Ухвала суду № 138109674, 08.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору

08.07.2026 Справа № 904/2879/26

Суддя Ярошенко В.І. , розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕРГІЗ", м. Київ

про стягнення

ВСТАНОВИЛА:

Центральна окружна прокуратура міста Дніпра звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" про стягнення неустойки у розмірі 153 417, 04 грн за неправомірне використання об`єкту комунального майна нежитлового приміщення, загальною площею 245,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 123Б, за договором оренди № 449-ДРА/18 від 12.10.2018.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався укладений сторонами договір оренди нерухомого майна № 449-ДРА/18 від 12.10.2018, строк дії якого закінчився 10.10.2021. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 у справі № 910/13486/23 позов задоволено частково та зобов`язано ТОВ «Дергіз» усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном та повернути до комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади нежитлове приміщення загальною площею 245,2 кв.м, розташоване за адресою: місто Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 123Б, шляхом підписання акта приймання - передачі об`єкта оренди з балансоутримувачем та орендодавцем, а також стягнуто орендну плату за період з 01.01.2020 до 10.10.2021 у розмірі 36 637,45 грн. На виконання рішення суду 31.05.2024 між КП «Дніпровський метрополітен» ДМР та ТОВ «Дергіз» підписано акт повернення об`єкта оренди. Однак, об`єкт оренди не повернуто орендодавцю. На підставі частини 2 статті 785 ЦК України прокурором нараховано неустойку у розмірі 153 417, 04 грн за період з 11.10.2021 по 31.05.2024 за неправомірне використання комунального майна у зв`язку з невиконанням зобов`язань за умовами договору оренди щодо своєчасного його повернення орендодавцю.

Ухвалою суду від 21.05.2026 вжито заходів забезпечення прозову шляхом: накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на всіх відкритих рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову в розмірі 153 417, 04 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за спрощеного позовного провадження.

02.07.2026 від Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради до суду надійшла позовна заява третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" заборгованість у розмірі 28 712, 60 грн за договором № 449-ДРА/18 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 12.10.2018.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 449-ДРА/18 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 12.10.2018 щодо своєчасної оплати орендної плати у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 28 712, 60 грн.

Розглянувши позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору , господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Виходячи з приписів ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 4 ГПК України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем інша особа (третя особа) з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.

Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у справу, зокрема врегульовано нормами ст.49 ГПК України.

За змістом ч. 1 ст. 49 ГПК України вбачається, що необхідною умовою набуття іншою особою статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як:

1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);

2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам);

3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Дотримання цих критеріїв підлягає оцінці та з`ясуванню під час прийняття рішення щодо вступу у справу третьої особи з самостійними вимогами.

Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/1610/20 від 30.11.2021, у справі №912/2751/16 від 11.11.2020, у справі №911/3132/17 від 05.12.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Так, частинами 4-6 ст.180 ГПК України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Отже, нормами ГПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення без руху, лише коли заявником було порушено вимоги ст. ст. 162, 164, 172, 173 ГПК України. Порушень заявником вимог ст. ст. 162, 164, 172, 173 ГПК України, судом першої інстанції не встановлено, а отже, відсутні підстави для застосування господарським судом ст. 174 ГПК України щодо залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим господарський суд зазначає, що за приписами статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

При цьому позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини п`ятої статті 49 та частини четвертої статті 180 ГПК України.

Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Аналогічний висновок викладений у постанов Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 по справі №916/3245/17.

Господарський суд зазначає, що предметом позову є стягнення неустойки у розмірі 153 417, 04 грн за неправомірне використання об`єкту комунального майна нежитлового приміщення, загальною площею 245,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 123Б, за договором оренди №449-ДРА/18 від 12.10.2018.

Предметом позову є стягнення неустойки за несвоєчасне повернення об`єкту оренди після закінчення строку дії договору оренди №449-ДРА/18 від 12.10.2018, а саме за період з 11.10.2021 по 31.05.2024, а самостійні вимоги третьої особи направленні про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 449-ДРА/18 від 12.10.2018 в період його дії договору, а саме з 31.07.2019 по 10.10.2021. Тобто, вимоги заявлені третьою особою не збігаються з предметом спору, який вже виник між сторонами.

В свою чергу, передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові, в межах справи про банкрутство.

На підставі вищезазначеного, керуючись приписами ст.ст. 42, 49, 118, 180, 182, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Повернути без розгляду позовну заяву Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради із самостійними вимогами щодо предмету спору до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" про стягнення заборгованості у розмірі 28 712, 60 грн за договором № 449-ДРА/18 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 12.10.2018.

Ухвала набирає законної сили 08.07.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Ярошенко