Ухвала суду № 138106237, 10.07.2026, Маньківський районний суд Черкаської області

Р. С. З. № 7

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

10 липня 2026 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Костенко Андрій Іванович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багва", Спілки співвласників майна "Нива" про припинення права приватної власності на майновий пай, стягнення вартості майнового паю з урахуванням індексу інфляції, невиплаченої орендної плати, 3 % річних та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про припинення права приватної власності на майновий пай, стягнення вартості майнового паю з урахуванням індексу інфляції, невиплаченої орендної плати, 3 % річних та відшкодування моральної шкоди.

На підставу своїх вимог спирається на те, що позивач є законним власником майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) «Нива» (с. Багва) у розмірі 1/3 частини від пайового фонду, що належав померлій матері позивача ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 квітня 2008 року (спадкова справа № 427 за 2005 рік). Вартість частки паю позивача у грошовому еквіваленті станом на 2002 рік становить 543,00 гривні. Спільне майно пайового фонду колишнього КСП протягом тривалого часу використовувалося та продовжує використовуватися Відповідачами. Зокрема, ТОВ «Багва», (зареєстроване 16.10.2001) використовувало зазначене майно, нараховуючи орендну плату, а згодом розпорядження та управління майновим фондом перейшло до Спілки співвласників майна «Нива», (зареєстрована 10.01.2006). 07 лютого 2003 року між ТОВ «Багва» та нібито «уповноваженою особою» співвласників було укладено Договір оренди з правом викупу майнового комплексу. На момент укладення цього договору позивач не висловлював свого волевиявлення, не був належним чином повідомлений про проведення будь-яких зборів, не уповноважував жодних осіб на підписання цього правочину, а Спілка співвласників майна «Нива» як юридична особа взагалі була створена та зареєстрована лише через 3 роки 10.01.2006 року. З 2006 року і по сьогоднішній день позивача жодного разу не було запрошено на загальні збори співвласників майна, не надано жодного звіту про стан та збереження майна, а також протиправно й умисно не виплачувалася належна позивачу орендна плата за використання його частки власності. 03 серпня 2024 року позивач звернувся до керівника Спілки співвласників майна «Нива» ОСОБА_3 , з офіційною Претензією-вимогою (рекомендований лист № 1801402730214) щодо добровільного відчуження майнового паю позивача з виплатою грошової компенсації з урахуванням індексів інфляції, виплати заборгованості з орендної плати та відшкодування моральної шкоди. Проте Відповідач демонстративно відмовився отримувати цей лист, чим повністю підтвердив умисне нехтування законними правами позивача. Факт порушення прав позивача та наявність тривалого цивільно-правового спору щодо права власності й грошових розрахунків також офіційно зафіксовано в Ухвалі Черкаського апеляційного суду від 07 липня 2026 року у справі № 693/201/25, де колегія суддів прямо зазначила, що захист майнових інтересів позивача має здійснюватися у судовому порядку в рамках цивільного судочинства. Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України (ЦК України), право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно з ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд. За змістом ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та Указу Президента України № 744 від 27.08.2002 «Про додаткові заходи щодо підвищення рівня захисту майнових прав сільського населення», власники майнових паїв мають безумовне право на виділ паю в натурі або отримання його вартості грішми у разі неможливості такого виділу. Оскільки Відповідачі понад 20 років самовільно використовують належне позивачу майно без його згоди та без виплати коштів, позивач має право вимагати грошової компенсації вартості паю з урахуванням процесів інфляції на підставі ст. 625 ЦК України, а також виплати середньої орендної плати. Оскільки в Ухвалі апеляційного суду зафіксовано, що у 2003 році було укладено договір оренди з правом викупу, а Спілка «Нива» фактично користується майном з моменту реєстрації (10.01.2006 р.), позивач проводить розрахунок за двома статтями Цивільного кодексу України (ст. 625 та ст. 358, 359 щодо плати за користування): 1. Інфляційні втрати на суму паю (543,00 грн.) за весь період по 2026 рік. 2. 3% річних від суми паю (як плата за користування/прострочення) за весь період по липень 2026 року. 3. Орендна плата (мінімальні 3% на рік, які передбачені законодавством для паїв) за весь період по 2026 рік. Базова вартість майнового паю (для відчуження): Становить 543,00 грн., відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.04.2008 року. Ця сума є незмінною основою (тілом зобов`язання) для нарахування подальших компенсацій і входить до загальної суми стягнення з метою остаточного відчуження паю на користь Відповідачів. Інфляційні втрати та знецінення грошових коштів (ст. 625 ЦК України): Розрахунок за період по 2024 рік (згідно з матеріалами заяви про злочин) складав 5 766,53 грн. З урахуванням додаткового індексу інфляції (індексу споживчих цін Держстату України) за період з другої половини 2024 року по червень 2026 року, сума інфляційних втрат збільшилась на 1 140,50 грн. Всього інфляційні втрати складають: 5766,53+1140,50=6907,03 грн. 3. Три відсотки річних за весь період прострочення (ст. 625 ЦК України): Розрахунок нарахованих 3% річних від базової вартості паю за несвоєчасне повернення коштів та невиконання грошового зобов`язання за період з 2006 року по липень 2026 року становить 366,36 грн., (зокрема, 333,78 грн., за період по 2024 рік та додатково 32,58 грн., за період 20242026 років). 4. Заборгованість з орендної плати за використання майнової частки: Розрахунок заборгованості з орендної плати (з розрахунку законодавчо встановленого мінімуму у 3% від вартості паю на рік) за період користування з 2002 по 2024 рік складав 1 987,25 грн. Додаткова неотримана орендна плата за 2025 рік та першу половину 2026 року становить 24,44 грн., (16,29 грн+8,15 грн). Всього заборгованість з орендної плати складає: 1987,25+24,44=2011,69 грн. Зазначеними протиправними діями та повною бездіяльністю Відповідачів протягом більше ніж 20 років позивачу завдано глибокої моральної шкоди. Позивач, будучи пенсіонером, інвалідом 2 групи, замість спокійної старості вимушений роками оббивати пороги правоохоронних органів, прокуратури та судів (що підтверджується тривалим процесом оскарження закриття кримінальної справи аж до Черкаського апеляційного суду), захищаючи своє законне право на майно, що дісталося позивачу від померлої матері. Співвласники та керівництво підприємств свідомо ігнорували звернення позивача, не пускали на збори та відмовлялися отримувати пошту. Це призвело до постійного стресу, погіршення стану здоров`я, порушення звичного життєвого ритму позивача та відчуття повної безпорадності перед свавіллям юридичних осіб, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/995/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багва", Спілки співвласників майна "Нива" про припинення права приватної власності на майновий пай, стягнення вартості майнового паю з урахуванням індексу інфляції, невиплаченої орендної плати, 3 % річних та відшкодування моральної шкоди.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 30 липня 2026 року о 10 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 30 липня 2026 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 30 липня 2026 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А. І. Костенко