Рішення № 138108291, 09.07.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3469/26

Провадження № 2/629/1566/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря Лукаренко А.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №629/3469/26 за позовом Салтівської окружної прокуратури м. Харкова яка діє в інтересах держави в особі органів, що уповноважені державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області (Харківський рибоохоронний патруль), Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

Салтівська окружна прокуратура м. Харкова, яка діє в інтересах держави в особі органів, що уповноважені державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області, Лозівської міської ради Харківської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з останнього шкоду, заподіяну водним живим ресурсам у розмірі 30 974,00 грн. на користь Лозівської міської територіальної громади в особі Лозівської міської ради Харківської області та судовий збір. В обґрунтування позову зазначено, що 07.10.2025 о 10:00 год. відповідач здійснював вилов риби на Краснопавлівському водосховищі неподалік с. Браїлівка Лозівського району, Харківської області, яку ловив забороненими для любительського рибальського знаряддя лову рибальною сіткою з льоски 1 (одна) штука та вловив рибу (карась сріблястий 11 шт.) 2,5 кг., судак 1 штука (0,35 кг.), раки 3 шт. (0,15 кг.) загальною вагою 3,0 кг. Постановою Лозівського міськрайонного суду від 24.12.2025 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Постанова набрала законної сили 05.01.2026 року. Розмір збитків, нанесених рибному господарству України, обчислено на підставі такс, затверджених Постановою КМУ № 1042 від 29.09.2023 року і він становить 30 974,00 грн. Прокурор зазначає, що Управління Держрибагентства та Лозівська міська рада, як уповноважені органи, самостійно не вжили заходів щодо стягнення збитків у судовому порядку. Зокрема, Управління повідомило про відсутність фінансування на сплату судового збору, а Лозівська міська рада не заперечувала проти захисту інтересів громади прокуратурою. Це, на думку прокурора, свідчить про неналежне виконання повноважень та є підставою для представництва згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». У зв`язку вищевикладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.

Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області (Харківський рибоохоронний патруль) у судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення у яких просив проводити розгляд справи за їх відсутності та задовольнити позов у повномі обсязі.

Представник Лозівської міської ради Харківської області у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Лозівського міськрайонного суду Харківської області та направлення судової повістки. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

З урахуванням положень ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання не здійснювалось.

Розгляд справи здійснювався в порядку ст.ст.280-281 ЦПК України.

Дослідивши зібрані в справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.12.2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. з конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення (а.с.14).

Постанова набрала законної сили 05.01.2026 року.

Зі змісту постанови вбачається, що 07.10.2025 о 10:00 год. ОСОБА_1 ловив рибу на Краснопавлівському водосховищі неподалік с. Браїлівка Лозівського району, Харківської області забороненими для любительського рибальського знаряддями лову рибальною сіткою з льоски 1 (одна) штука та вловив рибу карась сріблястий 11 шт.- 2,5 кг., судак 1 штука, 0,35 кг., раки 3 шт. 0,15 кг. загальною вагою 3,0 кг., чим порушив р. 4 п.п. 1 п. 1 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022 року та завдав збитки на суму 30 974,00 грн.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, обставини, встановлені постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.12.2025 року є встановленими та не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного суду України від 10.12.2004 №17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» передбачено, що при визначенні розміру шкоди, заподіяної водним живим ресурсам, залежно від конкретних обставин справи застосовуються такси, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року №32 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або від 21 квітня 1998 р. №521.

Згідно ст.60 Закону України «Про тваринний світ» посадові особи центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, що здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, відповідно до закону мають право визначати розмір збитків, завданих об`єктам тваринного світу, за затвердженими таксами та методиками.

Також відповідно до ст.10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Відповідно до п.1 Положення про Державне агентство меліорації та рибного

господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №895 від 30.09.2015 Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Відповідно до п.7 Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України Держрибагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Згідно ст.40 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.6.3. Правил любительського і спортивного рибальства застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування в повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству, внаслідок порушення Правил рибальства.

Порушення у сфері охорони, використання і відтворення водних біоресурсів спричиняють шкоду інтересам держави внаслідок вилучення певних видів біоресурсів з їх природного середовища та необхідності фінансування державою заходів щодо їх відновлення. Крім того, невідшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу незаконним виловом риби, не поповнює надходження до бюджету, чим завдається шкода економічним інтересам держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З боку відповідача суду не надано доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, та не доведено належними доказами відшкодування завданих збитків у сумі 30 974,00 грн. в добровільному порядку.

Згідно ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря. Водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги досліджені судом докази в їх сукупності, зважаючи на те, що ОСОБА_1 внаслідок своїх неправомірних дій завдав збитки рибному господарству України, які в добровільному порядку ним не відшкодовані, що є його обов`язком, суд вважає, що сума збитків, заподіяна внаслідок незаконного вилову риби, підлягає стягненню в примусовому порядку.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

За таких обставин, керуючись ст. 141, 258, 259, 264, 265, ЦПК України, ст.1166ЦК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Салтівської окружної прокуратури м. Харкова яка діє в інтересах держави в особі органів, що уповноважені державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області (Харківський рибоохоронний патруль), Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лозівської міської територіальної громади в особі Лозівської міської ради Харківської області (отримувач: ГУК Харківської області/МТГ Лозова/24060300, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) рахунок UA51899980314000544000020573, Код класифікації доходів бюджету: 24060300) завдану водним біоресурсам шкоду у розмірі 30 974,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (р/р UA178201720343160001000007171, код ЄДРПОУ 02910108, Банк одержувача: ДКСУ м. Києва, код банку: 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, призначення платежу: повернення судового збору).

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач - Салтівська окружна прокуратура м. Харкова, код ЄДРПОУ 0291010825, адреса: вул. Глобинська, буд.23, м. Харків, 61038 яка діє в інтересах держави в особі органів, що уповноважені державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:

-Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області (Харківський рибоохоронний патруль), код ЄДРПОУ 40850837, вул. Космічна, буд.21, кімната 916, м. Харків, 61145;

-Лозівської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ 06716633, адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд.1, м. Лозова, Харківська область.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. О. Каращук