Рішення № 138105134, 08.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/682/26

381/22/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) через представника ОСОБА_2 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області за допомогою системи «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту відповідач), третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, в якому просила позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між сторонами розірвано. З моменту проживання колишнього подружжя окремо, фактичні шлюбні відносини припинені ще 22.03.2021 року, відповідач участі у матеріальному забезпеченні доньки не брав, будь-якої допомоги не надавав. На даний час у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів у сумі 190 358,62 грн. Відповідач не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться її долею, востаннє бачив дитину восени 2021 року, коли дав позивачу 2 000,00 грн. ОСОБА_4 не пам`ятає та не знає свого біологічного батька, ніколи не згадує про нього. Зі слів позивача, її колишній чоловік не працює, проте має неофіційний дохід, не мобілізований, не має об`єктивних перешкод у спілкуванні з дитиною, проте, ігнорує свої батьківські обов`язки. Вищенаведене свідчить про свідоме ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до доньки, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали вимоги позову та просили суд їх задовольнити, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, судові повістки повернулись без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» або «адресат відмовився».

Представник третьої особи у судовому засідання не зявилася, направила заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти росії» №12307 учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. від 15.01.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 23.02.2026 року до матеріалів справи долучено документи, надані стороною позивача.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року витребувано докази від третьої особи, які надійшли на адресу суду 23.03.2026 року.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її судовий розгляд.

Ухвалою суду від 08.04.2026 року витребувано докази від ІНФОРМАЦІЯ_3 , які надійшли на адресу суду 22.04.2026 року.

Протокольною ухвалою суду від 08.06.2026 року ухвалено викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Суд, заслухавши пояснення позивача, її представника та свідків, дослідивши документи, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Судовим наказом Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.10.2021 року у справі №381/3267/21 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 вересня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.04.2022 року у справі №381/2160/21 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , що був зареєстрований 04 лютого 2020 року у Фастівському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №10.

15 квітня 2023 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, після якого остання змінила прізвище на « ОСОБА_10 ».

У відповідності до довідок, виданих Головою КСОН м/р Казнівка від 15.12.2025 року та виконавчим комітентом Фастівської міської ради Київської області від 26.03.2025 року, ОСОБА_1 проживає разом з донькою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Батько участі у вихованні доньки не приймає, матеріально не підтримує.

Згідно характеристики за місцем проживання, у зазначеному будинку ОСОБА_1 проживає з батьками, чоловіком та двома дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За місцем проживання характеризується позитивно.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за сплати аліментів у рамках ВП №67626229 станом на 15.12.2025 року сукупний розмір заборгованості ОСОБА_3 становить 190 358,62 грн.

Згідно характеристики ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.12.2024 року, виданої ЗДО №5 «Сонечко», за час перебування в дитячому садку дівчинка розвивається відповідно до свого віку. В садочок її приводить і забирає мама або дідусь. За час відвідування садка, ОСОБА_4 проявила себе як енергійна, активна дитина. Мама завжди звертає увагу на успішність дочки, поведінку, ділиться своїми переживаннями, радиться в напрямку виховання. Дитина забезпечена всім необхідним для всебічного розвитку. При спілкуванні з однолітками легко знаходить спільну мову з ними.Приймає активну участь в ігровій та навчальній діяльності. За час перебування в дитячому закладі тато, ОСОБА_3 жодного разу не приводив i не забирав дитину, не приходивв садок спілкуватися з нею, не цікавився досягненнями та успіхами дитини в закладі.

Відповідно до довідки, виданої ФОП ОСОБА_13 від 05.12.2025 року, мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , сплачує за тренування та приводить на заняття доньку, яка відвідує тренування із гімнастики в приватній студії з 24.10.2024 року. Батько дитини в студії не з`являвся.

Крім того, згідно довідки, виданої ФОП ОСОБА_14 від 01.12.2025 року, мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 сплачує та приводить на заняття доньку, яка відвідує корекційні логопедичні заняття та навчається на курсі підготовки до школи в приватному освітньому просторі «Зернятко» з 01 вересня 2025 року. Батько дитини в дитячому центрі не з`являвся.

Як вбачається із довідки ЗДО №5 «Сонечко» від 16.12.2025 року №106 та виданої характеристики, ОСОБА_5 відвідує старшу групу сказаного дошкільного навчального закладу, куди її проводять мама або дідусь. Батько ОСОБА_3 контакту з дошкільним закладом не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вихователями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Вітчима дівчинка називає татом, який приділяє дитині вдосталь уваги та приймає активну участь у її вихованні.

Відповідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 05.12.2025 року. звернення в медичний заклад відбуваються виключно з матір`ю дитини, ОСОБА_1 . Батько дитини ОСОБА_3 контакту з медичним закладом не підтримує, станом здоров`я не цікавиться, з лікарями не спілкується.

У відповідності до висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, спеціалістами ССДС здійснено виїзд за адресою проживання ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_2 , поспілкуватися з батьком дитини не вдалося у зв`язку з відсутністю господарів або не допуском до помешкання. Листом поштового зв`язку батька було попереджено про розгляд питання щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини та запрошено до служби у справах дітей для надання пояснення щодо вищезазначеного питання.

В телефонному режимі вдалося поспілкуватися з ОСОБА_15 , який зазначив, що є військовослужбовцем, тому не може підійти до ССДС для надання пояснення, також байдуже відреагував на повідомлення спеціалістів щодо розгляду даного питання. Будь які підтверджувальні документи про проходження служби надавати відмовився.

Орган опіки та піклування вважає позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

На виконання ухвали суду ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що згідно інформації з Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 22.04.2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 має статус військовозобов`язаного та не є призваним на військову службу по мобілізації до лав ЗС України.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою держаного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 зазначеної постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При винесенні рішення у справі судом враховано висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, оскільки в Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та ті, на яких ґрунтується висновок органу опіки та піклування, суд вважає останній достатньо обґрунтованим та таким, що містить в собі переконливі аргументи, які вказують на те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до свої доньки.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_4 , яка наразі проживає та перебуває на утриманні матері. Батько дитини не цікавиться її долею, здоров`ям, не бере участі в її утриманні та забезпеченні розвитку.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що біологічнй батько ОСОБА_4 з березня 2021 року не приходить до доньки, з нею не спілкується, не проявляє жодного інтересу щодо її виховання. Позивачка самостійно виховує та матеріально утримує доньку. Дівчинка свого біологічного батька не знає.

При цьому, за час перебування справи у провадженні суду, відповідач жодного разу не з`явився у судове засідання.

Варто також зазначити, що така негативна поведінка батька носить тривалий характер, оскільки з часу видачі судового наказу про стягнення аліментів батько неналежним чином виконував свої батьківські обов`язки. Протягом вказаного часу відповідач не змінив у кращу сторону своє ставлення до доньки, так як його відношення до утримання, виховання та розвиткудитини є вкрай безвідповідальне.

Проаналізувавши вищевикладені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дійсно відповідач по справі вихованням свої доньки не займається і ухиляється від своїх обов`язків по її утриманню та вихованню, не проявляє до дитини щонайменшої батьківської турботи, тому він повинен бути позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_4 .

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Вказаний висновок узгоджений з постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18.

В порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн., що розраховано із застосування пониженого коефіцієнту 0,8.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 152, 155, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, ст. 16 ЦК України, ст.ст. 13, 81,141, 217-242, 258-259, 268, 272-273, 352, 354, 430ЦПК України, Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968,96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, визначених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, код ЄДРПОУ 04054926, адреса: Київська обл., м. Фастів, площа Соборна, 1.

Суддя Осаулова Н.А.

Повний текст рішення суду виготовлено 09.07.2026 року