Ухвала суду № 138103222, 10.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 332/3110/26 2/335/3643/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Крамаренко І.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» про стягнення вихідної допомоги при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Мунтяна Тимофія Івановича, до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» про стягнення вихідної допомоги при звільненні, на підставі ухвали судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2026 про передачу справи за підсудністю.

Ухвалою судді від 29.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» про стягнення вихідної допомоги при звільненні залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позову терміном 10 (десять) календарних днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до довідки про доставку електронного документу, ухвала суду від 29.06.2026 надіслано представнику позивача Мунтян Т.І. в його електронний кабінет 02.07.2026.

08.07.2026 до суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.

09.07.2026 (сформовано 08.07.2026) до суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача надійшла позовна заява, яка по суті є аналогічною поданій первісній позовній заяві.

Ознайомившись із вказаною позовною заявою, приходжу до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Твердження представника позивача про те, що на момент звернення до суду не може бути визначена ціна позову, є безпідставним, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, що зокрема, свідчить про формальний підхід адвоката до подачі такої позовної заяви.

Водночас, суд звертає увагу, що вимоги до позовної заяви врегульовані цивільно-процесуальним законодавством України, які є вичерпаними, та зобов`язує сторону позивача їх дотримуватися при зверненні до суду, а також наголошую на тому, що обов`язковість виконання судового рішення є конституційною засадою судочинства.

Отже, суд констатує, що представником позивача не виконані вказані недоліки позовної заяви, зазначені відповідно до ухвали судді від 29.06.2026, в цій частині, та не обґрунтована неможливість їх виконання.

При цьому, клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

На підставі ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити її від сплати судового збору.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням, зокрема, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто фактичною підставою для звільнення від сплати судового збору є такий майновий стан особи, що утруднює виконання цього обов`язку у повному обсязі у встановлений законом строк.

Зазначеними нормами встановлено, що суд, при звільненні від сплати судового збору, повинен врахувати майновий стан заявника.

При розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору суддя не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачем не наведено будь яких доводів скрутного матеріального стану позивача, що перешкоджає сплаті розміру судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Доводи, зазначені у вказаному клопотанні, на які посилається представник позивача, як на підставу звільнення від сплати судового збору, є такими, що не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати, оскільки відсутність офіційного доходу (за формою ОК-7) не може бути єдиною підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, нормами ЦПК України і Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від судового збору, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Крім того, позивач не звільняється від сплати судового збору, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки за змістом приписів статей КЗпП України та Закону України «Про оплату праці» вихідна допомога за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати і не є тотожнім його стягненню.

У постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 в справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01.09.2015, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення вихідної допомоги під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 (провадження № 61-9664сво19).

Враховуючи вищевикладене, суддя доходить висновку, що пільги щодо сплати судового збору не поширюються на вимоги позивача заявлені у вказаному позові, а тому заявлені позивачем позовні вимоги підлягають оплаті судовим збором.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Разом з тим, представник позивача не усунувши недоліки позовної заяви, не визначив остаточну суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання вказаного позову, що також перешкоджає і суду визначити його розмір, а тому таке клопотання заявлено безпідставно та не ґрунтується на вимогах законодавства.

Відтак, клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, задоволенню не підлягає.

Отже, приходжу до висновку, що позивачем ОСОБА_1 подано позовну заяву, яка у не відповідає вимогам до позовної заяви, яка подається до суду, які визначені цивільно-процесуальним законодавством України, що перешкоджає вирішенню питання про прийняття вказаної позовної заяви.

Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на викладене, вважаю за необхідне продовжити строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі.

Таким чином, оскільки встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням вимог Цивільного процесуального кодексу України, вважаю, що її слід залишити без руху, продовживши позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали, шляхом визначення ціни позову з наданням обґрунтованого розрахунку, та подання документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», виходячи із визначеної ціни позову. В іншому випадку заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» про стягнення вихідної допомоги при звільненні залишити без руху.

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позову терміном 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Крамаренко