Вирок № 138102905, 09.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/612/26

Єдиний унікальний № 733/976/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Прилуки матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026275550000041 від 05.06.2026 р., за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, пенсіонера, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

05.06.2026 року, близько 07 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи на водній оболонці (ставку) «Пецин», що розташований в селищі Парафіївка Прилуцького району Чернігівської області за координатами 50.879201, 32.643003 на території Парафіївської об`єднаної територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області, діючи умисно, для особистих потреб, без належних документів та дозволу на вилов водних біоресурсів, здійснював незаконний вилов риби за допомогою забороненого знаряддя лову - сіткоснастевого матеріалу типу «Павук».

Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.2 розділу II та пп. 1 п. 1 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства (затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022); пп. 14 п. 11 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства (затвердженого Постановою КМУ №1126 від 18.07.1998); ст. ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ».

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 незаконно виловив водні біоресурси цінних видів, а саме: карась сріблястий у кількості 51 одиниця. Згідно з розрахунком відповідно до «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», затверджених Постановою КМУ від 29.09.2023 №1042 (із розрахунку 1581 грн за одну особину карася сріблястого), навколишньому природному середовищу було заподіяно істотну шкоду на загальну суму 80 631 грн.

Вказаними діями, які виразились у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.249 КК України.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

Прокурор підтримала обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред`явленому обвинуваченні визнав та надав показання, що у вказаний в обвинувальному акті день та час він дійсно перебував на ставку «Пецин» у селищі Парафіївка, де здійснював незаконний вилов риби (карася сріблястого в кількості 51 одиниця) за допомогою забороненого знаряддя типу «Павук». При цьому обвинувачений зазначив, що не був обізнаний із чинними обмеженнями та правилами рибальства і не усвідомлював, що вказане знаряддя є забороненим, розмір матеріальної шкоди в сумі 80 631 грн, визначений експертом на стадії досудового розслідування, не оспорював.

Заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків визнав, у вчиненому щиро розкаюється, повністю усвідомлює протиправність своїх дій та зобов`язується в подальшому не допускати подібної поведінки.

ІІІ. Позиція представника потерпілого.

Представник Парафіївської селищної ради, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не з`явився. Надіслала письмову заяву про небажання приймати участь в судових засіданнях, при обранні обвинуваченому покарання покладається на розсуд суду.

Судом, у зв`язку з можливістю з`ясування всіх обставин під час судового розгляду за відсутності представника потерпілого, керуючись положеннями ст.325 КПК України, було вирішено питання про проведення розгляду справи без її участі, про що не заперечували сторони провадження.

ІV. Оцінка Суду.

4.1 З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та встановивши порядок їх дослідження, суд, керуючись ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд переконався, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їхня позиція є добровільною, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , добровільність його позиції та відсутність заперечень з боку сторони обвинувачення, суд обмежився дослідженням: показань самого обвинуваченого; висновку експерта №1866/26-24 від 12.06.2026 р. щодо розміру екологічної шкоди; матеріалів, що безпосередньо характеризують особу обвинуваченого.

4.2 За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку доведена повністю, а його умисні дії кваліфікує за ч.1 ст.249 КК України як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

V. Призначення покарання.

5.1 Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 під час судового розгляду проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення проявилось в тому, що обвинувачений добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду у з`ясуванні тих обставин вчинення кримінального правопорушення, що мають істотне значення для повного його розкриття.

Прокурор підтвердила активну позицію обвинуваченого в розслідуванні кримінального правопорушення в ході досудового слідства, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини останній підтвердив і в судовому засіданні, чим сприяв швидкому судовому розгляду.

5.2 Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

5.3. Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.65-67 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, є кримінальним проступком;

- фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, мотиви, наслідки, поведінку обвинуваченого після його вчинення, вчинення правопорушення внаслідок правової необізнаності, розмір екологічної шкоди);

- особу обвинуваченого (загально-соціальні дані): його вік, соціальний статус (пенсіонер), задовільний стан здоров`я, сімейний стан, позитивна характеристика за місцем проживання;

- позицію представника потерпілого, яка не наполягала на призначенні обвинуваченому суворої міри покарання, покладаючись у вирішенні цього питання на розсуд суду;

- раніше не судимого та відсутність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності;

- не перебування обвинуваченого на обліку в лікаря-нарколога та в лікаря-психіатра;

- наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання;

- позицію прокурора, яка наполягала на призначенні обвинуваченому покарання за ч.1 ст.249 КК України у виді пробаційного нагляду, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України, та думку обвинуваченого щодо виду та міри покарання.

5.4 Суд, беручи до уваги фактичні обставини справи, а також тяжкість кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, з огляду на другорядну роль кари як мети покарання, а також позицію прокурора, доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 з обранням покарання в межах мінімальної межі санкції статті у виді пробаційного нагляду із покладенням на засудженого відповідних обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Визначаючи саме такий вид покарання, суд зважає на те, що ОСОБА_3 є особою похилого віку, пенсіонером, за місцем проживання характеризується позитивно та раніше не судимий, що свідчить про випадковий характер вчиненого ним проступку, який став наслідком його правової необізнаності щодо правил використання сіткоснастевих знарядь лову.

Наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, зокрема щирого каяття, повного визнання провини, готовності відшкодувати майнову шкоду та активного сприяння органам досудового розслідування, суттєво знижують ступінь суспільної небезпеки як самого діяння, так і особи правопорушника.

Оцінюючи інші види покарань, передбачені санкцією ч. 1 ст. 249 КК України, зокрема штраф або обмеження волі, суд вважає, що їх застосування буде недоцільним. Призначення штрафу створить надмірний і несправедливий фінансовий тиск на обвинуваченого, зважаючи на його соціальний статус пенсіонера та необхідність одночасного стягнення з нього значної суми екологічних збитків за цивільним позовом (80 631 грн). Обмеження волі, у свою чергу, є надмірно суворим заходом впливу, який не відповідатиме принципу гуманності щодо літньої людини, яка вперше притягується до відповідальності.

5.5 За таких обставин, суд переконаний, що здійснення нагляду та застосування до ОСОБА_3 виховних заходів без ізоляції від суспільства в рамках пробаційного нагляду дозволить забезпечити належний контроль за його поведінкою, сприятиме його остаточному виправленню та повною мірою реалізує превентивну функцію кримінального покарання.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

6.1 Враховуючи, що розмір та підстави цивільного позову ніким із учасників судового провадження не оспорюються, їх зміст та правові наслідки сторонам зрозумілі, а обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою цивільно-правову відповідальність за вчинений проступок, суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, вважає позовні вимоги прокурора в інтересах Парафіївської селищної ради повністю доведеними, а тому доходить висновку про необхідність їх задоволення в повному обсязі.

6.2 Арешт, накладений ухвалою Ічнянського районного суду від 09.06.2026 р., на 51 одиницю виду риби «карася сріблястого» та забороненого знаряддя вилову риби типу «павук» - скасувати.

Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до ст.100 КПК України з урахуванням вимог ст.ст.96-1,96-2 КК України.

Відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення та було використане як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

В кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_3 використовував заборонене знаряддя вилову риби типу «павук» та виловив 51 одиницю виду риби «карася сріблястого», а відтак вони підлягають спеціальній конфіскації.

Оскільки прокурором підтверджено належне забезпечення умов зберігання вказаних водних біоресурсів та їх наявність у натурі, вилучена риба підлягає спеціальній конфіскації у власність держави.

6.3 Процесуальні витрати по справі за проведення судової експертизи в розмірі 7328,16 грн, з огляду на вимоги ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в повному обсязі.

6.4 Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Керуючись ч.3 ст.349,368,373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 /один/ рік.

Відповідно до ст.59-1 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня його постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 не обирати.

Цивільний позов прокурора в інтересах Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Парафіївської селищної ради Чернігівської області шкоду, завдану навколишньому природному середовищу у розмірі 80 631 /вісімдесят тисяч шістсот тридцять одну/ гривню.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ічнянського районного суду від 09.06.2026 р. на тимчасово вилучене майно - скасувати.

На підставі ст.ст.96-1,96-2 КК України застосувати до засудженого ОСОБА_3 спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави 51 одиницю виду риби «карася сріблястого».

Речові докази: заборонене знаряддя вилову риби типу «павук» - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов`язані із залученням експерта в сумі 7328,16 грн.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1