Ухвала суду № 138102259, 09.07.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1508/26

Провадження № 1-кс/401/581/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 р. м. Світловодськ

Слідчий суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області:

ОСОБА_1 ,

з участю: - секретар - ОСОБА_2 ;

- прокурор - ОСОБА_3 ;

- слідчий - ОСОБА_4 ;

- підозрюваний - ОСОБА_5 ;

- захисник - ОСОБА_6 ;

- ОСОБА_7 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області клопотання слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого щодо підозрюваного за ч. 4 ст. 296 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого 12.05.2026 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121070000370 з правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного за ч. 4 ст. 296 КК України ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 12 травня 2026 року, приблизно об 11 год. 45 хв., точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 разом із т.в.о. заступника начальника відділення поліції - начальником сектору превентивної діяльності ВП № 1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували в приміщенні службового кабінету № 49 будівлі Світловодської міської ради, розташованої по вул. Героїв України, 14 у м. Світловодську Олександрійського району Кіровоградської області. У цей час до приміщення вказаного кабінету зайшли ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Вважаючи, що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 перебувають у дружніх відносинах із секретарем Світловодської міської ради - виконуючим обов`язки міського голови Світловодської міської ради ОСОБА_15 , із яким у ОСОБА_5 склалися особисті неприязні відносини, останній вирішив, що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 прийшли до приміщення вказаного кабінету з метою спричинення йому тілесних ушкоджень.

У цей час у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, ОСОБА_5 , проявляючи необґрунтовану агресію в зв`язку із малозначним мотивом, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки у громадських місцях, зокрема у приміщеннях органів місцевого самоврядування, не маючи реальної загрози для свого життя чи здоров`я, у присутності інших осіб ( ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ) дістав із кобури на поясі належний йому пістолет гладкоствольну короткоствольну вогнепальну зброю (травматичну) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРМА-ІНТЕР" "ТТ-Т" серійний номер КІ000708, 9 мм, який зберігав при собі згідно дозволу на зберігання, носіння зброї, боєприпасів до неї основних частин зброї, пристроїв, патронів до них № 651222 від 13 червня 2024 року, дослав до патронника вказаного пістолету боєприпас несмертельної дії, після чого умисно здійснив сім прицільних пострілів із вказаного пістолету, який являється вогнепальною зброєю, в напрямку ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , спричинивши ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних саден обох гомілок у верхніх третині, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких, а ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді вогнепального садна лівого плеча, лівого стегна по задній поверхні, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинено із застосуванням вогнепальної зброї.

12 травня 2026 року о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України.

13 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

14 травня 2026 року слідчим суддею Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 13 липня 2026 року.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Світловодськ Кіровоградської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, перший заступник Світловодського міського голови виконавчого комітету Світловодської міської ради, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, підтверджується зібраними доказами: показаннями свідка ОСОБА_10 ; показаннями свідка ОСОБА_11 ; показаннями свідка ОСОБА_12 ; показаннями свідка ОСОБА_13 ; показаннями свідка ОСОБА_14 ; показаннями свідка ОСОБА_16 ; висновком судово-медичної експертизи № 46 від 20 травня 2026 року; висновком судово-медичної експертизи № 48 від 25 травня 2026 року; протоколом затримання особи від 12 травня 2026 року ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 13 травня 2026 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 13 травня 2026 року.

08 липня 2026 року керівником Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_17 продовжено строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до 3 місяців, тобто до 12 серпня 2026 року.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено з наведених нижче обставин, а саме: під час досудового розслідування призначено 12 травня 2026 року судову експертизу зброї з метою встановлення чи є вилучений у ОСОБА_5 предмет вогнепальною зброєю, проведення якої доручено експертам Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, на даний час експертиза не завершена; у кримінальному провадженні 23 червня 2026 року призначено судово-медичну експертизу з метою встановлення у змивах із рук ОСОБА_5 слідів продуктів пострілу, проведення якої доручено експертам ДСУ "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи", на даний час експертиза не завершена; необхідно провести слідчі експерименти за участю свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , за наслідками яких призначити судово-медичні експертизи; скласти повідомлення про зміну підозри в остаточній редакції з урахуванням отриманих висновків судових експертиз; повідомити ОСОБА_5 та допитати його в якості підозрюваного; продовжити підозрюваному запобіжний захід до 3 місяців, термін якого спливає 13 липня 2026 року; виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваним та його захисником; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; скерувати обвинувальний акт до суду в межах строків досудового розслідування.

У зв`язку з чим, виникла необхідність у продовженні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Наявні матеріали свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого та/або свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які підтвердили його участь у вчиненні злочину).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ризику "переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду" наявні об`єктивні відомості про те, що ОСОБА_5 чітко усвідомлює, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти громадського порядку та моральності, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та було вчинене із застосуванням вогнепальної зброї, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Крім того, ОСОБА_5 фактично проживає без реєстрації в квартирі АДРЕСА_2 або в приміщенні дачного будинку по АДРЕСА_3 .

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує останньому, він може змінити постійне місце проживання, не повідомивши про це слідчого, суд або прокурора. Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, частина територій України є тимчасово окупована та відповідно непідконтрольна правоохоронним органам України. Підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість скоєного злочину, має реальну можливість виїхати на непідконтрольну територію, навіть за відсутності в нього належних документів. Викладене дає підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тобто має місце ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, під час досудового розслідування допитано в якості свідків ОСОБА_16 , яка перебуває на посаді керуючого справами Світловодського міського голови. Перебуваючи на посаді першого заступника Світловодського міського голови виконавчого комітету Світловодської міської ради, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_16 . Також, як було встановлено, ОСОБА_5 перебуває у дружніх відносинах із іншим свідком - ОСОБА_10 . ОСОБА_5 обізнаний про місце проживання решти допитаних свідків (очевидців кримінального правопорушення) - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Показання даних свідків викривають ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, наявні достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, останній буде мати реальну можливість здійснювати незаконний вплив на свідків з метою уникнення покарання за вчинений ним злочин, що перешкоджатиме досягненню основних завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України. У тому числі, знаходячись на волі підозрюваний, матиме можливість фізично чи психологічно впливати на свідків, які викривають його у вчиненому злочині. Наведене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

При цьому враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж цілодобовий домашній арешт не може запобігти зазначеним ризикам.

Особисте зобов`язання не може бути застосоване до підозрюваного, так як даний запобіжний захід є найбільш м`яким, а кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється останній, відноситься до категорії тяжких та не відповідає суспільній небезпеці особі ОСОБА_5 .

Особиста порука не може бути застосована оскільки цей захід не може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобігання ризикам і на теперішній час не встановлено особу, яка заслуговує на довіру та яка виявила бажання взяти підозрюваного на поруки.

Наведене є обґрунтуванням застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як наявна необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, чинити незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні, тощо.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого та просив відмовити у його задоволенні, оскільки навмисно затягується досудове розслідування.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що відсутні підстави для задоволення клопотання слідчого, оскільки відсутні докази зазначених у клопотанні ризиків.

Підозрюваний у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, захисників та підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження № 12026121070000370, внесене до ЄРДР 12 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 296 КК України.

ОСОБА_5 затриманий згідно протоколу слідчого о 14 годин 30 хвилин 12 травня 2026 року в приміщенні службового кабінету № 49 Світловодської міської ради по вул. Героїв України, 14 у м. Світловодську Олександрійського району Кіровоградської області.

13 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

14 травня 2026 року слідчим суддею Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_18 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 13 липня 2026 року.

Постановою керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області від 08 липня 2026 року продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12026121070000370 від 12 травня 2026 року до трьох місяців, тобто до 12 серпня 2026 року.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Згідно із ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитися, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчий суддя застосовує Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод"(далі - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, "обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин"(K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно із пунктом 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, та відповідно до п. 219 рішення у справі "Нечипорук та Йонкало проти України"від 21 квітня 2011 року, суд повторює, що термін "обґрунтована підозра"означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У судовому засіданні встановлена обґрунтована підозра в скоєнні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 296 КК України, що підтверджується зібраними на даний час досудовим слідством доказами, наведеними вище.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від слідчого довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Світловодськ Кіровоградської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, працює першим заступником Світловодського міського голови виконавчого комітету Світловодської міської ради, зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, на диспансерних обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, з 23 жовтня 2015 року є учасником бойових дій, нагороджений пам`ятною медаллю "Хрест патріота України", має на утриманні трьох малолітніх дітей - 2015, 2015 та 2017 років народження, є учасником волонтерського руху. За місцем проживання характеризується позитивно, за місцем роботи характеризується як посадовець, який не дотримується професійної етики, має складний характер та схильність до конфліктів. Із матеріалів, наданих захисником, встановлено, що ОСОБА_5 є потерпілим у кримінальному провадженні № 12026121070000367 від 10 травня 2026 року з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України.

Злочин, який ставиться у провину підозрюваному, є умисним тяжким, за який кримінальним законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років.

У контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення у справі "Панченко проти Росії"). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справі "Бекчиєв проти Молдови").

У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого діяння, вчиненого в умовах воєнного стану, а також характеризуючи дані підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів слідчого в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.

Таким чином, у судовому засіданні підтверджені ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного, відповідно до положення ст. 12 КК України, до категорії тяжкого, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу.

Крім того, як вбачається з правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

У свою чергу вказана міра запобіжного заходу в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці Європейського суду з прав людини як його частині.

При цьому, слідчий суддя не вбачає підстав для продовження застосування цілодобового домашнього арешту, оскільки суду не надано відомостей, що підозрюваний ОСОБА_5 порушував умови домашнього арешту, а отже домашній арешт на певний період доби зможе в повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов`язків, оскільки саме належна процесуальна поведінка є метою застосування запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені у судовому засіданні ризики повністю обґрунтовує запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, про продовження застосування якого просить слідчий у клопотанні, а тому слідчий суддя вважає за можливим скоротити період перебування останнього під домашнім арештом, заборонивши йому покидати місце проживання в період часу доби з 21.00 год. до 07.00 год. наступного дня.

За таких обставин, на переконання слідчого судді, запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний час доби буде співрозмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти визначеним ризикам.

Керуючись: ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 309, 369-372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого щодо підозрюваного за ч. 4 ст. 296 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 серпня 2026 року, із забороною залишати постійне місце проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу доби з 21.00 год. до 07.00 год. наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням часу перебування в укритті під час оголошеної повітряної тривоги.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- не залишати постійне місце проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , в період часу доби з 21.00 год. до 07.00 год. наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням часу перебування в укритті під час оголошеної повітряної тривоги;

- прибувати за першою вимогою до слідчого у кримінальному провадженні СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, прокурора та суду;

- не відлучатися з міста Світловодська Олександрійського району Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, в залежності від стадії розгляду кримінального провадження, про зміну місця проживання;

- утриматись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Надати можливість працівникам ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 безперешкодно перевіряти його за місцем проживання, вимагати усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на процесуального прокурора у даному кримінальному провадженню.

На ухвалу протягом 5 днів може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 10 липня 2026 року.

Слідчий суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1