Ухвала суду № 138104078, 14.05.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/3971/26

Провадження №4-с/751/28/26

У Х В А Л А

14 травня 2026 року місто Чернігів

Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова

Овсієнко Ю. К.,

розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби (в порядку ст. 447 ЦПК України)-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не зняття арешту з усього майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 накладених «Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №39679970 від 10.09.2013» відділу державної виконавчої служби Деснянського управління юстиції у м.Києві.

Дана скарга подана в порядку вимог Розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Ознайомившись зі змістом скарги та доданими до неї документами, доходжу такого висновку.

В силу вимог ч.1 ст. 447 ЦПК України, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно із вимогами ст. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 ст. 448 ЦПК України визначено, що скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Аналогічні роз`яснення викладені у п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».

Велика Палата Верховного Суду висловила свою позицію щодо підсудності скарг на дії ДВС у постанові у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21).

Велика Палата ВС дійшла висновку, що скарги на рішення, дії та/або бездіяльність посадової особи відділу ДВС, здійснені в порядку контролю за рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця щодо виконання рішення суду, підлягають розгляду за юрисдикцією того суду, що ухвалив відповідне судове рішення.

Встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з майна накладеного в межах виконавчого провадження №39679970. Дане виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа № 6-1166 виданого 11.08.2010 Дніпровським районним судом м.Києва.

Отже, Дніпровський районний судом м. Києва є судом, який розглянув справу як суд першої інстанції та виніс судове рішення.

Тому, суд приходить до висновку, що вказана справа не підсудна Новозаводському районному суду міста Чернігва та підлягає передачі до Дніпровського районного суду м. Києва, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно вимог п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до вимог ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) .

Враховуючи вищевикладене, а також з метою забезпечення розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця належним судом, суд вважає необхідним передати матеріали скарги до Дніпровського районного суду м. Києва.

Керуючись ст. ст.31, 32, 447, 448 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби (в порядку ст. 447 ЦПК України) передати на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Ю. К. Овсієнко