Ухвала суду № 138106343, 10.07.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/14145/23

Провадження № 1-кп/712/208/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючий ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

цивільного позивача ОСОБА_6

представника цивільного позивача (адвоката) ОСОБА_7

представника потерпілої (адвоката) ОСОБА_8

розглянувши клопотання захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12023250310001965 від 06.06.2023 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Скориківка, Золотоніського р-н, Черкаської обл., пенсіонера, з вищою освітою, одруженого, не маючого на утриманні на утриманні неповнолітніх дітей, депутатом, учасником бойових дій, учасником АТО, інвалідом, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 24.05.2023 близько 11:00, керуючи автомобілем марки Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Сумгаїтська, зі сторони вулиці Академіка Корольова в напрямку до вулиці Прикордонника Лазаренка, поблизу будинку № 23, проявив неуважність та порушив вимоги:

- п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 18.4 Правил дорожнього руху України, згідно до якого якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Під час руху він, керуючи автомобілем Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Сумгаїтська, зі сторони вулиці Академіка Корольова в напрямку до вулиці Прикордонника Лазаренка, у правій смузі для руху, грубо порушуючи вказані правила безпеки дорожнього руху, будучи заздалегідь об`єктивно проінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований по вулиці Сумгаїтська, поблизу будинку № 23 та позначений дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому в момент, коли перед вказаним пішохідним переходом розпочав зменшувати свою швидкість автомобіль Peugeot Partner, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався у попутному напрямку в середній смузі для руху, вчасно не застосував заходів для зменшення швидкості руху свого транспортного засобу та не зупинився, не переконався у тому, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух прямо та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину вулиці Сумгаїтська по вказаному вище нерегульованому пішохідному переходу, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_10 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/1048 від 14.12.2023 отримала тілесні ушкодження: травму тазу з переломами кісток тазу зліва, травму поперекового відділу хребта з переломом поперечного відростку п`ятого поперекового хребця без ушкодження спинного мозку, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; травму голови зі струсом головного мозку, крововиливами та саднами м`яких тканин голови та обличчя, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; садна верхніх та нижніх кінцівок, що відносяться до категорії до категорії легких тілесних ушкоджень.

Спричинення потерпілій тілесних ушкоджень середньої тяжкості знаходиться в причинному зв`язку, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №СТ/322Е-23 від 07.12.2023, з порушенням водієм автомобіля Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимог п. 18.4. Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю.

У ході судового розгляду, не погоджуючись з тяжкістю тілесних ушкоджень, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, як наслідок кваліфікацією дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України, прокурор та потерпіла заявили клопотання про призначення комісійної судово медичної експертизи по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке було задоволено.

21.04.2026 до суду надійшло клопотання завідувачки судово-медичного відділу про необхідність надання додаткових матеріалів для проведення судово-медичної експертизи.

28.04.2026 ухвалою суду на виконання клопотання експерта було надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів із можливістю вилучення оригіналів документів та речей.

02.06.2026 захисник в інтересах обвинуваченого подав клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, однак вказане клопотання суд був позбавлений можливості розглянути, оскільки матеріали кримінального провадження знаходились в експертній установі.

23.06.2026 матеріали кримінального провадження з незалежних від суду причин було повернуто без виконання призначеної експертизи, після чого справу було призначено до судового розгляду.

07.07.2026 в судовому засіданні обвинувачений та захисник підтримали подане клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та просили його задовольнити.

Прокурор вважав клопотання передчасним та що воно підлягає вирішенню після проведення комісійної судово-медичної експертизи.

Представники потерпілої та цивільний позивач вважали його передчасним та що воно не підлягає задоволенню. На їх думку, є необхідність повторного направлення кримінального провадження на комісійну судово-медичну експертизу, яка не була виконана з підстав ненадання відповіді та медичних документів у зв`язку з їх збиранням для надання інформації на клопотання експерта, зважаючи на те, що теперішній час експерти судово-медичного відділу переведені до ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (далі - ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), а судово-медичний відділ ДСУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » знаходиться в стані простою (Наказ N?68-O від 11.05.2026), що унеможливлює проведення судово-медичних експертиз.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Згідно з обвинувальним актом, у кримінальному провадженні № 12023250310001965 від 06.06.2023 ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке відбулося 24.05.2023.

Відповідно до положень ст. 12 КК України (у редакції закону станом на 28.04.2023) інкриміноване кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.

Діяння обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, санкцією якої передбачено штраф від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.

Згідно з положенням п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло - три роки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

Отже, суд за наявності підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою останнього вважає за необхідне закрити кримінальне провадження та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України.

На час розгляду клопотання судом не встановлено та сторонами провадження не надано інформації про ухилення обвинуваченого від слідства, вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а так само і відомостей про переривання чи зупинення строків, згідно ч. 2 ст. 49 КК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності та не заперечував проти закриття провадження за нереабілітуючих підстав.

Додатково, слід зазначити, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовним, а розгляд клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) є обов`язком суду, який має відбутися невідкладно.

За наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК та за відсутності обставин, визначених, зокрема, у частинах 25 цієї статті, суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження щодо неї.

Щодо посилання потерпілої та цивільного позивача на необхідність продовження розгляду кримінального провадження, призначення комісійної судово медичної експертизи, та в подальшому зміни кваліфікації суд зазначає наступне.

Факти і обставини встановлюються на підставі доказів, зібраних здебільшого на стадії досудового розслідування, і ніяк інакше (ч. 1 ст. 84 КПК), а збирання доказів покладено на сторони, а не на суд (ч. 1 ст. 93 КПК України), тоді як суд лише забезпечує умови для цього.

Сторони кримінального провадження реалізовують свої права на основі принципу змагальності. Це означає, що сторона обвинувачення та сторона захисту мають рівні можливості для збору доказів, подання документів і заявлення клопотань в тому числі оскарження рішень слідчого та прокурора, та проведення самостійно експертних досліджень.

Суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, а лише зобов`язаний, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Органом досудового розслідування були зібрані докази та пред`явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України та передано обвинувальний акт до суду для розгляду. При цьому відповідно до ст. 290 КПК України сторонам відкривались матеріали кримінального провадження.

У цьому провадженні судом були створені необхідні умови, а саме було задоволено низку клопотань потерпілої та цивільного позивача, прокурора, про арешт майна, про залучення цивільного позивача, про тимчасовий доступ до речей та документів, в тому числі призначення комісійної судово медичної експертизи.

До того ж потерпіла або її представники у ході досудового розслідування вправі були ініціювати проведення експертизи, оскаржувати рішення, дії, бездіяльність сторони обвинувачення, самостійно отримувати докази, чого вочевидь повною мірою не зробили.

Суд акцентує увагу на положеннях ст. 337 КПК України, згідно з якою судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється.

Суд до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи не уповноважений перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг. Визначення обсягу обвинувачення під час направлення обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора, що узгоджується не лише з вимогами законодавства, а й з позицією Верховного Суду з цього приводу (до прикладу постанова ККС ВС від 29.09.2021 у справі № 409/1465/16-к).

Незважаючи на те, що потерпіла, цивільні позивачі, та їх представники не погоджувались з кваліфікацією пред`явленого ОСОБА_4 обвиннувачення за ч. 1 ст. 286 КК України, прокурором не була змінена кваліфікація на більш тяжку, а саме ч. 2 ст. 286 КК України, тому суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення.

Положеннями КПК не передбачено імперативних норм, які зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування ст. 49 КК встановлювати фактичні обставини справи, оскільки для суду розгляд такого клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є першочерговим, навіть у випадках коли, воно було подано в ході судового розгляду справи по суті, під час або після стадії з`ясування обставин та перевірки їх доказами (ст. 363 КПК). Саме таких підхід відображено у постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 22.05.2025 у справі № 709/2049/17.

Ураховуючи, що на час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження сплинули строки притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, суд зобов`язаний негайно розглянути дане клопотання і не вправі продовжувати розгляд кримінального провадження, вирішувати будь-які інші клопотання, у тому числі і направлення кримінального провадження на експертизу.

Учасники кримінального провадження при цьому не можуть очікувати, що суд за відсутності будь-яких фактів у матеріалах кримінального провадження, передбачатиме результати проведеного експертного дослідження та подальшу зміну обвинувачення, яка погіршить становише обвинуваченого.

Такі дії суду можуть бути розцінені як грубе порушення прав людини, зокрема, порушення права на захист, що суперечить Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, інших міжнародно-правових актів, Конституції України, завданням кримінального провадження, що закріплено КПК України, та є неприпустимим у демократичному суспільстві.

Відносно заявлених цивільних позовів потерпілою ОСОБА_10 до ОСОБА_4 ; третьою особою АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » про відшкодування моральної шкоди та цивільним позивачем ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 129 КПК суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду (ухвала Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 459/1486/20).

Вирішення цивільних позовів при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд дійшов висновку, що цивільні позови не підлягають розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і під час розгляду в суді.

У той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити потерпілій та цивільному позивачу їх право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілою особою та цивільним позивачем цивільні позови про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину необхідно залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи те, що відпала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, суд вважає доцільним скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24.11.2023 та ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 21.08.2025 на автомобіль Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .

Об`єднана палата ККС ВС зробила висновок про те, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова від 12.09.2022 у справі № 203/241/17).

Таким чином, витрати на залучення експерта у розмірі 3823,68 грн слід віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Стосовно долі письмових доказів наданих Черкаською окружною прокуратурою до суду, речових доказів, зазначених у постанові начальника відділення слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП від 16.12.2023, а саме копії медичних карток (а.с.81-84), то її суд не вирішує, оскільки завірених копій до матеріалів справи, суду не приєднано.

Долю інших речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 372, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12023250310001965 від 06.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Закрити кримінальне провадження № 12023250310001965 від 06.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_10 до ОСОБА_4 ; третя особа АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » про відшкодування моральної шкоди, залишити без розгляду, рекомендувавши звернутися в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, залишити без розгляду, рекомендувавши звернутися в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати на залучення експертів за на проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 3823 гривні 68 копійок звернути в дохід держави.

Скасувати арешт у кримінальному провадженні № 12023250310001965 від 06.06.2023 накладений ухвалами ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24.11.2023, 21.08.2025 на автомобіль Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .

Речові докази, а саме:

-автомобіль Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який передано на зберігання ОСОБА_4 залишити останньому за належністю;

-лазерні CD-R диски об`ємом 700МВ , з відеофайлами фактів фіксації події, які приєднані до матеріалів кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження;

-протокол МСКТ кісток тазу та кульшових суглобів від 21.07.2023 діагностичний центр "Vita Com діагностика" з диском; два диска, з інформацією з КНП « ІНФОРМАЦІЯ_8 », а саме: КТ головного мозку від 24.05.2023 № 2-3137/23; рентгенографію органів грудної клітки №1-14903-23/01.06.-23 від 01.06.2023; рентгенографію тазу та лівої променево зап`ястного суглобу № 24.05.23/1-14186-23 від 24.05.2023; рентгенографію лівого променево зап`ястного суглобу № 31.05.-23/1-14812 від 31.05.2023; на електронному носії та/або плівці; ком`ютерну томографію кісток таза і кульшових суглобів від 01.062023 (КТ тазу та кульшових суглобів від 31.05.2023 № 2-3289-23; рентгенографія лівого променево зап`ястного суглобу 02.06.2023 (лів.пр\зап.суглоб31.05-23\1-14812); рентенографія органів грудної клітки 02.06.2023 (ОГК 1-14903-23\01.06-23); КТ Головного мозку 24.05.2023 (КТ ГМ від 24.05.2023 № 2-3137-23); рентгенографію тазу+лівий променево-зап`ясний суглоб 25.05.2023 (ренгено тазу+лівий промеево зап`ясний суглоб 24.05.23//1-14186-23 на 2 арк.- залишити при матеріалах кримінального провадження;

-медичну карту амбулаторного хворого № 369152 на ім`я ОСОБА_10 повернути за належністю

ІНФОРМАЦІЯ_9 експертну справу № 10-27 на ім`я ОСОБА_10 повернути до КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_10 »;

-медичну карту стаціонарного хворого № 721 від 13.03.2023 на ім`я ОСОБА_10 ; медичну карту стаціонарного хворого № 9828 від 24.05.2023 на ім`я ОСОБА_10 повернути до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_8 »

-медичну карту амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_10 № 1458; індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю від 21.08.2023 № 2471 на ім`я ОСОБА_10 ; опис диску КТ кісток тазу та кульшових суглобів від 31.05.2023 діагностичний центр "Vita Com діагностика" ; додаток до клопотання про проведення судової медичної експертизи з завіреними копіями на 11 аркушах - повернути потерпілій ОСОБА_10 , після вступу ухвали в законну силу.

На ухвалу може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений 10.07.2026 о 12:00 год.

Головуючий ОСОБА_1