Єдиний державний реєстр судових рішень
Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/2091/23
Провадження № 2/382/19/26
РІШЕННЯ
Іменем України
25 травня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Голованова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" в собі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернулася з позовом до Яготинського районного суду Київської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до вимог якого просить стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 86193,43 грн., судовий збір у сумі 2147,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6890,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 15.03.2019 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі АТ «Банк Кредит Дніпро») та ОСОБА_2 (далі Відповідач) було укладено Кредитний договір №22036000116697 (далі Кредитний договір) у відповідності до якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 15.03.2024 року(п. 1.2 Кредитного договору.
Після підписання Кредитного(их) договору (ів) Відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов`язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена Кредитним (и) договором (ами).
Відповідно до виписки по особистому рахунку Відповідача, вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок Боржника як це передбачено умовами Кредитного (их) договору (ів).
Виходячи з вищезазначеного при укладанні Кредитного (ни) договору (ів) АТ «Банк Кредит Дніпро» виконав всі передбаченні умови договору, а саме ознайомив Відповідача з умовами Кредитного (их) договору (ів), надав в тимчасове користування кредитні кошти в зазначеному розмірі.
15.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі ТОВ «Цикл Фінанс») було укладено Договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до Відповідача за Кредитним (и) договором.
На дату звернення ТОВ «Цикл Фінанс» до суду борг за Кредитним договором становить: - 83612.99 гривень (Вiсiмдесят три тисячi шiстсот дванадцять гривень 99 копiйок) яка складається з: - суми боргу по тілу кредиту становить 62733,45 гривень (Шiстдесят двi тисячi сiмсот тридцять три гривнi 45 копiйок); - суми боргу по відсоткам 4073,64 гривень (Чотири тисячi сiмдесят три гривнi 64 копiйки); - борг по комісії 16805,9 гривень (Шiстнадцять тисяч вiсiмсот п`ять гривень 90 копiйок).
Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до Відповідача за Кредитним договором..
На момент подання позовної заяви зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за Кредитним договором Відповідачем не виконано ні Первісному кредитору, а ні Новому, в зв`язку з чим наявна заборгованість за Кредитним договором в сумі 83612.99 гривень (Вiсiмдесят три тисячi шiстсот дванадцять гривень 99 копiйок).
У зв`язку з вищевказаним, 3% річних та індекс інфляції нараховується за період з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, Відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних за Кредитним договором, що становить: Дата початку 15.12.2021 року Дата закінчення 23.02.2022 року Кількість днів 70 Сума заборгованості 62733,45 Відсоткова ставка 3,00% Проценти 360.93 Всього 360.93
У відповідності до ст. 625 ЦК України, Відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за Кредитним договором, що становить: Місяці прострочки 15.12.2021 року по 23.02.2022 року, Індекси інфляції, що перемножуються 100.6%х101.3%х101.6%, Індекс інфляції 103,538%, Сума заборгованості 62733,45, Сума боргу з урахуванням інфляції 64952.96, Збитки від інфляції 2219.51, Всього 2219.51
Заборгованість за Кредитним договором враховуючи санкції ст. 625 ЦК України становить - 86193.43 гривень (Вiсiмдесят шiсть тисяч сто дев`яносто три гривнi 43 копiйки), яка складається з: - Заборгованості по тілу кредиту становить 62733,45 гривень (Шiстдесят двi тисячi сiмсот тридцять три гривнi 45 копiйок);- Прострочена заборгованість по відсоткам 4073,64 гривень (Чотири тисячi сiмдесят три гривнi 64 копiйки); прострочена заборгованість по комісії 16805,9 гривень (Шiстнадцять тисяч вiсiмсот п`ять гривень 90 копiйок); - збитки від інфляції 2219.51 гривень (Двi тисячi двiстi дев`ятнадцять гривень 51 копiйка); - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України 360.93 гривень (Триста шiстдесят гривень 93 копiйки)
Таким чином, у зв`язку з невиконанням Відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів за Кредитним договором утворилась заборгованість в сумі 86193.43 гривень (Вiсiмдесят шiсть тисяч сто дев`яносто три гривнi 43 копiйки), а тому з метою захисту своїх прав ТОВ «Цикл Фінанс» звертається з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 21.12.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" в особі представника Дорошенко Марини Анатоліївни про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків 10 днів з дня отримання цієї ухвали.
01.01.2024 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 08.01.2024 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 26.09.2024 року зупинено провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідадьністю в собі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на час перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 16.01.2026 року провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідадьністю в собі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - поновлено.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином в позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач направив заяву про розгляд справи в його відсутність, просив закрити провадження по справі, оскільки сплатив тіло кредиту, просить в частині нарахування відсотків, заборгованості по комісії, 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України та судових витрат не нараховувати, оскільки він являється військовослужбовцем є учасником бойових дій, інвалідом ІІІ групи.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 15.03.2019 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №22036000116697 у відповідності до якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 15.03.2024 року(п. 1.2 Кредитного договору).
Відповідно до виписки по особистому рахунку Відповідача, вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок Боржника як це передбачено умовами Кредитного (их) договору (ів).
Виходячи з вищезазначеного при укладанні Кредитного (ни) договору (ів) АТ «Банк Кредит Дніпро» виконав всі передбаченні умови договору, а саме ознайомив Відповідача з умовами Кредитного (их) договору (ів), надав в тимчасове користування кредитні кошти в зазначеному розмірі.
15.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до Відповідача за Кредитним (и) договором.
На дату звернення ТОВ «Цикл Фінанс» до суду борг за Кредитним договором становить: - 83612.99 гривень (Вiсiмдесят три тисячi шiстсот дванадцять гривень 99 копiйок) яка складається з: - суми боргу по тілу кредиту становить 62733,45 гривень (Шiстдесят двi тисячi сiмсот тридцять три гривнi 45 копiйок); - суми боргу по відсоткам 4073,64 гривень (Чотири тисячi сiмдесят три гривнi 64 копiйки); - борг по комісії 16805,9 гривень (Шiстнадцять тисяч вiсiмсот п`ять гривень 90 копiйок).
Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до Відповідача за Кредитним договором..
На момент подання позовної заяви зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за Кредитним договором Відповідачем не виконано ні Первісному кредитору, а ні Новому, в зв`язку з чим наявна заборгованість за Кредитним договором в сумі 83612.99 гривень (Вiсiмдесят три тисячi шiстсот дванадцять гривень 99 копiйок).
У зв`язку з вищевказаним, 3% річних та індекс інфляції нараховується за період з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, Відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних за Кредитним договором, що становить: Дата початку 15.12.2021 року Дата закінчення 23.02.2022 року Кількість днів 70 Сума заборгованості 62733,45 Відсоткова ставка 3,00% Проценти 360.93 Всього 360.93
Позивач у відповідності до ст. 625 ЦК України, вважає, що відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за Кредитним договором, що становить: Місяці прострочки 15.12.2021 року по 23.02.2022 року, Індекси інфляції, що перемножуються 100.6%х101.3%х101.6%, Індекс інфляції 103,538%, Сума заборгованості 62733,45, Сума боргу з урахуванням інфляції 64952.96, Збитки від інфляції 2219.51, Всього 2219.51 (а.с.9-119, 132-219 том. 1)
Заборгованість за Кредитним договором враховуючи санкції ст. 625 ЦК України становить - 86193.43 гривень (Вiсiмдесят шiсть тисяч сто дев`яносто три гривнi 43 копiйки), яка складається з: - Заборгованості по тілу кредиту становить 62733,45 гривень (Шiстдесят двi тисячi сiмсот тридцять три гривнi 45 копiйок);- Прострочена заборгованість по відсоткам 4073,64 гривень (Чотири тисячi сiмдесят три гривнi 64 копiйки); прострочена заборгованість по комісії 16805,9 гривень (Шiстнадцять тисяч вiсiмсот п`ять гривень 90 копiйок); - збитки від інфляції 2219.51 гривень (Двi тисячi двiстi дев`ятнадцять гривень 51 копiйка); - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України 360.93 гривень (Триста шiстдесят гривень 93 копiйки).
Згідно квитанції АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 19.05.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 сплатив ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" в розмірі 62733,45 грн. (а.с.16 том 2), що є тілом кредиту згідно договору.
Відповідно до матеріалів цивільної справи ОСОБА_2 виконував завдання за призначенням у районах бойових дій під час проходження військової служби як військовослужбовцем, є учасником бойових дій та інвалідом ІІІ групи (а.с.235, 241, 246-248 т.1, а.с.1, 5, 6, 13, 14 т.2)
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України, визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: - припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; - зміна умов зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або закон.
15.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до ОСОБА_2 за Кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 62733,45 грн. не підлягають задоволенню, оскільки згідно квитанції АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 19.05.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 сплатив ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" в розмірі 62733,45 грн.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача комісії в розмірі, як зазначено позивачем у позовній заяві,16805,9 гривень, суд виходить з такого.
З 10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Пунктом 5 Правил про споживчий кредит передбачено, що банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
За додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності) сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023року у справі №461/2857/20.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними.
Кредитний договір №22036000116697 від 15.03.2019 року, передбачає сплату щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки та іншого при цьому, з графіку платежів/Розрахунку загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором убачається, що відповідачу надаються послуги з розрахунково-касового обслуговування та інші послуги банку.
Водночас, в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин, вимоги банку у частині стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 16805,9 грн є необґрунтованими і до задоволення не підлягають, оскільки обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених кредитним договором, графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемним.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23.
Щодо вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 та від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц вказано на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст.1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч.1 ст.1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст.625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).
Оскільки умовами кредитного договору обумовлено порядок погашення заборгованості щомісячними платежами з урахуванням процентів за користування кредитом в розмірі 0,001% на строкову заборгованість і 56,0% річних на прострочену заборгованість, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення обов`язку на боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, сплатити 3% річних від простроченої суми в розмірі 360 грн. 93 коп. та збитків від інфляції в сумі 2219 грн. 51 коп., оскільки зазначеним договором встановлений розмір процентів за користування кредитними коштами, а тому в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.
Пунктом 6-2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування» врегульовано питання простроченої заборгованості на період дії воєнного стану в Україні. Так, на період дії воєнного стану та упродовж трьох місяців після його припинення або скасування банки, небанківські фінансові установи та колекторські компанії під час врегулювання простроченої заборгованості зобов`язані дотримуватися додаткових вимог щодо етичної поведінки, зокрема не взаємодіяти за власною ініціативою зі споживачем, що належить до захищеної категорії, та з його близькими особами.
До категорії захищених осіб віднесено: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України; військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби; членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; осіб які перебувають у полоні; з якими втрачено зв`язок; зниклих безвісти.
Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Згідно листа військової частини вбачається, що молодший сержант ОСОБА_2 проходить службу у військовій частині за призовом під час мобілізації з 25.01.2023 року. (а.с. 246 том 1)
За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі N 642/548/21.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків відповідно до кредитного договору позики №22036000116697 від 15.03.2019 року, укладеним між Акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та відповідачем задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів та пені (неустойки) в особливий період.
Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).
Також якщо військовий звільнений від сплати судових витрат, а в позові відмовлено, понесені витрати на правову допомогу з відповідача не стягуються.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав тому судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1-13, 19, 76-81, 95, 128, 141, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, ст.ст.526, 536, 611, 625, 1048, 1046, 1050 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" в собі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 09 липня 2026року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та проголошено 09.07.2026 року.
Суддя Кисіль О. А.
Судове рішення № 138105180, Яготинський районний суд Київської області було прийнято 25.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 382/2091/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: