Рішення № 138104120, 27.11.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/8836/25

Провадження №2/751/2564/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

за участю секретаря Решетник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький посад» про стягнення інфляційних втрат і 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Давиденко В.В., звернувся до суду з позовом до ТОВ «Єлецький Посад», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 153 922,92 грн інфляційних втрат і 50577,46 грн 3 % річних, та понесені судові витрати (а.с. 1-3).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.05.2024 у справі №751/2085/24, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 03.09.2024 та постановою Верховного Суду від 07.04.2025, стягнуто з ТОВ «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 2594 630 грн безпідставно набутих коштів, 993647,96 грн інфляційних втрат, 217096,67 грн - 3% річних, а всього 3805374,63 грн, а також 12 112 грн судового збору, 20000 грн витрат на правничу допомогу, а всього 32112 грн.

ТОВ «Єлецький Посад» грошові кошти не повернув в повному обсязі до цього часу, тому у позивача виникло право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання.

13.03.2025 відкрито виконавче провадження № 77504163 з примусового виконання вказаного судового рішення.

В рамках виконавчого провадження № 77504163 з ТОВ «Єлецький Посад» стягнуто 1490047,03 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.04.2025 № 30000.

Інша частина боргу не сплачена до цього часу, тому позивач має право на нарахування інфляційних втрат і 3% річних.

Ухвалою судді від 21.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду і призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились. Представник позивача надав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі та без участі позивача. Додатково зазначив, що позов підтримують та просять його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась. Про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку. Жодних заяв чи клопотань до суду від відповідача не надходило. У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у відсутність представника відповідача за наявними доказами у справі. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 281 ЦПК України.

Оскільки всі особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.05.2024 року у справі №751/2085/24, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 03.09.2024 та постановою Верховного Суду від 07.04.2025, стягнуто з ТОВ «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 2 594 630 грн безпідставно набутих коштів, 993647,96 грн інфляційних втрат, 217096,67 грн - 3% річних, а всього 3805374,63 грн, а також 12 112 грн судового збору, 20000 грн витрат на правничу допомогу, а всього 32112 грн. (а.с. 5-8, 9-14, 15-22).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.05.2024 у справі №751/2085/24, яке набрало законної сили, встановлені наступні обставини, які не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи:

01 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Єлецький Посад» укладено попередній договір № 231030, за умовами якого продавець зобов`язався укласти договір купівлі-продажу квартири (загальною площею 112,81 кв.м, номер АДРЕСА_1 ) протягом 30 днів після введення будинку в експлуатацію та отримання всіх правовстановлюючих документів, а покупець зобов`язується купити зазначену квартиру в порядку та на умовах зазначених в договорі. Орієнтована дата введення будинку в експлуатацію I квартал 2022 року. Сторони погодили, що загальна вартість квартири становить 2594630,00 грн.

Технічна специфікація квартири наведена в додатку №1, план типового поверху на якому знаходиться квартира наведена в додатку №2, що є невід`ємними частинами договору.

Згідно копій квитанцій ОСОБА_1 за квартиру згідно договору №231030 від 01.04.2021 року сплатив 01.04.2021 - 1249650,00 грн, 29.06.2021 - 600000,00 грн, 02.07.2021 - 744980,00 грн, що загалом становить 2594630,00 грн.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що загальний розмір інфляційних втрат за період з квітня 2021 до червня 2021, а також з липня 2021 до січня 2024 становить 993 647,96 грн; три проценти річних на сплачені кошти за вказаним попереднім договором з наступного дня після сплати коштів до 01.03.2024 становлять 217 096,67 грн.

Також, у справі №751/2085/24 суди встановили нікчемність попереднього договору №231030 від 01.04.2021 та обов`язок ТОВ «Єлецький Посад» повернути грошові кошти як безпідставно набуте майно.

13.03.2025 відкрито виконавче провадження №77504163 з примусового виконання вказаного судового рішення (а.с. 23).

В рамках виконавчого провадження №77504163 з ТОВ «Єлецький Посад» стягнуто 1490047,03 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.04.2025 № 30000 (а.с. 24).

Інша частина боргу не сплачена до цього часу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц вказала, що відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або не грошовим.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.02.2025 у справі №751/1201/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 три відсотки річних у розмірі 72 116 гривень 50 копійок та інфляційні втрати у розмірі 298 382 гривень 45 копійок. У мотивувальній частині рішення вказано, що інфляційні втрати нараховувалися за період з лютого 2024 року по грудень 2024 року, а 3% річних з 02.03.2024 по 03.02.2025.

У справі, що розглядається, позивач нараховує інфляційні втрати з січня 2025 року по вересень 2025 року, а 3% річних з 04.02.2025 по 17.10.2025.

У рамках виконавчого провадження № 77504163 виконувалось рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.05.2024 у справі № 751/2085/24,

яким стягнуто: 2 594 630 грн безпідставно набутих коштів; 993 647,96 грн інфляційних втрат;

217 096,67 грн - 3% річних; 2 112 грн судового збору; 20 000 грн витрат на правничу допомогу.

11.04.2025 стягнуто з відповідача 1 490 047,03 грн.

Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням

виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Сплачена 11.04.2025 сума грошових коштів у першу та другу черги зараховується для погашення витрат зі сплати судового збору, на правничу допомогу, інфляційних втрат і 3% річних, а саме: 1 490 047,03 (993 647,96 + 217 096,67 + 2 112 + 20 000) = 1 490 047,03 1 232 856,63 = 257 190,40 грн.

Основна сума боргу після часткового погашення 11.04.2025 становить: 2 594 630 257 190,40 = 2 337 439,60 грн.

Розрахунок інфляційних втрат.

Верховний Суд у постанові від 08.08.2019 у справі №610/2464/16-ц вказав, що індекс інфляції розраховується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Інфляційне збільшення за період з січня 2025 року по березень 2025 року на суму основного боргу 2 594 630 грн.

Сукупний індекс інфляції: 1,012 х 1,008 х 1,015 = 1,035

2 594 630,00 х 1,035 - 2 594 630,00 = 90 812,05 грн.

Інфляційне збільшення за період з квітня 2025 року по вересень 2025 року на суму основного боргу 2 337 439,60 грн (з урахуванням часткового погашення боргу від 11.04.2025).

Сукупний індекс інфляції: 1,007 х 1,013 х 1,008 х 0,998 х 0,998 х 1,003 = 1,027.

2 337 439,60 х 1,027 2 337 439,60 = 63 110,87 грн.

Всього інфляційні втрати за період з січня 2025 року по вересень 2025 року: 90

812,05 + 63 110,87 = 153 922,92 грн.

Розрахунок 3% річних.

За період з 04.02.2025 по 10.04.2025 66 днів.

2 594 630,00 х 3 / 100 / 365 х 66 = 14 074,98 грн.

За період з 11.04.2025 по 17.10.2025 190 днів.

2 337 439,60 х 3 / 100 / 365 х 190 = 36 502,48 грн.

Всього 3% річних: 14 074,98 + 36 502,48 = 50 577,46 грн.

Розрахунок, наданий позивачем, відповідачем належними доказами не спростований. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору за подачу позову (із застосуванням коефіцієнту 0,8) в сумі 1636,00 грн (а.с.29), які підлягають стягненню з відповідача.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору №16/10/25 про надання правничої допомоги від 16.10.2025 адвокатом Давиденко В.В. (а.с. 43) та ордеру (а.с. 41). Згідно п. 5 вказаного Договору сторони погодили визначити фіксований розмір гонорару Адвоката 20000 грн., який сплачується Клієнтом протягом 5 робочих днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням по цій справі. Обсяг виконаних адвокатом робіт за договором про надання правничої допомоги підтверджується актом приймання-передачі послуг №1 (а.с. 43зв).

Суд, з урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 625, 1212 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 153922 грн 92 коп інфляційних втрат, 50577 грн 46 коп - 3% річних, а всього 204500 (двісті чотири тисячі п`ятсот) грн 38 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 1636 грн 00 коп судового збору, 20 000 грн 00 коп витрат на правничу допомогу, а всього 21636 (двадцять одну тисячу шістсот тридцять шість) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад» (місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд.11-а, код ЄДРПОУ 43279182)

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко