Рішення № 138108833, 08.07.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/3569/26

Номер провадження 2/725/959/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 року

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Клін сіті» про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення інфляційних витрат та 3 % річних,-

встановив:

У квітня 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача, в якому просила стягнути з останнього на свою користь грошові кошти у сумі 6308,98 грн., інфляційні витрати в розмірі 1234,95 грн. та 3 % річних у розмірі 363,50 грн, судового збору в розмірі 242,24 грн. як безпідставно набуті кошти.

В обґрунтування позову вказувала, що 21 листопада 2025 року Шевченківським районним судом м. Чернівці видано судовий наказ за заявою ТОВ «Макс Клін Сіті» про стягнення солідарно із неї, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. В подальшому приватним виконавцем Доготарем М.В. з її рахунку стягнуто на користь відповідача вищевказану суму коштів на виконання судового наказу. Разом із тим, ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 лютого 2026 року судовий наказ від 21 листопада 2025 року, виданий за заявою ТОВ «Макс Клін СІТІ» про стягнення солідарно із неї, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги скасовано.

Посилаючись на вищевказане, а саме на те, що судовий наказ скасовано й відповідно відпала правова підстава для стягнення з неї грошових коштів, просила на підставі ст. 1212 ЦК України стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 6308,98 грн., інфляційні витрати в розмірі 1234,95 грн. та 3 % річних у розмірі 363,50 грн, судового збору в розмірі 242,24 грн. як безпідставно набуті кошти.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився та не повідомив причини свого неприбуття, а тому суд проводить розгляд справи у відсутності сторін та на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи убачається, що 21 листопада 2025 року Шевченківським районним судом м. Чернівці видано судовий наказ за заявою ТОВ «Макс Клін Сіті» про стягнення солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у сумі 6308,98 грн., інфляційні витрати в розмірі 1234,95 грн. та 3 % річних у розмірі 363,50 грн, судового збору в розмірі 242,24 грн.

В подальшому приватним виконавцем Доготарем М.В. з рахунку ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Макс Клін Сіті» вищевказану суму коштів на виконання судового наказу( а.с. 6).

Разом із тим, ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 лютого 2026 року судовий наказ від 21 листопада 2025 року, виданий за заявою ТОВ «Макс Клін Сіті» про стягнення солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги скасовано (а.с. 7).

Так, звертаючись до суду із вищевказаним позовом, ОСОБА_1 посилаючись на скасування судового наказу, просила стягнути з відповідача стягнуті з неї грогові кошти як безпідставно набуте майно.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15.

Кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не є тотожними та регулюються різними нормами права.

Зокрема, поворот виконання рішення це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

За частиною 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з частиною дев`ятою статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (частина перша статті 446 ЦПК України).

Отже, поворот виконання судового рішення, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку скасовано таке судове рішення.

Поворот виконання судового рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.

Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц (провадження № 14-375цс19) та постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2022 року у справі № 405/3788/19 (провадження № 61-826св22).

Між тим, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20), від 22 березня 2023 року у справі № 592/12956/21.

Отже, ураховуючи характер спірних правовідносин сторін та встановлені фактичні обставини , суд приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмови, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 13, 81, 83, 89, 91, 141, 230, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволені позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Клін Сіті» про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення інфляційних витрат та 3 % річних,- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Піхало Н.В.