Рішення № 138106091, 10.07.2026, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1233/26

Провадження № 2/571/594/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року с-ще Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Качмар М.Я.,

за участі секретаря судового засідання Качановської О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 20.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 543523-КС-001 про надання кредиту.

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 7000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 5167-8032- 7602-9365 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). Також, 21.06.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 543523-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 3 000.00 грн.

ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 05.05.2026 року утворилась заборгованість за Договором №543523-КС-001 про надання кредиту, в розмірі33 870,00 грн, що складається з: Суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 000,00 грн; Суми прострочених платежів по процентах 16 870,00 грн; Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; Суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5 000,00 грн; Суми прострочених платежів за комісією 2 000,00 грн.

Покликаючись на вимоги ЦК України, просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором у та витрати зі сплати судового збору.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було надано строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що не суперечить вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги такими, що підлягають до задоволення частково.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, яка вказує на те, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21) будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно із п. 1-1, п. 11 ч. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Умови договору про споживчий кредит мають містити відомості, визначені частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом встановлено, що 20.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» укладено електронний договір №543523-КС-001 про надання кредиту.

Підтвердженням щодо укладення сторонами зазначеного кредитного договору є надана позивачем візуальна форма послідовності дій клієнта, фото-верифікації суб`єкта кредитної історії відповідача.

Вказане свідчить про ознайомлення відповідача з умовами договору та належне укладення зазначеного кредитного договору, шляхом проставляння сторонами електронного цифрового підпису.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, перерахувавши на картковий рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 7000 грн. та 3000 грн.

У встановлений договором строк відповідач не виконала належним чином свої зобов`язання за вказаним кредитним договором.

Станом на 05.05.2026 прострочена заборгованість за кредитом становить розмірі 33 870,00 грн, що складається з:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 000,00 грн;

- суми прострочених платежів по процентах 16 870,00 грн;

- суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;

- суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5 000,00

грн;

-суми прострочених платежів за комісією 2 000,00 грн.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Частина 2 ст. 615 ЦК України вказує, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд дійшов висновку, що позичальник взяті не себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернув.

Разом із тим із кредитного договору вбачається, що позичальник зобов`язався сплатити комісію за надання кредиту в сумі 2000 грн.

Однак, надання кредиту є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою зі сторони позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку, наведене повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Крім того, доказів надання кредитодавцем позичальнику додаткових послуг, їх переліку матеріали справи не містять, як і детального розрахунку комісії, нарахованої позивачем. У довідці розрахунку суму комісії вказано 2000 грн.

Враховуючи викладене суд вважає, що відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача комісії за вказаним кредитним договором, оскільки такі умови договору суперечать ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемними в силу закону.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 викладено правову позицію відповідно до якої, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із довідки-розрахунку вбачається, що позивачем нараховано штраф за неналежне виконання договору відповідачем у сумі 5000 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за вірне відмовити позивачу у стягненні з відповідача комісії у сумі 2000 грн. та штрафу - 5000 грн., оскільки заявлені в цій частині позовні вимоги не відповідають вимогам закону.

Таким чином суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 10000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 16870 грн. заборгованості за нарахованими процентами, що разом становить 26870 грн.

Доказів протилежного суду не надано. Відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного кредитного договору та наявність простроченої заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Встановлено, що витрати позивача зі сплати судового збору становлять 2662 грн. 40 коп.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, зокрема вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, складає 2112,15 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 509, 526, 527, 530, 532, 599, 610- 612, 615, 629, 631, 634, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором № 543523-КС-001 від 20.06.2025 в розмірі 26870 (двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2112 (дві тисячі сто дванадцять) грн. 15 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя М.Я.Качмар