судових засіданнях підтримали подання від 03.06.2026, просили суд його задовольнити та надали пояснення з приводу підстав необхідності звернення стягнення на спірне нерухоме майно боржника у виконавчому провадженні.

Представник боржника в судовому засіданні 18.06.2026 заперечив проти задоволення подання приватного виконавця з визначених у письмових запереченнях від 04.06.2026 та додаткових поясненнях від 09.06.2026 до заперечення підстав.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) в судовому засіданні 18.06.2026, за наслідками розгляду подання приватного виконавця, судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали подання приватного виконавця, заслухавши доводи та заперечення учасників виконавчого провадження, пояснення приватного виконавця, суд зважає на наступне.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечи Олександра Васильовича від 20.01.2025 відкрито виконавче провадження ВП № 76819176 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 13.01.2025 у цій справі з примусового стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Коростенський щебзавод" 38 784 823,92 грн заборгованості та 581 772,36 грн в повернення сплаченого судового збору.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечи Олександра Васильовича від 20.01.2025 у виконавчому провадженні ВП № 76819176 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно і грошові кошти боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт".

Згідно з вимогами (викликами) приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечи Олександра Васильовича від 22.01.2025 за № 76819176, від 05.02.2025 за № 76819176 та від 18.02.2025 за № 76819176 зобов`язано керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" з`явитись до виконавця за адресою: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 1, офіс 41-Б (30.01.2025 о 10:00 год., 10.02.2025 о 10:00 год. та 26.02.2025 о 10:00 год. відповідно) щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

Одночасно зобов`язано надати:

- пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання;

- достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, що належать боржнику на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів;

- достовірні відомості про наявність готівки в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах;

- достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) що належать боржнику з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право;

- достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) що належать боржнику з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них;

- достовірні відомості про майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу;

- достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів.

Крім того, повідомлено про обов`язок письмово повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення, виникнення обставин, що зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця перебування (у тому числі про зміну реєстрації).

Означені вимоги залишилася невиконаними боржником та/або його керівником.

При цьому, в ході здійснення приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександром Васильовичем заходів примусового виконання рішення у цій справі встановлено відсутність у боржника грошових коштів на власних рахунках в Акціонерному товаристві "ОТП Банк" (довідка від 27.01.2025 за № 25-4/427-БТ), рахунки у якому відкрито Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" відповідно до відповіді Державної податкової служби України на запит виконавця №322516225 від 17.03.2026.

Згідно з відповіддю на запит виконавця № 309202013 від 12.01.2025 за боржником транспортні засоби не зареєстровані, а згідно з наданою приватним виконавцем Лукеча Олександром Васильовичем Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 03.06.2026 за № 480154938 підтверджується відсутність реєстрації права власності боржника на об`єкти нерухомого майна.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександра Васильовича від 04.03.2025 об`єднано виконавче провадження ВП № 76819176 з примусового виконання наказу в цій справі з виконавчим провадження № 77198718 про стягнення з боржника заборгованості на користь Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у зведене виконавче провадження ВП № 77376495.

Згідно з листом за № 01/06 від 01.06.2026 стягувач Товариство з додатковою відповідальністю "Коростенський щебзавод" просив приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександра Васильовича вжити заходи в межах виконавчого провадження шляхом звернення стягнення на спірне нерухоме майно боржника.

Обґрунтовуючи звернене до суду подання, приватний виконавець зазначає, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 77376495, до складу якого входять:

виконавче провадження № 76819176 з примусового виконання наказу № 907/776/24, виданого 13.01.2025 Господарським судом Закарпатської області;

виконавче провадження № 77198718 з примусового виконання наказу № 907/780/24, виданого 14.01.2025 Господарським судом Закарпатської області.

У процесі здійснення виконавчих дій заявником встановлено, що у боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а також відсутні грошові кошти на рахунках у банківських установах для задоволення вимог стягувачів у повному обсязі. При цьому, як зазначає приватний виконавець, боржник самостійно рішення судів не виконує, а законні вимоги приватного виконавця ігнорує.

Водночас, приватний виконавець вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" є власником нерухомого майна, проте самостійно не вчиняє дій, спрямованих на реєстрацію права власності на таке майно в установленому законом порядку. Внаслідок цього боржник фактично є власником відповідного нерухомого майна, проте без належної реєстрації права власності на нього, що унеможливлює його реалізацію в межах зведеного виконавчого провадження.

В даному аспекті посилається на рішення Господарського суду Закарпатської області № 907/100/25 від 19.06.2025, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026, яким:

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25.03.2024, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Базир В.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 329, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" щодо продажу комплексу будівель та споруд асфальтобетонного заводу, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6, загальною площею 641,5 кв.м, одночасно з земельною ділянкою площа 3,0147 га, кадастровий номер 2122755300:05:000:0047;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" комплекс будівель та споруд асфальтобетонного заводу одночасно з земельною ділянкою, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6, загальною площею 641,5 кв.м, який складається:

- складова частина об`єкта нерухомого майна: Водокачка, Г;

- складова частина об`єкта нерухомого майна: Будівля охорони, Д;

- складова частина об`єкта нерухомого майна: Вбиральня, Е;

- складова частина об`єкта нерухомого майна: Лабораторія, Ж;

- складова частина об`єкта нерухомого майна: Побутова будівля;

- складова частина об`єкта нерухомого майна: Котельня з димовою трубою, Л;

- складова частина об`єкта нерухомого майна: Вимощення, 1;

- складова частина об`єкта нерухомого майна: Очисні споруди, ІІ;

- складова частина об`єкта нерухомого майна: Жолоб, ІІІ;

- складова частина об`єкта нерухомого майна: Адміністративна будівля, А;

- складова частина об`єкта нерухомого майна: Трансформаторна підстанція, В;

- складова частина об`єкта нерухомого майна: склад, М (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 698661921227);

- земельну ділянку площею 3,0147 га, кадастровий номер 2122755300:05:000:0047, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25.03.2024, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Базир В.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 331, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" щодо продажу земельної ділянки, площею 4 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ракоці Ференца ІІ, земельна ділянка 245/2 (двісті сорок п`ять дріб два), кадастровий номер земельної ділянки: 2120486400:10:002:0094;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" земельну ділянку, площею 4 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ракоці Ференца ІІ, земельна ділянка 245/2 (двісті сорок п`ять дріб два), кадастровий номер земельної ділянки: 2120486400:10:002:0094, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1463741921204;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 18.07.2024, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Базир В.Г., зареєстрований в реєстрі за № 1063, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" щодо продажу комплексу будівель Рокосівського асфальтобітумного заводу, розташованого за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Рокосово, Промзона, б/н, загальною площею 677,9 кв.м;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" комплекс будівель Рокосівського асфальтобітумного заводу, розташованого за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Рокосово, Промзона, б/н, загальною площею 677,9 кв.м, який складається з:

- адмінпобутовий будинок, загальною площею 131,2 кв.м;

- котельня з добудовою, загальною площею 131,2 кв.м;

- сторожка, загальною площею 14,5 кв.м;

- операторська, загальною площею 30,2 кв.м;

- бітумосховище, загальною площею 361,2 кв.м;

- насосна, загальною площею 17,5 кв.м;

- трансформаторна, загальною площею 23,3 кв.м;

- асфальтобетонна площадка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334170321253).

У зв`язку з цим, у поданій заяві приватний виконавець просить суд вирішити питання про звернення стягнення на таке нерухоме майно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт", право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, шляхом звернення стягнення на:

- комплекс будівель та споруд асфальтобетонного заводу одночасно з земельною ділянкою, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6, загальною площею 641,5 кв.м, який складається:

- складові частини об`єктів нерухомого майна: Водокачка, Г; Будівля охорони, Д; Вбиральня, Е; Лабораторія, Ж; Побутова будівля, Котельня з димовою трубою, Л; Вимощення, 1; Очисні споруди, ІІ; Жолоб, ІІІ; Адміністративна будівля, А; Трансформаторна підстанція, В; склад, М. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 698661921227);

- земельну ділянку площею 3,0147 га, кадастровий номер 2122755300:05:000:0047, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6.

- земельну ділянку, площею 4 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ракоці Ференца ІІ, земельна ділянка 245/2 (двісті сорок п`ять дріб два), кадастровий номер земельної ділянки: 2120486400:10:002:0094 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1463741921204).

- комплекс будівель Рокосівського асфальтно-бітумного заводу, розташованого за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Рокосово, Промзона, б/н, загальною площею 677,9 кв.м, який складається з: адмінпобутовий будинок, загальною площею 131,2 кв.м; котельня з добудовою, загальною площею 131,2 кв.м; сторожка, загальною площею 14,5 кв.м; операторська, загальною площею 30,2 кв.м; бітумосховище, загальною площею 361,2 кв.м; насосна, загальною площею 17,5 кв.м; трансформаторна, загальною площею 23,3 кв.м; асфальтнобетонна площадка (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334170321253).

Обґрунтовуючи свої заперечення, боржник зазначає, що не погоджується з поданою приватним виконавцем заявою, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки приватним виконавцем не доведено належність спірного майна боржнику. Крім того, на думку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт", заявником не вичерпано всі передбачені законом способи примусового виконання рішення суду, в той час як звернення до суду з поданням про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстровано, є виключно крайнім заходом виконання судового рішення.

Також боржник у поданому запереченні повідомляє суд, що спірне нерухоме майно наразі перебуває під арештом у кримінальному провадженні, накладеним ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 10.09.2024 у справі №304/1772/23 (провадження № 1-кс/304/695/2024).

Окрім цього, у запереченні вказано, що подання приватного виконавця спрямоване на звернення стягнення на майно, яке перебуває у фактичному володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ", тоді як боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" не має жодного відношення до зазначеного нерухомого майна.

З`ясування наявності підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечи О.В. від 03.06.2026 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку шляхом звернення стягнення на:

- комплекс будівель та споруд асфальтного заводу одночасно з земельною ділянкою за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6, загальною площею 641,5 кв.м;

- земельну ділянку площею 3,0147 га, кадастровий номер 2122755300:05:000:0047, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6;

- земельну ділянку, площею 4 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ракоці Ференца ІІ, земельна ділянка 245/2 (двісті сорок п`ять дріб два), кадастровий номер земельної ділянки: 2120486400:10:002:0094, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1463741921204;

- комплекс будівель Рокосівського асфальтобітумного заводу, розташованого за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Рокосово, Промзона, б/н, загальною площею 677,9 кв.м, з визначених заявником підстав є предметом судового розгляду за поданням приватного виконавця.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За змістом статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з частиною 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За положеннями частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За змістом статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За приписами частини 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частин 5-7 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

За приписами частини 1 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Відповідно до частини 10 статті 336 ГПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Аналіз зазначеної норми статті 336 ГПК України свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - це відсутність реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.

Аналогічний висновок щодо питання звернення стягнення на незареєстроване майно боржника фізичної особи за приписами статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" викладений у постанові Верховного Суду від 24.12.2024 у справі №755/3390/16-ц.

Таким чином, встановлення факту наявності такої спеціальної умови надає право на звернення стягнення на нерухоме майно, належне боржнику на праві власності, але щодо якого відсутня реєстрація такого права власності. Законодавством не визначено будь-яких додаткових умов чи порядку, з яким би пов`язувалось право звернути стягнення на таке майно у виконавчому провадженні.

При цьому, державний виконавець (приватний виконавець), звертаючись із відповідною заявою до суду, повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване за ним в установленому законом порядку (див. постанови Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №5023/197/12, від 26.06.2024 у справі № 903/133/23, від 24.12.2024 у справі № 755/3390/16-ц).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (стаття 182 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У постанові від 23.05.2019 у справі № 922/3707/17 Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою для набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою для набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою для виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15.

Отже, набуття особою права та реєстрація такого права не є тотожними поняттями і настання цих подій може не збігатися в часі.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункти 43, 89), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 60).

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна.

Водночас, державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

За встановленими у справі обставинами, нерухоме майно, на яке приватний виконавець просить звернути стягнення, було відчужено боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" на підставі договорів купівлі-продажу від 25.03.2024, від 18.07.2024, які визнані судом недійсними з підстав їх фраудаторності (рішення Господарського суду Закарпатської області № 907/100/25 від 19.06.2025, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026).

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З урахуванням наведеного, суд висновує, що у зв`язку з визнанням судом недійсним договорів купівлі-продажу від 25.03.2024, від 18.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" ніколи не ставало законним власником спірного майна:

- комплексу будівель та споруд асфальтобетонного заводу одночасно з земельною ділянкою, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6, загальною площею 641,5 кв.м, який складається:

- складові частини об`єктів нерухомого майна: Водокачка, Г; Будівля охорони, Д; Вбиральня, Е; Лабораторія, Ж; Побутова будівля, Котельня з димовою трубою, Л; Вимощення, 1; Очисні споруди, ІІ; Жолоб, ІІІ; Адміністративна будівля, А; Трансформаторна підстанція, В; склад, М. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 698661921227);

- земельної ділянки площею 3,0147 га, кадастровий номер 2122755300:05:000:0047, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6.

- земельної ділянки, площею 4 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ракоці Ференца ІІ, земельна ділянка 245/2 (двісті сорок п`ять дріб два), кадастровий номер земельної ділянки: 2120486400:10:002:0094 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1463741921204).

- комплексу будівель Рокосівського асфальтно-бітумного заводу, розташованого за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Рокосово, Промзона, б/н, загальною площею 677,9 кв.м, який складається з: адмінпобутовий будинок, загальною площею 131,2 кв.м; котельня з добудовою, загальною площею 131,2 кв.м; сторожка, загальною площею 14,5 кв.м; операторська, загальною площею 30,2 кв.м; бітумосховище, загальною площею 361,2 кв.м; насосна, загальною площею 17,5 кв.м; трансформаторна, загальною площею 23,3 кв.м; асфальтнобетонна площадка (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334170321253).

При цьому, сама по собі державна реєстрація права власності на спірне майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав від 16.09.2026 за № 395127310 т.3 а.с.97-102) не свідчить, про те, що дане Товариство може вважати себе законним власником спірного майна, позаяк, як вже було зазначено вище, в цьому разі презумпція наявності у даного Товариства титульного володіння (принцип реєстраційного підтвердження володіння) є спростованою у зв`язку з недійсністю підстави набуття такого права.

З урахуванням викладеного, судом відхиляються аргументи боржника щодо відсутності підстав вважати Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" власником спірного майна та наявність відповідного права у Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ", як і не мають жодного правового значення для вирішення подання приватного виконавця накладені ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 10.09.2024 у справі № 304/1772/23 арешти на майно вказаного Товариства.

Критично оцінюються судом також твердження боржника щодо необхідності першочергового звернення стягнення на дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" відповідно до долучених до заперечень від 04.06.2026 оборотно-сальдової відомості та картки рахунку боржника щодо оплати за товар разом з платіжними інструкціями про їх оплату, позаяк приписами частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" першочерговість стягнення за виконавчими документами пов`язується з коштами боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності (у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах).

Аналогічний пріоритет визначено і у частині 5 статті 48, частині 5 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", якими визначено можливість звернення стягнення на майно боржника в разі відсутності саме у боржника коштів, а не наявності в такого боржника за даними його ж бухгалтерського обліку певної суми дебіторської заборгованості, яка не може вважатися коштами боржника, а в разі її (дебіторської заборгованості) дійсної наявності, - особливості звернення стягнення на неї також визначені у статті 53 Закону України "Про виконавче провадження".

В даному контексті суд звертає увагу боржника, що положеннями частини 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" на нього покладено ряд обов`язків, зокрема,

- за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України (пункт 3);

- своєчасно з`являтися на вимогу виконавця (пункт 5);

- надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (пункт 6).

За таких обставин, означені аргументи боржника могли б вважатися підставними при умові добросовісного та розумного ставлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" до необхідності виконання власних процесуальних обов`язків, як сторони виконавчого провадження та реагування на вимоги приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечи Олександра Васильовича від 22.01.2025 за № 76819176, від 05.02.2025 за № 76819176 та від 18.02.2025 за № 76819176 як щодо явки на виклик приватного виконавця, так і в частині надання декларації про доходи та майно боржника, в тому числі й відомостей про власну дебіторську заборгованість.

В той же час, невиконання боржником встановлених в законі обов`язків більше ніж протягом року власне і спричинилося до необхідності звернення приватного виконавця з цим поданням до суду, позаяк встановлена в статті 129-1 Конституції України обов`язковість виконання рішення суду в будь-якому разі превалює над наміром боржника ухилитися від такого виконання як шляхом невиконання вимог приватного виконавця, так і укладенням спрямованих на відчуження власного майна правочинів, які в подальшому визнані судом недійсними у зв`язку з їх фраудаторністю.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що положеннями частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

При цьому, результати такої перевірки в частині встановлення відсутності у боржника майна, як вже зазначалося судом вище за приписами частин 2, 5 статті 48, частини 5 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", - і можуть вважатися підставою для звернення стягнення на майно боржника.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідним поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець повинен довести у суді факт здійснення ним усіх інших передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів для належного виконання судового рішення.

Водночас, долучені до подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечи О.В. від 03.06.2026 докази не можуть вважатися такими, що дають суду підстави для висновку про вжиття виконавцем усіх визначених законом заходів, позаяк і запити приватного виконавця, і відповіді, зокрема, АТ "ОТП Банк" (лист від 27.01.2025 за № 25-4/427-БТ), ГУ ДПС у Закарпатській області (лист від 15.01.2025 за №702/6/07-16-12-02-11), Міністерства внутрішніх справ України (відповідь на запит від 15.01.2025), які долучені до подання виконавця, датовані ще початком 2025 року, а виконавець, в свою чергу, не доводить належне виконання ним приписів частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" в частині систематичної перевірки майнового стану боржника (щодватижні в частині виявлення рахунків та щотримісяці в частині виявлення майна).

При цьому, суд враховує, що з долучених до подання доказів неможливо встановити актуальний майновий стан боржника саме на момент розгляду подання приватного виконавця, позаяк усі підтверджуючі документи стосуються попередніх періодів, а перевірка наявних у боржника банківських рахунків, як уже зазначалося судом повинна проводитися щодватижні (частина 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

З урахуванням наведеного, суд констатує, що з подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечи О.В. від 03.06.2026 не вбачається, що приватним виконавцем вживались усі необхідні заходи, передбачені наведеними вище положеннями Закону України "Про виконавче провадження" стосовно належного виконання судового рішення, а відтак, передчасним є задоволення подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із статтею 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, дослідивши подання приватного виконавця, оцінивши подані на його підтвердження докази, суд дійшов висновку про передчасність звернення стягнення на:

- комплекс будівель та споруд асфальтного заводу одночасно з земельною ділянкою за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6, загальною площею 641,5 кв.м;

- земельну ділянку площею 3,0147 га, кадастровий номер 2122755300:05:000:0047, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6;

- земельну ділянку, площею 4 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ракоці Ференца ІІ, земельна ділянка 245/2 (двісті сорок п`ять дріб два), кадастровий номер земельної ділянки: 2120486400:10:002:0094, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1463741921204;

- комплекс будівель Рокосівського асфальтобітумного заводу, розташованого за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Рокосово, Промзона, б/н, загальною площею 677,9 кв.м, а відтак, відповідне подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечи О.В. від 03.06.2026 залишається судом без задоволення.

Керуючись статтями 234, 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця Лукечи О.В. від 03.06.2026 (вх.№ 02.3.1-02/5381/26 від 04.06.2026) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку у справі № 907/776/24 відмовити.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.07.2026.

Суддя Д. Є. Мірошниченко