Рішення № 138105146, 10.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-о/381/86/26

381/2992/26

Рішення

Іменем України

10 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруги А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Київський обласний державний нотаріальний архів про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

встановив:

15 травня 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Київський обласний державний нотаріальний архів про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Справа передана на розгляд головуючому судді Самусі В.О.

Зі змісту заяви слідує, що заявниця є власником квартири АДРЕСА_1 . Обставини щодо належності квартири підтверджуються Рішенням Фастівського міського суду Київської області від 10 червня 1994 року по справі № 2-225, яким за заявницею визнано права власності на 11/20 частин квартири, а також договором дарування 9/20 частин цієї квартири від 27 вересня 1994 року.

Заявниця втратила оригінал договору та, маючи намір відчужити цю квартиру, звернулась до Київського обласного архіву з метою отримання дублікату договору. Однак, у видачі дублікату було відмовлено з огляду на не співпадіння відомостей про «по-батькові» заявниці в паспорті та у договорі дарування.

Заявниця наголошує, що у інший спосіб, ніж шляхом звернення до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, вона не може підтвердити належність їй договору дарування та, як наслідок, в подальшому реалізувати свої права на розпорядження майном.

З огляду на наведене, заявниця просить суд встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , правовстановлюючого документу договору дарування квартири ЖСК від 07 вересня 1994 року, посвідченого приватним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Новохатнєю Т. П., зареєстрованого в реєстрі № 2176, набувачем якого зазначено « ОСОБА_2 ».

20 травня 2026 року Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області було відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження на призначене судове засідання на 30 червня 2026 року на 14 годину 00 хвилин.

В судове засідання учасники справи не з`явились, були повідомлені належним чином. Заявниця надала заяву про проведення судового засідання без її участі. Від представників заінтересованої особи також надійшло клопотання про проведення судового засідання без їхньої участі, заперечень щодо суті заяви не висловлено.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності зазначених осіб. При цьому, фіксування засідання технічними засобами не здійснюється.

У відповідності до приписів статті 244 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладеним до 10 липня 2026 року до 10 години 15 хвилин.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив, що рішенням Фастівського міського суду Київської області від 10 червня 1994 року по справі № 2-255 було здійснено поділ майна між заявницею та її колишнім чоловіком. Зазначеним рішенням суду, в тому числі, визнано право власності за заявницею на 11/20 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

07 вересня 1994 року між заявницею та її колишнім чоловіком укладено договір дарування 9/20 частки квартири АДРЕСА_1 . Текст договору викладений російською мовою. Договір посвідчений державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Новохатня Т.П. та зареєстрований в реєстрі № 2176.

В тексті договору по-батькові заявниці вказано, як « ОСОБА_3 » (російською мовою), в той час, як в паспорті її по-батькові вказано, як ОСОБА_4 (українською мовою).

Однак, в подальшому, під час реєстрації права власності за заявницею на квартиру, на мірнику договору було зроблено реєстраційний напис Фастівського БТІ із зазначенням даних про власника ОСОБА_1 .

Згідно тверджень заявниці, оригінал договору втрачений. З метою отримання дублікату договору заявниця звернулася до Київського обласного державного нотаріального архіву.

Згідно з листом Київського обласного державного нотаріального архіву від 24 квітня 2026 року, заявниці відмовлено у видачі дублікату договору дарування у зв`язку із невідповідністю даних про набувача, зазначених в договорі, та анкетних даних заявниці.

Довідкою комунального підприємства ФМР «Фастівське бюро технічної інвентаризації» від 10 березня 2026 року № 275 було підтверджено належність ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 та зазначені підстави виникнення права власності на квартиру.

Крім того, згідно відомостей, зазначених у паспорті заявниці, вона зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , тобто з адресою знаходження квартири, частка в якій була предметом договору дарування.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність майнових прав інших осіб, крім заявниці, на квартиру АДРЕСА_1 . Судом не встановлено обставин, які б могли свідчити про існування спору про право.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що до правовідносин учасників судового розгляду можуть бути застосованими наступні правові норми.

Так, згідно приписів частини 2 статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом,у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно приписів частини 3 статті 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Згідно приписів частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно приписів пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно прописів пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що в судовому порядку можливо встановити факт належності документу конкретній особі, якщо: 1. Цей документ є правовстановлюючим; 2. В цьому документів зазначена інформація щодо особи, зокрема, щодо її прізвища, імені чи по-батькові, яка не відповідає інформації про цю особу, зазначену в паспорті чи свідоцтві про народження.

Далі, згідно роз`яснень, викладених в пункті 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктом 12 цієї Постанови Пленуму ВСУ, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Верховним Судом у Постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 висловлена правова позиція, згідно якої - у порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах.

З урахуванням встановлених обставин, правових норм, що регулюють правовідносини та релевантних правових позицій, суд вважає, що існують підстави для задоволення заяви.

Так, судом встановлено, що у паспорті заявниці, копія якого долучена матеріалів справи, її прізвище, ім`я та по-батькові зазначено, як « ОСОБА_1 », разом із тим, в договорі дарування від 07 вересня 1994 року, тест якого складений російською мовою, по-батькові обдарованої зазначено, як « ОСОБА_3 ». Цей договір є правовстановлюючим документом, так як посвідчує право власності обдарованої на частку у квартирі.

Сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що саме заявниця є стороною договору та набувачем майна. Проте, під час укладення та посвідчення договору було допущено помилку у написанні по-батькові заявниці.

Судом не встановлено обставин щодо можливості виправлення цієї помилки у поза судовому порядку.

Отже, з метою забезпечення можливості подальшої реалізації прав заявниці, як власниці квартири, існують достатні підстави для встановлення факту належності правовстановлюючого документу, що підтверджує право заявниці на частку у зазначеній квартирі.

Тому, керуючись приписами статті 12, 81, 297, 315 ЦПК України, -

Ухвалив:

Заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Київський обласний державний нотаріальний архів про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , правовстановлюючого документу договору дарування квартири ЖСК від 07 вересня 1994 року, посвідченого приватним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Новохатнєю Т.П., зареєстрованого в реєстрі № 2176, набувачем в якому зазначено « ОСОБА_2 » (російською мовою).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було врученим у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Київський обласний державний нотаріальний архів, ЄДРПОУ 26130007, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Северинівська, 34.

Суддя Самуха В.О.